УРОК № 61. Тема. Українська еміграційна література XX ст. І. Багряний «Тигролови», українська література 9 клас

УРОК № 61. Тема. Українська еміграційна література XX ст. І. Багряний «Тигролови», українська література 9 клас

Мета: ознайомити учнів з українською еміграційною літературою XX ст., її найвизначнішими досягненнями, а також із життям та творчістю І. Багряного — автора роману «Тигролови»; розвивати навички визначення провідних ідей, мотивів твору; викликати інтерес до читання української пригодницької літератури; виховувати силу волі, оптимізм, віру в перемогу.

Обладнання: портрети письменників діаспори XX ст., портрет І. Багряного, різні видання його твору, ілюстрації до нього; краєвиди Далекого Сходу, матеріали про далекосхідну українську діаспору.

Теорія літератури: пригодницький роман, провідні ідеї, мотиви, художні образи та художні засоби.

ХІД УРОКУ № 61. Тема. Українська еміграційна література XX ст. І. Багряний «Тигролови», українська література 9 клас

I. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
(Заслуховуються усні твори про улюбленого героя літератури XX століття.)

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя.
Існує кілька хвиль еміграції українців — під час світових і громадянських воєн, революцій, сталінського терору. З кожною із них потрапляли за кордон талановиті люди — митці, щирі патріоти рідного краю, що за ним, хоч і непривітним до них, вони сумуватимуть потім усе життя.

Ми є. Були і будем ми!
Й Вітчизна наша з нами,—

напише один з найталановитіших із когорти письменників-емігрантів Іван Багряний. Саме українській еміграційній літературі XX ст. та її найвизначнішим представникам і буде присвячений наш урок.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку
«Хвилинка мудрості».

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
Нелегким було життя українських письменників на чужині. Матеріальна скрута, самотність, необлаштованість. Але вони мали змогу писати правду, допомагати своїм співвітчизникам, відкривати їм очі і вказувати, в чому корінь зла. Українські емігранти об’єднувалися, створювали групи, видавали газети й журнали рідною мовою, допомагали публікувати книги, які в Радянському Союзі ні за яких умов вийти не могли.
Так, у двадцятих-тридцятих роках виникла «Празька школа», основу якої складали учасники визвольних, нещасливих для України, змагань 1917-1921 рр., інтерновані в табори; у вересні 1945 року за найактивнішої участі Івана Багряного було створене об’єднання МУР (Мистецький український рух), 1954 року в Нью-Йорку засновано об’єднання українських письменників «Слово», а в 1958-му виникло неформальне об’єднання поетів-модерністів «Нью-Йоркська група».
Серед найвидатніших постатей української еміграції XX ст.— В. Винниченко, Олександр Олесь, Є. Маланюк, У. Самчук, В. Барка, І. Багряний.

2. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.
(Учні роблять записи в зошитах.)
Народився Іван Багряний (справжнє прізвище — Лозов’яга) 1906 р. в селі Куземине, що на Полтавщині (тепер Сумська обл.), у сім’ї сільського муляра.
Із шести років хлопчик учився в церковнопарафіяльній школі. Навчання там провадилося російською мовою. Вдома ж хлопець читав українські книжки, писав вірші рідною мовою, за що його прозвали «мазепинцем». Далі були такі сходинки освіти: вища початкова школа, ремісниче училище, художньо-керамічна школа, Київський художній інститут, який він закінчив, але диплома, як «політично неблагонадійний», не одержав.
Чому ж неблагонадійний? А тому, що писав вірші, які друкувалися в різних журналах, працював у літературній організації МАРС, товаришував з М. Хвильовим, М. Кулішем, Остапом Вишнею та іншими, за якими вже наглядали органи НКВС.
Дебют І. Багряного як поета стався, коли юнакові було 20 років, хоча писати почав значно раніше. Його твори надрукували у журналах «Глобус» та «Життя і революція». Революційні події 1917-1920 років сприйняв як позитивні для України, вони, на його думку, мали привести до національного розвитку. Письменник сам утверджував новий порядок, навіть псевдонім собі обрав — Багряний! Але поступово розчаровувався в комуністичних ідеалах, що обернулися чорною несправедливістю як для українського народу, так і для інших, що ввійшли до складу Радянського Союзу. Письменник із тривогою заговорив про це у віршах, за що одразу ж отримав ярлик «антисовєтського» автора, «куркульского ідеолога». І в 1932 році І. Багряного заарештували за нібито «контрреволюційну діяльність», насправді ж — за любов до України. Поета жорстоко катували, кидали до концтабору, звідки він двічі тікав. У 1937 році переховувався в українців-переселенців на Далекому Сході (у Зеленому Клині), там і одружився. З 1940 року після другої втечі нелегально жив на Харківщині, а під час війни змушений був пробиватися на Захід, бо за ним полювало й гестапо. Деякий час був членом УПА, але не порозумівся з керівництвом і емігрував до Словаччини, потім до Німеччини. З 1946 року перейшов на легальне становище, жив у таборі для переміщених осіб, потім в Новому Ульмі, де заснував газету «Українські вісті», організував МУР, став лідером УРДП — Української революційно-демократичної партії.
У цей період І. Багряний багато пише, відновлює втрачені під час арештів рукописи, створює нові викривальні антисталінські сюжети й разом із тим вигадує зворушливо добрі казки для дітей.
Багряний одружується вдруге, з українкою Галиною Тригуб, у них народжуються син Нестор і донька Роксолана. Дружина стала для письменника найвірнішим другом до кінця, адже йому жилося нелегко: українці-емігранти вважали його комуністом, а НКВС продовжувало переслідувати й шантажувати. Наприклад, сина від першого шлюбу Бориса змусили публічно зректися батька. Для обох це закінчилося нервовим потрясінням та підірваним здоров’ям. З 1948 року Багряний жив під постійним наглядом лікарів, багато писав і дивував усіх своєю стійкістю та життєвим оптимізмом. Не стало письменника в 1963 році. До речі, Багряний весь час пам’ятав про покинутих у Союзі дітей від першого шлюбу (а з’єднатися чи хоч побачитися вони в той час не могли ні за яких обставин, існувала «залізна завіса») і заповідав молодшому синові Нестору «…знайти свого брата Бориса Івановича і сестру Наталку Іванівну, що десь «там», і допомогти їм, якщо будуть у біді».
Задум твору «Тигролови» виник у І. Багряного під час перебування його на Бамлазі, коли він, утікаючи з концтабору, блукав тайгою та переховувався в українських мисливців-звіроловів. 1947 року роман побачив світ у розширеному, вдосконаленому варіанті.
«Тигролови» витримали багато видань українською та німецькою мовами, перекладалися англійською (у США, Канаді, Англії), голландською, французькою та іншими мовами. Німці купували книгу дітям до дня народження або першого причастя — вона значилася в каталозі кращих видань, рекомендованих для молоді. В Україні ж роман побачив світ лише в 1991 році, за часів незалежності.
За жанром «Тигролови» — авантюрно-пригодницький роман.

2. Завдання учням.
• Пригадайте, що таке роман, які романи ви знаєте.

3. Словникова робота.

Авантюрний — пов’язаний із ризикованими діями, розрахованими на випадковий успіх; пригодницький.

Пригодницький роман — різновид роману, сюжет якого складають незвичайні пригоди і події.
(Учні роблять записи до літературознавчих словничків.)

4. Виразне читання перших глав роману «Тигролови».

5. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

6. Евристична бесіда.
— Чи справдилися ваші очікування щодо цікавості твору, його авантюрно-пригодницького характеру?
— Яке протиставлення ви помітили на початку твору, з чим воно пов’язане?
— Які історичні паралелі виникають у зв’язку з іменем головного героя — Многогрішного?
— Назвіть епізод твору, що здався вам найцікавішим. Поясніть, чому.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.
• Впишіть у клітинки назви мотивів, що зближують романи П. Куліша «Чорна рада» і І. Багряного «Тигролови».

124

(Патріотизм, дорога, пригоди, кохання.)

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення:
«Я не жалкую, що…»
«Роман «Тигролови» справді…»
«Страшно стає, невже…»

VII. Домашнє завдання
Дочитати роман до кульмінаційного моменту — зустрічі в тайзі з Медвиним; вміти переказувати, аналізувати, висловлювати власну думку щодо прочитаного; підготувати повідомлення про не включені до хрестоматії розділи роману.

УРОК № 61. Тема. Українська еміграційна література XX ст. І. Багряний «Тигролови», українська література 9 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 9 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.