УРОК 26 Тема. І. Франко, «Грицева шкільна наука», українська література 5 клас

УРОК 26 Тема. І. Франко, «Грицева шкільна наука», українська література 5 клас

Мета: ознайомити з оповіданням І. Франка, допомогти учням усвідомити його ідейно-художній зміст; розвивати навички виразного осмисленого читання, переказу, виховувати вміння відстоювати власну позицію; почуття гумору.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, збірка його творів, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: оповідання, герої твору; діалектизми.

ХІД УРОКУ 26 Тема. І. Франко, «Грицева шкільна наука», українська література 5 клас

І. мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»

Варіант учителя.

Строфи

Мужню силу хоч похилить горе,
Та не зломить, в підлість не поверне,
Так і свічку хоч схили додолу,
Свого світла вниз вона не зверне.
Добру науку приймай,
Хоч її і від простого чуєш;
Злої ж на ум не бери,
Хоч би й святий говорив.
(І. Франко)

Можливий коментар учня.

Поет продовжує вражати нас своїми мудрими спостереженнями й висновками. Він закликає бути мужнім та стійким у подоланні життєвих труднощів. Так як полум’я свічки ніхто не примусить горіти вниз, так хай і людина не зламається, не піде на підлість.

Людина завжди повинна дбати про свою гідність, вчитися добра й відкидати зло, у які б привабливі форми воно не вбиралося.

III. Актуалізація опорних знань

1. Преревірка домашнього завдання.

Огляд кросвордів та інших цікавих завдань, самостійно підготовлених учнями.

2. Пошукове завдання.

Назвіть якості, які на вашу думку притаманні І. Франку: мужній, сміливий, допитливий, розважливий, обережний, освічений, працьовитий, несміливий, жорстокий, необачний, веселий, задумливий, патріот, талановитий, компанійський, сором’язливий, свідомий громадянин.

ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Героями багатьох оповідань І. Франка є діти. Це «Грицева шкільна наука», з яким ми сьогодні ознайомимося, «Олівець», «Малий Мирон», «Мій злочин», «Отець гуморист», «У кузні», «Під оборогом», автобіографічна повість «Борис Граб» і багато інших.

Малі хлопчаки зображені з глибоким знанням дитячої психології, запитів, потреб та мрій. Часом їм доводилося протистояти жорстоким зовнішнім обставинам життя, навіть мужньо долати різні труднощі. Деякі з цих творів мають автобіографічну основу, написані за своїми дитячими враженнями, наприклад, від почутих розмов у батьковій кузні. У своєму дитинстві письменник шукав світлі сторінки, які дали йому міцний заряд енергії, любові до своєї землі, до людей, почуття справедливості на все життя.

У творі, який ми вивчатимемо, трапляється чимало особливих слів. Це слова української мови, які вживаються лише в певній місцевості (тут: в Західній Україні). Називаються вони діалектизмами. Їхнє значення можна з’ясувати або за здогадом, або за контекстом, або за словником.

2. Виразне читання розділів оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука» учителем або підготовленими учнями.

3. Словникова робота.

Поранку — ранку;

з обори — із загорожі, подвір’я;

таракаючи — розмовляючи по-гусячому;

швякнув — ударив, хльоснув;

нагло — раптом, несподівано;

вичесала — причесала;

вбрала, як Бог приказав — одягла за звичаєм, як на свято чи на вихід;

попровадив — повів;

трепечучого — який тремтів від хвилювання;

повстянім — із грубої вовни;

хотів йому добре придивитись — хотів до нього добре придивитись;

горі — горою;

комин — труба, димар;

камізелька — жилет, безрукавка;

справдуйся — справляйся, працюй;

пан професор — учитель у старій школі;

сіни — коридорчик у хаті;

налапавши — намацавши, знайшовши;

борзо — швидко;

в улію — у вулику;

звільна — повільно;

отворили — відчинили;

втрутили — заштовхнули;

в тій хвилі — в той момент (у ту хвилину);

залупкали — почали бити;

різки — тонкі палиці;

перепудився — перелякався;

погостити — пригостити;

хрупати — хрустіти;

не засмакував — не розкуштував, не розпробував;

кафтан — верхній одяг;

й зовсім о-світі не тямив — нічого не розумів, де і для чого він тут;

пильним — уважним;

уполудне — в обід;

не поступив — не просунувся вперед;

пофалатав — пошматував;

запережися личком — підпережися ликом (мотузкою з еластичної деревини між корою та стовбуром);

лупка — подерта бараняча шапка;

лучилося — траплялося;

в царину — на посіяне, засаджене;

пошкодованого — якому завдано шкоди;

попеласту — як попіл, сіро-коричневу;

страти — втрати;

виносила — тут: становила, налічувала;

дався чути — почувся;

на толоку — на громадське пасовисько.

4. Обмін враженнями від прочитаного.

(Що запам’яталося, здалося незвичайним, сподобалося, чому.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Олесь Кмітливець послухав оповідання і ось що зрозумів. Був собі хлопчик Гриць. Батько віддав його до циркової школи, де хлопчиків учили смішити, їсти різні речі, бити й не бути битими. Гриць добре вчився й міг тепер дресирувати гусей, учити їх говорити.

Виправте помилки у розповіді хлопчика.

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати оповідання, переказувати його від автора чи героїв твору; зробити ілюстрації; підготувати «поетичну хвилинку».

VII. Підсумок

УРОК 26 Тема. І. Франко, «Грицева шкільна наука», українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Комментарии закрыты.