УРОК 40. Тема. Чому плакав герой оповідання А. Тесленка Миколка?, українська література 5 клас

УРОК 40. Тема. Чому плакав герой оповідання А. Тесленка Миколка?, українська література 5 клас

Мета: допомогти учням усвідомити, яке велике значення має для людини можливість навчатися в школі, розвивати свої здібності; розвивати навички ведення наукової суперечки — диспуту, культури спілкування; виховувати доброту, милосердя, почуття вдячності до батьків та держави, які дають можливість здобувати освіту.

Тип уроку: нетрадиційний; урок-диспут.

Обладнання: портрет письменника, видання його дитячих творів, ілюстрації до них; правила ведення диспуту.

Теорія літератури: диспут, дискусія, опоненти, аргумент, контраргумент, докази.

ХІД УРОКУ 40. Тема. Чому плакав герой оповідання А. Тесленка Миколка?, українська література 5 клас

I. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми й мети уроку.

II. «Поетична хвилинка»
Варіант учителя.

Ластівки і діти
Ластівоньки нам щебечуть,
А ворони крячуть.
Пильні діти радуються,
А ліниві плачуть.
Ластівоньки нам щебечуть,
Бо летять за море.
Пильні діти радуються,
Бо ідуть до школи.
Ластівоньки мають раду,
А ворони зваду.
Пильні діти попереду,
А ліниві ззаду.
Пильні діти поспішають,
Сміються та скачуть
А ліниві шкандибають,
Хмуряться та плачуть.
Ми і пильні, і веселі,
То й без плачу — гріха;
Нам наука — не мука,
А велика втіха.
Ластівоньки в теплім краї
Будуть зимувати,
А ми в школі, як у раї,
Знання набувати.
Ластівоньки у погоді
Навесні прибудуть,
А ми станем у пригоді
Трудовому люду.
(Ф. Лазорик)

Можливий коментар учня.
Вірш трохи смішний, наївний, нагадує частівку. Але містить глибокі думки про те, що треба бути в житті працьовитим, прагнути до знань, до благородної мети. Саме в цьому й привабливість поезії, яку написав український поет зі Словаччини Федір Лазорик.

III. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.
а) зачитування, переказ епізодів з оповідання А. Тесленка «Школяр», які найбільше вразили;
б) огляд учнівських ілюстрацій.

IV. Основний зміст роботи

1. Слово вчителя.
Диспут — це суперечка з приводу якогось питання, обговорення певної проблеми. Потреба в диспуті виникає тоді, коли люди по-різному розуміють якесь явище, подію, проблему, коли на поставлене питання не існує однозначної відповіді.
Особа, яка заперечує, спростовує або критикує думки доповідача, супротивника у диспуті, дискусії, називається опонентом. Підстава, доказ, який наводиться для обґрунтування, підтвердження певної думки, називається аргументом. Протилежний доказ — це контраргумент.

2. Ознайомлення з правилами ведення дискусії, диспуту.
Розмножуються на ксероксі; списуються з плаката у зошити.

Пам’ятка
тому, хто збирається на диспут, дискусію

1. Уважно вислухай думку товариша з питання, що обговорюється.

2. Свої заперечення висловлюй у тактовній, необразливій формі, не вдаючись до обговорення особистих якостей опонента (на зразок: «Ти нічого не розумієш у цьому!» і под.).

3. Намагайся навести якомога більше цікавих доказів, фактів, аргументів на захист своєї думки.

4. Намагайся знайти у думці товариша щось корисне, прийнятне для себе, й виробити спільну компромісну думку з обговорюваного питання.

3. Ознайомлення з питаннями диспуту «Чому плакав Миколка?» за оповіданням А. Тесленка «Школяр».
(Питання з варіантами відповідей пишуться на дошці чи розмножуються на копіювальній техніці. Учні обирають якийсь із варіантів відповіді й самостійно добирають докази, факти, обґрунтовують цю думку, використовуючи свої знання з історії, зарубіжної літератури, інших предметів та джерел інформації.)

1) Чому Миколка хотів учитись?
— Щоб бути багатим.
— Щоб бути освіченим.

2) Хто більше любив Миколку — батьки чи вчитель?
— Батьки.
— Вчитель.
— Кожен по-своєму.

3) Чому батько спочатку заохотив хлопчика до навчання, пообіцяв подальшу освіту, а потім лаяв школу?
— Бо батько злий, невитриманий, суперечливий у своїх думках і діях.
— Бо до цього призвела страшна бідність у сім’ї, тяжкі життєві обставини.

4) Чому заплакав Миколка, коли зайшов до вчителя не учнем, а жебраком?
— Бо йому було соромно за себе.
— Бо було жаль себе і своїх нездійсненних мрій щодо навчання, розвитку своїх здібностей.
— Бо він зрозумів, що ніколи не стане заможним і не буде жити так, як учитель.

5) До якої думки схиляє читачів своїм оповіданням А. Тесленко? Чому він вибрав для зображення один із найсумні-ших епізодів із життя дитини?
— Письменник засуджував існуючий лад.
— Сказав добре слово про свій народ, його здібних дітей, талант яких часто не розкривався.
— За будь-яких обставин треба залишатися людиною — образ батька.

6) Як могла скластися доля хлопчика після зустрічі з учителем?
— Учитель забрав Миколку до себе.
— Учитель поспівчував, але нічого не міг вдіяти — надто багато знедолених дітей ходило по селах.
— Учитель клопотав перед земським начальством за хлопця.
— Свій варіант.

7) Для чого ми вивчаємо це оповідання у добу високого розвитку освіти й науки?
— Щоб знати історію.
— Щоб цінувати надану нам можливість навчатися в школі.
— Щоб виховувати доброту й милосердя до тих, хто потрапив у скрутні життєві обставини.
— Свій варіант.

4. Диспут:

1 2
1) Чому Миколка хотів учитись?
Миколка, герой оповідання А. Тесленка «Школяр», побувши на квартирі в учителя, зрозумів, що люди, які здобули освіту й працюють за фахом, живуть набагато краще, ніж його батьки — селяни. Вони мають гарний одяг, взуття, достатньо їжі; у них є книги, музичні інструменти, затишне житло. Ось чому він вирішив, що освіта допоможе йому стати заможною людиною. Миколку насамперед приваблює не багатство, а можли вість займатися улюбленою справою — читати книги, слухати або й виконувати музичні твори. Він захоплюється усім красивим — затишком у кімнаті, квітами («скатертина поцяцькована», настільна лампа «в голубій будці», «стежечки рябіли», «червоніло ліжко»); чай з цукром та булкою для нього здаються надзвичайними ласощами.
2) Хто більше любив Миколку — батьки чи вчитель?
Батько жорстоко поводиться з Миколкою, докоряє йому за те, що той хоче їсти, не може ходити у холод в порваних чоботях, навіть б’є дитину. Він пообіцяв синові, що віддасть його у второкласну школу для подальшого навчання, хоча розумів, що не зможе цього зробити через свою бідність і погане здоров’я. Учитель же по-доброму поставився до Миколки: подарував чоботи, пригостив; приділяв йому більше уваги, ніж іншим. Для батьків своя дитина завжди найкраща, найрозумніша, найрідніша. Батько не хоче, щоб Миколка прожив у злиднях, у тяжкій роботі в наймах. Він бачить здібності хлопця, його старанність та наполегливість, тому віддає в школу і обіцяє навчати далі, у второкласній школі. Але важкі життєві обставини — хвороба, бідність — стають цьому на заваді.
3) Чому батько спочатку заохотив хлопчика до навчання, пообіцяв подальшу освіту, а потім лаяв школу?
Батько Миколки — нерозважливий й не дуже добрий, невитриманий і навіть жорстокий. Знаючи свої можливості і стан здоров’я, він усе ж обнадіює сина, обіцяє подальшу освіту. Він не привчає хлопця до селянської праці, тому Миколці дуже важко в наймах, він навіть захворів. Батько карав дитину за своє безвихідне становище, за свою неспроможність забезпечити сім’ю; його боялася навіть мати хлопчика. Батько Миколки — людина непогана. Він працьовитий, турботливий, мріє про краще майбутнє сина, віддає того до школи, цікавиться його навчанням, дивується його знанням та здібностям. Але постійна бідність, життєві негаразди зробили його нестримним, навіть грубим та жорстоким у ставленні до близьких. Напевно, що це з відчаю.
4) Чому заплакав Миколка, коли зайшов до вчителя не учнем, а жебраком?
Миколка, перш ніж потрапити вдруге на квартиру до вчителя, обійшов уже, напевне, багато хат зі сліпім старцем, у якого був за поводиря. І, мабуть, трохи звик, не плакав, змирився зі своєю долею. Коли ж зайшов, як виявилося, до колишнього свого вчителя, що так прихильно до нього ставився, вірив у здібності хлопчика, то згадав і своє навчання у школі, і прагнення пізнати всі явища світу, і батьківську хату… Йому стало невимовно жаль усього цього. Він зрозумів, що ніколи не житиме так, як учитель, і заплакав. Жебраки — найбідніші та найзнедоленіші люди в суспільстві. Жебраками стають люди старі або хворі, сліпі, які неспроможні працювати й забезпечувати себе. Іноді до жебрацтва доводять згубні звички, наприклад, пияцтво. Тому здібному хлопчикові, який умів читати, розумів явища природи, було соромно за своє становище, до якого його призвели бідність батька та його хвороба.
5) До якої думки схиляє читачів своїм оповіданням А. Тесленко? Чому він вибрав для зображення один із найсумніших епізодів із життя дитини?
За будь яких обставин треба залишатися доброю людиною, не виміщати зло за свої невдачі на інших, як це робив батько Миколки. Може, для хлопця знайшлася б якась інша робота чи монастирська школа, а не жебракування. Дивно, але герой оповідання не сердиться на батьків, не звинувачує їх у своєму нещасті, а розуміє їхню скруту. А. Тесленко, розповідаючи сумну історію Миколки-школяра, очевидно, натякав на те, що хлопчик став жебраком, знехтував своїми здібностями не зі своєї вини, і не з вида своїх батьків, а через байдуже ставлення держави до обдарованих селянських дітей. Таким чином письменник засуджує тогочасний суспільний лад.
6) Як могла скластися доля хлопчика після зустрічі з учителем?
Учитель забрав хлопчика до себе, вивчив і допоміг стати, як і він, учителем. Так могло бути лише в казці. Насправді ж учитель міг тільки нагодувати жебраків, поспівчувати їм, бо таких бідних та нещасних дітей було багато.
7) Для чого ми вивчаємо це оповідання у добу високого розвитку освіти й науки?
Із оповідання «Школяр» ми дізнаємося про життя бідних селян та їхніх дітей на початку XX століття. Початкова освіта була тоді платною, а селяни здебільшого не мали землі та засобів виробництва, тому злидарювали, а діти, навіть дуже здібні, не могли вчитися. Які б складнощі не були у нашої молодої держави, у кожної сім’ї, діти у нас мають змогу здобути середню освіту безкоштовно. Жодній дитині шкільного віку не закритий шлях до навчання. Оповідання змушує замислитися над тим, чи належно кожен із нас цінує те, що має; чи відкрите його серце для добра й милосердя.

5. Висновок учителя.
Давно минули ті часи, які описав у своєму оповіданні А. Ю. Тесленко. Але й сучасного читача цей твір не залишає байдужим: ми співчуваємо Миколці, захоплюємося його здібностями, допитливістю, щирістю, прагненням до освіти; радіємо, що зустрілася на його шляху добра людина, яка підтримала його й допомогла, коли могла, — учитель.
Оповідання А. Тесленка «Школяр» учить доброти, милосердя, витримки, людської гідності, вчить цінувати ті можливості, які мають діти в нашій державі, — гарантоване право на середню освіту.
Це яскравий зразок впливу художнього слова на людину, адже ми, читачі, проймаємося гарячим співчуттям до долі маленького героя твору — Миколки.

V. Домашнє завдання
Підготувати «поетичну хвилинку»; дібрати репродукції з картин відомих художників-портретистів.

VI. Підсумок

УРОК 40. Тема. Чому плакав герой оповідання А. Тесленка Миколка?, українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Комментарии закрыты.