• Гороскоп 2016

УРОК № 33 Тема. М. Коцюбинський. Психологічна новела «Intermezzo». Поетика імпресіонізму, українська література 10 клас

УРОК № 33 Тема. М. Коцюбинський. Психологічна новела «Intermezzo». Поетика імпресіонізму, українська література 10 клас

Мета: допомогти учням осягнути психологізм новели, поетику імпресіонізму в ній, красу художнього слова; розвивати навички аналізу епічних творів малої форми, визначення стильових особливостей, висловлення власного ставлення до зображуваного та його стильової манери; виховувати любов до художнього читання, естетичні почуття.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору (або краєвиди українського поля).

Теорія літератури: новела, «поезія в прозі», психологізм, модернізм, імпресіонізм, автобіографічна основа, образи-символи, ускладнена метафора.

Хід уроку № 33 Тема. М. Коцюбинський. Психологічна новела «Intermezzo». Поетика імпресіонізму, українська література 10 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

На попередньому уроці ми говорили, що Михайло Михайлович Коцюбинський — письменник нового покоління, яке шукало модерних засобів творення художньої дійсності, розширювало й збагачувало тематичні, жанрові горизонти української літератури. Літературознавці знаходять у творчості М. Коцюбинського риси імпресіонізму. Що ж таке імпресіонізм?

Філософською основою цього літературного напряму є емпіричний позитивізм, тобто віра в позитивний досвід, а в художній творчості це виявилося в тому, що імпресіонізм (від французького — враження) «дозволяв видобувати із буденних і звичайних предметів несподівані властивості та риси.» У живопису це було кольорове відкриття світу. В інших видах мистецтва, включно і в художній літературі, імпресіоністи, крім того, ще й «звернулися до вивчення перехідних і плинних станів: вловивши мить, художник «розгортав» її великим планом і знаходив у ній нові оригінальні шляхи до художнього змісту». (З літературної енциклопедії.)

У новелі «Intermezzo» М. Коцюбинському якраз і вдалося «вловити мить» людського життя й «живописати» її так, що в ній відбилася ціла епоха і його власного, і суспільного буття. Про це ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота в парах.

(Учні переказують одне одному біографію письменника, доповнюють, уточнюють свої відповіді.)

2. Завдання учням.

• Складіть резюме з трьох пунктів, котре б усебічно характеризувало М. Коцюбинського як людину, митця, громадського діяча.

Орієнтовні відповіді

1) Великий гуманіст, любитель і знавець природи, мистецтва, люблячий чоловік, батько, син і брат.

2) Письменник-новатор європейського складу, що тематично й жанрово збагатив літературу; один із перших представників українського імпресіонізму.

3) Людина з активною громадянською позицією; переймався проблемами простого народу; керував чернігівською «Просвітою»; був під негласним поліційним наглядом.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

«Intermezzo» в перекладі з італійської означає «перерва». У музиці — невеличка інструментальна п’єса, що в XVII ст. виконувалася в перерві між актами трагедії, а пізніше — опери. Епізод, описаний Коцюбинським, справді мав місце в житті письменника 1908 року. Вкрай виснажений службою, громадською роботою, знесилений хворобою, він мріяв про відпустку. Давній знайомий Євген Чикаленко запросив письменника до себе в маєток, у с. Кононівку. Враження від прекрасної кононівської природи й лягли в основу «Intermezzo» з посвятою «кононівським полям».

«Читаю велику книгу природи,— пише Коцюбинський в одному з листів,— і коли навчуся дечому, буду писати. З того часу, як я опинився на самоті — відчуваю, як я страшенно втомився душею. Не фізична втома, а душевна. Не хочеться бачити людей, говорити. Хочеться скинути з себе весь накип людського бруду, який непомітно заливав твоє серце, хочеться очиститися й відпочити».

Не дивно, що навіть природа, яка потім зазвучить музикою в новелі, спочатку не могла заспокоїти митця, навіть викликала роздратування. Проте Коцюбинський бореться з цією втомою, бореться за внутрішній спокій, який би дав йому змогу поринути в улюблену справу — художню творчість. Звернімося до самого твору.

2. Виразне читання.

(Учитель виразно, проникливо читає перші частини новели (4-5).)

3. Евристична бесіда.

— Чи не здивувало вас те, що у прозовому творі на початку є «дійові особи», як у драмі? Що б це значило? (Особливий прийом виразності, який вказує, що буде в центрі уваги,— природа, почуття.)

— Які відчуття виникають при читанні пейзажів? (Ефект присутності, зримість, запах і т. ін.)

— Які думки, асоціації викликають імена вівчарок і їхня поведінка? (Оповідач — тонкий психолог; в імені однієї тварини — натяк на тогочасного реакційного міністра і т. ін.)

4. Слово вчителя.

Новела «Intermezzo» писалася 1908 року, коли ще свіжими були переживання від буремних подій першої російської революції 1905-1907 років. Обставини тих днів захопили й Чернігів, де жив і працював Коцюбинський,— страйки робітників-службовців, придушення їх поліцією й військами, все те, що ввійшло в історію під назвою столипінської реакції. За цих умов частина інтелігенції зневірилася в подальшій боротьбі, вдалася до «богошукацтва», занять «мистецтвом заради мистецтва». М. Коцюбинський про це так пише в листі: «Взагалі переживаємо підлі часи. Суспільність, забита, залякана, втомлена, сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею». Ліричний герой новели «Intermezzo» — не такий. Він просто утомлений. Відпочивши, він знову готовий іти до людей, сприймати їхнє горе й продовжувати боротися за людську гідність доступними йому засобами.

5. Виразне читання.

(Учні виразно читають останні дві частини новели від слів «Ми таки стрілись на ниві — і мовчки стояли хвилину — я і людина» до кінця твору.)

6. Евристична бесіда.

— Чи можна твір «Intermezzo» вважати цілком автобіографічним? (Ні, тут багато узагальнень.)

— Чому деякі літературознавці визначають жанр цього твору як «поезія в прозі»? (Завдяки ліризмові, високій поетичності.)

— Які проблеми порушуються в новелі? (Душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу; справедливості й людської гідності.)

— Як, якими засобами розкривається внутрішній стан людини? (Психологічно переконливо; за допомогою внутрішнього монологу, прийомів контрасту і т. ін.)

— Визначте риси імпресіонізму у творі. (Пейзажі зі звуковими, зоровими та дотиковими образами; світлотінь, ускладнені метафори тощо.)

7. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

(Можна виконувати в групах.)

• З’ясуйте вид, роль та особливості пейзажів.

1) «Воно [поле] котить та й котить зелені хвилі і хлюпає ними аж в краї неба. Над всім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності. Як крила тих вітряків, що чорніють над полем: байдужо і безупинно роблять в повітрі круг, немов говорять: так буде вічно, так буде вічно.» (З філософським підтекстом про плинність часу і його вічність.)

2) «Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів — хто знає, що вийде з того насіння?» (Автор змальовує персоніфікований, одухотворений образ сонця; золотий засів — метафора; риторичне питання містить підтекст: енергія сонця дає ліричному героєві, митцеві наснагу творити далі — в ім’я добра, знедоленого люду.)

3) «Вона [земля] моя. Всю її, велику, розкішну, створену вже,— всю я вміщаю в собі». «Йдемо повз чорний пар. Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії. Вітаю. Спочивай тихо під сонцем, ти така ж втомлена, земле, як я». (Митець глибоко відчуває свій зв’язок з першоосновою — із землею; пейзаж змальовано за допомогою епітетів, автор використовує також інверсію, метафори.)

4) «Круг мене темно. Блискають тільки гострі, колючі згу-ки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати у пам’яті — і не виходить. От-от, здається. Тью-і, тью-і, ті-і-і. Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх. І не подібно.

Як вони оте роблять, цікавий я знати? Б’ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

Розплющую очі. Тепер я певний, що з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці». (Поєднуються відчуття зору, слуху й дотику; звуконаслідування; використовуються метафори, порівняння, епітети, риторичні питання.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

1) Назвіть «зайве».

«Моя утома», «Ниви у червні», «Сонце», «Моярадість», «Три білих вівчарки», «Зозуля», «Жайворонки», «Залізна рука города», «Людське горе».

2) Поясніть вислови.

«Я теж пустив свою душу під чорний пар…»

«Я тут почуваю себе багатим, хоч нічого не маю».

Vl. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Займи позицію».

«Новела «Intermezzo» — це твір для митців, «обраних» чи для широкого кола читачів, для всіх?»

ukrainska_literatura_10_klass_35

VII. Домашнє завдання

Знати зміст новели «Intermezzo», вміти її аналізувати. Прочитати частину повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».

 

УРОК № 33 Тема. М. Коцюбинський. Психологічна новела «Intermezzo». Поетика імпресіонізму, українська література 10 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури. 10 клас

Комментарии закрыты.