УРОК № 4. Тема. Повітряна перспектива в живопису. Гірський пейзаж, образотворче мистецтво, уроки малювання, 7 клас

УРОК № 4. Тема. Повітряна перспектива в живопису. Гірський пейзаж, образотворче мистецтво, уроки малювання, 7 клас

Мета: учити зображувати простір на площині, застосовуючи закони кольорознавства; розвивати емоційне сприйняття, просторове мислення, уяву, фантазію, художній смак і творчі здібності; виховувати сприйняття цілісної картини світу, любов до рідної землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя — відеоряд картин художників, плакат «Кольорова перспектива», папір, фарби, пензлик, склянка для води; для учнів — альбом, фарби, пензлі, палітра, серветка, графітовий олівець, гумка, склянка для води.

Вузлики на пам’ять

Пейзаж, краєвид — 1) Жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів тощо; пейзажне малярство. Пейзаж епічний, пейзаж ліричний. 2) Картина або малюнок із таким зображенням.

Пейзажист — митець, що спеціалізується и жанрі пейзажу.

ХІД УРОКУ № 4. Тема. Повітряна перспектива в живопису. Гірський пейзаж, образотворче мистецтво, уроки малювання, 7 клас

I. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Колективна робота за завданням.
Учитель пропонує учням методом «мозкової атаки» пригадати види пейзажів та художників-пейзажистів.

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.
За словами французького художника А. Сислея, «одна з найбільш привабливих рис пейзажу — рух, життя… Вдихнути життя у витвір мистецтва — безсумнівно, обов’язкова мета кожного художника, вартого цього ім’я. Усе має сприяти цьому: форма, колір, фактура. Але це життя в картину може вдихнути тільки схвильованість її творця, і саме вона і хвилює глядача». Передаючи морив природи так, «щоб глядач легко міг спіймати його… прибираючи зайві деталі, можливо підвести глядача до того, щоб він ішов по шляху, який вказує йому живописець, і помічав насамперед те, що захоплювало автора». Краєвид неможливо створити байдужим пензлем.
Лірикою різноманітного стану природи насичені пейзажі Т. Г. Шевченка, М. К. Реріха та М. С. Сар’яна.

IV. Вивчення нового матеріалу

Організація сприймання творів мистецтва.
Учитель звертає увагу учнів на відеоряд робіт Т. Г. Шевченка:

  • «Мис Бай-Губек»;
  • «Крутий берег Аральського моря»;
  • «Гористий берег острова св. Миколи»;
  • «Вид на Кара-Тау»;
  • «Місячна ніч серед гір»;
  • «Форт Кара-Бутак».

Деякі з них представлені малюнками 22—25.

48Мал. 22

49Мал. 23

50Мал. 24

51Мал. 25

Слово вчителя.
Творча спадщина Т. Г. Шевченка — яскрава сторінка в історії української художньої культури.
Дивовижним спокоєм сповнені пейзажі художника. Неозора далина, пагорби, шляхи й річки, гори намічені легко і м’яко. Велич природи створює враження часу, що зупинився, в якому, здається, відбивається подих вічності.
Шевченко приділяв велику увагу передачі стану атмосфери, її експресивному трактуванню. Добираючи складну гаму кольорів або відтінків одного кольору, він домагався відчуття спеки (акварелі Аральської експедиції), холодних ночей і ранків у горах («Місячна ніч серед гір», «Гора Кулаат»), чистого й прозорого чи, навпаки, вологого, запиленого повітря.
Шевченко був новатором в пейзажі, який завдяки його творчості остаточно виділився в самостійний жанр українського образотворчого мистецтва.

Організація сприймання творів мистецтва.
Учитель звертає увагу учнів на відеоряд робіт М. К. Реріха: «За морями — землі великі» (мал. 26); «Вісник від Гімалаїв» (мал. 27); «Ведуча» (мал. 28); «Весна Священна» (мал. 29); «Земля Слов’янська» (мал. 30); «Наші предки» (мал. 31).

52Мал. 26

53Мал. 27

54Мал. 28

55Мал. 29

56Мал. 30

57Мал. 31

Слово вчителя.
Микола Костянтинович Реріх — людина великої ерудиції і культури, художник і поет, дослідник і вчений.
Реріх закінчив Академію мистецтв і через деякий час потрапив до майстерні видатного російського пейзажиста А. І. Куїнджі, під впливом якого вирішує свої твори в декоративній манері.
М. К. Реріх зібрав велику експедицію і разом з нею пройшов декілька тисяч кілометрів по снігових вершинах Гімалаїв, Тибета, Монголії та Алтая. За цей час художник познайомився з маловідомою культурою гірських районів Індії і привіз чудову серію етюдів «Гімалаї». У картинах «Гірське озеро», «Пам’ятай», «Опівнічна», «Юрти. Монголія» майстер досягає найвищого ступеня декоративності. Він знаходить блискуче кольорове вирішення. Нас вражають сліпучі снігові вершини; тьмяні відображення гірських хребтів у спокійній гладі води створюють відчуття дивовижного спокою, вічної недоторканості гірської природи.

Запитання до учнів.
Як Микола Реріх вирішує повітряну перспективу засобами кольору?

Організація сприймання творів мистецтва.
Учитель звертає увагу учнів на відеоряд робіт М. С. Сар’яна:
«Гори»;
«Старий Єреван»;
«Барвистий пейзаж»;
«Арменія».

Слово вчителя.
Головною темою творчості Мартіроса Сергійовича Сар’яна є життя і природа рідної Арменії.
Цей темпераментний художник бачить навколишній світ яскравіше, різноманітніше, ніж інші. Його пейзажі буквально переповнені радістю життя. У невигадливих мотивах — безмежна пластично-кольорова глибінь. «Я впевнений, що без землі не було б художника. Серце землі міститься в серці людини», — говорив М. С. Сар’ян, і його картини підтверджують правоту цих слів.

Робота над формуванням навичок і вмінь.
На аркуші паперу, закріпленому на дошці, учитель пояснює виконання пейзажу в техніці «по-вологому» при зображенні неба, другого плану та в техніці «по-сухому», побудованій на відношеннях насичених кольорових плям, при зображенні першого плану, землі.
На прикладах робіт художників учитель пояснює принципи колористичної побудови художнього твору.
Колорит може будуватися на сполученні яскравих і чистих локальних кольорів (пейзажі М. К. Реріха та М. С. Сар’яна) і на тонких тональних співвідношеннях (акварелі Т. Г. Шевченка). Залежно від переваги тих чи інших фарб колорит може бути теплим або холодним, залежно від характеру сполучення фарб — спокійним або напруженим. Колорит допомагає художнику передати настрій у своїй роботі: від радісного і світлого до сумного і похмурого.

V. Практична діяльність учнів
Учні виконують гірський пейзаж (мал. 32) з урахуванням лінійної та повітряної перспективи, дотримуючись такої послідовності:
1. Вибрати точку зору і визначити формат аркуша паперу. (Необхідно уявити собі розташування предметів та об’єктів на площині зображення.)
2. Найти співвідношення між небом, землею, горами та іншими об’єктами.
3. Прокласти кольором основні кольорові відношення.
4. Передати повітряну перспективу (перший план тепліший, другий — холодніший, звернути увагу на таблицю «Кольорова перспектива»).
5. Перевірити і порівняти передачу повітряної перспективи на малюнку.
6. Придумати назву або скласти вірш до своєї роботи.

58Мал. 32

VI. Завершення уроку
Використовуючи «авторське крісло», учні демонструють свої роботи. Учитель підводить підсумки: дає загальну оцінку виконаним роботам; аналізує характерні помилки в них; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання
Спостереження за садово-парковою скульптурою рідного міста.
Принести: альбом, фарби, різноманітні графічні матеріали.

УРОК № 4. Тема. Повітряна перспектива в живопису. Гірський пейзаж, образотворче мистецтво, уроки малювання, 7 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків малювання, образотворче мистецтво 7 клас

Комментарии закрыты.