УРОК 28 Тема. Диспут «Стара школа і нова». Про мову автора і мову дійових осіб за оповіданням І. Франка «Грицева шкільна наука», українська література 5 клас

УРОК 28 Тема. Диспут «Стара школа і нова». Про мову автора і мову дійових осіб за оповіданням І. Франка «Грицева шкільна наука», українська література 5 клас

Мета: дати поняття про мову автора й мову дійових осіб; розвивати навички висловлювання суджень про історичний зв’язок старої школи з її методами навчання з сучасною школою, умовами життя і навчання учнів; зіставлення зображуваних подій із власними життєвими спостереженнями; виховувати активну громадянську позицію, прагнення до освіти, до розширення свого кругозору.

Тип уроку: комбінований з елементами нетрадиційності (урок-диспут).

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: мова автора і мова дійових осіб; диспут.

ХІД УРОКУ 28 Тема. Диспут «Стара школа і нова». Про мову автора і мову дійових осіб за оповіданням І. Франка «Грицева шкільна наука», українська література 5 клас

І. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. «Поетична хвилинка»

Варіант учителя.

Киця

Плакала киця на кухні,
Аж їй очиці попухли.
«Чого ж ти, киценько, плачеш?
Їсти чи питоньки хочеш?» —
«Ні їсти, ні пити не хочу,
З тяжкої жалості плачу.
Сам кухар сметану злизав,
На мене, кицюню, сказав.
Хтів мені лапки побити,
Чим же я буду ходити?» —
«Скажи ж нам, киценько мила,
Як ти ся в нього просила?» —
Я му сказала: «Ой, пане,
Хай тобі жаль мене стане!
Не бий ти кицю мізерну,
Я тобі шкоду поверну,
Настане ранок майовий,
Піду я в поле на лови;
Походжу мало чи много,
Зайчика зловлю малого,
Тобі принесу живого.
Горобці, в стрісі укриті,
І перепілонька в житі,
Все те моя буде здобич,
Як мені буби не зробиш.
А як полудне настане,
Пригріє сонце весняне,
Скриються зайчики й птахи,
Я влізу в воду по пахи,
Я всі броди переброджу,
Вже ся на хитрість спроможу.
Вже ся спроможу на шутку,
Наставлю хвостик, як вудку,
Наловлю рибок я много,
А все для тебе, їй-Богу!»
(І. Франко)

Можливий коментар учня.

Цей вірш приваблює нас своєю жартівливістю, казковістю, і ми не перестаємо дивуватися різнобічності поетичної творчості І. Франка — від смішної, трохи бешкетуватої казочки — до серйозних філософських думок, які узагальнюють віковічний досвід народу й власну масштабність мислення автора.

III. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

Заслуховування усних творів — характеристик образу Гриця, героя оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука» із висловлюванням власного ставлення до нього.

IV. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Письменники у своїх художніх творах часто передають розмови між героями (діалоги), думки, міркування, висловлювання окремих персонажів (монологи). При цьому вони намагаються відобразити індивідуальні особливості дійової особи (вік, освіченість, недоліки мовлення, настрій, національність, походження з якоїсь певної місцевості і т. ін.).

Висловлювання персонажів називаються мовою дійових осіб. (Запис до літературознавчого словничка.)

У казках та оповіданнях автори й самі описують події, що відбуваються з героями, різні явища життя, картини природи; характеризують своїх героїв, їхні настрої та почуття.

Ці висловлювання, або ці частини художнього тексту називаються мовою автора (авторською мовою). (Запис до літературознавчого словничка.)

Авторська мова також відображає характер письменника, його індивідуальні особливості, стиль, але, як правило, більш наближена до унормованої, загальноприйнятої літературної мови.

Мова автора й мова дійових осіб у художньому тексті часто переплітаються, тісно пов’язуються між собою.

2. Робота над текстом.

Навести (зачитати) з оповідання приклади мови автора й мови головного героя Гриця; зробити висновки.

Мова автора Мова Гриця
Почалася наука. Професор говорив щось, показував якісь дощечки, що на них були намальовані якісь гачки та стовпчики; хлопці час від часу кричали щось, як професор показував якусь нову дощечку, а Гриць нічого того не розумів. Він навіть не зважав на професора, а дуже смішними видались йому хлопці, що сиділи довкола нього. — Дулна гуска!
— Бо я-а пе-е-лсий ла-а-з у ско-лі.
— Ні, не хоцу. А сцо то таке?
— Вцились-мося «а баба гала-мага».
— Тазе вмів.

 

 Орієнтовні висновки.

1. Автор — людина високоосвічена (про це свідчить вживання складних речень), володіє літературною мовою, походить із Західної України (вживання діалектизмів — професор); спостережливий, добре розуміє дитячу психологію.

2. Гриць — дитина, яка не вимовляє кількох звуків — шиплячих та р; допитливий, схвильований, гордий за свої успіхи (спочатку); походить із Західної України; не дуже освічений — говорить простими, часто односкладними словами й реченнями.

V. Формування і вдосконалення вмінь та навичок

Диспут «Стара школа і нова».

Диспут — це науковий спір, суперечка з питань, які не мають однозначної відповіді.

Наприклад, питання про стару школу:

1. Чи справді Гриць та більшість його однолітків були нерозумними, нездатними до навчання?

2. Чи справді стара школа нічого не могла навчити дітей, не мала значення для їхньої освіти?

3. Чи сприяла навчанню система покарань у старій школі?

Порядок проведення диспуту: питання розглядаються по черзі.

Учні по черзі виступають (коротко, аргументовано, з наведенням прикладів) із висловленням різних точок зору; при цьому слід намагатися розглянути предмет суперечки різнобічно.

Правила ведення диспуту

1. Висловлюватися лаконічно, послідовно викладати думки, обґрунтовувати їх; не відхилятися від теми обговорення.

2. Не перебивати співрозмовника, навіть якщо категорично не згоден із його думкою.

3. Бути ввічливим, тактовним, не ображати опонентів (тих, із ким сперечаєшся).

Зразок.

Тема.

Чи справді Гриць, герой оповідання І. Франка, був нерозумним, нездатним до навчання?

Виступи.

— Я думаю, що Гриць дійсно був нерозумною, непідготовле-ною до школи дитиною. Він не вимовляв багатьох звуків, мало чим цікавився.

— Я підтримую думку товариша. Гриць був неуважним учнем, не слухав пояснення учителя, не намагався запам’ятати літери, а роздивлявся, хто із учнів чим займається.

— А я не згоден (згодна) з цими думками. Просто Гриць був ще дуже маленький, сором’язливий. Уперше потрапив у нову обстановку. Хлопці його одразу образили й налякали.

— Мені теж здається, що винен не Гриць, а система освіти в старій школі. Вчитель пояснював нецікаво, змушував зазубрювати склади, жорстоко карав за найменший непослух чи нерозуміння.

— Про те що Гриць усе ж хотів учитися, старався, свідчать такі слова автора: «…Він аж вихуд та поблід і ходив увесь час, мов сновида».

— А я думаю, що істина знаходиться десь посередині. Адже, як пише автор, «…Крім Гриця, таких «туманів вісімнадцятих» між тогорічними школярами було 18 на 30…» Отже, майже половина учнів усе ж щось засвоїла, змогла навчитися грамоти.

Тема.

Чи справді стара школа нічого не могла навчити дітей, не мала значення для їхньої освіти?

Виступи.

— Так, я думаю, що у старій школі не вчили, а лише мучили дітей. Крім того, били різками, лінійками. Нічого цікавого там не було.

— Фізичні покарання лише озлоблюють дітей, викликають неприязнь до школи й навчання.

— Учитель не намагався дійти до кожного учня, навчити його, сам, мабуть, не любив свою роботу.

— А мені здається, що і в старій школі можна було навчитися. Адже і сам І. Франко здобув початкову освіту в такому навчальному закладі. Треба було лише виявити старання, терпіння, зацікавленість.

Тема.

Чи сприяла навчанню система покарань у старій школі?

Виступи.

— Думаю, що фізичні покарання не сприяють навчанню учнів. Вони ведуть до образи, навіть ненависті, до небажання ходити до школи, вчитися. Автор пише, як майже всі учні «під час того шкільного року заєдно робили собі блискучі надії, як-то буде гарно, як вони увільняться від щоденних різок, позаушників, штурканців, «пац» та «попідволосників» і як покажуться знов у повнім блиску своєї поваги на пасовищі». Людську гідність не можна принижувати.

— А мені здається, що фізичні покарання інколи дуже потрібні. Адже деякі учні дуже недисципліновані, неслухняні, заважають іншим, лінуються виконувати домашні завдання. Недаремно ж система фізичних покарань довгий час застосовувалась в такій цивілізованій країні, як Англія, і, напевно, існує і дотепер у деяких інших країнах світу.

2. Слово вчителя.

Тепер поговоримо про школу нову. Безумовно, вона краща і за матеріальним забезпеченням, і за методами навчання, і за ставленням учителів до своєї праці. Але, напевне, є і якісь недоліки, вистачає і в нас, на жаль, «туманів вісімнадцятих».

3. Бліц-турнір.

(Клас ділиться на дві команди: хто вважає, що більше хорошого в школі, аніж поганого, і навпаки. Друга команда висловлює зауваження щодо школи, перша їй відповідає, наводить докази на захист.)

Наприклад:

2-га команда . У школі задають багато уроків.

1-ша команда. Так, але ж у світі стільки інформації, і ознайомитися з нею сучасній людині просто необхідно, щоб зорієнтуватися в житті, у виборі майбутньої професії.

2-га команда. Вчителі інколи дуже суворі, ставлять «двійки» за невиконані домашні завдання.

1-ша команда. Так, але ж їхнє завдання — навчити нас. І «двійки» — це наша зарплата за лінощі, неорганізованість, неуважність і т. д.

VI. Домашнє завдання

Підготувати усний твір «Яким я бачу ідеального учителя», «Мій улюблений учитель (навчальний предмет)» або «За що я люблю (не люблю) школу?»; підготувати «поетичну хвилинку»; підготуватися до бесіди з позакласного читання.

VII. Підсумок

 

УРОК 28 Тема. Диспут «Стара школа і нова». Про мову автора і мову дійових осіб за оповіданням І. Франка «Грицева шкільна наука», українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Комментарии закрыты.