Урок 69-70. Тема. Систематизація й узагальнення відомостей із теорії літератури, українська література 5 клас

Урок 69-70. Тема. Систематизація й узагальнення відомостей із теорії літератури, українська література 5 клас

Мета: повторити й закріпити на практиці відомості з теорії літератури; розвивати навички літературознавчого аналізу, зв’язне мовлення, пам’ять; виховувати любов до художнього слова, естетичний смак.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Обладнання: таблиці, планшети з теорії літератури, літературознавчі словники, призи.

Теорія літератури: учні мають знати в п’ятому класі: фольклор, народна і літературна казка, народні переказ та легенда, прислів’я та приказки, загадки, скоромовки, головні та другорядні персонажі, прозова та віршована мова, рима, мова автора та мова дійових осіб, опис, пейзаж, літературний портрет, колискові пісні, пестливі слова, епічний твір, епітет, порівняння.

ХІД УРОКУ 69-70. Тема. Систематизація й узагальнення відомостей із теорії літератури, українська література 5 клас

I. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми й мети уроку.

II. «Поетична хвилинка»
Варіант учителя.

До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
Їх кожен легко добере,
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,
Запам’ятать неважко:
Маленькі ключики твої —
«Спасибі» і «Будь ласка!»
(З кн. «Веснянка»)

Можливий коментар учня.
Як гарно завжди мати ключики, що відмикають серця! На жаль, ми часто забуваємо їх. А ці поетичні рядки спонукають нас частіше використовувати у нашому мовленні чарівні слова ввічливості.

III. Основний зміст роботи

1. Слово вчителя.
Протягом навчального року ми познайомилися не лише з художніми творами, а й з багатьма літературознавчими поняттями, термінами, склали для себе невеликий літературознавчий словничок. Знання теорії літератури допомагає глибше зрозуміти зміст твору, оцінити художню майстерність автора, дістати естетичне задоволення від влучного, красивого, образного слова.
Повторимо ми ці відомості за допомогою завдань, які придумали Олесь Кмітливець і козак Мамай.

2. Вікторина «Чий це портрет?»

1) Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда. (Хлопчики-рятівники лося з оповідання Є. Гуцала «Лось».)

2) На ньому біла лляна сорочка (інших не носить!), штани-джинси, заправлені в ялові чоботи.
…Міцні, жилаві пальці гнуть лозу, …старанно припасовують її одну до одної… (Іван Хомич, дідусь Ігорка з оповідання А. Давидова «Рятували Конотоп».)

3) Вона стоїть на воротях — стара маленька жіночка. Видно лише її хустку, та широку рясну спідницю, та ще те, як вона склала руки на грудях — милується колгоспною птицею. (Бабуся Ганя з оповідання В. Близнеця «Кривенька».)

4) В партизанську ніч посивіла ти, Як в тяжкий мороз Непожата нива
…Пізнаю тебе в постаті несхилій.
(Вчителька з однойменного вірша А. Малишка.)

5) Був без шапки, в простій козацькій свиті; давно не голений чуб нагадував вороняче крило; середній вік лише справніше обточив його немов вилите з бронзи тіло, наділив його сповна козацькою силою, відвагою й завзяттям. (Іван Богун з однойменної повісті Я. Качура.)

6) Він сходить з ґанку й обережно йде до хлопців. Ніжні, випещені ніжки його спотикаються, брудний потік залива бархатові штанці, дощ ураз вимочує акуратно зачесане волосся і курточку. Спершу від цього холодно, але потім робиться так славно, мило. (Толя з оповідання В. Винни-ченка «Федько-халамидник».)

7) …Такий школярик гарнесенький був: сумирненький, со-ромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки кругленькі, ще й чубок кучерями. (Миколка з оповідання А. Тесленка «Школяр».)

8) Гуси побачили свойого недавнього поводара зовсім у зміненім виді, у нових чобітках, у новім повстянім капелюшку і червоним ременем підперезаного. (Гриць із оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука».)

9) Народ усе широкоплечий, вусатий, бравий… Голови голили. Тоді ще мода була носити чуприну, то оце в кого довга — візьме й обмота кругом вуха. (Запорожці з легенди «Запорожці в урочищі Сагайдачному».)

10) Дівчина виходить з хати дуже гарна, як зірочка ясна, а бідна така, що лата на латі. (Наречена найменшого брата з казки «Названий батько».)

11) Переляканий, без шапки, запорошений снігом, мчався… по дорозі назустріч холодному вітрові. (Василько з оповідання М. Коцюбинського «Ялинка».)

3. «Звідки цей пейзаж?»

1) Вранці виплило ясне сонечко на погідне небо оглянути, що зробила ніч з землею. Вітер стих, і чистий свіжий сніг сріблом сяв під блакитним наметом неба. Земля наче вбралась на Різдво у білу сорочку. (З оповідання М. Коцюбинського «Ялинка».)

2) Надворі буря, дощ ллється з неба такими патьоками, наче там тисячі Федьків перекинули тисячу діжок з водою. Хмари аж сині, кошлаті, так і розрізують їх зеленяві блискавки. Гром тріскає з такою силою, що аж посуд дзвенить у шафах. (З оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник».)

3) І, неначе моря хвилі,
сніг, і сніг, і сніг…
Чеше вітер коси білі,
розплітає іх…
(З вірша «Зима» В. Сосюри.)

4) Незабаром потемніло й небо. Висипали зірки. Голубина зграя зосталася ночувати в небі. (З оповідання Л. Смілянського «Лідер».)

5) Ще в дитинстві я ходив у трави,
В гомінливі, трепетні ліси,
Де дуби мовчали величаво
У краплинах ранньої роси.
(З вірша В. Симоненка «Грудочка землі».)

6) Ще трохи постоявши, побачив біло-рожевий диск, який спливав на пустелі зимового чистого неба, — і гойднув розлогими рогами — так, наче вітав його. (З оповідання Є. Гуцала «Лось».)

7) А качка вибрала собі місце гарне. За осокою, на острівці, стояла трухлява, поколота від старості безверха верба. І якраз над водою чорніло в ній просторе дупло. (З оповідання В. Близнеця «Кривенька».)

8) За вербами — кущі: калина, бузина, порічки, а то й просто верболіз. На ньому в’ється ожина… Цвітуть і трави на леваді. Он їх скільки: і голубим цвітуть, і білим, і рожевих квітів багато. А над ними вже темніють високі суцвіття кінського щавлю. (З оповідання А. Давидова «Рятували Конотоп».)

4. Поясніть значення висловів в переносному значенні.
Горобцеві по коліна — (мілко);
шукай вітра в полі — про несподівано або хитро зниклого;
аж засвітилася — зраділа;
стояла, мов заворожена — непорушно, із здивуванням;
то суща морока — великий клопіт;
окаянна душа — поганець;
подавати голос — озиватися;
роботи до пропасті — багато;
наддали ходи — стали швидше йти;
нам’яти чуба — покарати;
ока не стулити — не заснути;
брати верх — перемагати;
серце кров’ю обливається — переживає, страдає;
не за горами — недалеко;
носом чує — добре чує, вміє знаходити.

5. Розподіліть художні засоби за видами.

Епітети Порівняння Синоніми Пестливі слова
 

 

 

Вертівся, як диск у спортивному змаганні; бунтували, скрикували; старі товстобокі несучки; неспокійно, стривожено; закрякав, загомонів; озвалась, задеренчала; сплять собі, ніби купа стрих горбочків; темно-синє, з перламутровим відблиском пір’я; общипується, прихорошується; схвильований завмер; роги, ніби чудернацький кущик; попадали, наче груші; рівний, немов виточений; непрохідний ліс, обережний Богун, безбоязний одважний козак; дзвіночки, хмариночка, крижинки товкалися, як великий гурт волів; скажений Федько; штанці; схопився, як опечений; місяць яснесенький, промінь тихесенький; пішла, пошкандибала; білі, наче молочні, хмари; зламаний, засоромлений; підбіг з витягненою головою, немов хотів йому добре придивитися; любо, неначе в Бога; така гарна, що сама як квіточка; сполохана птиця; летить, як муха.

6. Поетичний конкурс.
Вставте пропущені слова з довідки й підкресліть рими.

1) Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі …
Моє… лани, гаї…!
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята …
(Т. Шевченко)
Слова для довідки. Було, росло, стало, впало, розметало; води, сади, мости, річки; до ставу до річки, до моря, до води, додому.

2) На вольній бачиться, бо й сам
Уже не панський, а … ;
Та на своїм веселім …
Свою-таки пшеницю жнуть
А діточки обід …
(Т. Шевченко)
Слова для довідки. На полі, в долі, на волі, у ролі; подвір’ї, узліссі, сонці, полі, морі; везуть, їдять, несуть, готують.

3) Одна зірка палає, мов пломінь,
Білі хмарки круг неї, мов гори,
Не до нас посила вона … ,
Вона дивиться в інші …
(Леся Українка)
Слова для довідки. Привіт, промінь, струмінь; простори, світи, краї.

4) Пишно займались багряні зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному …
Пісні …
(Леся Українка)
Слова для довідки. Долі, хорі, морі; видатні, голосні, веселі.

5) Жито шепче мені
Як повільно навкруг,
І тремтить …
Й потопа …
Слова для довідки. У мені, вдалині, навесні; виднокруг, зелен-луг, терпуг.

7. Зробіть інсценівку або складіть діалог
1) Зустрівся Степанко з оповідання Л. Смілявского «Лідер» і брати-підберезники з оповідання Є. Гуцала «Лось».
2) Дядька Шпичака з оповідання Є. Гуцала «Лось» затримала міліція.
3) Василько з оповідання М. Коцюбинського «Ялинка» зустрів по дорозі Федька-халамидника.
4) Миколка з оповідання «Школяр» А. Тесленка познайомився із Грицем з оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука».
5) Іван Богун потрапив у сучасну Україну й почув розмову двох хлопчиків із однойменного вірша В. Бровченка.

8. Творче завдання.
Придумайте ситуації й спрогнозуйте розвиток подій. (Наприклад, Федько-халамидник — брати-підберезники; дідусь Іван Хомич — батько Степанка або дядько Шпичак, або бабуся Ганя; Ігорьок — Степанко; вчителька — вчителі із оповідання «Школяр», оповідання «Рятували Конотоп»; ліричні герої віршів В. Симоненка «Грудочка землі» та Д. Білоуса «Хліб і слово».)

9. Рекомендації вчителя щодо читання додаткової літератури влітку.
Презентація цих книг

IV. Підсумки роботи за рік
1. Які твори, що вивчалися, запам’яталися найбільше, чому?
2. Які види роботи на уроці подобаються найбільше, сприяють навчанню?
3. Що ви хотіли б змінити, чим доповнити, урізноманітнити уроки української літератури?
4. Яке місце серед навчальних предметів займає література?
5. Якби я був (була) учителем, то я б…

V. Оголошення й обговорення оцінок за рік, завдання на практику

VІ. Підсумок

Урок 69-70. Тема. Систематизація й узагальнення відомостей із теорії літератури, українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.