Урок № 66. Тема. Іван Липа. Притчі «Мати», «У невідому путь», українська література 9 клас

Урок № 66. Тема. Іван Липа. Притчі «Мати», «У невідому путь», українська література 9 клас

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника-патріота; допомогти усвідомити зміст, особливості та значення його притч; розвивати навички аналізу притч, виділення основних ідей, проведення аналогій із власним життєвим досвідом; виховувати оптимізм, стійкість, прагнення до самопізнання та самовдосконалення.

Обладнання: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: притча, основна ідея, художній образ, художні засоби.

Хід уроку № 66. Тема. Іван Липа. Притчі «Мати», «У невідому путь», українська література 9 клас

I. Актуалізація опорних знань учнів

1. Розповідь про ідейно-художні шукання поетів-«вісімдесятників», В. Герасим’юка.

2. Робота над характеристикою вірша.
(Учні виразно читають один із віршів В. Герасим’юка, характеризують його на основі власних асоціацій та відчуттів.)

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя.
Ми вже говорили про притчі — короткі оповідання, які містять повчання в алегоричній формі. Притчі були популярними ще за часів створення Біблії, в давній українській літературі. Цей жанр письменники використовували й у XX столітті (згадайте притчу Емми Андієвської «Казка про яян», повість-притчу Б. Харчука «Планетник» та інші).
Чим же приваблює цей жанр сучасних письменників? Напевне, своєю багатозначністю, ненав’язливою мораллю, глибоким філософським змістом, мудрістю і, можливо, тим, що притчі завжди притаманна якась загадка.
Ці загадки ми й будемо намагатися відгадати на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку
«Хвилинка мудрості».

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
Ім’я Івана Липи нам знайоме з п’ятого класу, коли ми вивчали казку «Близнята». Вже в ній були поставлені питання про долю людини, її моральний життєвий вибір, про те, що таке людське щастя.
Його життєва біографія — як спалах. Письменник-борець дотримувався принципу «практичного ідеалізму» і писав притчі «для тих, хто сам кермує власним життям».
Іван Липа народився в м. Керчі 1865 року, навчався і Харківському університеті на медичному факультеті. Після заснування на могилі Тараса Шевченка в Каневі 1891 року «Братства тарасівців» зі своїми однодумцями потрапив до Харківської в’язниці за статтею «Отторжение Малороссии от Великой России». Звільнившись через 13 місяців, змушений був завершувати навчання в Казанському університеті; згодом, близько 1900 року, оселився в Одесі й працював лікарем. Там народився його син Юрій — майбутній відомий український письменник та громадський діяч.
У 1918 році одеська громада обрала Івана Липу комісаром міста, а згодом — до уряду Української Народної Республіки, у Директорію. Сім’я виїхала до столиці України — Києва. Тут Іван Липа працює на посаді міністра релігій, віросповідань, юстиції та охорони здоров’я. Хоч діяльність Директорії була короткочасною, Іван Липа встиг зібрати перший автокефальний Собор, і саме тоді українська автокефальна церква отримала самостійність.
Після розпаду УНР І. Липі довелося емігрувати. Разом із родиною він оселився у Винниках, поблизу Львова, працював лікарем.
30 років Липа писав казки, легенди, притчі, повісті, газетні статті. Помер митець у 1923 році, похований під Львовом. Тільки за наших часів українські читачі отримали змогу познайомитися з творчістю цього самобутнього митця.

2. Виразне читання притчі І. Липи «Мати».

3. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

4. Евристична бесіда.
— Риси якого літературного стилю, на ваш погляд, притаманні цьому творові? (Романтизму: незвичайні обставини, сильні характери.)
— Що надає оповіді динамізму? (Діалог, конфлікт.)
— Як ви ставитеся до вчинку матері та його мотивів?

5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
— Яка головна думка притчі?

Орієнтовні відповіді
— Батьки повинні готувати дітей до подолання життєвих труднощів;
— життя — постійна боротьба, людина в ньому — борець, шлях цієї боротьби — непередбачуваний і невідомий;
— найсильніша і найвідданіша любов — материнська.

6. Виразне читання притчі і. Липи «У невідому путь».

7. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

8. Евристична бесіда.
— Про що цей твір? (Про мрію, шляхи її досягнення.)
— Чи означає кінцівка притчі, що високі мрії нездійсненні, не варто й пробувати їх здійснити? Чому ви так думаєте? (Мабуть, ні. До мрії завжди треба прагнути, і картина, яку черепаха побачила згори, напевне що варта тих зусиль і страждань, які вона пережила.)
— Яким є алегоричне значення назви притчі? (Життя — невідомий і незвіданий, але прекрасний шлях.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.
• Поєднайте художні засоби з їх визначенням.

129

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення:
«На мене найбільше враження справила притча…»
«Цей урок примусив мене замислитися над…»
«Мені здалося, що жанр притчі…»

VII. Домашнє завдання
Вміти розповідати про письменника, знати зміст його притч, уміти їх аналізувати, проводити паралелі із сучасністю; підготуватися до уроку «Література рідного краю».

Урок № 66. Тема. Іван Липа. Притчі «Мати», «У невідому путь», українська література 9 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 9 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.