УРОК 11 Тема. Прислів’я та приказки, українська література 5 клас

УРОК 11 Тема. Прислів’я та приказки, українська література 5 клас

Мета: дати поняття про прислів’я та приказки; допомогти усвідомити їхні особливості, роль у мові; розвивати навички виразного, осмисленого читання прислів’їв та приказок; визначення їхньої тематики та змісту; моделювання ситуацій, у яких вони вживаються; виховувати культуру мовлення, пошану до мовного багатства українського народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: збірки народних прислів’їв та приказок, ілюстрації до них.

Теорія літератури: прислів’я, приказки, їх будова, способи творення, мова.

ХІД УРОКУ 11 Тема. Прислів’я та приказки, українська література 5 клас

І. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «Поетична хвилинка»

Варіант вчителя.

Півники

За віщо посварилися,
Не знаю я того,
А тільки стрілись півники:
— Ти чого?
Круг шиї пір’я дибиться,
Стирчить сюди-туди,
Дзьобами в землю вткнулися:
— Ось підійди…
А гребені у півників
Розжеврілись, мов жар,
Стоять і не ворушкаються:
— Ану вдар!
Обоє враз підскочили,
Аж курява знялась,
І знов стоять надиблені:
— Зась!
Тут з вулиці почулося —
Кричала тітка: — Киш! —
Розбіглися два півники:
— Гляди ж!
Розбіглися два півники
Курчатам всім на сміх…
Як схожі й ми буваємо
На півників таких!
(В. Бичко)

Можливий коментар учня.

Ці поетичні рядки зафіксували цікаву життєву картинку. Півники — від природи задерикуваті, це закладені в них інстинкти «власної території», самозбереження й відтворення роду. А що ділити хлоп’ятам, які через найменше непорозуміння кидаються у бійку, доводять свою правоту силою?

Нас приваблює цей вірш точністю змальованих образів, тонким гумором, соковитими діалогами.

III. Аналіз виконаних письмових робіт

Твір за легендою, тематичне оцінювання, виставлення оцінок за тему.

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Прислів’я та приказки належать до найяскравіших здобутків народного генія. Їхнє тематичне багатство, що поповнювалося впродовж віків, глибини народної мудрості, дотепність і влучність вражають найдосвідченіших мудрословів.

О. С. Пушкін про прислів’я та приказки висловлювався так: «…Яка розкіш, який смисл, який толк у кожному прислів’ї нашому! Яке золото!», а М. В. Гоголь цінував їх за надзвичайну повноту народного розуму.

Складаючи разом один із різновидів поетичної творчості, прислів’я та приказки тільки тим різняться між собою, що коли в прислів’ї висловлюється якась закінчена думка чи твердження з народної філософії, досвіду, знання, то в приказці про це можна знайти лише натяк, на певному місці обірвану думку. За словами В. І. Даля, якщо приказка квіточка, то прислів’я вже ягідка.

Однак спільним для прислів’їв і приказок є те, що вони узагальнюють увесь життєвий, історичний досвід народу.

У прислів’ях і приказках, цих афористичних висловах, поетичних мініатюрах, народ втілював свій життєвий досвід, найтонші спостереження над вдачею людей, над силами природи, в постійній боротьбі з якими міцнів людський розум, волелюбні мрії та прагнення.

Традиційні народні прислів’я та приказки, переходячи з покоління у покоління, і сьогодні не втратили своєї актуальності. Вони і в наш час є одним із найактивніших фольклорних жанрів, збагачуючи розмовну і літературну мову образністю, емоційною наснаженістю, живими, колоритними барвами, посідаючи значне місце в духовній культурі людей.

Отже, прислів’я — це короткий влучний, часто заримований народний вислів повчального змісту. Приказка — близький до прислів’я влучний, іноді римований, вислів без повчального змісту.

(Запис визначень до літературознавчого словничка.)

2. Виразне читання прислів’їв.

Визначення і запис тематичних груп прислів’їв, вміщених у підручнику

1) Про рідний край.

2) Про працю.

3) Про працю на землі.

4) Народні метеорологічні прикмети.

5) Про мораль.

6) Про друзів.

7) Про науку.

3. Пояснення змісту прислів’їв.

По одному з кожної тематичної групи або того, яке найбільше сподобалося. Моделювання ситуацій, у яких воно може використовуватися.

4. Слово вчителя.

Серед прислів’їв та приказок українського та російського народів є чимало спільних або близьких, бо створювалися вони за подібних історичних обставин та умов життя й господарювання. До того ж, російські й українські прислів’я та приказки весь час взаємозбагачуються за рахунок майстерних перекладів з однієї мови на іншу. Порівняйте:

Українські прислів’я Російські прислів’я
Зробив наспіх, як насміх.
Скорий поспіх — людям посміх.
Зроблено спішно, тому й вийшло смішно.
Поспешишь — людей насмешишь
Прийти на шапкобрання. Прийти к шапочному разбору.
Пропав кінь — і узду кинь. Пропал конь, так и оброть в огонь.
Біда всього навчить.
Біда помучить і мудрості научить.
Навчить біда кашу їсти.
Навчить біда коржі з маком їсти.
Беда всему научит.

 

Разом з тим прислів’я та приказки кожного народу яскраво відбивають його національній характер, специфіку побуту й життєві умови.

Порівняйте:

Українські прислів’я Російські прислів’я
Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися.
Як не коваль, то й рук не погань.
Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
Беда, коль пироги начнет печь сапожник.
Де господар не ходить, там нивка не родить. Безделье портит человека.
Без труда нема плода.
Печені голуби не летять до губи.
Не терши, не м’явши, не їсти калача
Без труда не вынеш рыбки из пруда.
Знай, коза, своє стійло.
Знай, кобило, де брикати.
Не літай, вороно, в чужі хороми.
Всяк сверчок знай свой шесток.
Полаялися за масляні шкварки. Загорелся сыр-бор из-за сосенки.
За моє жито мене ж бито.
Нашим салом та по вашій шкурі.
Взувся в мої чоботи, та мене ж і лає.
За моё же добро переломили ребро.
Плаває, як вареник у маслі. Плаває, як пампух в олії. Кататься, как сыр в масле.
Наговорив сім мішків гречаної вовни і всі неповні. Наказав на вербі груш. Насказал семь четвергов и все кряду.

 

6. «Мозковий штурм».

Визначити особливості народних прислів’їв та їхнє значення.

Очікувана відповідь.

Особливості: повчальність; узагальнення життєвого досвіду людей; стислість і влучність; яскравість і поетичність; малий обсяг (одне речення).

Значення: роблять мову образною, багатою, влучною, дотепною; виховують кращі людьські якості; передають вікову мудрість, досвід народу.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Наш Олесь Кмітливець засмучений — наробив шкоди. У нього були записані прислів’я на табличках — кожне на двох, бо складається з двох частин і на одній не поміщається. Таблички випадково впали і переплуталися. Допоможіть Олесю навести лад.

ukrainska_literatura_5_klass_7

VІ. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати прислів’я, пояснювати їх зміст, моделювати ситуації, в яких вони вживаються; підготувати «поетичну хвилинку».

VII. Підсумок

 

УРОК 11 Тема. Прислів’я та приказки, українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

Комментарии закрыты.