Урок 49. Тема. В. Сосюра, «Зима», українська література 5 клас

Урок 49. Тема. В. Сосюра, «Зима», українська література 5 клас

Мета: ознайомити з життям і творчістю В. Сосюри, викликати інтерес учнів до їх вивчення; дати поняття про епітет; розвивати навички виразного читання віршів, їхнього аналізу; виховувати любов до природи, до поезії, естетичний смак.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів для дітей, ілюстрації до них; пейзажні картини і фото.

Теорія літератури: епітет, його зображувально-виражальна роль.

ХІД УРОКУ 49. Тема. В. Сосюра, «Зима», українська література 5 клас

I. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми й мети уроку.

II. «Поетична хвилинка»
Варіант учителя.

Осінь
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
Синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
Золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
І берізка гола мерзне під вікном.
(В. Сосюра)

Можливий коментар учня.
Надзвичайно мелодійні, красиві поетичні рядки, у яких відтворено картину природи в кольорах і звуках, у відчуттях. Мабуть, лише у В. Сосюри тиша «синя», а пелюстки — «печальні». Осінь жовтокоса гордовито залишає свою печатку на всьому — золотить дерева, в’ялить квіти й трави, роздягає берізку. Так і хочеться спитати: «А якою ж буде зима?»

III. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
Виразне читання або розповідь напам’ять самостійно підготовлених віршів П. Тичини, їх аналіз, висловлення своєї думки про художню майстерність автора.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
Володимира Миколайовича Сосюру називають «солов’єм донецького краю». Відомий український поет дуже любив природу рідної Донеччини, тонко відчував її й оспівав у віршах. Це дуже мелодійні, динамічні, сповнені оптимізму твори.
Донбас — край розвинутої промисловості, шахт і заводів. Одна з характерних рис місцевості — численні терикони (відвали пустої породи конусоподібної форми біля шахт чи рудників). За околицями міст і селищ — сухий степ, дерева ростуть лише по берегах річок. Здавалося б, такий пейзаж не надто й привабливий. Але поет знайшов для його змалювання такі слова й художні засоби, що мимоволі й сам починаєш вірити: Донеччина — один із найкрасивіших куточків нашої землі.
В. Сосюра народився в бідній багатодітній родині робітника, тому вже з одинадцяти років йому довелося тяжко працювати. Потім доля кидала його по фронтах громадянської війни. Далі — студентські роки у Харкові, тодішній столиці України, і літературна праця, що йшла від серця, переповненого глибокими почуттями й переживаннями. Під час Другої світової війни В. Со-сюра був військовим кореспондентом, палким словом допомагав у боротьбі з ворогом. В. Сосюра — автор численних поетичних збірок. Чимало віршів написано спеціально для дітей (збірки «Травнева пісенька», «Весняний цвіт», «Моя онученька»). Вони дуже ліричні, пісенні, передають настрої і почуття ліричного героя, захопленого красою рідної української землі.

2. Виразне читання вірша В. Сосюри «Зима».

3. Словникова робота.
Біла муть — метелиця, завірюха;
крук — ворон;
хуги — заметілі;
кучугури — снігові замети;
мури — кам’яні стіни.

4. Обмін враженнями від прочитаного.
(Які рядки, вислови, художні прийоми запам’яталися, чому; який настрій у вірша і под.)

5. Слово вчителя.
Щоб яскравіше змалювати художню картину, письменники використовують, крім узагальнень, численні деталі. Художні деталі бувають зорові, слухові та психологічні.

6. Робота в групах (4 групи).

І група: знаходить зорові деталі у вірші, з’ясовує їхню роль у творі.
(Білий кінь, коси білі, біло все кругом, білим рукавом, білих рук, осінь золота, вулиці вузькі.
Ці зорові деталі підкреслюють головний колір зими — білий, створюють зимовий пейзаж, коли чарівниця Зима приховала увесь бруд, усе негарне під білим покривалом снігу.)

ІІ група: відшукує слухові деталі й з’ясовує їхню роль.
(Немов громи, б’є копитами, чеше вітер, все випускає хуги, летять полями, проходить осінь, змахне рукавом.
Слухові деталі створюють враження руху, наступальної сили Зими, для якої немає перешкод ніде — ні в лісі, ні в селі, ні в полі.)

III група: досліджують психологічні деталі (ті, що оцінюють психологічний стан).
(Стомлено крилом махає… крук, буйний політ, сила є на їхню силу, згортають крила.
Психологічні деталі сприяють створенню відповідного настрою, мають оцінний характер. «Буйний» політ метелиці підкоряє все навкруги, їй не може опиратися навіть крук — він «стомлено крилом махає». Але й на її силу є інша сила — кам’яні мури міста, вузенькі вулички. Отже, психологічні деталі підкреслюють ще й протистояння сил: метелиця — мури міста, людина — природа.)

IV група: знаходить відомі художні засоби у вірші, з’ясовує їхню роль у художньому творі.
(Порівняння (немов громи, неначе моря хвилі); повтори (сніг, і сніг, і сніг); слова в переносному значенні (білий кінь Зими, чеше вітер коси білі, змахне Зима широким білим рукавом, Зима випускає хуги з білих рук, хуги згортають крила); означення (білий кінь, широким білим рукавом, золота осінь); алітерація (чеше вітер коси білі…(«ч», «ш», «с», «т»).
Ці художні засоби сприяють виразності та яскравості змальованої пейзажної картини.)

7. Слово вчителя.
Як ви вже, напевне, помітили, біля іменників — назв — у художньому творі стоять художні означення. У літературознавстві їх називають епітетами.

Епітет — це художнє означення, яке надає зображенню предмета чи явища більшої виразності, поетичності, яскравості.
(Запис до літературознавчого словничка.)

Епітет виділяє в зображуваному якусь характерну рису чи ознаку, індивідуалізує та викликає певне ставлення до нього. Найчастіше в ролі епітетів виступають прикметники, але можуть бути й інші частини мови. Епітети, які часто стоять з одними і тими ж словами, називаються постійними (козак молоденький, битий шлях, ясна зоря, чисте поле, коник вороненький та ін.). Особливо багата на епітети українська поезія, усна народна творчість. Епітети прикрашають мову, надають їй виразності, поетичності, індивідуальності, посилюють її емоційне та експресивне забарвлення.
За емоційно-смисловим значенням розрізняють, крім звичайних епітетів, ще епітети метафоричні (залізна витримка, золоті руки, сталеві нерви), гіперболічні (людина-гора), іронічні (мудрий осел, хоробрий заєць) та ін.

8. Робота над текстом.

1) Знайдіть у вірші В. Сосюри епітети та з’ясуйте їхню роль. Зверніть увагу, що не кожен прикметник, що стоїть біля іменника, не кожне означення є епітетом. Наприклад, у висловах дерев’яний стіл, зелене листя, білий сніг, залізна лопата епітетів немає, це — звичайні означення, які вказують на матеріал, колір предметів і не надають їм яскравої індивідуальної характеристики чи емоційно-смислового забарвлення.

2) Прочитайте виразно вірш В. Сосюри «Літо» й віднайдіть у ньому епітети та звичайні означення, випишіть їх.

Літо
Ходить літо берегами
в шумі яворів,
І замовкнув над полями
журавлиний спів.
В хвиль блакитнім прудководді
сонце порина…
І в барвистім хороводі
одцвіла весна.
Тане хмарка кучерява
в небі голубім.
Мліє день, і мліють трави
в лузі запашнім.
Але труд забув про втому,
про квіток печаль,
І у полі золотому
дзвонить гостра сталь.
Суне силою своєю,
як грози потік,
І прощаються з землею
колоски навік…
Та ніхто із них не знає,
що в хвилини злі
З їх печалі виростає
радість на землі.
(Епітети: блакитнім, барвистім, кучерява, запашнім, золотому, гостра, злі; звичайні означення: журавлиний, голубім.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок
Олесь Кмітливець набирав на комп’ютері розповідь про запорожців, як раптом щось трапилося (мабуть, хлопець не на ту клавішу натиснув) і з тексту зникли всі епітети. Допоможіть Олесеві відновити текст.
От дивиться Карпо вниз — а між тими стінами росте … сад, про який тільки в казках розказують. Там розстеляються … скатертю луки з такою травою, як і на землі. Там були розкидані … пригорки, … каміння. І все місце було …, як рай: зеленіло гаями, лужками, садками, виноградом. Між зеленою травою цвіли всякі квітки. Карпо бачив під самою скелею, де він лежав, … кущ, чув навіть пахощі від рож і васильків. Зверху, з-під водяної стелі, понавішувалось на скелі латаття з . листом, з білими та жовтими квітками, висіло купами …, як пух, зелене підводне зілля. Скрізь світило сонце через водяну стелю, але той світ був . і разом . . Краса того місця так причарувала Карпа, що все його життя, змалку і до парубоцтва, здавалось йому якимсь сном. Йому хотілось тільки дивитись то на сади, то на скелі, то на . стелю, . від синього неба, а часом ., як цвіт веселки.
(І. Нечуй-Левицький, «Запорожці».)
Слова для довідки. Пишний; зеленою; невеличкі, але гарні; велике; гарне; пишний рожевий; широким; дрібне; тихий; який; кришталеву; синю; блискучу.

VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати вірш В. Сосюри «Зима»; знати відомості про епітет, дібрати 5 прикладів епітетів з художньої літератури; підготувати «поетичну хвилинку»; випереджальне завдання для окремих учнів — підготувати повідомлення на історичні теми.

VII. Підсумок

Урок 49. Тема. В. Сосюра, «Зима», українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.