• Гороскоп 2016

УРОК № 3 Тема. П. Тичина. Звернення в поезіях до «вічних» тем, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Художнє відтворення народу, уславлення борців за вільну Україну, українська література 11 клас

УРОК № 3 Тема. П. Тичина. Звернення в поезіях до «вічних» тем, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Художнє відтворення народу, уславлення борців за вільну Україну, українська література 11 клас

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-естетичне багатство поезій П. Тичини, його модернізм, патріотичні та гуманістичні ідеали; розвивати навички виразного читання напам’ять, аналізу ліричних творів, визначення рис різних літературно-філософських напрямів, вміння висловлювати власні враження та думки з приводу прочитаного; виховувати почуття гуманізму, патріотизму, любов до поезії, естетичний смак.

Очікувані результати: учні вміють аналізувати вірші П. Тичини, визначати тематику й проблематику творів, їхні стильові тенденції, висловлювати власні враження від поезій.

Обладнання: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку № 3 Тема. П. Тичина. Звернення в поезіях до «вічних» тем, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Художнє відтворення народу, уславлення борців за вільну Україну, українська література 11 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

В поколіннях
я озвуся,—
не згорю
і не загасну,—
мов огні електробуду…
І в майбутню
пору ясну
в пісні знов явлюся.
Й буду —
в людях жити буду.

Так писав Павло Тичина, вірячи «в майбутню пору ясну» і в те, що його поезія будитиме в людях найкраще — людяність, любов до життя, одне до одного, захоплення природою. І це його передбачення виправдилося. Разом із тим, трагічна творча доля поета — це уособлення трагедії всієї української інтелігенції, задавленої, знищеної морально і фізично тоталітарним режимом. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо вершинне з творчих надбань письменника, що є окрасою світового письменства.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Розповідь напам’ять поезій П. Тичини «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», висловлення власних вражень про них.

Завдання учням.

  • На прикладі вивчених поезій поясніть поняття «кларнетизм» (за його ознаками).
  • Визначте, які «вічні» теми порушує поет у своїх творах (можна провести «Мозковий штурм»). (Кохання, любов до життя, єднання з природою, гармонія в стосунках тощо.)
  • Хто є головним героєм поезій П. Тичини? Схарактеризуйте його. («Я», ліричний герой як символ нової людини — діяльної, оптимістичної, естета, залюбленого в красу, у щирість людських почуттів та їхню передбачуваність.)

III. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу; формування вмінь та навичок

Виразне читання поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Обмін враженнями щодо прочитаного.

— Які асоціації, звукові, зорові, запахові образи у вас виникли?

Слово вчителя.

Така невеличка і, на перший погляд, проста поезія. Літературознавець Григорій Клочек присвятив її аналізу 8 сторінок тексту і в кінці зазначив, що це ще далеко не все. Багато писали й пишуть про вірш також інші науковці.

У чому ж суть цього літературознавчого аналізу? «На органи чуттів людини,— зазначає Г. Клочек,— впливає безліч подразників. Наше око щомиті ковзає по всьому предметному розмаїтті довкілля. І ця частка відображеного у свідомості порівняно з обширом і різноманітністю навколишнього світу — дуже невелика, обмежена. … Її перенесення уваги з одного об’єкта на інший скидається на блукання світлового променя прожектора, що вихоплює з темряви тільки якусь частинку реального світу, а решта залишаються неосвітленими.

Цю особливість нашої свідомості психологи порівнювали з лійкою, у широкий отвір якої входить багато вражень, а «виливається» крізь вузький отвір лише частина з них».

У 1970-х роках було запроваджено поняття «ефекту оберненої лійки». Полягає воно в тому, що одна деталь, яка з’явилася у свідомості, здатна викликати таку ланцюгову реакцію асоціацій, що перед нашим внутрішнім зором постане цілісний світ з багатьма конкретними подробицями.

Про таке універсальне правило літератури як мистецтва слова говорив ще А. П. Чехов, пояснивши на прикладі картини місячної ночі: її можна створити, назвавши лише дві деталі — скалку розбитої пляшки, що блищить у траві під місячним сяйвом, і густу тінь від млинового колеса.

При аналізі художнього твору треба не лише врахувати цей принцип, а й зрозуміти першопричини активності «ефекту оберненої лійки». Адже відомо, що далеко не в усіх письменників деталі, навіть яскраві, здатні викликати «ланцюгову реакцію» асоціацій. Прочитаємо ще раз перші два рядки поезії.

Ви знаєте, як липа шелестить.
У місячні весняні ночі?

За Г. Клочеком, активності «ефекту оберненої лійки» сприяють:

а) висока міра знаковості, впізнаваності української місячної ночі як головного об’єкта художнього зображення;

б) місяць, тиха ніч, є «героями» багатьох народних пісень, творів Т. Шевченка, О. Пушкіна («Тиха украинская ночь»), М. Гоголя («Знаете ли вы украинскую ночь? О, вы не знаете украинской ночи!..»), знаменитих картин А. Куїнджі, тому утворюють знаковість особливої енергетичної потужності;

в) питальне речення змушує читача вдатися до власної пам’яті, аби знайти в ній пережиті місячні ночі, вслухатися в тишу весняної ночі, щоб вирізнити в ній шелест листя, уявити саму ту липу — це психофізіологи називають процесом конкретизації, а літературознавці — агестією, непрямим впливом;

г) у наступних рядках теж присутні знакові деталі, які є ще й «сезонними» (згадайте японську поезію!) — весна, солов’ї;

д) перші два рядки лише почали вибудовувати естетичний об’єкт; художній світ твору — світ української місячної ночі — утворився у вигляді загальної картини. Наступні рядки посилюють естетичний потенціал твору, бо місячна веснянолітня українська ніч сповнюється любовною пристрастю:

Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить.

Дівчина спить — це знакова, інтертекстуальна ситуація (згадайте мистецькі сюжети зі сплячими красунями).

Ні закоханого юнака, ні хати, під вікнами якої блукає той юнак, ні білої постелі, де спить дівчина й не знає про юнацькі страждання — усіх цих образів в тексті немає, але вони заповнюють читацьку уяву;

е) енергія тексту генерується не тільки наявними в ньому знаковими моментами, а й виразною інтонацією спонукальності, якою пройняті слова «Піди збуди, цілуй їй очі». Це заклик до вчинку, за ним — пристрасть закоханості;

ж) довершені у творі композиційні та ритмомелодійні засоби. Графічно й мелодійно дві строфи дзеркально відображають одна одну. Захоплення картиною місячної весняної ночі поет висловив ще й інтонаційно (переривом):

Ось місяць, зорі, солов’ї.
………………………………….
А солов’ї!..

Увесь твір — «це оригінальна естетично самоцінна мелодія, яка звучить у тобі і яку ти залюбки повторюєш, насолоджуючись нею щоразу».

Завдання учням.

Прочитайте ще раз поезію П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить.», поділіться враженнями (чи змінилося, стало глибшим сприйняття поезії після такого її аналізу).

Повідомлення учня.

(Учень розповідає про громадянську війну, бій і трагедію під Крутами.)

Виразне читання вірша П. Тичини «Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…». Обмін враженнями щодо прочитаного.

Самостійний аналіз учнями поезії П. Тичини «Пам’яті тридцяти» або «Одчиняйте двері».

(Учні висловлюють міркування щодо наявності в поезії тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму, «кларне-тизму».)

Робота зі словником літературознавчих термінів.

Символізм (від гр. simbolon — символ, знак) — філософсько-мистецький напрям кінця ХІХ — початку ХХ ст. Символісти намагалися за допомогою символів проникнути у світ «речей у собі», що перебувають за межами чуттєвого сприйняття. Символ вони визнавали за художнє знаряддя, дієвіше від образу. Саме він, на їхню думку, дозволяє подолати повсякденність і дістатися надчасо-вої ідеальної краси. Розглядаючи мистецтво як інтуїтивне пізнання світу через розкриття аналогій, символісти вважали, що в змісті твору має бути таємний підтекст, а в образі — низка значень. Незважаючи на ідеалістичну сутність естетичних позицій, творчість визначних письменників-символістів утверджувала загальнолюдські ідеї добра, краси і свободи, виховувала повагу до відвічних культурних та християнських цінностей.

Неоромантизм (від гр. neos — молодий + фр. romantisme) — умовна назва естетичних тенденцій в європейській літературі кінця ХІХ — початку ХХ ст. Характеризується культом героїки, уславленням мужності, утвердженням нового героя — мужньої людини, життя якої пов’язане з ризиком і незвичайними пригодами.

В українській літературі прихильником неоромантизму була Леся Українка, яка вважала, що реалістичне «фотографування» дійсності не відповідає завданням літератури. Її герой — безкомпромісний борець, готовий долати будь-які перешкоди для досягнення благородної мети. Експресіонізм (від фр. expression — вираження, виразність) — напрям в європейському мистецтві та літературі 10-20-х років ХХ ст., одна з течій авангардизму. Теоретична основа — філософія інтуїтивізму А. Бергсона, згідно з якою мета мистецтва — не відображення дійсності, а «вираження» неповторного авторського бачення її. Для письменників-експресіоністів характерним є лірико-суб’єктивне осмислення дійсності.

Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — напрям в образотворчому мистецтві, літературі та музиці кінця ХІХ — початку ХХ ст. Представники напряму не заперечували об’єктивну реальність світу, але вважали, що вона може бути відтворена митцем у багатьох аспектах. Новим було їхнє прагнення не тільки зафіксувати миттєве враження від життєвого явища, а й наголосити на його мінливості, текучості, швидкоплинності. У літературі імпресіонізм виявився в посиленому психологізмі, відтворенні миттєвих вражень і зміни настроїв, підкресленій увазі до кольорів та звуків.

IV. Закріплення знань, умінь та навичок

Творче завдання. Запишіть асоціативні ряди, що виникають у зв’язку з рядками вірша П. Тичини «Одчиняйте двері…».

Цитати Асоціації
Одчиняйте двері гості, непрохані гості, йти у світ, прийшла біда — відчиняй ворота, відкритість, щирість
Наречена йде! радість, чистота, надія
Голуба блакить радість, мир, злагода, безжурність
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть…
душа наповнена очікуванням щастя, благості; благоговійна тиша!
Одчинились двері різка зміна подій
Горобина ніч! жах, неочікуваність сум’яття, безлад, катаклізми, людина безсила проти і стихії
Всі шляхи в крові вбивство, насилля, жорстокість, звірство, дикість, трагедії, страждання
Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ.
сльози, жахіття, безпросвітність. Де розум, здоровий глузд, совість?

 

V. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Займи позицію й обґрунтуй її».

— Чи потрібен детальний аналіз ліричного твору, його «препарування», що, можливо, шкодить естетичному сприйняттю поезії?

ukrainska_literatura_11_klas_1

VI. Домашнє завдання

Вміти аналізувати твори П. Тичини, давати їм власну оцінку, характеризувати тогочасні літературні течії й напрями.

 

УРОК № 3 Тема. П. Тичина. Звернення в поезіях до «вічних» тем, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Художнє відтворення народу, уславлення борців за вільну Україну, українська література 11 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 11 клас

Комментарии закрыты.