• Гороскоп 2016

УРОК № 4 Тема. І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка, українська література 10 клас

УРОК № 4 Тема. І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка, українська література 10 клас

Мета: ознайомити учнів зі змістом, жанром та тематикою твору, викликати зацікавлення текстом; розвивати навички виділення головних епізодів, їх коментування, висловлення власних вражень та думок; виховувати любов до художнього слова, патріотичні почуття.

Обладнання: портрет письменника, хрестоматія, різні видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: соціально-побутова повість, повість-хроніка.

Хід уроку № 4 Тема. І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка, українська література 10 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

«Жодна література світу, скільки мені відомо, не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо й захмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще селянство,.. як «Кайдашева сім’я» Нечуя. Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі»,— писав Максим Рильський про повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», з якою ми розпочинаємо знайомство на сьогоднішньому уроці. І що дивно: минуло понад століття з часу написання твору, а ми разом з автором продовжуємо сміятися, читаючи про його знаменитих Кайдашів і знаходячи в них риси знайомих та свої власні. Над цим феноменом ми й будемо сьогодні міркувати.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів

Завдання учням.

1) Назвіть факти із життя та творчості І. Нечуя-Левицького, які дали привід І. Франкові сказати про письменника «Колосальне всеобіймаюче око України».

2) Змалюйте соціально-психологічний портрет І. Нечуя-Левицького.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя, евристична бесіда, словникова робота.

Повість «Кайдашева сім’я» написана в 1878 році й уперше надрукована 1879-го в десяти номерах Львівського журналу «Правда». У тому ж році твір вийшов у Львові окремою книжкою. Після того автор двічі звертався до царської цензури, але дозволу друкувати твір у Росії не одержав. Лише 1886 року було дозволено друкувати його з деякими змінами. У 1887 році повість вийшла в Києві в новій редакції: автором було перероблено початок і закінчення твору.

У першій редакції вступною частиною був широкий пейзаж правобережжя Дніпра. Ось уривок з нього:

«Вся Канівщина од самого берега Дніпра вкрита крутими горами, але ніде нема таких крутих та густих гір, як на полуденній стороні Канівщини, де річка Рось наближається до Дніпра, де вона прорізує гори. Глянеш з корсунських гір, славних битвами Богдана Хмельницького, і по обидва боки Росі земля ніби схопилася пухирями та бульками, ніби вона кипіла, клекотіла і тільки що простигла. Скрізь понад Россю стоять круті гори, як висока покрівля хат. На тих горах скрізь стримлять козацькі могили, куди тільки кинеш оком. Ввесь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під без-лічними могилами похована українська воля. Вся країна без лісу, гола, спустошена».

— Чому такий вступ не могла пропустити тогочасна цензура?

Жанр «Кайдашевої сім’ї» визначають як соціально-побутову повість.

— Знайдіть за словником літературознавчих термінів це поняття й запишіть його.

Соціально-побутова повість — це такий художній твір, в якому картини родинного життя й побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними суспільними обставинами й пояснюються ними.

«Кайдашева сім’я» замикає у своїх межах картини життя однієї селянської родини, зображує в хронологічній послідовності події, що відбуваються в ній. Тому її визначають ще як повість-хроніку.

Тему повісті «Кайдашева сім’я» визначали і визначають по-різному. Це й «зображення картин дрібновласницького побуту на селі пореформеного часу», і «гірка картина розпаду українського патріархалізму під впливом індивідуалістичних змагань кожного її члена» (за визначенням І. Франка), і «моральна катастрофа» української родини (за думкою сучасного літературознавця Володимира Панченка), який вважає, що автор «Кайдашевої сім’ї» зовсім не акцентує на соціальних чинниках родинної «війни». Він говорить, що «у творі йдеться, швидше, про недосконалість людської природи, про одвічні людські недоліки, такі, як нетерпимість, жадібність, заздрісність, егоїзм».

2. Складання «сюжетного ланцюжка».

(Учні під керівництвом учителя складають «сюжетний ланцюжок» І частини повісті «Кайдашева сім’я»)

ukrainska_literatura_10_klass_6

3. Інсценування.

(Заздалегідь підготовлені учні виступають з інсценівкою «Розмова Карпа й Лавріна про дівчат».)

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Зачитування епізодів, їх коментування.

(Учні зачитують епізоди (або кульмінаційні моменти), які їм запам’яталися найбільше.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

• Прокоментуйте висловлювання І. Франка про повість І. Нечуя-Левицького:

«Сим разом їй [«Правді» за 1879 р.] пощастило опублікувати найкращий твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», що хоч написаний з досить прозорою антисоціалістичною тенденцією, все-таки з погляду на високе артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменництва».

(Коментар учителя. Про «антисоціалістичну тенденцію» твору І. Франко говорив тому, що сам покладав надії на сільську громаду, общину як зародок колективізму.)

VІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Мені було смішно, коли …»

«Мені було сумно, коли …»

«Найбільше мене вразило …»

VІІ. Домашнє завдання

Дочитати повість, уміти виділяти основні епізоди, художні особливості, коментувати їх та висловлювати свої враження.

 

УРОК № 4 Тема. І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка, українська література 10 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури. 10 клас

Комментарии закрыты.