• Гороскоп 2016

УРОК 19 Тема. В. Королів-Старий, «Хуха-Моховинка», українська література 5 клас

УРОК 19 Тема. В. Королів-Старий, «Хуха-Моховинка», українська література 5 клас

Мета: розширити читацькі уподобання учнів; ознайомити з літературною казкою В. Короліва-Старого; розвивати навички самостійного читання, переказу літературних казок; виховувати усвідомлення переваг Добра над Злом, прагнення до самовдосконалення, набуття кращих людських якостей.

Тип уроку: бесіда з позакласного читання.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до твору.

ХІД УРОКУ 19 Тема. В. Королів-Старий, «Хуха-Моховинка», українська література 5 клас

І. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. «Поетична хвилинка»

Варіант учителя.

Будь кришталем

Будь кришталем, коли ти з каміння,
Будь фіалком, коли ти рослина,
Солов’єм, коли ти пташина,
А любов’ю, коли ти людина.

Можливий коментар учня.

Найголовніше, що є в людському житті,— це любов. Любов матері до дитини, доньки й сина — до батьків, любов до близьких і рідних, до рідного дому, до своєї батьківщини.

Любов возвеличує людину, підносить її, спонукає до гарних вчинків. І, навпаки, її відсутність, любов без взаємності завдають великих страждань. Про важливість жити з любов’ю до ближнього йдеться у цих поетичних рядках. Їхня привабливість ще й у тому, що автор використав прийом паралелізму, порівнюючи явища природи з людським життям.

III. Основний зміст роботи

1. Слово вчителя.

У багатьох як фольклорних творах, так і в літературних казках діють персонажі, які можна об’єднати однією назвою — «нечиста сила». Це Баба-Яга, Кощей Безсмертний, відьми, домовики, чорти, вовкулаки й багато інших. Традиційно їх визначають як негативних героїв, злі сили. Письменник Василь Королів-Старий уявив цих народних персонажів зовсім по-іншому.

Готуючи до видання збірку казок «Нечиста сила», В. Королів-Старий писав: «Дарма, що інтелігентні люди ставляться до «нечистої сили» з легкою та добродушною посмішкою. Дарма, що тепер не знайдеш освіченої людини, котра б йняла віри якомусь чортовинню. Однаково — найосвіченіша, найінтелігентніша людина нашого віку бодай для форми вислову згадує чорта, диявола, якогось «злого духа». Найчастіш ця згадка буває тільки словом лайки, тим завченим порожнім звуком, що не має в собі жодного змісту…

…Тим-то, коли вже ми не можемо вигнати чортовиння з нашого світу, тож чи не краще було розповідати про нього дітям, як про персоніфіковані сили природи, по змозі позбавляючи їх елементів зла та ворожості?!

Я — не педагог і, можливо, помиляюсь. Отож, як результат моєї помилки, з’явиться оця книжка казок, в яких дозволяю собі боронити перед дітьми насамперед нашу, українську «нечисту силу», що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші «сили», яких, на жаль, не зовуть «нечистими».

2. Повідомлення учня про письменника.

Василь Королів-Старий (1879—1943) — письменник, видавець, громадський діяч, лікар. Народився в с. Ладані Прилуцького повіту на Полтавщині. Навчався в Полтавській духовній семінарії, освіту продовжив у Харківському ветеринарному інституті. Працював ветеринарним лікарем. Під час революційних подій в Україні був заарештований царським урядом. Невдовзі почав займатися журналістикою: працював редактором у видавництві, редагував журнал «Книгар», що виходив друком у Києві. У 1919 році виїхав до Чехо-Словаччини, де працював викладачем Української сільськогосподарської академії. За кордоном почав писати художні твори. У 20-ті роки виходять друком його роман «Чмелик», збірка казок «Нечиста сила», п’єса-казка «Русалка-жаба» та ін. На жаль, до сучасних читачів дійшли лише казки В. Короліва-Старого.

3. Повідомлення учнів «Народні уявлення про нечисту силу».

Домовик (похатник, господар, хованець, служка, помічник).

Українці уявляли Домовика так, як і інші народи. Іноді його вважали істотою невизначеного роду (воно). Проте найчастіше Домовик змальовувався як невеличкий, весь оброслий волоссям дідок. Люди вірили, що Домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родині, пильнував уночі худобу. Проте Домовик міг завдавати великих прикрощів тому, хто його розсердить.

Водяник — різновид нечистої сили.

Як і всі злі духи, Водяник, згідно з українськими легендами про створення світу, походить від чорта.

Бог скинув чорта й злих духів з неба, і кожен з них летів до землі 40 діб; коли ж Господь сказав «Амінь!», то хто де був, там і залишився: у воді — водяник, у болоті — болотяник, у лісі — лісовик.

Проте віра у Водяників походить іще з давніших, язичницьких часів: вона пов’язана з поклонінням слов’ян божествам водної стихії.

Водяник мав вигляд старезного діда, покритого водоростями, з довгою бородою і хвостом. Міг перевтілюватися у різні істоти — дитину, козла, собаку, качура, рибу. Цей володар річок, ставків та водоймищ головував над русалками та піклувався про риб. Жив переважно у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, міг руйнувати греблі, млини, розливати ріки, топити людей.

Русалка — один із найколоритніших персонажів української демонології, уособлення небезпечної водяної стихії. Русалки — молоді вродливі дівчата, які живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць, Русалки виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду й за-лоскочують. Оберегами від них були хрест та трава полин.

Відьма — популярний демонологічний персонаж українського фольклору. Розрізняли два види відьом — родимих та вчених. Останні вважалися найбільш шкідливими, бо набували свої знання від досвідчених чарівниць або від самого чорта.

Розпізнати Відьму дуже важко: вона могла бути бабою і дівчиною, красивою і потворною, набувати вигляду тварин або речей. Для розпізнання Відьом застосовувалися спеціальні магічні прийоми та засоби.

Відьом звинувачували найчастіше у тому, що вони псували чужих корів, забираючи у них молоко. Вірили також у те, що Відьми накликають на людей хвороби, спричиняють неврожаї. Відомі повір’я про те, що Відьми влаштовують свої зборища (шабаші) на голих вершинах гір. Особливо багато легенд існувало про Лису гору в Києві, куди в ніч на Івана Купала зліталися Відьми не лише з ближньої околиці, а й із віддалених місцевостей.

Відьми начебто вміли не тільки проходити крізь стіну, воду чи дерево, а й могли перетворюватися на іншу людину, тварину, якусь річ.

(З книги «Українські минувщини»)

4. Слово вчителя.

Існує ще багато видів «нечистої сили» — упирі, вовкулаки, Мара (марище), потерчата та інші. І всі вони уявлялися в народі як злі сили, ворожі людині. Письменник В. Королів-Старий придумав казкову історію про Хуху, міфічну істоту, яка перевертає наше уявлення про «чисту» й «нечисту» силу, про те, хто насправді може бути носієм зла чи добра.

5. Обмін враженнями від казки.

(Що запам’яталося, сподобалося, чому.)

6. Виразне читання, переказ епізодів казки, які найбільше вразили.

7. Бесіда.

— Хто така Хуха-Моховинка, яка вона на вигляд?

— Які є ще види Хух?

— Які вчинки та дії свідчать про доброту, тактовність, товариськість, працьовитість, незлопам’ятність Хух, їхнє прагнення допомогти іншим?

— Чому дід лаяв увесь рід Хух?

— З ким Хуха-Моховинка потоваришувала і чому?

8. Проблемні ситуації.

— Чи вважаєте ви, що на зло не слід відповідати злом?

Олесь Кмітливець просить допомогти йому вийти гідно з таких ситуацій:

1. Батьки подарували мені на день народження дуже гарне й дороге шкільне приладдя — лінійку, ручку, пенал, ґумку, калькулятор та інше. Діти в класі весь час просять приладдя, а потім не повертають або віддають напів-зітерте, брудне. Як бути?

2. Сергійко з нашого класу весь час сміється з мене, називає не Кмітливим, а Мітливим, що дуже мене ображає. А потім підходить, і, ніби нічого й не трапилося, просить пояснити домашнє завдання, дати потрібну книжку і таке інше. Що мені робити?

3. Я побачив, як за рогом школи таємно палять цигарки наші три хлопчики, незважаючи на те, що це дуже шкідливо й заборонено на території школи. Мабуть, треба сказати про це класному керівникові або й директору? Так?

9. Ведення читацьких щоденників.

Огляд уже заведених учнями читацьких щоденників, заведення нових. Зачитування зразків записів (автор, назва, герої, короткий зміст або тема, що запам’яталося, примітки і т. ін.).

IV. Закріплення знань, умінь і навичок

Літературний диктант.

(Виконується письмово, питання не записуються, лише нумеруються, кожна правильна відповідь — 1 бал; перевіряється учнями-консультантами під керівництвом учителя чи методом взаємоперевірки).

1. Якою за віком була Хуха в родині? (Найменшою, «мізинчиком».)

2. Чому Хуху-Моховинку всі любили й жаліли? (За доброту, слухняність, працьовитість.)

3. Чому хухи плачуть, коли їм доводиться переселятися в інше місце? (Сумують за батьківщиною.)

4. Де Моховинка збудувала собі хату на осінь? (Між корінням великої сосни.)

5. Якого кольору була вовничка у Моховинки? (Мінливою, залежно від того, де вона знаходилася.)

6. До кого звернулися хухи, щоб урятувати сосну й хатку своєї подруги? (До лісника.)

7. Чому Хуха-Моховинка не попросилася жити в хатину якоїсь іншої хухи? (Так не було заведено, хатки хух маленькі, кожна має жити окремо.)

8. Де поселилася Хуха? (У хліві з козами.)

9. Яке нещастя одного разу трапилося з приятелькою Хухи? (Заплуталася в сітці.)

10. Хто поранив Хуху і чому? (Злий дід, бо вважав хух «нечистою силою».)

11. Як хухи віддячили злому дідові? (Врятували його.)

12. Яка головна думка твору? (Добро завжди перемагає.)

V. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання; зробити запис про прочитану казку в читацькому щоденнику.

VI. Підсумок

 

УРОК 19 Тема. В. Королів-Старий, «Хуха-Моховинка», українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Комментарии закрыты.