• Гороскоп 2016

Урок № 33 Тема. Б.-І. Антонич. «Різдво», «Коляда», українська література 6 клас

Урок № 33 Тема. Б.-І. Антонич. «Різдво», «Коляда», українська література 6 клас

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, його віршами про народно-релігійні свята й обряди; розвивати навички виразного читання, аналізу, визначення художніх засобів у поезіях; висловлення власних суджень про сутність зображеного в художньому творі; виховувати пошану до звичаїв і традицій народу, батьківського дому.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, тексти народних колядок та щедрівок, ілюстрації до них.

Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, колядки, щедрівки.

Хід уроку № 33 Тема. Б.-І. Антонич. «Різдво», «Коляда», українська література 6 клас

I. Повідомлення теми й мети уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Аналіз письмових робіт.

2. Заслуховування повідомлень про видатних українців.

III. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Письменнику Богдану-Ігорю Антоничу, із творчістю якого ми будемо знайомитися сьогодні, доля відвела всього 28 років життя. Але навіть за цей короткий строк він устиг видати шість збірок прекрасних, неповторних поетичних творів і стати одним із найвідоміших літераторів України.

Народився Богдан-Ігор Антонич у с. Новиці на Лемківщині (нині — територія Польщі) в сім’ї священика. Два імені йому дали згідно з греко-католицькою церковною традицією. Початкову освіту хлопець отримав удома, бо мав слабке здоров’я, потім навчався в єдиній у тому краї польській Сяноцькій гімназії, до речі, українських там взагалі не було. У цьому навчальному закладі українській мові відводили дві години на тиждень.

Перші вірші Антонич почав писати ще в дитинстві польською мовою, а під час навчання у Львівському університеті — вже українською.

Антонич-гімназіст захоплювався музикою, добре грав на скрипці, виступав на шкільних концертах і навіть сам складав мелодії. Також він чудово малював, знав і розумів образотворче мистецтво.

Відомий такий цікавий факт із життя Антонича-студента. У Львівський університет приймали дуже мало студентів, усього 10 %. Українці на заняттях мали право сидіти, а от студенти-євреї — лише стояли. При цьому діяли суворі правила — поляки сідали праворуч від проходу, українці — ліворуч. Якось Богдан-Ігор і майбутній композитор Роман Савицький запропонували сісти біля себе студентці-єврейці, за що їх цілу перерву потім били поляки. Але друзі підтримали Богдана-Ігоря та Михайла і зробили те ж саме наступного дня, адже вважали неприпустимим поділ і привілеї за національними ознаками.

Вірші Богдана-Ігоря Антонича життєрадісні, передають за-любленість поета у рідну природу, прадавні звичаї, традиції народу. Ось як про це пише відомий письменник, літературознавець Дмитро Павличко:

«У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони гарні, коли тихі радощі, збуджені в душі красою листка чи пелюстки, вперше переходять у здивування — в таке почуття, яке браком точнішого слова назвати можна щастям. Такі дні, здається, більшість людей переживає в дитинстві. До таких днів ми повертаємося спогадами. І нема на світі зеленішої левади, як та, через яку біліла твоя перша стежка до школи, і деревини кращої немає, як та, в якій ти вперше впізнав живе єство, і сонця ласкавішого нема, як те, яке хотів ти підняти, немов блискучий таріль, із голубого дна калабані. У сфері таких почуттів живе Антонич…»

І це ми з вами відчуємо, ознайомившись із віршами поета.

2. Виразне читання віршів «На шляху», «Весна», «Назустріч».

3. Слово вчителя.

Дуже любив Б.-І. Антонич звичаї, традиції, свята рідного народу, прадавні легенди й міфи, біблійні оповіді. Під надзвичайно оригінальним кутом бачить він Різдво, Коляду. Поет так любить свою Лемківщину, що вона здається йому центром Всесвіту, місцем, де відбуваються найважливіші події світу.

4. Виразне читання поезії «різдво».

5. Словникова робота.

Лемки — жителі Лемківщини;

крисані — капелюхи з крисами (полями);

завія — заметіль, метелиця;

стріха — дах;

Марія — Божа Матір.

6. Обмін враженнями щодо прочитаного.

7. Виразне читання поезії «коляда».

8. Словникова робота.

Коляда — різдвяна величальна пісня;

Ясна Пані — Богоматір;

сарна — гірська коза.

9. Обмін враженнями щодо прочитаного.

10. Робота в групах.

1-ша група коментує зміст (робить частковий аналіз) вірша «Різдво».

2-га група пояснює зміст вірша «Коляда».

3-тя група порівнює вірш «Різдво» й «Коляда» з народними колядками й щедрівками.

4-та група визначає художні засоби та їхню роль у творах.

((Місяць) круглий; принесли місяць; сніговій (завії); ніч крутиться; у долоні у Марії — місяць; місяць — золотий горіх; тешуть теслі; тешуть з срібла сані; стелиться путь; (синь) незнану; веснянії (сни); очі наче у сарни; Ясна Пані; ходить сонце у кри-сані; снігом стелиться життя.)

Орієнтовні відповіді

1-ша група.
Поет переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа й говорить, що Бог народився у його лемківському краї, на санях, а лемки, як ті давні волхви, пастухи, принесли в дарунок місяць круглий. І цей місяць у долонях Божої Матері як золотий горіх.

Цю поетичну картину можна зрозуміти по-різному — і як фантазію автора, і як символічну думку — Бог у кожному краї, у кожній оселі і в серці кожної людини.

2-га група.
У поезії «Коляда» говориться про дорогу Божого Дитяти. Люди радіють народженню Христа-Спасителя, «тешуть теслі з срібла сани», у яких повезуть його в «синь незнану». Поряд — Божа Матір із великими печальними очима. Поки що Дитя маленьке, спить собі безтурботно, але Мати передбачає тернистий шлях життя і місію, йому призначену — «снігом стелиться життя», тому й «плаче Пані».

3-тя група.
У народних колядках та щедрівках теж славиться народження Сина Божого, вказується на велике свято роду людського, усіх християн, як, наприклад, у щедрівці «Добрий вечір тобі, пане господарю!». Разом із тим тут є величання господарів, побажання їм усіляких гараздів. Поет вдається і до передхристиянсь-ких мотивів, що стосуються урожаю, приплоду худоби й т. ін. У народних колядках і щедрівках частими є повтори, пестливо-зменшувальні слова, художні засоби прості, використовуються здебільшого епітети. У поезії Б.-І. Антонича — картини більш складні, можливо, з підтекстом, з художніх засобів превалюють метафори.

4-та група.
Серед художніх засобів трапляються епітети (сніговий, круглий), порівняння (очі наче у сарни), повтори (тешуть теслі), метафори (місяць — золотий горіх) тощо. Ці засоби допомагають яскравіше змалювати картини життя, авторські почуття й переживання.

11. Оголошення результатів роботи в групах.

V. закріплення знань, умінь та навичок

Гра «Прочитай вислів».

ukrainska_literatura_6_klas_26

Відповідь: Ну, з Божою поміччю!

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірші Б.-І. Антони-ча, підготуватися до тематичного оцінювання.

VII. Підсумок

 

Урок № 33 Тема. Б.-І. Антонич. «Різдво», «Коляда», українська література 6 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Комментарии закрыты.