Урок № 31 Тема. Позакласне читання. Григір Тютюнник. «Вогник далеко в степу», українська література 7 клас

Урок № 31 Тема. Позакласне читання. Григір Тютюнник. «Вогник далеко в степу», українська література 7 клас

Мета: ознайомити учнів з іншими творами письменника, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність твору, прочитаного самостійно; викликати інтерес до читання книжок; розвивати навички самостійної роботи з книгою, спостереження над художнім текстом, виділення головного та висловлення своїх думок з приводу прочитаного; виховувати почуття людяності, гуманізму, здатності до співчуття, товариськості.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: повість; герої твору; тема; ідея; сюжет; композиція; художні особливості.

Хід уроку № 31 Тема. Позакласне читання. Григір Тютюнник. «Вогник далеко в степу», українська література 7 клас

І. Повідомлення теми й мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

III. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання. Зачитування листів до Климка.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Повість «Вогник далеко в степу», яку ви прочитали самостійно, творилася зовсім в іншому настрої. «Не писав, а ніби проспівав…»— сказав Григір Тютюнник про неї своєму товаришеві Павлові Малєєву. І лейтмотивом її була світла думка про доброту людську, про її незнищенність і необхідність.

Письменник наче стомився від безперервних страждань своїх юних героїв — разом з ними — од надміру тягаря, кинутого історичною долею на їхні слабосилі плечі, на їхні незахищені серця. І він звернувся до тієї сили, яка допомогла народові витримати найтяжчі випробування,— сили взаємодопомоги, дружби, милосердя.

Сюжет повісті «Вогник далеко в степу» побудований інакше, ніж у попередньому творі. Драматична напруженість, пов’язана з тим, що Павла не одразу приймають до училища (малий-бо!), змінюється неспішною розповіддю про навчальний процес, про дозвілля молоді, про те, як щодня долають дев’ять кілометрів до училища й дев’ять назад четверо друзів-ремісників. Саме на цьому шляху виникає — цілком несподівано — колізія (розвиток дії, дія, подія), яка мало не призвела до трагічної розв’язки; але розв’язки такої тут, за самим задумом, бути не повинно. Така композиція допомагає авторові акцентувати два моменти — об’єктивні складнощі життя і певні злі (на дорозі дітей — випадкові) сили, які добра воля людей дорослих і розумних спроможна усунути. Основний же зміст твору — то живе життя, постійний і незворотний процес пізнання, зростання й самоутвердження людини,— чим і прекрасна і приваблива незабутня пора ранньої юності…
(За Л. Мороз)

— А тепер подивимося, як ви знаєте твір Григора Тютюнника, як ви зрозуміли його і що думаєте про його героїв.

2. Літературна гра від Марійки Допитливої «Скажи «так» чи «ні»».

(Виконується письмово, кожна правильна відповідь оцінюється одним балом; перевіряють учні-асистенти або застосовується метод взаємоперевірки під керівництвом учителя.)

1) Після війни люди стали жити добре, заможно, в новеньких хатах із центральним опаленням. (Ні.)

2) Директор не захотів брати Павла до училища, тому що той погано вчився, мав у документах незадовільні оцінки. (Ні.)

3) В училищі була майже військова дисципліна. (Так.)

4) Майстром п’ятої групи призначили хоч пораненого, кульгавого, проте бадьорого фронтовика. (Ні.)

5) Майстер Федір Демидович розповідав про слюсарні інструменти нудним голосом, байдуже скидаючи їх у свій ящичок. (Ні.)

6) Із гільз учні ремісничого училища виготовляли лопати. (Так.)

7) П’яту групу за добру роботу нагородили комбінезонами. (Так.)

8) Щодня хлопці проходили із села до училища і знову додому по 18 кілометрів. (Так.)

9) Хлопці вирішили піти до діда Штокала попрацювати й заробити абрикос. (Ні.)

10) Дід Штокало дуже лаяв хлопців і прогнав їх із садка. (Ні.)

11) Коли Павло сам ішов до училища, по дорозі на нього напала зграя здичавілих за війну собак. (Ні.)

12) Павла врятувала жінка та його друзі з училища разом із майстром. (Так.)

3. Евристична бесіда, обмін враженнями, виконання пошуково-дослідницьких завдань.

— Чи сподобалася вам повість, чим саме? Чим вона відрізняється від попередньої?

— Чи вважаєте ви фінал твору добрим, оптимістичним?

— Прочитайте прикінцевий епізод повісті. Яка художня деталь тут найвиразніша, звертає на себе увагу, зворушує? (Скибка хліба із вдавленою дрібкою солі.)

— Які автобіографічні моменти є у творі? (Письменник теж учився в ремісничому училищі.)

— Який образ-символ є у повісті, чим він споріднений з образом сосонки з однойменного твору Олени Пчілки, що вивчався у 5-му класі? (Вогник.)

— Якими були взаємини хлопців? Чи можна це назвати справжньою дружбою?

— Звідки, на вашу думку, беруться такі люди, як Фріц?

— Чи помітили ви елементи гумору, доброї іронії (або самоіронії) у змалюванні героїв повісті?

— Хто з товаришів Павла вам більше сподобався, чому?

— Які морально-етичні уроки дає повість Григора Тютюнника «Вогник далеко в степу»? Яка її ідея?

— Чи відкрився вам по-новому письменник, чи думка про нього, його твори залишилася незмінною?

4. Робота з таблицею.

Учні заповнюють таблицю, визначаючи, які художні засоби вживає Григір Тютюнник для змалювання своїх героїв, для повнішого розкриття теми та ідеї.

Художні засоби  Визначення
Вільшечка, слухняненький, пальчиками, добрінько пестливо-зменшувальні слова
Найбідовіший, новий-новісінький, маленький, тремтячий, блискучий епітети
Перекидали, як жарину; як прозорий димок по дзеркалу; чорний, як галка порівняння
Абрикоси… горять жовтогарячим багаттям і пахнуть; полоскоче золотою мишкою і пригріється метафори
Він і в ході, і в руках, і з лиця млявий, аж кислий. І весь якийсь видовжений: руки довгі, ноги довгі, обличчя довге, навіть лоб не можна сказати, щоб високий, а розтягнутий угору і звужений, де починається чуб; брови над переніссям двома клипчиками, теж угору пнуться, майже сторчма, і не розбереш, чи то він дуже здивований, чи ось-ось заплаче портрет
Сонце вже низько, ховається за вітряк над проваллям. Кам’янка ще трохи тепла, усипана підгорілим покарьоженим листям з кленів над дорогою — воно лускотить під босими ногами, ламається пейзаж
— Видно, дивіться! — І досі видно! — О, немає, сховався… діалог, полілог

 

5. Порівняльна робота.

Завдання: схарактеризувати образ головного героя повісті Павла та порівняти його з образом Климка, знайшовши спільне й відмінне.

співчутливий відповідальний
роботящий Павло самостійний
витривалий, стійкий добрий товариський

 

Спільне
Важке воєнне та повоєнне дитинство без батьків рано робить їх дорослими, мають усі кращі гуманні якості
Відмінне
Павло Климко
Трохи старший, розсудливий не по літах, з почуттям гумору; з великою пошаною ставиться до полеглих у бою, до фронтовиків Здатний до самопожертви, бере на себе відповідальність за інших; долає неймовірні труднощі й перешкоди для досягнення мети

 

6. Підсумок учителя.

«Про життя повоєнних ремісничат, про цих маленьких трударів нашого народу писалося чимало, але в книжках Григора Тютюнника їм пощастило чи не найбільше,— здається, ніде їхні переживання не відтворені з таким душевним щемом, з таким психологічним проникненням»,— зазначав видатний український письменник Олесь Гончар. І ми не можемо, мабуть, із ним не погодитися.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Вікторина «Хто це?».

«Казав уже їй раз: ідіть заміж, а я й сам якось. Плаче. …Нічого, нарубаю дров, зваримо щось їсти, а далі воно покаже. Не плакатиме ж вона з ложкою в руках!» (Павло про тітку Ялосовету.)

«Він був у всьому військовому, з портупеями через плече, тільки без погонів: на гімнастерці два ордени, а решта — планочки». (Директор училища.)

«Слюсар-інструментальщик найвищого розряду. Крім того, він ще і слюсар-лекальщик, тобто вміє робити з металу все: від молотка до найдрібнішого годинникового механізму. Зараз пенсіонер». (Федір Демидович, майстер п’ятої групи.)

«Любить географію і розповідає про кожну країну так, наче він був там». (Василь Силка.)

«Кам’яніє посеред садка — довгий, сухий і сивий — і свариться на нас пальцями». (Дід Штокало.)

«Я колись орав уночі, як прицепщиком був. Ловко — страх. Фара світить, скиби попереду блищать, тракторист під скиртою спить, а я сам. Стану, прочищу плуги од бур’яну — і далі погнав…» (Василь Обора.)

VI. Підбиття підсумків уроку

VII. Домашнє завдання

Зробити запис у читацькому щоденнику, підготувати усний твір «Чим мені подобаються (мене зацікавили) твори Григора Тютюнника?».

 

Урок № 31 Тема. Позакласне читання. Григір Тютюнник. «Вогник далеко в степу», українська література 7 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 7 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.