• Гороскоп 2016

УРОК № 52. Тема. Леся Українка. «Лісова пісня». Образи твору та його художні особливості, українська література 10 клас

УРОК № 52. Тема. Леся Українка. «Лісова пісня». Образи твору та його художні особливості, українська література 10 клас

Мета: допомогти учням розкрити образи драми, побачити й відчути художню майстерність автора в їх змалюванні та постановці й розв’язанні проблем; розвивати навички ідейно-художнього аналізу драматичних творів, вміння висловлювати власні думки з приводу прочитаного, проводити аналогії із сучасністю; виховувати прагнення до духовного збагачення, потяг до прекрасного — мистецтва, природи, щирих почуттів.

Обладнання: портрет письменниці, видання твору, ілюстрації до нього; аудіозаписи, елементи костюмів та декорацій для інсценівок.

Теорія літератури: художні образи, символи, художні засоби.

ХІД УРОКУ № 52. Тема. Леся Українка. «Лісова пісня». Образи твору та його художні особливості, українська література 10 клас

І. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.
«Не зневажай душі своєї цвіту», «смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»,— говорить Мавка Лукашеві. Як ті слова розуміти, що вони означають? Про це та багато інших складних проблем ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

1. Робота в групах.
(Учні характеризують героїв та образи твору.)
I група — Лукаша;
II група — Мавку;
III група — Килину й матір Лукаша, дядька Лева;
IV група — лісових мешканців та інші фантастичні сили;
V група — образи природи, образи-символи;
VI група знаходить риси неоромантизму й відзначає художню майстерність драми-феєрії.

Матеріали для груп

I група. В образі Лукаша відбувся симбіоз високої духовності та буденного прагматизму.
Це молодий, гарний чорнобривий стрункий парубок. Ніжний спів його сопілки пробудив ліс. У весняному лісі Лукаш зустрів Мавку, між ними спалахнуло кохання. Спочатку Лука-шева любов була палкою та щирою: він захоплюється вродою лісової красуні, захищає її від Перелесника, збирає світлячків для розкішних кіс коханої. Але все швидко минає, і він від палких слів «Я зацілую тебе насмерть!» незабаром переходить до образливих: «Яка страшна! Чого ти з мене хочеш?» Кохання Лукаша не витримує перевірки буденщиною, і він врешті-решт погоджується на шлюб із моторною вдовою Килиною, яку підшукала йому мати (так часто бувало тоді — батьки вирішували особисту долю вже дорослих дітей).
Лукаш робить, як усі, як звично, не розуміючи, що має великий дар — здатність до кохання, вміння грати на сопілці так, що ніхто не залишається байдужим, навіть природа розцвітає під впливом чарівної музики. І він втрачає своє щастя.

II група. Усю силу поетичного дару Леся Українка вкладає в улюблений образ Мавки-лісовички, і вона оживає, отримує людську душу. Коли розцвіло її кохання, вона стала «наче лісова царівна у зорянім вінку на темних косах». Заради великої любові до Лукаша ця вільна лісова істота стає покірною служницею Лукашевої матері. Та буденне вбрання сільської дівчини, що її змусили надіти, ніяк не пасує до краси Мавки — у ньому вона має злиденний, принижений вигляд.
Мавка — символ прекрасної людської мрії, поезії та краси. Мова її — поетична, сповнена ліризму, а склад думок — романтичний: «Ну, як таки, щоб воля — та пропала? — дивується вона.— Се так колись і вітер пропаде».

Уся природа для Мавки жива: «Німого в лісі немає в нас нічого». Лісова дівчина добре розуміє мову серця:

Я тебе за те люблю найбільше,—
чого ти сам в собі не розумієш,
Хоча душа твоя про те співає
виразно-щиро голосом сопілки.

У коханні Мавка щира й незрадлива, вона рятує Лукаша, коли той став вовкулакою, бо в серці своєму знайшла «теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає». Отже, Мавка — це втілення всього доброго, світлого, омріяного щастя.

III група. Дядько Лев — уособлення мудрості й духовної краси, розумного ставлення до природи. Як дбайливий господар, дядько Лев намагається не зашкодити живій природі, оберігає дуб, уміє ладнати з «нечистю», тому й ведеться йому в хазяйстві.
Цей мудрий старий поліщук із чистою душею й благородним серцем стоїть осторонь сварок, не користолюбний, захищає Мавку. Саме таким і має бути дбайливий господар на нашій землі. Адже відомо, що природа не прощає людині жорстокого до себе ставлення: вирубані ліси обертаються повенями та посухами, підземні випробування зброї — землетрусами й цунамі тощо.
Зовсім не такі — сварливі, користолюбні, приземлені мати Лукаша й Килина. Краси навколо вони не бачать, не вміють розумно користуватися тим, що мають. От і живуть у сварках та злиднях, не заслуживши щастя самі й не зумівши дати його іншим.

IV група. Лісові мешканці, крім Мавки, в основному ворожі до світу людей (Потерчата, Куць, Водяник, «Той, що греблі рве» та ін.), бо вважають, що там панує рабський дух, заздрість, корисливість. Лісовик застерігає Мавку:

…Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля,— там жура
тягар свій носить. Обминай їх, доню:
раз тільки ступиш — і пропала воля!

Фантастичні лісові істоти часто вдаються до помсти людям за ту шкоду, яку вони заподіюють природі, за те, що не вміють із ними ладнати, як, наприклад, дядько Лев.
Цікавими є образи Злиднів. Люди часто самі до себе їх прикликають сварками, лінощами, заздрістю.

V група. Природа в «Лісовій пісні» вічна в повторенні щорічного кола — від весняного пробудження до зимового завмирання. Її зміни віддзеркалюють зміну почуттів героїв. Згадайте таку ремарку (Мавка бачить, що Лукаш її зрадив і хоче одружитися з Килиною): «Мавка підводиться і тихою, наче втомленою, походою іде до озера, сідає на похилену вербу, склоняє голову на руки і тихо плаче. Починає накрапати дрібний дощик, густою сіткою заволікає галяву, хату й гай».
(Слід також знайти інші пейзажі, зачитати та прокоментувати їх, зробити висновок, наприклад: природа — діючий у творі персонаж, це символ вічності, плинності часу і т. ін.)

VІ група. Учні знаходять конкретні приклади художніх засобів, визначають їхню роль; відзначають чітку композицію, яка співпадає зі зміною пір року.

144

(Слід звернути увагу на те, як героїв характеризує їхня мова; які види описів, крім пейзажу, є у творі, яка їхня роль (портрети та ін.).)
Риси неоромантизму в драмі-феєрії: у центрі — людина, її творчі здібності; утвердження свободи, поривання особистості до вищих ідеалів життя, вічних цінностей — мистецтва, краси природи, почуттів.

2. Повідомлення про роботу в групах.

3. Інсценування.
Виступи підготовлених учнів з інсценівками (діалоги Мавки й Лукаша про кохання, сварка матері й Килини, розмова з Русалкою Польовою або інші на вибір).

IV. Закріплення знань, умінь та навичок

Міні-диспути.
Для хлопців. «У чому нешляхетність поведінки Лукаша стосовно Мавки?»
Для дівчат. «Чи можна віддаватися коханню безоглядно, навіть якщо воно з вашого боку справжнє? Чи щасливою в коханні була Мавка?»

V. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.
«Найбільше на уроці мені сподобалося …»
«Найкращим артистом (режисером-постановником) був (була)…»
«Твір Лесі Українки змусив мене замислитися про…»

VI. Домашнє завдання
Вміти характеризувати образи, проблеми твору, вивчити напам’ять уривок із «Лісової пісні» (можна останній монолог).

УРОК № 52. Тема. Леся Українка. «Лісова пісня». Образи твору та його художні особливості, українська література 10 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури. 10 клас

Комментарии закрыты.