УРОК № 6 Тема. І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного, українська література 10 клас

УРОК № 6 Тема. І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного, українська література 10 клас

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художнє значення твору, його естетичну цінність та визначити прийоми, використані автором; розвивати навички характеристики персонажів, їх порівняння, з’ясування авторської позиції; поглиблювати вміння виділяти засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль; виховувати прагнення до самопізнання та самовдосконалення, до успішної адаптації в сучасному суспільстві.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього; узагальнюючі таблиці «Засоби комічного».

Теорія літератури: засоби змалювання комічного.

Хід уроку № 6 Тема. І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного, українська література 10 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Відомий літературознавець Н. Крутікова так сказала про повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»: «Силою і правдивістю художнього відтворення побуту, селянства — безправного, обтяженого податками, розпорошеного, роз’єднаного, пригніченого темрявою і неуцтвом, .цей твір займає почесне місце серед інших творів світової літератури на селянську тему («Земля» Е. Золя, «Мужики» Раймонта). На відміну від Золя, український письменник бачив не тільки темряву і забобонність селян, а й поезію сільського життя, прекрасні якості душі трудівника». Про світлі й темні сторони української ментальності та засоби її розкриття у творі ми й будемо говорити на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація й узагальнення вивченого

1. Літературний диктант.

(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал методом взаємоперевірки в парах під керівництвом учителя.)

1) Ким за родом занять був Омелько Кайдаш? (Стельмахом.)

2) Яких рис характеру Маруся Кайдашиха набралася від панів, у яких довго служила? (Пихатості й облесливості.)

3) Для чого старий Кайдаш постився по п’ятницях? (Щоб, за повір’ям, не втонути.)

4) Коли Карпо вперше підняв руку на батька? (Коли жінки посварилися за мотовило.)

5) Чим закінчилася сварка Карпа з батьками? (Відділенням хати й господарства.)

6) Чому Кайдашиха була незадоволена оглядинами в Балашів на Западинцях? (Свати були бідні, дівчина молода й користі з неї мало; ще й дуже вдарилася.)

7) Що підтримувало Мелашку в домі Кайдашів? (Любов Лав-ріна.)

8) Де Мелашка залишилася в Києві, коли не повернулася додому з прощі? (У проскурниці в наймах.)

9) Чому і яке нещастя трапилося зі старим Омельком Кайдашем? (Через пиятику втопився.)

10) Як покарали Мотрю за те, що виколола око свекрусі? (Відсиділа два дні в холодній в’язниці.)

11) Коли розкопали «клятий горб»? (Як Карпа обрали десяцьким.)

12) Через що Кайдаші постійно сварилися? (Через землю та худобу.)

2. Інсценовані виступи учнів.

(Учні зображують героїв повісті (бажано в костюмах).)

1) Я — Омелько Кайдаш. Подивіться на мою зігнуту спину, на руки в мозолях. Кажуть, що маю руки золоті, які вози виробляю людям. Увесь вік працював, а поваги від синів і невісток не маю. І до церкви ходжу, і постюся щоп’ятниці. Ну не без того, щоб чарку яку випити, так хто ж у нас не п’є? Питання до глядачів:

— Чи правда все те, що каже про себе герой?

— Чи міг би він змінити обстановку в сім’ї як її глава?

— Чи заслуговує Кайдаш на повагу в родині, в селі?

2) Я — Маруся Кайдашиха. Мені довелося довго попрацювати в панів, тому добре знаю, що й до чого. Поважають мене вони, а от вдома — не дуже, особливо невістки. Хіба ж я сама не була невісткою, не знаю, як треба коритися, працювати тяжко, вчитися всьому? А вони? Хочуть, щоб я нарівні з ними працювала на старості. Та й самі все роблять, не питаючи в мене, як старшої й досвідченішої, поради. Ще й огризаються!

Питання до глядачів:

— Чи дійсно Кайдашиха заслуговує на таку пошану, яку хоче?

— Чи бачите ви в ній позитивні якості? Назвіть їх.

— Яка Кайдашиха як дружина, мати, свекруха, бабуся, господиня, сусідка?

3) Я — Карпо Кайдаш. Хотів, щоб жінка була «з перцем». А, видно, трохи переперчив. Вічно якісь сварки затіває з матір’ю, не перетерпить, як молодша. Спокою нема. Але в мене не розгуляєшся! Як треба, то і її заставлю, як усіх, от хоч би горб той клятий розкопувати. Недаремно ж мене десяцьким обрали!

Питання до глядачів:

— Що в характері Карпа є, на ваш погляд, позитивним, а що викликає осуд?

— Як Карпо ставиться до своєї дружини?

— А як, на вашу думку, ставитимуться до Карпа та Мотрі їхні діти?

4) Я — Мотря. Хотіла свекрушище мною покомандувати, так не вийшло. Не на ту напала! То роботу на мене всю звалила, то полотно краще собі забрала — а я ж ще більше од неї напряла. По сусідках судить, який у мене посаг малий, та як я сплю, як кобила, до обіду. Й Мелашку, оту бідну задрипанку, проти мене налаштувала. Ну я їй і показала! Хай тепер без ока походить!

Питання до глядачів:

— Чи відповідає Мотря народним уявленням про справжню жінку, поважливу невістку?

— Який у Мотрі міг бути вихід при такому недоброзичливому до неї ставленні з боку свекрухи?

— Чи знаєте ви сучасних невісток, подібних до Мотрі?

5) Я — Лаврін, а це моя люба жіночка Мелашка. Мила моя, серденько! Згадай, як ми любилися за пасікою! Як гарно милувалися квітучим садом, зеленими луками, сонечком ясним! Щось із нами робиться не те.

Мелашка. Так, любий. Але згадай, я цілий день кручуся по господарству, мати твоя все докоряє бідністю, Мотря скубе, діти все в шкоду лізуть. Де тут уже до ніжності. А я ж тебе люблю, як і раніше, ти ж моя надія й опора!

Питання до глядачів:

— Як і чому змінилися ці ніжні, чуйні, люблячі молоді люди?

— Про що говорять їхні звертання одне до одного?

— Чим ця пара відрізняється від попередньої? Про що це свідчить? (Поясніть авторську позицію.)

3. Коментар учителя.

Як бачимо, І. Нечуй-Левицький вдається до контрастного змалювання пар героїв. Це стосується і зовнішності, і характерів. У Карпа батьківські гострі карі очі — Лаврін схожий на матір; Кар-по кремезний — Лаврін тендітний. Карпо сердитий, мовчазний, інколи жорстокий — Лаврін веселий, ніжний, балакучий. Брати підбирають собі й дружин відповідних: у Мотрі «серце з перцем», «кусюча, як муха на Спасівку»; Мелашка — ніжна, поетична.

Цей контраст помітний і в мові героїв. Згадайте, як брати обговорювали потенційних наречених. Карпо: «Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить»; «гарна. мордою хоч пацюки бий»; «лице, як тріска, стан наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять». Лаврін: «Доладна, як писанка»; «повновида, як повний місяць»; «тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя, личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист».

За думкою дослідника Володимира Панченка, «Кайдашева сім’я — це модель усієї України. Змінилися часи, а повість Нечуя-Левицького не «постаріла». Це означає, що справа не у прив’язках до певного історичного часу і до «соціальних умов». Нечуй-Левицький блискуче розкрив деякі небажані, негативні риси нашої національної вдачі, української ментальності, які належать не тільки українцям середини ХІХ століття. Україна початку ХХІ століття теж залишається схожою на Кайдашеву сім’ю. Отже, письменникові вдалося показати те, що, на жаль, швидко не зникає».

4. Складання таблиці.

Позитивне й негативне в ментальності українців, засвідчене художнім словом І. Нечуя-Левицького

Позитивне Негативне
Здатність до справжнього кохання, ніжність, поетичність; працелюбність, прив’язаність до землі, до хліборобської праці; майстровитість; любов до дітей; рішучість у відстоюванні своєї людської гідності (Мелашка, почасти Мотря)Пияцтво, забобонність; егоїзм; покладання в громадських справах на тезу «якось-то воно буде», «моя хата скраю»; довірливість (історія із шинком); жадібність, заздрість

 

 5. Слово вчителя.

Знову звертаємося до думки В. Панченка: «Важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті, є сміхова культура. Джерелом комічного завжди є невідповідність, життєва суперечність: між метою — і засобами, формою — і змістом, діями — і обставинами. Сміючись, ми немовби підносимося над цими суперечностями, оволодіваємо ними. Наш сміх над сторінками «Кайдашевої сім’ї» — це своєрідний виклик безглуздості тієї домашньої війни, яка, по суті, знищує родину. Він здатен очищувати, лікувати, допомагати звільнитися від життєвої скверни».

Отже, проаналізуємо засоби комічного, до яких вдається автор.

Засіб комічногоПриклад із тексту
Використання комічних ситуацій, сцен (нагадують народні анекдоти або навіть невеличкі інтермедії)Мотря з курячими яйцями в пазусі на горищі в Кайдашихи, помилкове залицяння ченця до баби Палажки, поїздка Кайдашів на розглядини на Западинці тощо
Широке вживання комічних діалогівКарпо і Лаврін розмовляють про дівчат і вибір майбутніх дружин; розмова Кайдашихи з малими дітьми Балашів під час оглядин тощо
Використання кумедних описів«В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горщику, підіймаючи затужавілий вершок угору.»
Вживання незвичайних епітетів, смішних і дотепних словосполучень та слів«Видроока Кайдашиха», «пані економша». Мотря тримала за пазухою «делікатний крам» — яйця; Кайдашиха вдарилася у Балашів об одвірок і зробила на очіпкові «правдиві Западинці»; «свекрушище» тощо
Застосування контрасту або невідповідності між піднесеним, героїчним характером розповіді і тими дріб’язковими, нікчемними вчинками героїв, про які йде мова; вживання різних стилів мовлення«Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалась до тину стара видроока Кайдашиха…»; «В тебе, Лаврін, молоко на губах не обсохло, а ти брехню завдаєш преподобним жонам»; «Пом’яни, Господи, раба Божого Омелька, та ті книжки, що в церкві читають: єрмолой, бермолой, савгирю і ще тую, що телятиною обшита. Хрест на мені, хрест на спині, уся в хрестах, як овечка в реп’яхах…»
Введення автором у текст жартівливої народної пісні, причому досить грубоїЇї співає Мотря на зло лихій свекрусі
Використання жартівливих народних прислів’їв, приказок, фразеологізмівЛаврін говорить Мотрі: «Хіба ж ми просили твою курку на наше сідало? Чи шапку перед нею здіймали, чи що?»; у Мелашки, коли вона місить тісто, «дядьки з носа виглядають»; Кайдашиха запросила бабу-знахарку до хворого чоловіка, а та так загоріла на жнивах, що Маруся подумала: «Чорна, як сам чорт, ще перелякає мого чоловіка»

IV. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення. «Твір І. Нечуя-Левицького примусив мене замислитися над …»

«Я вважаю І. Нечуя-Левицького …»

«Щоб не стати сучасними Кайдашами, треба …»

V. Домашнє завдання

Вміти характеризувати героїв, зіставляти їх образи, визначати й пояснювати роль засобів комічного. Скласти усний твір «Українська ментальність, національний характер, народна мораль та етика за повістю І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»».

 

УРОК № 6 Тема. І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного, українська література 10 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури. 10 клас

Комментарии закрыты.