Іван Вишенський — представник полемічної літератури. Аналіз творів. Схеми «Ренесанс в українській літературі», «Бароко в українській літературі». Давня українська література. Конспекти уроків української літератури, 9 клас

Іван Вишенський — представник полемічної літератури. Аналіз творів. Схеми «Ренесанс в українській літературі», «Бароко в українській літературі». Давня українська література. Конспекти уроків української літератури, 9 клас

Мета: розкрити суперечності у світогляді, громадянській позиції І. Вишенського, дати поняття про його естетичний ідеал, ознайомити з творчими здобутками; дати поняття про послання як жанр, епоху Ренесансу та бароко; розвивати діалогічне мовлення, уміння в полеміці відстоювати власну точку зору; аналізувати й узагальнювати історичні факти; виховувати повагу до історичного минулого України, патріотизм, толерантність.

Тип уроку: комбінований.

Теорія літератури: епоха Ренесансу і бароко, полемічна література, послання.

Обладнання: портрет І. Вишенського, підручник, опорні схеми «Ренесанс в українській літературі», «Бароко в українській літературі», комп’ютер, тексти творів Вишенського, роман В. Шевчука «Сім зваб ченця Івана з Вишні».

Міжпредметні зв’язки: історія України, зарубіжна література.

ХІД УРОКУ Іван Вишенський — представник полемічної літератури. Аналіз творів. Схеми «Ренесанс в українській літературі», «Бароко в українській літературі». Давня українська література. Конспекти уроків української літератури, 9 клас

І. Перевірка вивченого

Бесіда з учнями
1. Що вам відомо про розвиток давньої літератури?
2. Як історичні умови, в яких перебував український народ, вплинули на розвиток давньої літератури?
3. Назвіть найбільш відомих письменників, які творили у ХІV—ХVІІІ ст.

ІІ. Засвоєння учнями нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя
«І ось він перший у нашім краю різко та сміло підніс голос в обороні бідного робучого люду, показуючи панам і владикам, що той мужик — їх брат, а не просто робоча худоба, що він радується й терпить як чоловік і хоче жити як чоловік»,— так сказав про Івана Вишенського Іван Франко, який присвятив йому свою докторську дисертацію.
А І. Драч у вірші «Пам’яті І. Вишенського», продовжуючи манеру давнього поета, підняв голос проти партійної верхівки радянського суспільства так, як свого часу Вишенський засуджував тих людей, які живуть за рахунок інших:

Ви, пузані, пикаті, тлусті,
Хабарники набиті лоєм,
Що кланяєтеся лангусті
І ходите на збори строєм.
Ви крикуни, ченці без віри,
Ви спекулянти слизькохвості,
Ви барабани товстошкірі,
Напнуті на ідейні кості.
Вам батога! Лопату вам би!
Тоді б поменшало пикатих,
Коли б за ваші дифірамби
По трудодню на день писати.
Та, як в середньому колгоспі,
Сипнути кілограм пшениці
Та ще — копійок тридцять…
Досить?— О куроїди, вічні й ниці.

Протестом проти соціальної несправедливості, прагненням викрити тих, хто живе за чужий рахунок, дбаючи лише про власне збагачення, поезія І. Драча суголосна полум’яним творам І. Вишенського (звернення до теми уроку).
Саме таким рішучим, непохитним і в любові, і в гніві постає він зі сторінок роману В. Шевчука «Сім зваб ченця Івана з Вишні» (демонстрація книги). Він був видатним представником полемічної літератури.

2. Мотивація навчальної діяльності

1. Чи зацікавила вас постать І. Вишенського?
2. Чи знаєте ви, що таке полемічна література? Висловіть свої припущення.
3. Які завдання поставимо перед собою?

3. Самостійна робота учнів з підручником
Настанова до роботи: уважно опрацювати матеріал підручника, осмислити його, знайти відповіді на питання:

1. Дати визначення полемічній літературі.
2. Які історичні витоки української полемічної літератури?
3. Чи повинна бути в демократичному суспільстві полемічна література? Чи існує вона сьогодні в Україні?

4. Повідомлення учнів про життєвий шлях І. Вишенського
Настанова класу: скласти уявлення про письменника: його зовнішність, характер, учинки.

Повідомлення 1
У біографії І. Вишенського, на жаль, дуже багато нез’ясованого. Маємо скупі автобіографічні відомості з творів письменника і кілька документальних звісток про нього. Народився найбільш вірогідно між 1545 і 1550 рр. Місце народження — містечко Судова Вишня, де й здобув освіту. Згадував: «Граматичного дроб’язку я не вчив, риторичних іграшок не бачив, нічого філософського високозаносного не чув». Отже, отримав лише початкову освіту. Високий рівень освіти — результат постійної самоосвіти. Іоанн — це чернече ім’я. Світське ж ім’я Вишенського, можливо, Ілля.

Повідомлення 2
Близько 40 років свого життя І. Вишенський прожив у Греції на горі Афон, куди переселився орієнтовно у 1580 році, коли йому виповнилося 30—35 років. У розквіті духовних та фізичних сил, закоханий у життя, енергійний, палкий з натури, майбутній письменник верстає далекий шлях, змінює світський одяг на чернечу рясу, стає аскетом. І до кінця життя вже не зрадить чернечому сану. Перехід на Афон — нерозгадана таємниця біографії І. Вишенського. «Що склонило покинути світське життя,— писав І. Франко,— чи пересит двірським шумом, чи які родинні гризоти, чи, може яка нещаслива любовна історія, чи виключно релігійні причини, сього не знаємо».

Повідомлення 3
Про афонський період Вишенського ми знаємо найменше. Голодне аскетичне життя підірвало здоров’я письменника, туга за Батьківщиною не покидала його. Зберігся цікавий документ, датований 1621 роком: «Осетования о благочестии». Він свідчить, що православні священики Луцька постановили спровадити впливових мужів руських, зокрема Івана Вишенського, для захисту православ’я перед католицизмом. Чим все це скінчилось — невідомо, але в Україну Іван Вишенський уже не повернувся. Вважають, що його життя обірвалось на найвищій стадії аскетизму — в афонській печері-одиночці десь у 20-х роках ХУІІ ст. І ми не знаємо, де той священний камінь, під яким упокоївся прах митця.

— Яким ви уявляли І. Вишенського, коли слухали повідомлення?

5. Робота з підручником
— Опрацювати матеріал, дати відповідь на питання: «Що нового про життя Вишенського дізналися?»

6. Робота з опорними схемами «Ренесанс в українській літературі», «Бароко в українській літературі», «Ідейно-естетичні погляди І. Вишенського» з використанням комп’ютера (додатки до уроку)

Опрацювання учнями опорної схеми «Ренесанс в українській літературі».

Учитель. І. Вишенський рішуче відкидав Ренесанс та реформацію уже тому, що це було щось нове і йшло із Заходу. Проте у житті й творчості цього письменника помічаємо виразні прикмети цього стилю (насамперед реформаційного): пошук життєвого ідеалу, звернення до ранньохристиянської традиції, аскетизм, релігійний індивідуалізм та патріотизм, різку критику католицької церкви (схема «Ідейно-естетичні погляди І. Вишенського»). У творчій манері І. Вишенського помітні й елементи літературного стилю бароко, який притаманний багатьом творам періоду давньої літератури (робота учнів із опорною схемою «Бароко в українській літературі»).

7. Слово вчителя
Іван Вишенський — представник полемічної літератури. Його твори написані на чужині, тому мають форму послань. Зачинателем жанру вважають римського поета І ст. до н. е. Горація, автора «Послання до Пізонів», у якому викладені погляди на художню творчість та правила мистецтва. Творчість І. Вишенського поділяють на два періоди:
• твори, написані до Берестейської унії;
• твори, написані після Берестейської унії.
Відомо 17 творів, 16 дійшло до нас у рукописних копіях, лише один твір був надрукований. 10 своїх творів письменник об’єднав у збірку «Книжка».
Твори сповнені співчуття до покривджених, твердого переконання в тому, що всі люди рівні від природи і перед Богом, гнівного обурення вчинками тих, хто не хоче жити по правді. Найвизначніші — «Послання до всіх, в Лядській землі живущих», «Послання до князя Острозького», «Послання до єпископів», «Викриття диявола-світодержця».
«Послання до єпископів» адресоване архієпископові Михайлові, єпископам Потієві, Кирилові, Леонтієві, Діонісієві та Григорові, які в 1596 р. в Бресті проголосили унію (спілку) православної церкви з католицькою. Але більшість віруючих не підтримали цю ідею, а сам Вишенський почав непримиренну боротьбу з уніатами. Саму угоду він називає «гадючою», єпископи ж зображені як жорстокі феодали, котрі голодних селян ще більше «оголоднюють і спрагнучими чинять». Єпископи привласнили собі великі церковні доходи, домоглися від польської влади «ласки, дару блаженства і святості». Вишенський показав, що для єпископів-зрадни-ків церква була не духовною потребою, а меркантильною, задля вигоди, збагачення, ситого нечестивого життя.
«Послання до єпископів» було критикою не лише церковної верхівки, а й панства — і українського, і польського. Через увесь твір різко проходить протиставлення панів і селян. Пристрасне слово письменника пройняте гнівом проти гнобителів і співчуттям до гноблених.
«Послання до єпископів» — відповідь на трактат єпископа Іпатія По-тія «Оборона згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить». У Вишенського «згода» — синонім слова «зрада».

6. Виразне читання уривків із «Послання до єпископів», їх коментування
Настанова до читання: звернути увагу на художні особливості твору, визначити риси бароко у «Посланні до єпископів».
(Учні запишуть у зошити основні риси бароко у творчості І. Вишенського:
• метафори та алегорії;
• нагромадження повторів, риторичних питань;
• складні синтаксичні конструкції, накопичення формальних прикрас;
• незвичайні зіставлення, образи.)

ІІІ. Закріплення

Бесіда з учнями
• Яким ви уявляєте письменника?
• Ознайомившись із І. Вишенським, поясніть слова А. Кримського про І. Вишенського.
• Яке значення мала творчість І. Вишенського для розвитку української
літератури? Що робить І. Вишенського близьким нашому часу?
• Яка провідна ідея його творчості?

ІV. Підсумок вивченого на уроці. Оцінювання

1. Cлово вчителя
Ніхто до Вишенського не говорив такої жорстокої правди про життя покріпаченого народу, ніхто так сміливо не розвінчав розбещене життя феодалів-кріпосників у церковних сутанах. Сатира його — попередниця революційних послань Т. Г. Шевченка.

О розп’ятий! Ти ж лишив нам
Заповіт отой найвищий:
«Свого ближнього любити,
За рідню життя віддать».
О розп’ятий! Глянь на мене!
О не дай мені пропасти
У безодні мук, розпуки
І зневір’я глибині.
Дай мені братів любити
І для них життя віддати!
Дай мені ще раз поглянуть
На свій любий, рідний край…

2. Рефлексія
Скласти усне висловлювання-побажання І. Вишенському.

3. Оцінювання роботи учнів

V. Домашнє завдання
Підручник. Дати відповідь на питання: «Що робить І. Вишенського близьким нашому часу?».
Індивідуальні повідомлення учнів до теми «Козацькі літописи. «Історія Русів».

Додаток 1

Ідейно-естетичні погляди І. Вишенського
• На церкву (повернення до візантійських традицій, неможливість примирення православ’я з католицизмом).
• На людину (сповідування старохристиянського аскетизму, дотримання Божих заповідей, рівність людей перед Богом, захист бідних людей).
• На освіту (зменшення ролі логіки, риторики, філософії, заміна їх вивченням релігійних книг).
• На культуру (не приймав нічого, що приходило із Заходу).
• На Україну (щиро, самозречено любив Україну-Русь, але відкидав усе, що суперечило православ’ю, наприклад, народну мову, фольклор).

Додаток 2

Ренесанс в українській літературі
Ренесанс (або доба Відродження) виник у ХІV—ХV ст. у країнах Європи (Італії, Франції, Німеччині).
Характеризувався небаченим розквітом мистецтва (живопису, архітектури, скульптури, літератури).
Ідеологічною основою Ренесансу стали концепції гуманізму (з лат. humanus — людяний) та реформації (рух за оновлення церкви). Гуманізм і реформацію об’єднувала критика середньовіччя та католицької церкви.

Доба відродження

Риси Приклади
• Наслідування античного мистецтва.
• Гуманізм.
• Егоцентричний індивідуалізм.
• Зацікавленість життям простих людей, його зображення.
• Основою ідеалу стала краса форми.
• Мовами літератури стали національні мови.
• Критика Середньовіччя, яке репрезентувала католицька церква
В українській літературі представлена мало, за винятком латиномовної поезії: Павло Русин, Себастян Кленович

Реформація

Риси Приклади
• Релігійний індивідуалізм (безпосередній зв’язок людини з Богом зі зменшенням посередницької ролі церкви).
• Життя має бути цілком та послідовно збудоване на релігійній основі.
• Античності протиставляється первісне християнство.
• Критика Середньовіччя, католицької церкви
Творчість І. Вишенського, Г. Смотрицького, писання Клирика Острозького. Підручники Києво-Могилянської академії ХVІ—ХVІІ ст.

Додаток 3

Бароко в українській літературі ХVІІ—ХVІІІ ст.

Поезія Проза Драматургія
• Г. Сковорода «Сад божественних пісень».
• Збірка «курйозних «віршів «Молоко від вівці, пастирю належне» І. Величковського.
• К. Сакович «На жалобний погреб славного лицаря Петра Конаше-вича Сагайдачного».
• Твори І. Некрашевича, С. Яворського, Л. Барановича та ін.
• Різдвяні та великодні бурлескні вірші-орації та вірші-травестії анонімних авторів
• Козацькі літописи Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка.
• «Історія Русів» невідомого автора.
• Проповіді Л. Барановича, І. Галятовського.
• Житія і апокрифи («Житіє княгині Ольги», «Про пустельника» та ін.).
• Повісті та оповідання на мандрівні сюжети («Повість про Трою» та ін.)
• Шкільна драматургія («Володимир» Прокоповича, «Милість Божа» та ін.).
• Інтермедії та інтерлюдії М. Довгалевського, Г. Кониського, Я. Гава-товича.
• Діалог «Розмова Вели-коросії з Малоросією» С. Дівовича.
• Вертеп

691

Риси бароко
• Поєднання релігійних та світських мотивів. Розуміння природи як божественного витвору.
• Увага до національної історії.
• Пишність, декоративність форми. Мистецька гра: складна метафорика, алегоризм, емблематичність.
• Контрасти у сприйнятті й відображенні мінливого світу. Смислові антитези і гіперболи.
• Різномовність (церковнослов’янізми, книжна староукраїнська, народна українська, польська, латинська мова).

Іван Вишенський — представник полемічної літератури. Аналіз творів. Схеми «Ренесанс в українській літературі», «Бароко в українській літературі». Давня українська література. Конспекти уроків української літератури, 9 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків української літератури 9 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.