• Гороскоп 2016

УРОК № 31 Тема. М. Вороний. «Євшан-зілля», українська література 6 клас

УРОК № 31 Тема. М. Вороний. «Євшан-зілля», українська література 6 клас

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст поеми «Євшан-зілля»; розвивати навички аналізу ліро-епічного твору, висловлення власної думки щодо прочитаного, виховувати почуття патріотизму, любові до близьких і рідних, волелюбність.

Обладнання: портрет письменника, збірка його творів, матеріали з літопису, енциклопедії.

Теорія літератури: поема, герої художнього твору.

Хід уроку № 31 Тема. М. Вороний. «Євшан-зілля», українська література 6 клас

I. Повідомлення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

III. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

1) Зачитування, розповідь напам’ять уривків із поеми «Євшан-зілля», які найбільше вразили, запам’яталися.

2) Переказ сюжету поеми.

3) Огляд ілюстрацій.

IV. Формування і вдосконалення вмінь та навичок

1. Повідомлення учня про полин, євшан-зілля.

Полин — трав’яниста або напівкущова рослина родини Складноцвіті з міцним запахом, гірка на смак. У світі існує близько 500 її видів, в Україні розповсюджено понад 20 видів. Росте повсюди, як бур’ян. Деякі види використовуються як лікарські рослини, окремі є кормом для тварин, а кримський різновид — ядовитий.

Євшан-зілля — народнопоетична назва степового запашного полину. Цей образ широко використовували в народній творчості, у художній літературі, наприклад:

«Чому не видно ніде Євшан-зілля, яке повертає людину на розум?» (М. Чабанівський.)

«Під рукою в мене знайшлась фіолетова материнка, я розтерла її між пальцями і понюхала, наче євшан-зілля». (І. Вільде.)

2. Повідомлення учня про запахи.

Запах — властивість предметів, речовин діяти на органи нюху; те, що сприймається органами нюху. Нюхові образи широко використовуються в художній літературі, наприклад:

«Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря». (Н. Кобринська.)

«Звідусіль тягне вогкістю, терпким запахом прілого листя». (О. Гончар.)

«Який це дурень сказав, що гроші без запаху? Гроші мають, стверджує Катерина, своєрідний, не підмінний запах». (І. Вільде.)

Учені стверджують, що запах має на підсвідомість людини особливий вплив. Так, одні запахи заспокоюють, інші — бадьорять, ще інші, наприклад, бензину, мастил, навіть викликають агресію. Запах має важливе значення у стосунках між людьми. Так, приємний запах свіжості приваблює, допомагає спілкуватися, викликає симпатію, неприємний — відштовхує. Запахові образи тісно пов’язані із зоровими, відчуттєвими. Так, запах пирогів, свіжого хліба може нагадати рідний дім, близьких людей, запах кави — вечір приємного спілкування, запах свіжоскошеної трави — дитинство і тому подібне. Про запахи навіть написано роман (П. Зуюскінд «Запахи»), де герой за допомогою компонування запахів викликав у пам’яті спогади про місця, що його приваблювали, йому подобалися.

3. Аналіз поеми. робота в групах.

1-ша група досліджує роль вступу та висновку, їх взаємозв’язок.

2-га група характеризує героїв твору.

3-тя група знаходить описи в поемі і з’ясовує їхню роль.

4-та група працює над визначенням художніх засобів та з’ясуванням їхньої ролі для розкриття теми й головної думки.

Орієнтовні відповіді

1-ша група. У вступі автор говорить про одне просте літописне оповідання, яке, однак, має глибокий зміст, підтекст, навіть «пророкування». Давні предки передають цим твором настанову для тих, хто забув свій рідний край. Отже, вступ вказує на тему — почуття людини, яка забула свою батьківщину, та можливість відновлення любові до рідного краю.

Висновок знову переносить нас у сучасне не тільки автора, а й наше власне. У заключній частині автор звертається до України, називає її «мамою любою», вболіває за її долю, коли народ втратив благородні ідеали, національну самосвідомість, гідність, і манівцями блукає без дороги. Він мріє про «євшан-зілля», «зілля-приворот», які спрямують українців на «шлях у край свій повороту».

Отже, вступ і висновок поеми допомагають виразніше розкрити тему та підкреслити ідею твору.

2-га група. Серед героїв поеми — ханський син, спочатку малий хлопчина, потім юнак, який потрапив у неволю й, живучи в розкошах та пошані, забув про рідний край. Ніщо не могло збудити його пам’ять — ні слова половецького співця, ні його пісні — то ніжні колискові, то грізні бойові, ні музика. І лише запах євшану проник у найпотаємніші закутки пам’яті, викликав бажання волі, прагнення повернутися в рідний степ, побачити «батенька нещасного», «рідних людей».

Половецький хан показаний як люблячий батько, що глибоко страждає через втрату сина. Це мудра людина, яка передбачила, що могло статися з дитиною за довгі роки і як цьому зарадити.

Половецький гудець зображений не лише як співець, а і як пророк, чарівник, смілива людина, талановитий патріот своєї землі.

І звичайно ж, дуже яскраво виступає образ самого автора, який переживає за долю України, шукає в історії приклади, які б дали поштовх для відновлення волелюбного патріотичного духу українського народу.

3-тя група. У поемі поданий розширений опис пісні, співу гудця для ханського сина. Пісня загула наче вітер у негоду, мов скажена хуртовина, мов страшні Перуна громи, струни ревли-стогнали, потім почувся спів ніжний, любий, колисковий, наче лагідна молитва. Цей опис говорить про силу мистецтва, яка, однак, нічого не змогла зробити, щоб відновити пам’ять ханського сина.

У творі є також опис зовнішності (портрет) героя, половецького юнака в момент, коли він згадав рідний край:

Що ж це враз з юнаком сталось?
Твар поблідла у небоги,
Затремтів, очима блиснув
І зірвавсь на рівні ноги.
Є у творі й пейзаж — опис степу:
Рідний степ — широкий, вільний,
Пишнобарвний і квітчастий —
Раптом став перед очима.

Отже, описи допомагають яскравіше уявити героїв твору, місцевість, де відбувається дія, саму дію, передають почуття та переживання автора, його симпатії.

4-та група. У поемі багато епітетів, які допомагають читачам яскравіше уявити зображувані явища, предмети: найсвятіші (почування), (слів) гучних і мальовничих, вчинків (войовничих), (спів) сильний, дужий, тремтячими (руками), чарівне (зілля) і под.

Часто автор звертається до порівнянь: мов кров’ю з його серця слово точиться по слову, мов злодій, наче вітер у негоду, мов скажена хуртовина, мов страшні Перуна громи, наче лагідна молитва.

М. Вороний нерідко вдається до синонімів, які звертають увагу на зображуване, підсилюють його якості: безпечно, вигідно; зажурився, засмутився; плаче, зітхає; улещає, намовляє; німий, байдужий та ін. Для контрастного зображення автор вживає антоніми: і дні, і ночі; рідний, чужий.

Чимало у творі й метафор: ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш; ревли-стогнали струни.

Деякі вирази з поеми можна вважати афоризмами:

Там, де пустка замість серця,
Порятунку вже не буде!
«Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!»

Такі висловлювання підкреслюють головну думку твору, розкривають його підтекст.

Вживання автором окличних, питальних речень надає поемі емоційності, напруженості.

Отже, письменник у своєму творі використовує увесь багатий арсенал художніх засобів виразності.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Гра «Згадай поетичні рядки».

Олесь Кмітливець просить допомогти йому відновити по пам’яті поетичні рядки.

Ані спів цей ніжний, … ,
Ані перший, сильний, …,
Не вразив. серце,—
Він сидить німий, … .

(Довідка: пружній, любий, веселий; дужий, хороший, вірний; козацьке, молодецьке, юнацьке; байдужий, чужий, колючий.)

VI. Домашнє завдання

Скласти усний твір-роздум за словами з поеми М. Вороного «Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде!..».

VII. Підсумок

 

УРОК № 31 Тема. М. Вороний. «Євшан-зілля», українська література 6 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Комментарии закрыты.