УРОК 12 Тема. Загадки. Скоромовки, українська література 5 клас

УРОК 12 Тема. Загадки. Скоромовки, українська література 5 клас

Мета: ознайомити з поняттями загадка, скоромовка, допомогти усвідомити їх особливості та значення; розвивати логічне, образне мислення, кмітливість; виховувати допитливість, спостережливість, шанобливе ставлення до мови та мовлення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: збірки загадок, скоромовок, ілюстрації до них.

Теорія літератури: загадки, скоромовки, їх особливості.

ХІД УРОКУ 12 Тема. Загадки. Скоромовки, українська література 5 клас

I. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «Поетична хвилинка»

Варіант учителя.

Хмарка

З далекого моря занесло хмарину:
То вітром її підганяло у спину.
Стомилась, заплакала хмаронька та,
І сльози свої пролила на жита,
На гай, на долини, —
Сльози-перлини.
Не стало, не стало у небі хмарини…
А ми засміялись… Бо зелено скрізь
І весело стало від хмарчиних сліз!
(М. Познанська)

Можливий коментар учня.

Дощик дуже схожий на сльози. Але для природи найчастіше — це сльози радості, а не суму. П’є живлющу вологу кожна травинка, квіточка, деревце, наливаються соками овочі й фрукти. І хоч розтала в небі хмаронька-хмарина, завдяки її сльозам-перлинам усе навкруги ожило, зазеленіло. Таку привабливу поетичну картину природи змалювала нам письменниця.

III. Актуалізація опорних знань

1. Виразне читання прислів’їв, пояснення змісту.

2. Творче завдання.

Моделювання ситуацій, у яких можливе вживання прислів’їв та приказок:

Як мед, то ще й ложкою.

За двома зайцями не гонись, бо й одного не впіймаєш.

Не підливай масла в огонь.

Чесному всюди честь, хоч і під лавкою.

Орієнтовна відповідь.

Вовка боятися — в ліс не ходити.

Означає заклик сміливіше братися до справи. Вживається, щоб підбадьорити, заохотити нерішучу, боязку людину, яка не наважується взятися до якоїсь складної справи, боїться взяти на себе відповідальність.

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Загадки мають багато спільного з прислів’ями та приказками завдяки стислості й чіткості викладення, вживанню слів у переносному значенні (метафоричності), передачі вікового досвіду й спостережень народу над природою і побутом.

У найдавнішніх загадках слов’янських народів відбито одухотворення природи і неживих предметів, які уявлялися у вигляді людей і тварин (наприклад, загадки про небо, місяць та зорі). Але й у пізніші часи персоніфікація (уособлення) залишилася одним із улюблених народом прийомів творення загадок.

Загадки складалися на різноманітні теми — при природу, рослинний і тваринний світ, про людину, її побут, світ мистецтва й науки, знаряддя праці і таке ін.

Загадки як особливий вид народної творчості відбивають історію матеріальної культури народу, матеріальні умови, природне і соціальне оточення, а також розвиток людських знань і духовних інтересів.

Особливо люблять загадки діти, бо можуть у цікавій формі потренувати свої розум та кмітливість, логічне мислення, спостережливість.

Загадки бувають різних видів — від звичайних до загадок-порад, загадок-задач, загадок-жартів і вікторин. Окрім народних існує багато загадок літературного походження (написані письменниками). В Україні віршовим переказуванням загадок найбільше прославився відомий байкар Леонід Глібов.

Отже, загадка — це невеликий твір, у якому в прихованій формі описується задуманий предмет, котрий слід назвати.

(Запис визначення до літературознавчого словничка.)

Умінню відгадувати загадки в давні часи надавалося дуже великого значення — воно було мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння часто залежала не тільки подальша доля людини, а й саме життя. Про це говориться у багатьох народних казках, в обрядових піснях, наприклад:

Ой біжить, біжить мала дівчина,
а за єю да русалочка:
— Ти послухай мене, красна панночко,
загадаю тобі три загадочки,
як угадаєш — до батька пущу,
не угадаєш — до себе візьму.
Дівчинонько моя, Галю,
Щось я тобі загадаю,
Як вгадаєш — моя будеш,
Не вгадаєш — чужа будеш.

2. Бесіда.

— Пригадайте, в яких вивчених народних казках є загадки і які. («Мудра дівчина».)

3. Виразне читання і розгадування загадок.

Загадки із підручника літературного походження.

Грицько Бойко

Дуже я потрібна всім —
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
(Книга)

Дерев’яний
Та довгенький
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю,—
І всіх діток
Потішаю.
(Олівець)

То холодним, то гарячим
Вдома кожен мене бачив.
І співаю
Я від жару,
І пускаю
З носа пару.
(Чайник)

Я блискуча, гостренька
Маю вічко маленьке.
За собою несу
Довгу-довгу косу.
(Голка)

Мию, мию без жалю,
Мию там, де брудно.
Цю роботу я люблю,
Та від неї худну.
(Мило)

Багато дитячих письменників майстерно складають загадки таким чином, щоб у римуванні ховалася відгадка.

Марійка Підгірянка

Чистенькі віконця
Сміються до сонця.
Діточки довкола.
Наша люба… (Школа)

Поночі літає,
У день засинає.
Кругла голова,
Зоветься … (Сова)

Звірі рогаті,
Та ще й бородаті
Ходять пастись в лози,
Хто? Вгадайте! …
(Кози)

Є особливі загадки, які називаються акровіршами (акростихами). Вони містять відгадку у початкових літерах рядка, які слід читати зверху вниз.

Хто розмовляє?

«Ой я бідна удовиця,—
Стала хникать жалібниця,—
Он калина — їй не так!
Кажуть, пісні їй складають,
А про мене забувають,
І ніхто ніде ніяк!..»
«Стій лиш! Слава не брехуха,—
Обізвалась джеркотуха,—
Розбирає що і як!
От я славі догодила,
Калину діточкам варила,
А тобі не вдасться так».
(Л. Глібов)

Чим хата багата

Хата мною багата.
Людям я і друг.
І коли вже я в хаті —
Буде й пісня навкруг!
(В. Лучук)

Акровірш

Бігли діти повз ялинку
І побачили хатинку.
Лісова пустунка там
Оселилась — і діткам
Чемно лапку подавала,
Кіш грибів подарувала,
А тоді — себе назвала.

(О. Сенатович)

4. Слово вчителя.

Своєріднім фольклорним жанром є скоромовки. Їх цінність полягає не в смисловому навантаженні чи оригінальних художніх засобах, а в такому доборі і розстановці слів, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує культуру мовлення, сприяє ясності й чистоті мовлення.

Діти люблять скоромовки, тому що їх виконання сприймається як весела забавка: той, хто прагне швиденько продекламувати скоромовку, часто потрапляє у смішне становище, «спотикаючись» чи перекручуючи слова. Деякі скоромовки нагадують інший улюблений дитячий жанр — нісенітниці, навмисно вигадані недоладності яких смішать слухачів. Наприклад: «Був собі цебер та й переполуцебрився на маленькі полуцебренята».

Письменники часто пишуть віршики-скоромовки для дітей, які швидко поширюються і навіть «втрачають» автора, поповнюючи скарбницю дитячого фольклору.

5. Виразне читання скоромовок.

Скоромовки із підручника і літературні скоромовки Г. Бойка.

Зуби

У сестрички Люби
Випадають зуби.
І говорить Люба:
— Я тепер беж жуба!

Ожина

Біжать
Стежини
Поміж
Ожини
І вже
У Жені
Ожина
В жмені.

Горішина

В горішнику
Горішина
Горішками обвішана.
Оришка
Й Тимішко
Струшують
Горішки.

Клює курча крупку

Курник
Кривенький
На горбку.
Гарненька
Курка
В курнику.
Не турбуйте
Курку!
Клює
Курка
Крупку.
Крупка
Дрібненька,
Курка
Рябенька.

Качечка

Качечка
Кряче,
Каченят
Не бачить.
Кличе
Качечка
Курчат:— чи
Не бачили
Качат?— Ні, качечко,
Ми качат
Не бачили й в вічі,
А качура
Без качат
Зустрічали Двічі!

Василинка й Маша

Ой весела Василинка,
Василинка — Веселинка.
А Маша
Мов кваша:
Кисне й кисне
Маша!

Калинка

Каже Килинка:
— Калинка— Не малинка!
— Так, так, Килинко: Гірка Калинка.
Мишка, миска і Мишко
Прибігла мишка до Мишка:
— Позич горіхів півмішка! —
Мишко всміхається до мишки:
— А принеси медку півмиски!

Скоромовки В. Лучука

Летіла сова
Летіла сова,
Торохтіла слова:
— Чи сон це, чи слон це,
А може, і сонце?

Скоромовка В. Ладиженця

Бабин Біб
Бабин
Біб
Розцвів
У дощ.
Буде
Бабі
Біб
У борщ.

Є скоромовки для розвитку вимови всіх літер. (Див. збірник «Закувала зозуленька»//Антологія української народної творчості.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Козак Мамай підготував для вас кілька жартівливих загадок:

1. Яких каменів немає в морі? (Сухих.)

2. Хто говорить всіма мовами? (Луна.)

3. Скільки кроків зробить горобець за сім років? (Ніскільки, бо він стрибає.)

4. Коли швець дарма шиє? (Коли забуде вузлика зав’язати.)

5. Під яким кущем ховається заєць в дощ? (Під мокрим.)

6. Що знаходиться між небом і землею? (Буква і маленька.)

7. Чи може дощ іти два дні поспіль? (Ні, бо між ними ніч.)

Олесь Кмітливець теж не дрімав, йому подобаються математичні загадки, які він пропонує вам розгадати.

1. Коли сьогодні о дванадцятій годині йде дощ, то чи можна сподіватися, що через сімдесят дві години буде сонячна погода? (Ні, бо тоді буде ніч.)

2. Скільки було: баба, дві матері, дві дочки і онука? (Троє.)

3. У хлопчика стільки ж сестер, скільки й братів, а в його сестри сестер вдвоє менше ніж братів. Скільки в сім’ї сестер і братів? (Три сестри й чотири брати.)

4. У мене в двох кишенях є гроші; коли з одної перекладу в другу одну гривню, то буде порівну; коли з другої перекладу в першу одну гривню, то в першій буде вдвічи більше, ніж у другій. (П’ять і сім.)

5. П’ять, п’ятнадцять,
Без двох двадцять,
Семеро, троє,
Ще й малих двоє.
(П’ятдесят.)

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять по три-п’ять прислів’їв, приказок, загадок, одну скоромовку; підготуватися до конкурсу на кращого читця фольклорних творів малих жанрів; підготувати «поетичну хвилинку».

VII. Підсумок

 

УРОК 12 Тема. Загадки. Скоромовки, українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Комментарии закрыты.