УРОК № 31 Тема. Поети-романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич, українська література 9 клас

УРОК № 31 Тема. Поети-романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич, українська література 9 клас

Мета: ознайомити учнів із творчістю українських поетів-романтиків харківської та галицької шкіл, допомогти усвідомити її ідейно-художні особливості та значення; розвивати навички аналізу ліричних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати прагнення до духовного збагачення, шанобливе ставлення до засад народної моралі й етики, працелюбність, щирість, почуття любові й поваги до батьків, рідної мови, щирості й вірності в коханні.

Обладнання: портрети письменників, збірки творів, ілюстрації до них, краєвиди України, аудіо-, відеозаписи з голосами природи (співом солов’я).

Теорія літератури: романтизм, ліричний вірш, романс, ліричний герой.

ХІД УРОКУ № 31 Тема. Поети-романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич, українська література 9 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Серед багатьох жанрів української народної творчості важливе місце посідає романс — переважно сольна лірична пісня інтимного характеру, яка виконується у супроводі музичного інструменту. Характерними особливостями цього жанру є глибоке відображення почуттів та настроїв людини, наспівна мелодія.

Романси найчастіше виконуються в домашній обстановці, на дозвіллі, на вечорах, де збираються любителі співу. Індивідуальне творче першоджерело тут відіграє набагато більшу роль, ніж в інших пісенних жанрах, до речі, й зароджуватися пісні-романси почали саме в добу романтизму. Автори деяких романсів уже забуті («Місяць на небі», «Чорнії брови, карії очі»), але багато з них і відомі: «Дивлюсь я на небо» (сл. Михайла Петренка, муз. Людмили Александрової), «Гуде вітер вельми в полі» (сл. Віктора Забіли), «Вечірня пісня» (сл. Володимира Самойленка, муз. Кирила Стеценка), «Ніч яка місячна» (сл. Михайла Старицького), «Повій вітре, на Вкраїну» (сл. Степана Руданського), «Стоїть гора високая» (сл. Леоніда Глібова), «Ой ти дівчино, з горіха зерня» (сл. Івана Франка) тощо.

З особливостями перших українських романсів ми познайомимося на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

«Хвилинка мудрості».

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Завдання учням.

• Впишіть у клітинки три найхарактерніші риси романтизму.

ukrainska_literatura_9_klas_32

(Незвичайність, фантастичність, чутливість.)

2. Виразне читання балади П. Гулака-Артемовського «Рибалка» та вірша Є. Гребінки «Українська мелодія», висловлення вражень і думок.

3. Евристична бесіда.

— Який із прочитаних творів можна вважати романсом? Чому саме?

— Що нового українські поети-романтики внесли в розвиток нашої літератури?

— Які мотиви й традиції дуже помітні у творчості українських романтиків? (Фольклорні, народнопісенні.)

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Самостійна робота з підручником.

(Учні опрацьовують статтю про М. Костомарова.)

2. Прослуховування аудіозапису співу солов’я.

3. Виразне читання вірша М. Костомарова «Соловейко».

4. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного

5. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.

— З ким порівнюється соловейко? (З поетом.)

— Випишіть дієслова на позначення співу солов’я, зробіть висновок. (Затлямка, засвистить, співає, щебече, затьохкав, застогнав, терликнув, залився; автор використовує усе синонімічне багатство мови для опису співу птаха.)

— Розкажіть історію дівчини. (Дівчина втратила коханого, самотня приходить увечері на могилу, довго там сидить і всім серцем сприймає спів солов’я, який теж, мабуть, за кимось сумує, бо співає самотньо на ялині біля могили, а не в кущах чи вербах, як інші птахи.)

6. Самостійна робота з підручником.

(Учні опрацьовують статтю про В. Забілу.)

7. Виразне читання поезії В. Забіли «Соловей».

8. Обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.

— Який найпомітніший художній прийом використаний у вірші? (Художнього (психологічного) паралелізму.)

— Випишіть усі дієслова на означення співу солов’я, порівняйте з попередніми виписками, зробіть висновки. (Щебечи, затьохкаєш, свиснеш, заграєш, співай; синонімів менше, ніж у вірші М. Костомарова, автор більше зосередився на почуттях і переживаннях ліричного героя, який страждає від нерозділеного кохання.)

— Хто протиставляється соловейкові? Чому? (Пугач — символ туги, лиха, темряви; соловейко ж провіщає радість, світло, взаємне кохання.)

9. Самостійна робота з підручником.

(Учні опрацьовують статтю про М. Петренка.)

10. Виразне читання вірша М. Петренка «Небо» прослуховування аудіозапису.

11. Словникова робота, обмін враженнями.

12. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.

— Яким настроєм наповнена поезія?

— Доведіть, що це романс.

— Схарактеризуйте ліричного героя твору. (Сирота без привіту; зазнав горя; романтично налаштований; сміливий, вільнолюбивий і т. ін.)

13. Слово вчителя.

Як ви, напевне, помітили, життя і творчість поетів-романтиків П. Гулака-Артемовського, М. Костомарова, М. Петренка пов’язані з Харковом, зокрема, з Харківським університетом. Тому їх називають романтиками харківської школи. Близько до них і географічно, і за духом знаходяться Є. Гребінка та В. Забіла.

Однак були ще великі українські території, які належали до інших держав. Але й там розвивалася українська література, українська мова, хоч і з великою часткою чужомовних впливів та діалектів.

У Львівській духовній семінарії 1834 року організувався нелегальний літературний гурток. Спочатку в ньому було троє — Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагілевич, тому гурток й одержав назву «Руська трійця».

З великим ентузіазмом молоді патріоти взялися поширювати й розвивати рідну «руську», тобто українську культуру. Вони розповсюджували збірки народних пісень Максимовича, «Енеїду» І. Котляревського, «Слово про похід Ігорів», першу граматику живої української мови О. Павловського.

Душею гуртка був Маркіян Шашкевич, зігрітий «неложною любов’ю до рідного народу» (за словами І. Франка). Він разом із друзями збирав фольклор, сам писав поетичні твори. Коли гурток підготував фольклорно-літературну збірку «Зоря», її заборонили, а авторів навіть стали переслідувати. І все ж збірку «Зоря» за допомогою одного серба було видано 1837 року в Будапешті під назвою «Русалка Дністровая». І це був перший паросток нової української літератури в Галичині. Значна частина тиражу збірки була конфіскована жандармами, а решта (врятовані примірники) розійшлася з неймовірною швидкістю, підносячи дух народу й зміцнюючи віру в те, що рідне слово не загине.

14. Виразне читання вірша М. Шашкевича «Веснівка».

15. Словникова робота, обмін враженнями, евристична бесіда.

— Що таке «веснівка»? (Веснянка.)

— Які народні веснянки ви знаєте, про що вони, у формі чого побудовані? («Ой весна, весна — днем красна»; про весняне відродження; побудовані у формі діалогу.)

— У якій формі побудована «Веснівка» М. Шашкевича? (У формі діалогу маленької квітки з ранньою весною.)

— Яким є, на вашу думку, значення змісту твору — прямим чи алегоричним?

(Алегоричним, поет мав на увазі долю України: мороз притиснув — і краса змарніла.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

• Відгадайте об’єднуючі поняття.

ukrainska_literatura_9_klas_33

Відповіді: 1. «Руська трійця». 2. Поети-романтики. 3. Харківська школа романтиків. 4. Автори відомих романсів. 5. Видавці літературних альманахів, збірок.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення:

«Найбільше враження на мене справив твір…, тому що…»

«Поети-романтики особисто мені…»

«У стилі романтизму мені імпонує…»

VII. Домашнє завдання

Вивчити відомості про поетів-романтиків, виразно читати й аналізувати їхні твори, один із віршів вивчити напам’ять.

 

УРОК № 31 Тема. Поети-романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич, українська література 9 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 9 клас

Комментарии закрыты.