Урок № 40. Тема. Т. Г. Шевченко. Національна проблематика у творчості поета періоду «трьох літ». Поема «Кавказ», українська література 9 клас

Урок № 40. Тема. Т. Г. Шевченко. Національна проблематика у творчості поета періоду «трьох літ». Поема «Кавказ», українська література 9 клас

Мета: допомогти учням з’ясувати бачення Шевченком національної проблематики, ідейно-художні особливості поеми «Кавказ»; розвивати навички самостійної роботи з підручником, вибіркового читання, аналізу ліро-епічних творів, висловлення власної думки з порушеної проблеми; виховувати почуття національної самосвідомості, солідарності з народами, що борються за визволення від гніту; формувати світоглядні переконання неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.

Обладнання: портрет письменника відповідних років, різні видання поеми, ілюстрації до неї, краєвиди Кавказу, аудіо-, відеозаписи.

Теорія літератури: поема, проблематика, іронія, інвектива.

ХІД УРОКУ № 40. Тема. Т. Г. Шевченко. Національна проблематика у творчості поета періоду «трьох літ». Поема «Кавказ», українська література 9 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Нарешті збулася мрія поета. Він на волі і в Україні. Займається улюбленою справою — пише, малює. Ось яким його зобразив видатний російський письменник Іван Тургенєв: «Широкоплечий, кремезний Шевченко являв суцільну постать козака… Почуття гідності у Шевченка дуже сильне… без нього, без віри в своє покликання він неминуче загинув би. Взагалі була то натура пристрасна, широка, здушена, але не зламана долею… поет і патріот». Але чим більше приглядався Шевченко до існуючого ладу в його рідному краї, тим більше він втрачав надію на добрих, освічених панів. Став прозрівати і, замість плачу обрав своєю зброєю гострий сатиричний сміх.

І засохли мої сльози,
Сльози молодії.
І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.

Так поет у вірші «Три літа», що дав назву цьому періоду творчості, пише про зміну свого світогляду. Гострим сатиричним пером Шевченко картає політику царського уряду не лише стосовно України, а й щодо інших країн Російської імперії. І сьогодні ми познайомимося з його поемою «Кавказ», присвяченою цій проблемі, оцінимо широту мислення письменника і глибину його громадянської мужності.

II. Оголошення теми й мети уроку
«Хвилинка мудрості».

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Виконання учнями клоуз-тестів.
1) Жанр твору «Гайдамаки» — …
2) «Гайдамаки» мають таку історичну основу…
3) У поемі … сюжетних ліній.
4) Позасюжетні елементи в поемі — … (Ліричні відступи, пісні, описи.)
5) Головні герої поеми — …
6) Основна думка твору — …

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
Для політики російського царату характерними були загарбницькі війни, і одна із них — у 1840-1845 роках — за приєднання Кавказу.
Шевченко не міг на це не відгукнутися, особливо коли прийшла звістка про загибель у війні проти горців його друга Якова де Бальмена, художника, що ілюстрував «Кобзар». Товариш, воюючи в складі російської армії загинув від рук кавказців, але поет розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, вбив саме царат. Тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам.
У поемі немає сюжету, якихось подій, немає героїв, окрім самого оповідача — ліричного героя. Говорячи про горців, Шевченко звертається до образу Прометея.

2. Повідомлення учня про образ Прометея.
(Учень розповідає про образ Прометея в античній міфології, його використання митцями. Учитель демонструє ілюстративний матеріал (Див. Додаток до уроку № 40).)

3. Виразне читання поеми «Кавказ».

4. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Евристична бесіда.
— Яким є загальне звучання поеми?
— До яких художніх прийомів, засобів ви б віднесли такі рядки:

…Слава! слава!
Хортам, і гончим, і псарям,
І нашим батюшкам-царям
Слава!

***
Од молдаванина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!

***
Просвітились! та ще й хочем
Других просвітити,
Сонце правди показати
Сліпим, бачиш, дітям!..
Все покажем! тільки дайте
Себе в руки взяти.

До якого основного прийому вдається автор у рядках:

А сльоз, а крові? напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками, втопить
В сльозах удов’їх. А дівочих,
Пролитих тайно серед ночі!
А матерніх гарячих сльоз!..
А батькових, старих, кровавих,
Не ріки — море розлилось,
Огненне море!
(До прийому градації — наростання; використовуються також гіпербола, епітети.)

6. Самостійна робота з підручником.
Знайдіть відгуки про поему (сучасників Шевченка, грузинських митців), з’ясуйте значення твору.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.
• «Розшифруйте» вислів з поеми «Кавказ», співзвучний із головною думкою твору.

96(Боріться — поборете!)

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Передай мікрофон».
(Учні по черзі продовжують фразу.)
«Цей урок примусив мене замислитися над…»

VII. Домашнє завдання
Вміти виразно читати, аналізувати поему, висловлювати власні судження про порушені в ній проблеми.

Додаток до уроку № 40

Прометей (гр. Prometheus — провидець) — у грецькій міфології віщий і добрий син титана Япета й німфи Клімени (варіанти: Асії, Феміди), брат Атаманта, Менетія та Епіметея, батько Девкаліона. Допоміг Зевсові подолати титанів і здобути владу над світом. Під час суперечки про зменшення жертв богам став на бік людей, які жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого бика на дві частини. В одну купу склав усе м’ясо й накрив шкурою тварини, а в другу — самі кістки, поклавши на них шматки жиру. Зевс, уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі їли м’ясо. Зевс розгнівався на людей і забрав у них вогонь, однак Прометей викрав вогонь з Олімпу і приніс його людям у тростинці (відгомін прадавнього способу добування вогню тертям шматків дерева). Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. Щоб помститися, Зевс наказав Гефестові створити Пандору. Прометея за протидію богам Зевс звелів прикути до однієї зі скель Кавказу і пробити йому груди списом. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку Прометея. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть терпів Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса, який бажав прославити свого сина) убив орла й визволив титана. Пізніші перекази пов’язують із Прометеєм не лише викрадення вогню з неба, він нібито показав людям, як видобувати та обробляти метали; дав їм науку про числа і відкрив мистецтво письма. Він приручив тварин, запріг до воза коней, збудував перший корабель і змайстрував вітрило; дав хворим ліки і знайшов трави, що тамують біль. Прометей розбудив у людині дух і дав їй силу владарювання над світом. З інших міфів довідуємося, що Прометей створив із землі й води (з глини, змішаної зі сльозами) людей і вдихнув у них життя (Овідій). Недалеко від міста Панопей показували цегляний будиночок, де Прометей свого часу виконав цю роботу. Довкола лежали грудки глинястої землі, і від них нібито пахло людським тілом — це були залишки використаного матеріалу. У деяких областях Греції Прометея шанували як бога. В Афінах він був у пошані нарівні з Афіною та Гефестом. На честь Прометея було встановлено свято — біг із запаленими смолоскипами (прометеї).
Прометей відкриває галерею так званих вічних образів, до яких постійно звертатиметься людство. К. Маркс називав його «найблагороднішим святим і мучеником у філософському календарі». Есхіл присвятив титанові ряд трагедій, з яких збереглася лише одна — «Прометей закутий». Есхілівський Прометей втілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в ім’я щастя людей. За нової епохи образ титана Прометея знаходимо в Ґете, Байрона, Шеллі, він надихав славетних майстрів пензля Мікеланджело, Тиціана, Рібейру, Сальватора Розу, композиторів Бетховена, Ліста, Танєєва, Скрябіна. У російській літературі найцікавіші опрацювання міфа належать письменникам революційного табору: К. Рилєєву, М. Огарьову та ін. Образ Прометея надзвичайно популярний в Україні. Прометея уславили Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, А. Малишко й ін.
У переносному значенні Прометей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети.

Урок № 40. Тема. Т. Г. Шевченко. Національна проблематика у творчості поета періоду «трьох літ». Поема «Кавказ», українська література 9 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 9 клас

Комментарии закрыты.