Урок 56. Тема. Д. Білоус, «Хліб і слово», українська література 5 клас

Урок 56. Тема. Д. Білоус, «Хліб і слово», українська література 5 клас

Мета: ознайомити з особистістю письменника, його творчісті, допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність його вірша; розвивати навички виразного читання, аналізу поезії; виховувати повагу до найвищих людських цінностей.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; аудіозаписи віршів поета у виконанні акторів.

Теорія літератури: ліричний твір, ліричний герой, особливості віршованої мови, художні засоби.

ХІД УРОКУ 56. Тема. Д. Білоус, «Хліб і слово», українська література 5 клас

I. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми й мети уроку.

II. Аналіз виконаних учнями письмових контрольних робіт

ІІІ. «Поетична хвилинка»
Варіант учителя.

Рідна мова
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
(Д. Павличко)

Можливий коментар учня.
Мова — невід’ємна складова нації. Багато людей постраждали, відстоюючи своє право на рідну мову, серед них і автор вірша «Рідна мова». Той, хто любить свою Вітчизну, свій народ, свою мову, не стане «половою», не загубиться в далеких краях. Ці поетичні рядки вражають нас глибиною думки, яку зворушливо й ненав’язливо поет намагається донести до кожного серця.

IV. Актуалізація опорних знань

1. Усний твір про улюблених учителів, підготовлений учнями самостійно.

2. Огляд ілюстрацій до вірша а. Малишка «Вчителька», за бажанням — розповідь напам’ять чи співання пісні (соло, групою).

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
У світі багато різних цінностей. Чи не найважливіші цінності в житті українського народу — хліб та мова. Без них немає народу, немає держави. Неможливо уявити наше життя без слова. Українська мова дуже давня й багата. Нею складено безліч народних пісень, казок, переказів та легенд, прислів’їв і приказок, написано багато високохудожніх творів, переклади яких знають у всьому світі.
На жаль, українці не завжди могли користуватися рідною мовою (згадайте Івана Франка, який змушений був у початковій школі навчатися німецькою мовою!). Українську мову тривалий час забороняли, а тих, хто не підкорявся, жорстоко переслідував спочатку царський уряд, потім радянський.
Та були і є в Україні сміливі люди, письменники, які завжди ставали на захист рідної мови, такі як В. Самійленко, Б. Лепкий, Л. Костенко, В. Стус та багато інших. Серед них — і Дмитро Григорович Білоус.
Народився поет у селі Курманах на Сумщині 1920 року. Навчався в семирічці, на робітфаці, водночас працюючи на заводі. 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету. А в червні 1941 року пішов добровольцем на фронт і був тяжко поранений. Працював у редакції радіомовлення для партизанів України, згодом — у республіканському радіокомітеті, у журналі «Вітчизна». 1945 року Д. Білоус закінчив Київський університет, потім аспірантуру і став працювати в журналі «Дніпро». Був у творчому відрядженні в Болгарії, де вивчав болгарську мову та літературу. Нагороджений медалями та болгарським орденом Кирила і Мефодія I ступеня. За переклади творів болгарських поетів удостоєний премії імені М. Т. Рильського.
Д. Білоус є автором понад двадцяти поетичних збірок. Серед них найбільш популярні та улюблені школярами — «Диво калинове», «Чари барвінкові».
Д. Білоус — академік Академії педагогічних наук України.

2. Виразне читання вірша Д. Білоуса «Хліб і слово».

3. Словникова робота.
Колиба — гуцульська хата, сільська хата в Західній Україні;
виплекане — вирощене, доглянуте, дбайливо зроблене;
незагасне — те, що не можна загасити; духмяний — запашний;
красне — красиве;
бешкетник-харциз — розбійник, грабіжник;
заповідь — заповіт, постанова;
сплав — поєднання;
яристих — добірних, гарних;
не кидай слів на вітер (у переносному значенні) — не говори даремно, не обіцяй марно, необдумано.

4. Обмін враженнями від прочитаного.
(Які рядки сподобалися найбільше яка думка чи вислів найбільше припали до душі.)

5. Спостереження над текстом. Виконання пошуково-дослідницьких завдань.

— Чому, на вашу думку, письменник поєднує хліб і слово?

— Які рядки з вірша найкраще виражають його головну думку?

— Знайдіть у вірші епітети, порівняння, слова в переносному значенні (метафори), з’ясуйте їхню роль у творі.

— Доведіть, що даний твір — вірш (визначте ритм, рими).

— Розкрийте зміст вислову «слово красне».

6. Прочитайте вірш Д. Білоуса «Чи не чари й не диво?» і порівняйте з попереднім твором (за змістом, за формою, за враженнями):

Чи не чари й не диво?
Мова-спів, мова-казка.
Все казати можливо:
Є і гнів, є і ласка.
В мові — воля героїв,
Вияв вільного духу,
Духу нації прояв,
Сила вольного руху.

VI. Закріплення знань, умінь і навичок
Олесь Кмітливець намагався прочитати сторінку книги, яку йому дістав зі скрині козак Мамай, і нічого не зрозумів. Може, ви здогадаєтеся, що там написано?

28

Ключ. Читати справа наліво зигзагом.

Відповідь.
1. Не кидай хліба, він — святий,
Не кидай слів на вітер!
2. Мова-спів, мова-казка
Все сказати можливо:
Є і гнів, є і ласка.
(Д. Білоус)

VІ. Домашнє завдання
Вивчити вірш Д. Білоуса «Хліб і слово» напам’ять, вміти висловлювати про нього свою думку; зробити ілюстрації до твору. Завдання за групами: 1-ша група добирає твори фольклору про хліб (прислів’я, загадки, пісні, казки, легенди); 2-га група — літературні твори про хліб; 3-тя група — твори фольклору про слово, мову; 4-та група — літературні твори про слово, мову. Підготувати «поетичну хвилинку».

VII. Підсумок

Урок 56. Тема. Д. Білоус, «Хліб і слово», українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Комментарии закрыты.