УРОК 31. Народна іграшка. Поняття про особливості декоративного образу тварин. Дивовижні коники та баранці. Конспекти уроків образотворчого мистецтва (малювання), 2 клас

УРОК 31. Народна іграшка. Поняття про особливості декоративного образу тварин. Дивовижні коники та баранці. Конспекти уроків образотворчого мистецтва (малювання), 2 клас

Мета:
навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів зі скульптурою як видом мистецтва, ознайомлювати з матеріалами та інструментами художника-кераміста; закріплювати розуміння учнями понять декор та декорування, навички роботи з пластиліном (глиною);
розвивальна: збагачувати та закріплювати в дітей уміння сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особливості декоративної скульптури; закріплювати навички основних видів ліплення, передавання форми, рухів та декорування тварин; розвивати дрібну моторику руки;
виховна: виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості; виховувати екологічну культуру, любов до українського народного мистецтва.

Оснащення:
візуальний ряд: навчальні плакати; репродукції робіт відомих майстрів і навчальні роботи з методичного фонду; об’ємні зображення;
обладнання: ТЗН;
матеріали та інструменти: дошка для ліплення; пластилін (глина); стеки; простий олівець; серветки; клейонка.

Тип уроку: комбінований урок.

Методи і засоби роботи: практична робота на базі засвоєного матеріалу.

Основні поняття

Створення скульптурного зображення — 1) висікання зображення з твердого матеріалу (каменю); 2) створення скульптури шляхом послідовного додавання матеріалів (глини, воску, пластиліну та ін.).

Декорувати (від французького dесогег) — прикрашати, надавати красивого вигляду, художньо оформлювати.

Декор (від французького dесог) — поєднання елементів, призначених для прикрашання.

ХІД УРОКУ 31. Народна іграшка. Поняття про особливості декоративного образу тварин. Дивовижні коники та баранці. Конспекти уроків образотворчого мистецтва (малювання), 2 клас

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Бесіда
Як називається вид образотворчого мистецтва, який створює об’ємні зображення?
Якими матеріалами та інструментами користуються художники-скульптори?
Які скульптурні твори називають скульптурою? Рельєфом?
Що таке кругла скульптура та чим вона відрізняється від рельєфу?
Які круглі скульптури називають пам’ятниками? Статуями? Статуетками? З яких матеріалів, на вашу думку, вони можуть бути виконані?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

* * *
Майстер іграшку робив.
Довго глину він місив.
Він руками обома
Ліпив форму недарма.
Візерунком коні вкриті,
Тихо сохнуть на повіті.
В печі він їх обпалив
Та глазур’ю щільно вкрив.
Вийшла іграшка з душею,
Ми милуємося нею.
(Н. Горошко)

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя
— Невеликі зображення людей і тварин (статуетки) люди почали створювати з глини дуже давно. Спочатку скульптурні зображення призначалися для магічних ритуалів, які повинні були допомагати в полюванні або захищати від злих сил. Потім невеликі фігурки стали як іграшками, так і прикрасами для будинку.
(Учитель пропонує учням роздивитися народні іграшки, виконані з різних матеріалів народними майстрами різних країн (або їх зображення на власний вибір). Учням пропонується визначити, за допомогою яких засобів декорування майстри оздоблюють спрощену природну форму. З усього різноманіття іграшок для більш ретельного аналізу обирається один-два вироби, на виконання яких буде спрямоване подальше творче завдання. Форму та будову цих виробів аналізують більш ретельно.)
Коли дивишся на чудові іграшки з глини, легко відгадати, який звір чи птах надихнули фантазію майстра.
Спочатку художник-кераміст уважно вивчає природну форму, потім спрощує й узагальнює (стилізує) її, обравши найхарактерніші риси, підкреслює і підсилює (декоративно переробляє) їх. Потім майстер ліпить іграшку з глини й прикрашає об’ємним декором (декорує), просушує її на повітрі, обпалює в спеціальній печі, розфарбовує й покриває кольоровою або прозорою глазур’ю.
(Бажано проілюструвати всі етапи розповіді відповідним ілюстративним матеріалом.)

429Іграшкові коники

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Коментар
За вибором учителя може бути виконана фігурка коника або баранця.

Творче завдання

Пояснення до творчого завдання
Учитель. Роздивіться уважно іграшки, виконані худож-никами-керамістами різних країн. Виліпіть із глини, пластиліну іграшку, взявши за основу форму тіла тварини, яка вам подобається. Прикрасьте свою іграшку кольоровим або об’ємним декором.
Фігурку тварини виконують конструктивним способом ліплення. Усі частини тіла спрощують, зберігаючи характерні ознаки, притаманні саме цій тварині. Спочатку виконують великі частини тіла (тулуб і голову), потім примазуванням додають частини, менші за розміром (лапи, вуха, хвіст, шию тощо).
(Учитель має акцентувати увагу учнів на необхідності весь час порівнювати розміри і пропорції окремих частин тіла тварини між собою та із загальним розміром. Частини скріплюють між собою примазуванням.
Іграшка, запропонована для виготовлення, має більш складну будову, ніж вироби, що створювалися на попередніх уроках ліплення, тому з метою полегшення виконання роботи на дошці доцільно вивісити великі таблиці, на яких зображено етапи ліплення.)
Фігурка може бути декорована за допомогою орнаменту (геометричного або рослинного) або за допомогою спрощених та узагальнених природних елементів.
(На спеціальних таблицях бажано продемонструвати елементи декорування, а також найпоширеніші прийоми декорування.
Учні мають вигадати елементи для декорування самостійно, спираючись на декор народної іграшки.)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Обговорення учнівських робіт
Під час оцінювання виробів необхідно враховувати:
— наскільки правильно учні відтворюють форму та будову тіла тварини,
— обрані рухи, якість виконання найхарактерніших деталей декорування.
Найвищої оцінки заслуговують вдалі та доречні конструктивні зміни та доповнення до зразка, запропонованого вчителем.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
В Україні іграшки виробляли не тільки з твердих і пластичних матеріалів, а також із лози, соломи, рогози, повісма, довгої трави. Для виготовлення саморобних іграшок використовували тканину, кольоровий папір, картон.
Першим збирачем і дослідником української народної іграшки був священик із Суботова Марко Грушевський (1865—1938), родич відомого історика Михайла Грушевського. 1904 року було опубліковано його працю «Дитячі забавки та ігри усякі. Зібрані по Чигиринщині Київської губернії».
Народна іграшка є специфічним витвором. Вона має для дитини пізнавальну цінність, відображає явища реального світу в доступних їй формах.
Народна іграшка повинна не тільки нести інформацію, а й бути естетичною, втілювати оригінальну ідею. Використання її в дитячому садку, вдома, в школі збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і рідного народу, розвиває традиційні для національної, господарської, побутової культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню. Отже, народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну.

УРОК 31. Народна іграшка. Поняття про особливості декоративного образу тварин. Дивовижні коники та баранці. Конспекти уроків образотворчого мистецтва (малювання), 2 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків образотворчого мистецтва (малювання), 2 клас

Комментарии закрыты.