Урок 60. Тема. Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі, українська література 5 клас

Урок 60. Тема. Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі, українська література 5 клас

Мета: допомогти учням з’ясувати авторську позицію Є. Гуцало, його ставлення до природи, благородних і нечесних вчинків, добрих і злих людей, навчитися висловлювати свою позицію, порівнюючи літературні твори із життям; розвивати навички аналізу епічного твору, характеристики його героїв; виховувати в дусі гуманізму, активного супротиву злу.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: портрет, пейзаж, опис тварини, оповідання, мовні особливості.

ХІД УРОКУ 60. Тема. Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі, українська література 5 клас

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Повідомлення теми й мети уроку.

II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»
Варіант учителя.

Україно — мамо, сестро, жінко,
в’ється блискавицею твій стан.
Ти ж бо, Україно, українка,
Склала серденьком свої вуста.
Ти ж бо українка, Україно,
стрічкою в косах твоїх — Дніпро,
ти моє безсмертя солов’їне,
плоть моя калинова і кров.
Україно — жінко, мамо, сестро!..
Сонце — мов дитя біля грудей —
ти несеш і завше будеш нести,
вірячи у свій грядущий день.
Україно — жінко, сестро, мамо,
у блакитному вінку небес,
так, як сина, обійми руками,
так і матір, обійму тебе.
(Є. Гуцало)

Можливий коментар учня.
Україна, батьківщина поета, асоціюється у нього з матір’ю, сестрою, жінкою — найдорожчими для нього людьми. Ці поетичні рядки засвідчують гарячі патріотичні почуття автора. У духовному зв’язку із рідною землею, народом черпає письменник своє натхнення, свою віру в краще майбутнє, яка передається й нам.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Складання з пам’яті плану оповідання.

Орієнтовний план.
1. Лось прокинувся.
2. Неясні страхи.
3. Улюблена галявина.
4. Шлях до водопою.
5. Зрадливий лід.
6. Боротьба із невблаганною течією.
7. Брати-підберезники помітили лося.
8. Допомога хлопчиків.
9. Страшний постріл.
10. Розмова із дядьком Шпичаком.
11. Непідкупні діти.
12. Скоєного не виправити й не виправдати.
2. Зачитування, переказ епізодів, які учні вважають головними.

3. Огляд ілюстрацій.

ІV. Формування і вдосконалення вмінь та навичок

1. Робота в групах.
1-ша група: досліджує описи, які вживаються у творі, з’ясовує їхню роль.
2-га група: досліджує мову автора і мову дійових осіб, робить висновки.
3-тя група: робить порівняльну характеристику героїв оповідання, їхнього ставлення до природи.
4-та група: досліджує художні засоби, мовні особливості оповідання.
5-та група «експерти»: працюють над усіма питаннями, потім оцінюють (рецензують, доповнюють) роботу груп.

Матеріали для роботи груп.

1-ша група.
У творі є багато пейзажів («Лось поминув ялинник, потім байрак, і коли опинився серед примарно-млявого світла, яке випромінювали стовбури беріз.»), портрети («Обидва плечисті, обидва з широкими лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»), опис тварини («Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя»), описи психологічних станів («Проте, коли йшов до річки, раптом знову вчулося жалібне поскрипування гілляки, і лось, який уже встиг забути про нього, знову захвилювався, знову насторожився, а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати. Але переборов себе і донизу спускався повільно, хіба що частіше й сторожкіше озирався довкола») та інші види описів.
Висновок. Описи допомагають детальніше уявити предмет, явище, про які йдеться у творі. Впливають на уяву читача, показують авторське ставлення до предмета зображення (можна порівняти портрети хлопчиків і дядька).

2-га група.
Мова автора літературна, красива, сповнена філософських узагальнень, із використанням усіх виражально-зображальних засобів (епітетів, порівнянь, метафор, синонімів, різних видів описів), різноманітних синтаксичних конструкцій (переважно складних речень різних видів), наприклад: «Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось наче аж полегшав, ще більше пострункішав, і в очах появився золотавий сплеск, який надав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць. Ще трохи постоявши, побачив біло-рожевий диск, який спливав на пустелі зимового чистого неба, — і гойднув розлогими рогами, — так, наче вітав його».
Мова дійових осіб індивідуалізована, показує їх характер, рівень освіти, навіть авторське ставлення. Наприклад, мова дядька Шпичака складається з простих односкладних речень, досить груба й цинічна (— Га? — обізвався дядько. — Ну як?..; — У-ух, — видихнув Шпичак…, — А вам яке діло?; — О-о, він однаково був би втопився!..; — А ну замовчіть мені, — ще дужче розгнівався дядько, — бо дістанеться вам од мене й од батька вашого!; — Роги віддам!)
Висновок. Автор майстерно у зображує героїв за допомогою показу індивідуальних особливостей їхнього мовлення.

3-тя група.
Порівняльна характеристика братів-підберезників і дядька Шпичака.

Брати підберезники Дядько Шпичак
Спільне родичі, живуть серед красивої природи, розуміють її значення для людини.
Відмінне Добрі, милосердні, маючи малі сили і велику сміливість та кмітливість, рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі. Злий, жорстокий, боягузливий, схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; убив звіра, якого хлопці щойно врятували, знаючи, що він із заповідника і скористатися здобиччю він безкарно не зможе. Дорослий, але нечесний і несправедливий, безжальний.

 

Висновок. У кровних родичів, односельців — хлопчиків та їхнього дядька — дуже мало спільного, і дорослим є чого повчитися у дітей.

4-та група.
Автор широко вживає епітети («стрункі міцні ноги», «очі… аж горіли червоним смутком», «смирна конячина» та ін.); порівняння («гойднув розлогими рогами, — так, наче вітав його», «річкова течія була на вид не така страшна, як вовки…», «…а вода, затягнута тремткими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння» та ін.); метафори (слова в переносному значенні) («струмінь вітру доносив запах річкової криги, в ньому жив дух примерзлого болота, долинало шарудіння прив’ялих стеблинок, які пускалися вскач по впалому листю», «поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками; викрутилась край осичняка…», «підберезники втямили, що з ними сталося…» та ін.), трапляються зменшено-пестливі слова (кущик, стежечка, маленький); синоніми (йти, накульгувати, почвалати, вискочити, потюпати та ін).
Висновок. Автор користується усіма багатствами української мови, художніми зображальними засобами досягає великої виразності твору, створює сильне враження.

2. Повідомлення про роботу в групах, доповнення та оцінка «експертів», коментар учителя.

3. Творчі завдання.
— Визначити головну думку оповідання «Лось».
— Висловити свої міркування щодо імен і прізвищ героїв.
— Придумати свій кінець історії.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Яке прислів’я дібрати до теми сьогоднішнього уроку?
Хліб-сіль їж, а правду ріж.
Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.
Все минеться, одна правда останеться.
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
У нього скільки правди, як у решеті води.
І за рідного батька правду кажи.
Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.
Від лихого поли вріж та й тікай.
Сумління — найкращий порадник.
Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.
Чуже переступи, та не займи.
Повадиться вовк до кошари, так все стадо перебере.

VI. Домашнє завдання
Скласти усний твір «Що б я зробив (зробила) на місці хлопчиків з оповідання Є. Гуцала «Лось»»; підготувати «поетичну хвилинку».

VII. Підсумок

Урок 60. Тема. Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі, українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.