Генріх Белль, «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», Запитання та відповіді до теми, зарубіжна література, 7 клас

Генріх Белль, «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»,
Запитання та відповіді до теми, зарубіжна література, 7 клас

 

Бесіда з елементами текстологічного аналізу

1.  Яка провідна думка твору? (Війна протиприродна й антигуманна, і автор засуджує війну в оповіданні.)

2.  Який принцип використовує автор, щоб показати антигуманну й протиприродну сутність війни?(Белль використовує принцип контрастів:  зображення довоєнного і воєнного життя,  мерці – вниз, а живі східцями нагору, світло – затемнення, мир – війна, крик – тиша, минуле – сьогодення.)

3.  Що здивувало шофера? Про що він запитує?(«Чому не робите затемнення?»). Не було затемнення, бо.. (все місто охопила пожежа).

4.  Коли мерців залишили внизу, інших понесли до зали малювання. Цих інших назвали…(рештою). Чому саме таке слово використано у творі?

5.  Поки пораненого юнака несли сходами нагору про що він думав? (Невже потрапив у свою школу?)

6.  Скільки часу пройшло, як він залишив школу?(Три місяці).

7.  Скільки років він тут навчався?(Вісім).

8.  Чому ж він не хотів вірити, що це його гімназія?(По-перше, «я весь горів, усе в мене боліло – голова, руки, ноги, й серце калаталось, мов несамовите. Чого лишень не привидиться у гарячці! (Сторінка261, передостанній абзац.) По-друге, думав, що у кожній гімназії так все обладнано, бо є єдині правила, де сказано, що саме там вони мають висіти.)

9.  Як почував себе поранений? («Дуже  кепсько», «Я виплюнув сигарету й закричав: коли кричиш, легшає, треба тільки кричати дужче, кричати було так добре, я кричав, як навіжений.»)

10. Про що юнак запитав у пожежника?(У якому місті?)

11. Як називалося місто, де жив і навчався поранений юнак?(Бендорф).

12. Про що запитав сусіда по кімнаті? (Знову: яке це місто?).

13. Чому юнак не впізнавав рідної гімназії і тепер, знаючи, що він у своєму місті, про що йому ще раз підтвердив сусід по кімнаті?(Бо у Бендорфі три класичні гімназії. Не впізнавав, бо його хвилювало два питання: де він і як його поранено; всі ці переживання відсунули на другий план дитячі спогади. Не знав як сприймати побачене, як дійсність чи марення від поранення, болю).

14. Якими іменами називалися гімназії?(Фрідріха Великого, Альберта й Адольфа Гітлера.)

15. Ким були ці відомі люди, чиїми іменами названо гімназії?(Фрідріх Ніцше – німецький філософ, ідеї якого використовували нацисти; Гітлер – голова фашистської націонал-соціалистичної партії  з 1921р. президент Німеччини з 1934 р. йому присвоєно по життєве почесне звання «фюрер» (лідер)).

16. Доведіть використовуючи текст, що гімназія саме навчально-виховний заклад, де багато уваги приділяється формуванню особистості.(Картини  та погруддя римських імператорів, диктаторів, військових діячів; ім`я, що носить гімназія; Медея, що стала символом помсти і сліпого руйнування всього навколо; табличка з іменами полеглих, юнак уявляє там  напис і про себе; навіть текст для тренування  написання шрифтів взятий з епітафії про спартанців.)

17. Що таке епітафія? (Надгробний напис, часто у віршованій формі.)

18. Як ви вважаєте, у якому напрямі йшлося формування особистості за допомогою цієї наочності? (Готували майбутніх воїнів.)

19. Чи можемо ми сказати, що все це дійсно назавжди вкарбувалося у серце юнака, певною мірою вплинуло на його особистість? (З одного боку, він пішов воювати, аби побачити своє ім`я на дошці полеглих, укарбоване в камінь; з іншого – розуміє, що всі гімназії укомплектовано однаково. Він був би звичайним хлопцем, якби з нього не намагалися зробити героя і супермена; він любив молоко і пробував палити цигарки).

20. Яке питання  юнака сприймається трагічно? (Зачитайте уривок на сторінці 264, останній абзац: «Потім я міркував, скільки імен буде на тій таблиці полеглих…. А в шкільному календарі проти мого прізвища буде написано: «Пішов зі школи на фронт і поліг за…»).

21. Як юнак ставився до уроків малювання?(«Я ненавидів ті уроки над усе в гімназії, я годинами гинув з нудьги й жодного разу не зумів до ладу намалювати вазу або написати літеру» — сторінка 265, 3 абзац).

22. Юнак не міг підвестися на ліктях та опертися на праву ногу і вважав, що… (їх міцно примотали до тулуба).

23. Героєві здавалося, що він не в гімназії, що перетворилася на шпиталь, а його принесли до… (музею міста  мертвих).

24. У комірчині шкільного сторожа, де герой учнем пив молоко і палив цигарки, зараз були… (мерці).

25. Як звали сторожа гімназії? (Біргелер).

26. Колишній сторож гімназії Біргелер під час війни став.. (пожежником).

27. Чому пожежник несподівано відняв казанка від губ героя, хоча той ще не напився досхочу? (Води всім не вистачало).

28. Чи переймаються оточуючі стражданнями і жахливим психологічним станом цього юнака? Які слова свідчать, що до такого вже звикли? («Решта», «лікар тільки знизав плечима», «санітари з байдужим утомленим виглядом понесли його до дверей»).

29. Прочитайте, яким побачив себе у склі лампочки герой. («Сторінка 266, 3 абзац: «..і я добре побачив себе, тільки маленького, ніби вкороченого…- такий куценький, білий, вузький сувій марлі, неначе химерний, тендітний кокон…»).

30. Що ж так схвилювало юнака в операційній, від чого вперше, відколи він опинився у мертвому домі, озвалося його серце? (За плечима пожежника на нестертому другому боці дошки побачив напис своєю рукою).

31. Що ж заставило нарешті юнака впевнитися, що він у своїй школі? ( «Ні Медея, ні Ніцше, ні банани, ні слід від хреста над дверима не були доказом, бо усе це могло бути й по всіх інших школах. Та навряд, щоб по інших школах писали на дошках моєю рукою»).

32. Що ж було написано на дошці? («Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..»).

33. Чому слово не дописане?(Йому не вистачило дошки).

34. Чому кричав на нього тоді вчитель?(Що не розрахував як слід, узяв завеликі літери і не зміг розмістити усе речення на одному рядочку).

35.  Скільки разів було написане це речення?(Сім раз – його письмом, латинським шрифтом, готичним, курсивом, римським, італійським і рондо).

36.  Коли пожежник відступив від дошки, юнак побачив увесь вислів. Яке ж речення було написане юнаком? («Подорожній, коли ти прийдеш Спарту, повідай там, що ти бачив. Тут ми всі полягли, бо так звелів нам закон»- сторінка 259).

37.  Звідки взято це речення?(Рядок з епітафії давньогрецького поета Сімоніда Кеоського).

38. Де були вирізьблені ці слова?(На кам`яній надмогильній плиті, що її греки спорудили біля Фермопіл, де в битві з персами загинули 300 спартанців на чолі з царем Леонідом, врятувавши життя еллінів. Вони мужньо виконали наказ батьківщини – «стояти до смерті»).

39. Згадайте, які слова слугують назвою до оповідання. Чи можна сказати, що ця назва є певною мірою символічною? Чому напис обірвано на півслова?

40. Знайдіть і зачитайте ще одну обірвану цитату в тексті оповідання. (А в шкільному календарі проти мого прізвища буде написано: «Пішов зі школи на фронт і поліг за…»).

41. Поясніть, як співвідносяться ці слова з давньогрецькою епітафією, з якої взято обірваний рядок для назви твору. ( Фашисти поставили на службу своїй злочинній ідеології найвищі досягнення людства, починаючи з античності. Ці слова юнака звучать як гірка іронія. Спартанці полягли, захищаючи батьківщину, а за що ж постраждав юнак, якого послали загарбувати інші землі, а не захищати свою. За що поліг? За що став калікою? Заради влади над світом, яку захотілося мати одному Гітлеру? Цезар теж мав необмежену владу, і що з ним сталося?).

42. Чому юнак знову закричав? (Хотів ще раз поглянути на дошку, хотів підвестися на лікті й не зміг, а проте встиг поглянути на себе  й побачив як його поранено, бо його вже розмотали).

43. Як же був поранений юнак? («В мене немає обох рук, немає правої ноги…»).

44. Про що він тихо попросив і чому?(Молока, бо аж тепер впізнав у  пожежникові, що допомагав лікарю,  сторожа гімназії, у якого вони  пили молоко.)

45. Чому, дізнавшись про своє каліцтво, герой просить молока?(Можливо, щоб повернути все назад у те «безнадійне життя, яке скінчилося всього три місяці тому…»- сторінка 266, 4 абзац останнє речення).

46. Як ви вважаєте, що сталося з героєм потім?(Війна не тільки забирала життя, калічили людей фізично, змушувала страждати. Важко говорити про інвалідів війни. Таких, як герой нашого оповідання, називали «самоварами». Їх годували, переодягали, вкладали спати в постіль, схожу на коробку для ляльки, щасливі дружини, матері. Щасливі від того, що кохана, дорога серцю  людина жива. Нехай немічна, але жива!

47. Недоречно й некоректно звучатиме запитання: чи важко буде жити герою нашого оповідання в майбутньому? Але знаю, що вистояти важче, ніж впасти. Тому ми маємо з повагою ставитися до людей з обмеженими фізичними можливостями. Вони живуть в нелегкому світі. І ваша увага, допомога важить для них багато.

48. Доведіть, що фашизм був згубним не тільки для інших народів, а й для німців? Як сам автор ставився до фашистів?

49. Яке враження справило на вас оповідання? Яка провідна думка? (Війна протиприродна і антигуманна).

50. Тричі в оповіданні звучить назва міста Бендорфа. Чому автор вказує назву міста, але не називає головного героя?

51. Якого висновку можете дійти, якщо порівняєте долю героя оповідання з долею героя вірша Твардовського «Я поліг біля Ржева»?  (Герой вірша Твардовського захищав свою Батьківщину, знає за що загинув, його можна порівняти із спартанцями.)

52. Чи схожі були умови життя спартанців і гімназистів Німеччини? (Вихованці агел – спеціальних таборів для юнаків, мали особливий стиль мовлення. Молоді спартанці були майже неосвічені. Юнаків навчали трохи читати і писати, щоб могли зрозуміти військовий наказ. Висловлюватися їх привчали коротко й виразно. Так склався особливий стиль – «лаконічна мова», тобто звичка говорити коротко, влучно і зрозуміло.)

53.  Особливості будови оповідання. (Це внутрішній монолог героя, покаліченого безіменного солдата, колишнього випускника школи. Це розповідь про один епізод із життя головного героя, до якої залучаються спогади, роздуми. Монолог ведеться в двох планах: внутрішньому й зовнішньому. Композиційні прийоми: повтор, посилення (повтор однопланових деталей і образів, кожний наступний перевищує попередній).

54. Рух оповідання. (Зовнішній: реальний – «решта»-східці вгору – зал малювання – операційна -…? (Біргелерова комірчина, бо «молоко». Внутрішній: паралельний, уявний – східці вгору, 6-А, 6-Б, «Медея», 5-а, 5-Б, «Хлопчик, що виймає терня» — Парфенон та інші – східці вниз – «повз Ніцше, Гермеса, Того, повз Цицерона, марка Аврелія – в коридор, де висіла «Медея» і … простував до сторожа Біргелера пити молоко…». Остання фраза: «Молока, — тихо сказав я», — означає, що це зовнішнє і внутрішнє коло замкнулося, паралельні світи зійшлися.)

55. Чому герой стверджує, що «побачити своє письмо – гірше, ніж побачити себе самого в дзеркалі…» (Міг писати, а тепер не напише нічого, бо залишився без рук).

56. Який головний мотив оповідання?(Мотив пізнання і упізнавання.)

 

Мотив пізнання і упізнавання:

58.  Який шлях проходить герой, мандруючи «довгими коридорами» гімназії чи «довгими коридорами» пам`яті? (Шлях болю, страждань, шлях бунту від безсилля, від усвідомлення немічності до покори і від цього – до розуміння антигуманності, осуду війни, яка калічить людину і фізично, і духовно. «Я лежав, склепивши повіки, й бачив усе те знову, воно снувалося, мов який фільм».)

59.  Що бачили очі героя і що відчувала його душа?(Очі – глянув, побачив, розгледів, заплющив, не хотів нічого бачити, впізнають очі, а не душа. Душа – болю не відчував, ти нічогісінько не почуваєш, жодне чуття не говорить тобі, серце в мені не озивалося.)

60. Чому наполегливо звучить заперечення «не»? (Цей світ – далекий, байдужий, чужий, нецікавий – цей світ пізнають лише очі.)

61. Які докази шукає герой, навіщо вони потрібні йому?(Знов і знов наче розгортається кінострічка – свідомість снує «коридорами пам`яті» — не озиваються чуття, саме очі – розпізнавали, впізнавали. Серце не озивається, душа завмерла – і тоді виривається крик. Крик від болю фізичного і духовного, від жахливого усвідомлення реальності, жорстокої дійсності війни, яка спалахувала полум`ям за вікном, де так впевнено били гармати. Тільки в химерному світі можна сказати: «Любі мої гармати!». І як висновок шляхетного гулу гармат – таблиця з іменами полеглих. Наслідки війни – руйнівні, жахливі, безнадійні. Шлях, який проходить душа героя, в якому серце озивається для того, щоб розпізнати себе в навколишньому світі, впізнати його, співвіднести із тим, що було, і усвідомити, що ж буде далі? Руїни душі, руїни тіла.)

62. Коли озвалося серце? (Коли впізнав напис своєю рукою,  побачив себе і взнав як поранений, у пожежнику впізнав Біргелера. Коло замкнулось. Реальність надто жорстока, щоб чекати на порятунок.)

63. Напишіть твір-мініатюру «Мій голос проти війни».

 

Генріх Белль, «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», Запитання та відповіді до теми, зарубіжна література, 7 клас

Повернутися на сторінку зарубіжна література 7 клас

Комментарии закрыты.