Урок № 64. Тема. Сучасна візуальна (зорова) поезія, українська література 9 клас

Урок № 64. Тема. Сучасна візуальна (зорова) поезія, українська література 9 клас

Мета: ознайомити учнів із сучасною візуальною (зоровою) поезію, її тематикою, ідейно-художніми особливостями, новаторськими пошуками форми і змісту; розвивати навички виразного читання поезії різних форм, трактування її ідейно-образного змісту; виховувати естетичні почуття й смаки.

Обладнання: тексти зорової поезії різних авторів.

Теорія літератури: візуальна (зорова) поезія, зміст, форма, тема, ідея, образи, художні засоби.

ХІД УРОКУ № 64. Тема. Сучасна візуальна (зорова) поезія, українська література 9 клас

I. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
(Учитель перевіряє написані учнями твори-роздуми про сильну українську людину.)

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя.
Протягом останніх уроків ми з напруженням і надзвичайним зацікавленням слідкували за пригодами великого сміливця та романтика Григорія Многогрішного, який попри всі жорстокі випробування зберіг у серці любов до Батьківщини, гідність та людяність. Розглядаючи цей твір, ми більше уваги звертали на зміст. Але в літературі, особливо в ліриці, форма твору може багато про що свідчити, нести в собі смислове, ідейно-естетичне навантаження. Тому сьогодні познайомимося із сучасною візуальною (зоровою) поезією, із пошуками митців нових форм вираження своїх думок та почуттів. Треба розуміти, що мистецтво — безмежне поле втілення авторської уяви, фантазії, переконань та переживань.

III. Оголошення теми, мети уроку
«Хвилинка мудрості».

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

Зорова поезія (інші назви — візуальна, конкретна) — синтезований вид поетичного мистецтва, що знаходиться на стику літератури й живопису.
(Учні роблять записи до літературознавчих словничків.)

Літературознавець і поет М. Сорока зазначає: «Чимало суперечок і різночитань викликав цей жанр: це і поезія минулого, яка віджила себе; це і поезія майбутнього, яку ми ще не пізнали; це давно існуючий жанр мистецтва, і це — літературний авангард; це свавілля щодо слова, і це — найвища майстерність володіння словом. Насамперед, це естетична потреба людини у поєднанні образів і образотворчого мистецтва. Історія зорової поезії насправді не є історією розвитку якогось одного виду чи розвитку якоїсь простої форми, а історією безупинного людського бажання поєднати зорові та літературні імпульси, пов’язати надбання цих двох різновидів ув одне естетичне ціле. Назва поезії — зорова — спрямовує нашу увагу на зосередження зорового сприйняття поезії через мову.»
Для українського літературознавства зорова поезія — напівзабутий, майже недосліджений жанр, який згадується вряди-годи швидше як факт історії. Зрозуміло, писати в епоху соціалістичного реалізму поезію, в якій значна увага надавалася формальній стороні, було не те що небажано, а й осудливо.
А традиція зорової поезії в українській літературі походить ще від кінця XVI ст., коли І. Федоров у «Букварі» (1574) помістив алфавітний акровірш. Однак, розвинувся жанр лише в епоху бароко, маючи такі різновиди, як фігурний вірш, паліндроми (читання зліва направо і навпаки) та ін. Згадаймо курйозні вірші Івана Величковського.
Певним поштовхом для розвитку зорової поезії на сучасному етапі послужив «винахід» футуриста Михаля Семенка — поезо-малярство. Український поет прагнув на національному ґрунті віднайти таку поетичну форму, яка б найповніше відповідала змістові. Бурхливість та енергія революційного часу вимагали більш сконденсованої, наочної форми, яка б могла зачепити додаткові прояви людської емоційності. Хоч поезомалярські твори М. Семенка досить ідеологізовані, відзначаються плакатністю, їх зміст не може не дивувати:

Змінемо мапу земної кулі
ріки переставим
простими лініями
на материках і океанах
напишем новий зміст!
всіх мередіанів
застеле небо
димарів
дим!

— Що ви скажете про такий твір?
Отже, сучасна українська зорова поезія, яка починається з 60-х років XX століття, виникла не на порожньому місці: це продовження, хоч і перерваних, барокових та футуристичних традицій. Серед сучасних поетів, яким належать перші спроби зорової поезії,— українські митці з діаспори — Емма Андієвська (згадайте її «Казку про яян»!), Зиновій Бережак, Любомир Госейко. Ось, наприклад, З. Бережан (поет з Америки) у вірші «Павук» поєднує фігурні та кінетичні зорові елементи, які не тільки зображують павука, а й показують його рух, що накладається на поетові «кола напруженої думки». А ось вірш «Ноктюрн» у формі «атомного гриба».

Так далі не може бути!
КАТАСТРОФА
над
цим
уже
НІХТО
НЕ ПАНУЄ!

— Якої думки ви про такий твір?
Найбільш помітним представником сучасної української зорової поезії є М. Мірошниченко. Перші твори його написані на початку 70-х років під впливом французького поета Гійома Аполінера. Надрукувати власні твори в той час було неможливо, тому поет вдався до перекладів, у які він вклав значну частку власного.
У першій друкованій збірці «Око» (1989), куди ввійшла і зорова поезія, М. Мірошниченко помістив дві варіації на теми Г. Аполінера («Фонтан») і німецького поета Рейнгардта Дьоля про яблуко. Саме тут вміщені програмний філософський вірш «Око» та «Портрет забутої». Однак найбільше враження на М. Мірошниченка справив український поет епохи бароко (XVII ст.) Іван Величковський та його книга «Млеко», з якої Мірошниченко виніс ідею про національну паліндромотвор-чість. Виникнення віршів-паліндромів поет пов’язує з початковим двостороннім виміром світу, що сприймає людина, і як наслідок в літературі — двостороннє прочитання. І то не просто забава. Написання віршів-паліндромів вимагає неабиякої майстерності, витримки, відчуття слова як пластичного матеріалу. Очевидно, що такі вірші не можуть передати повної гами людського світовідчуття і досить обмежені у своїх виражальних можливостях, але дають величезну втіху від вільного володіння мовою і доводять розвинутість та лексико-граматичні можливості мови.

2. Виразне читання вірша М. Мірошниченка «Фенікс-птах із земель руських».

3. Обмін враженнями щодо прочитаного й побаченого, евристична бесіда.
— Якою є тема поезії, її основна думка?
— Як у творі поєднуються слухові та зорові образи?
— Які думки і почуття виникли у вас при знайомстві із цим твором зорової поезії?

4. Знайомство з поезією В. Женченка «Стогін».

5. Обмін враженнями щодо прочитаного й побаченого, евристична бесіда.

— Що поєднується в цій поезії? (Слова, малюнок, форма розміщення у вигляді рамки для портрета.)

— Чому поезія так називається? (Автор виражає почуття жалю з приводу того, що сучасники забули про минулу славу прадідів і не боряться за волю, за краще життя.)

— Зверніть увагу, що всі слова починаються з літери С; можна починати читати практично з кожної частини (шаблі); розміщення шабель у вигляді рамки-овалу асоціюється зі словом слава (так зображувалися портрети видатних людей). Про що це свідчить? (Про досить високі виражальні можливості зорової поезії.)

— Які художні засоби вживаються у творі? (Епітети, метафори.)

— Назвіть ідею поезії. (Заклик до дії, волелюбності, боротьби за краще життя.)

6. Виразне читання поезії Миколи Сарми-Соколовського «Дзвін гетьмана Мазепи».

7. Обмін враженнями щодо почутого й побаченого, евристична бесіда.

— Хто такий Іван Мазепа, що ви про нього знаєте? Чому досі в нашому суспільстві до нього ставляться так неоднозначно?

— Від імені кого ведеться монолог у поезії? (Великого дзвону в Полтаві, який був за радянських часів скинутий із дзвіниці й тепер є експонатом музея.)

— Про що мріє дзвін? (Зверніть увагу на рік написання — 1996.) (Задзвонити на високій дзвіниці справді вільної та самостійної Української держави.)

8. Виразне читання паліндрому А. Мойсієнка «Хижих мечем мирим».

9. Обмін враженнями щодо паліндромів поета, евристична бесіда.
— Яким, крім двостороннього читання, є особливості поезії А. Мойсієнка? (Різні шрифти, малюнки мечів, форма меча.)

10. Читання інших паліндромів та інших творів А. Мойсієнка.

Жарт — суму страж

***
«Шу-шу-ш…»
Осо —
ка так… чи долом молодичка так.

***
Меча років — об вікна ранків, бо вік орачем.
Меча років — об риму мир, бо вік орачем.

***
Невдачі — об вітражі жартів, бо і чад вен
Віда перо зорепадів.

11. Обмін враженнями щодо прочитаного.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.
• Самостійно схарактеризуйте вірш Костя Шишка з Луцька.

127

• Висловіть свою думку про вірш «Автопортрет в автобусі» Н. Гончара — члена сучасного літературного угруповання «Лугосад» (Львів).

128

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення:
«Мене вразило…»
«Мені здалося, що зорова поезія…»
«Виявляється, що українська мова в контексті зорової поезії…»

VII. Домашнє завдання
Вміти розповідати про сучасну візуальну (зорову) поезію, аналізувати твори найвідоміших представників. Спробувати самостійно створити візуальний вірш.

Урок № 64. Тема. Сучасна візуальна (зорова) поезія, українська література 9 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 9 клас

Комментарии закрыты.