Урок № 34 Тема. М. Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Сюжет, українська література 10 клас

Урок № 34 Тема. М. Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Сюжет, українська література 10 клас

Мета: допомогти учням усвідомити зміст, ідейно-художні особливості повісті; розвивати навички виділення головних епізодів у творі, їх коментування та оцінювання; поглиблювати вміння визначати тематику, жанр, основу повісті; виховувати любов до читання, естетичні почуття.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, фрагменти кінофільму С. Параджанова.

Теорія літератури: повість, фольклорна основа, тематика, сюжет.

Хід уроку № 34 Тема. М. Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Сюжет, українська література 10 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Людина і природа, кохання, сутність буття — проблеми, над якими замислюються, які намагаються з’ясувати не лише митці, а й кожен із нас. М. Коцюбинський теж не оминув цих питань. Відвідавши на запрошення І. Франка чарівне гуцульське село Криворівню, він захопився карпатським краєм, його самобутністю, знайшов там благодатний матеріал і створив шедевр українського художнього слова — повість «Тіні забутих предків». Антон Крушельницький сказав, що «Гуцульщині «Тінями забутих предків» поставив Коцюбинський в українському письменстві віковічний пам’ятник».

Твір і донині викликає багато суперечок навіть у середовищі літературознавців. Тож звіримо і ми своє читацьке сприйняття.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Проблемне завдання.

• На основі порівняльної таблиці доведіть, що новела М. Коцюбинського «Intermezzo» є твором імпресіонізму (або має його риси).

Реалізм Імпресіонізм
Портрет несе велику об’єктивну інформацію про людину (вік, соціальне походження, вдачу, темперамент).
Пейзаж точно і повно окреслює місце подій, характеризує ситуацію, часто епоху та суспільство.
Митці прагнуть до типізації й узагальнення. На світогляд персонажа мають вплив суспільство, раса, нація, природа.
Дійсність є такою, якою ми її бачимо; усе має причини та наслідки.
Письменник виражає своє ставлення до світу, намагається активно на нього вплинути
 Портрет мало інформативний, складається з кольорів або колористичних деталей.
Пейзаж не подає відомостей про ландшафт, змальовується здебільшого звуковими враженнями.
Дійсність зображується в момент сприйняття.
Кожна людина індивідуальна, неповторна, тому її дії, вчинки можуть бути неординарними, необґрунтованими.
Дійсність, люди, речі не такі, які є, а такі, якими ми їх уявляємо, як ми до них ставимося.
Письменник виражає свої враження від дійсності

 

Орієнтовний висновок

«Intermezzo» — твір із виразними рисами імпресіонізму, хоча в ньому можна знайти й реалістичні деталі (те, що стосується столипінської реакції, становища селянства).

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Улітку 1911 року М. Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішив відвідати Карпати, про які чув захоплені розповіді від фольклориста й етнографа В. Гнатюка.

У листах до М. Горького Коцюбинський пише: «Если бы Вы знали, какой это удивительный, почти сказочный уголок, с густозелеными горами, с вечно шумящими горными реками, чистый и свежий, точно вчера родившийся. Костюмы, обычаи, весь уклад жизни гуцулов-номадов [кочівників], проводящих всё лето со своими стадами на вершинах гор,— настолько своеобразны и красочны, что чувствуешь себя перенесенным в какой-то новый, неведомый мир»; «Если бы Вы знали, как величественна здесь природа, какая первобытная жизнь. Гуцулы — оригинальнейший народ, с богатой фантазией, со своеобразной психикой. Глубокий язычник-гуцул всю свою жизнь, до смерти, проводит в борьбе со злыми духами, населяющими леса, горы и воды. …Сколько здесь красивых сказок, преданий, поверий, символов! Собирая материал, переживаю природу, смотрю, слушаю и учусь».

Коцюбинський робить образні замальовки природи, відбирая матеріали, ретельно працює над твором, який задумав. Одних лише назв для нього у письменника було 13 варіантів!

Митцеві замало опису прекрасних краєвидів, оригінальних вірувань, обрядів та звичаїв карпатців, він хоче зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим вона живе, чому радіє і чим засмучується, на що сподівається.

Літературознавець С. Жила пише: «Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» має зміст, що не піддається однозначному тлумаченню. Про що ця книжка?

Про нестихаюче ворогування Палійчуків і Гутенюків та палке кохання дітей цих старовинних гуцульських родів — Івана і Марічки?

Про тіні забутих предків і їхній вплив на життя людське?

Про утвердження духовного начала в людині?

Про добро і зло?

Про народження, любов і смерть,.. про підтримку людини землею і космосом, а отже, про життя?..

Так, очевидно, це поема про життя. Про життя в усіх його вимірах.»

— Чи погоджуєтеся ви з такою думкою?

2. Обмін враженнями щодо прочитаного.

3. Робота з текстом.

Визначення (переказ) ключових епізодів І частини повісті «Тіні забутих предків», їх коментування (зачитування найяскравіших картин).

1) Зростання Івана серед природи, раннє розуміння її таємниць.

2) Ворожнеча між родами Палійчуків та Гутенюків.

3) Зустріч із дівчинкою з ворожого роду (зачитати, прокоментувати).

4) Дружба й кохання Івана та Марічки.

5) Гра Івана на флоярі й співанки його коханої.

6) Парубок іде в найми на полонину пасти овець.

7) Священна ватра, вівчарське життя (зачитати, прокоментувати).

8) Звістка про загибель Марічки. Страждання Івана, його зникнення.

4. Евристична бесіда.

— На що в першу чергу ми звертаємо увагу, коли читаємо повість «Тіні забутих предків»? (На поетичність описів природи, гармонійне, відповідно до власних уявлень, життя гуцулів у єдності з природою; на чисте кохання.)

— Яким було щоденне життя гуцулів? (Сповнене важкої праці, небезпек, вони цілком залежали від свого натурального господарства.)

— Чому, через що ворогували роди Палійчуків та Гутенюків? (Уже ніхто й не пам’ятав.)

— Яка роль мистецтва в житті героїв повісті? (Музика, пісні (співанки) — невід’ємна частина їхнього існування. «Іван слухав тоненький дівочий голос і думав, що вона давно вже засіяла гори співанками, що їх співають ліси й сіножаті, ґрунт й полонини, дзвонять потоки й виспівує сонце. А прийде пора, він поверне до неї, і вона знов позбирає співанки, щоб одбуть чим весілля…»)

— Як виявляються язичницькі вірування гуцулів? (В обожненні сонця, вогню, в одухотворенні природи.)

— Яких відомих героїв нагадують Іван та Марічка у своєму коханні? (Ромео та Джульєтту.)

— Яким, на вашу думку, буде закінчення твору (для тих, хто не дочитав)?

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

• За назвою твору змалюйте «асоціативний кущ».

ukrainska_literatura_10_klass_36

VІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення. «Мені здалася актуальною думка про те, що …»

«Твір М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» справив на мене враження …»

«Мене здивувало (мені запам’яталося) …»

VII. Домашнє завдання

Дочитати повість до кінця, вміти переказувати, коментувати основні епізоди.

Розпочати підготовку до реалізації творчого дослідницького проекту: група «художників» представляє ілюстрації до твору художників і свої власні; група «поетів» аналізує співанки Марічки, представляє власні поетичні твори на тему повісті; група «географів» досліджує гуцульський край з географічної точки зору; група «істориків» вивчає історію краю; група «етнографів» досліджує звичаї, обряди, побут гуцулів (одяг і т. ін.), зображені у творі; група «діалектологів-мовознавців» розглядає діалектизми, пояснює їх роль у творі; «міфологи» розповідають про міфічних істот, згаданих у творі; «кінокритики» порівнюють повість та однойменний кінофільм С. Параджанова, демонструють уривки з фільму; «літературознавці» характеризують образи твору.

 

Урок № 34 Тема. М. Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Сюжет, українська література 10 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури. 10 клас

Комментарии закрыты.