УРОК № 25 Тема. Писанка — вид народного мініатюрного живопису України, образотворче мистецтво, уроки малювання, 7 клас

УРОК № 25 Тема. Писанка — вид народного мініатюрного живопису України, образотворче мистецтво, уроки малювання, 7 клас

Мета: ознайомити з обрядами, пов’язаними з написанням писанок, техніками розписування яєць; розвивати навички писанкарства; сприяти відродженню народних традицій

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя — плакати із зображенням писанок, відеоряд писанок, аудіозапис великодніх пісень; для учнів — розчини анілінових фарб, оцту, відбілювача, ложки, ганчірки, писанки, свічки, сірники, яйця, олівці.

ХІД УРОКУ № 25 Тема. Писанка — вид народного мініатюрного живопису України, образотворче мистецтво, уроки малювання, 7 клас

І. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.
Людина здавна наносила на шкаралупу яєць чарівні магічні знаки, ще тоді, коли і писати не вміла, і були ті знаки малюнками-молитвами. Так створювалися писанки, адже «записані» були там і подяка, і прохання. Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, щастя, достаток, здоров’я та захищають людину від усього злого.
Розпис писанок — найпоширеніший вид декоративно-прикладного мистецтва у деяких народів: українців, румун, поляків, чехів та ін. Збереження цього звичаю — свідоцтво безперервного розвитку народного мистецтва, його зв’язку з далеким минулим і сьогоденням.
Писанки — це своєрідний мініатюрний народний живопис України, наповнений ритуальним значенням: величання споконвічного закону весняного пробудження сонця і відродження природи. Якщо за часів язичництва писанки розписувалися до свята весни, то за християнства — до Великодня — свята воскресіння Ісуса Христа.
На попередньому уроці кожна творча група отримала завдання: знайти матеріал про різні види орнаментованих яєць, обряди, пов’язані з написанням писанок. Лідер кожної групи виступить з докладом на задану тему (з показом зразків писанок, відповідних плакатів, фотоілюстрацій), а її члени впродовж уроку зроблять зразки писанок.
Підсумком уроку буде виставка «Писанки — вид народного мініатюрного живопису України ».

III. Вивчення нового матеріалу

Повідомлення учнів.

Перша творча група. Крашанки — зварені круто курячі яйця, пофарбовані одноколірними рослинними барвниками.
Крашанки мають таке ж значення у великодніх святкуваннях, як і писанки. Розговлялись крашанками, які приносили в кошику з церкви і розрізали на стільки частин, скільки було членів родини, а дівчата на Великдень вмивалися водою, в яку покладена червона крашанка, щоб бути цілий рік рум’яними і здоровими.
За легендою, засновницею звичаю дарувати одне одному фарбовані яйця на Великдень була свята Марія Магдалина. Вона почала свою проповідь перед імператором Тиберієм словами: «Христос воскрес» і піднесла йому червоне яйце як символ відродження. Перші християни наслідували її приклад, даруючи друг другу фарбовані яйця.
За давніми легендами весь світ виник з велетенського космічного яйця, яке плавало у морській безодні. За уявленнями наших предків зі шкаралупи утворилось небо, з плівки — хмари, з білка — вода, а з жовтка — земля.
Ще на зорі життя людства яєчко було емблемою Сонця-весни, і пізніше воно було амулетом, за допомогою якого людина заворожувала собі, привертала до себе добрі сили, а злі — відвертала. Але щоб сильнішим було те яйце, поверхню шкаралупи фарбували в який-небудь колір — червоний, жовтий, зелений. Такі яєчка називались крашанками.

000

Кожний колір має своє символічне значення. Червоний колір з часом став означати вогонь — не підземний, а небесний (сонце, блискавка), символізувати силу, чоловічу стать, здоров’я, любов, владу. На свято Великодня найбільше готували червоних крашанок.
Жовтий колір означав достигле зерно, достаток, урожай, а також місяць і зорі; блакитний — небо, повітря, воду, здоров’я; зелений — воскресіння природи, багатство рослинного та тваринного світу; коричневий — землю-матір.

Вже у Вербну неділю говорять:
Верба б’є, не я б’ю:
За тиждень — Великдень!
Ось, недалечке, Червоне яєчко!

За традицією крашанки готують у Велику суботу, і вони зберігаються впродовж усіх свят. Фарбувати потрібно 13 яєць, що символізує 12 апостолів і Спасителя.

Друга творча група. Дряпанки — це крашанки, по яких гострим предметом (цвяхом, шилом, ножем, товстою голкою та ін.) видряпується малюнок.
Для дряпанки вибираємо яйце коричневого відтінку, тому що воно має міцну шкаралупу. Занурюємо його у коричневу фарбу, обсушуємо. Олівцем наводимо розподіл і малюнок. Видряпуємо малюнок гострим предметом, тримаючи його у правій руці, а яйце у лівій.
Орнамент на крашанках буває здебільшого рослинним і геометричним, але трапляються й зображення тварин — коників, птахів.

Третя творча група. Крапанки — один із видів орнаментованих великодніх яєць. Малюнок на їх поверхні утворений крапками різного (чи одного) кольору. їх ще називають капанками — від слова «капати». Крапки можна наносити без спеціальних інструментів, «капаючи» запаленою свічкою. Для нанесення крапок різної форми, що розміщені в певному порядку, користуються «мачками» — квачиками різної форми, виготовленими з лляної ганчірочки, закріпленої на паличці. «Мачку» вмочують у розігрітий віск і наносять крапку на шкаралупу. Малювати крапки можна і спеціальним інструментом для писанок — писачком.
Крапки на яйцях означають зерно, що має прорости. В цьому символі закладена ідея плодючості рослин, людей. Під час розкопок поселень трипільської археологічної культури знайдені фігурки богині плодючості Рожаниці. У складі глини, з якої ліпилась фігурка, було зерно або борошно. На животі жіночої фігурки малювався ромб (символ поля), в нього «втискувались» чотири зернинки.
Розглянемо крапанку, на якій жовті крапкй розкидані по синьому полю і символічно показують зв’язок двох першооснов світу — синього моря (води) та золотого піску (сонячного світла). «Золотий пісочок» — це також і зорі на небі. За іншими легендами, крапки на писанках — то яйця зозулі. Зозуля — передвісниця весни, віщунка долі, символ кохання, багатства. В образі зозулі втілена Велика Богиня — Мати. За давнім повір’ям, зозуля першою відмикає і замикає золотими ключами Вирій.
За християнськими легендами, крапки на писанках — це сльози Божої Матері, що заплакала, почувши звістку про розіп’ятого Ісуса Христа.
Як написати писанку-крапанку, на якій білі, жовті та зелені крапки на червоному тлі (демонструється крапанка з Київщини):
— сире, вимите у теплій воді яйце витираємо сухою чистою ганчіркою;
— беремо в ліву руку яйце, а в праву — писачок;
— нагріваємо писачок у полум’ї свічки та набираємо віск;
— ііисачком малюємо на шкаралупі крапки або кружечки, які мають бути білого кольору;
— потім яйце кладемо на ложку та обережно опускаємо в баночку з оцтом на 3—4 секунди;
— ложкою виймаємо яйце і кладемо його до жовтої фарби;
— після фарбування виймаємо яйце ложкою й обережно витираємо ганчіркою, промакуючи поверхню;
— після висихання наносимо крапки по жовтій поверхні — ці крапки залишаються жовтими;
— далі занурюємо яйце в зелену фарбу (в оцет опускати вже не потрібно);
— по зеленому кольору малюємо воском крапки й опускаємо в червону фарбу.
— знімаємо віск з поверхні, поступово нагріваючи ділянки яйця в полум’ї свічки і витираючи розігрітий віск ганчіркою. Підносити писанку до полум’я слід збоку, щоб вона не вкрилася кіптявою. Зручніше це робити над обігрівачем.

Четверта творча група. Непростим був обряд написання писанок. Найбільше їх писали під час Великоднього посту. Написану писанку відкладали аж до Чистого четверга. У Чистий четвер писанки клали у мисці до печі, після випікання хліба і пасок, потанувший віск обтирали чистенькою ганчіркою. Готували писанки і до інших свят, починаючи з 14 лютого і до Трійці. Види орнаментів на писанках:
— на Стрітення — 14 лютого — три штуки з хрестами;
— до Масляної — рожі, зірки (вісім кінців);
— на Сорок Святих — 22 березня — 40 клинців;
— на Благовіщення — 7 квітня — рослинні візерунки;
— на свято Вербної неділі — гілка верби, усі візерунки;
— на Великдень — усі візерунки;
— на Провідну неділю — темні кольори;
— на Вознесіння — зірки, сонце, дерева.
За давньою традицією писанки мають бути написані на повному (цілому) свіжому яйці, яке не можна варити та розбивати. Необхідно взяти домашнє запліднене яйце, бо воно може зберігатися тривалий час, поступово висихаючи. Якщо беремо яйце з птахофабрики, то після нанесення малюнка і перед зніманням воску необхідно зробити в двох протилежних кінцях яйця отвори за допомогою гострого надфіля та видути вміст яйця. Якщо цього не зробити, то писанка швидко зіпсується і лопне.
Для фарбування писанок готуємо набір.розчинених анілінових барвників, що призначені для фарбування вовни. Для більш якісного фарбування готуємо 9%-й розчин оцтової кислоти, а для «відбілювання» писанок — розчин відбілювача для білизни (3—4 столові ложки «білизни» на 300 г води). Потрібні ганчірки, які добре вбирають вологу, ложки для кожної фарби та писачок.
Малюнок на писанку наносимо олівцем. (Неправильні лінії не витирати гумкою, бо фарба не ляже, а поруч провести потрібну лінію.)
Коли малюнок нанесений, наводимо писачком по олівцю лінії, що мають бути на писанці білими.
Далі писанку опускаємо в оцет та в потрібну фарбу. Після висушування з пофарбованої писанки знімаємо віск.
Якщо писанка багатокольорова, то фарбують спочатку жовту, зелену, червону, а остання — чорна фарба.
Дуже привабливими є писанки з білим тлом, що виконуються методом «відбілювання». Спочатку олівцем наносимо малюнок, а потім писачком — контури окремих елементів. Почергово фарбуємо у потрібні кольори всі елементи малюнка. Останнім кольором буде червоний, яким зафарбуємо і тло писанки. Для того щоб тло знову стало білим, воском закриваємо червоні ділянки, а потім опускаємо писанку в розчин з відбілювачем. За кілька секунд тло писанки знову стане білим. Після відбілювання писанку потрібно промити у холодній воді й витерти ганчіркою.
Привертають увагу писанки з блакитним, синім або фіолетовим тлом. Наприклад, на писанці з Курщини «сосенка» намальовані білі та червоні гілочки, що чергуються на блакитному тлі. Для отримання такого яскравого кольору вже відбілену писанку опускаємо у синю фарбу.

П’ята творча група. Мальованками називають яйця, розмальовані фарбою і пензликом. На мальованках малюють квіти, людські постаті, відображують свята та інші події. Мальованки часто зустрічаються на ярмарках як сувеніри.

IV. Практична діяльність учнів
Учитель проводить інструктаж з техніки безпеки. Кожна творча група сидить за окремим столом, на якому розташовані всі необхідні матеріали й інструменти, і виконує зразки орнаментації яєць потрібного виду.
Під час самостійної роботи звучать українські великодні пісні. Учитель контролює роботу учнів і надає індивідуальні консультації.

V. Закріплення нових знань і вмінь
Учні розв’язують кросворд.

196

По вертикалі:
1. Як називається яйце, прикрашене точками? (Крапанка.)
2. Із страстями кого в християнській релігії пов’язані традиції орнаментації яєць? (Христа.)
3. Символом чого в язичницьких культурах було яйце? (Сонця.)
4. Як називається гладкофарбоване в один колір яйце? (Крашанка.)
5. Як називається яйце, оздоблене видряпаним гострим предметом малюнком? (Дряпанка.)
6. Малюнок, виконаний фарбами і пензлем, що це? (Мальованка.)
7. Як називається інструмент для виготовлення писанок? (Писачок.)

По горизонталі:
8. Відгадайте загадку:
Що за дивні яєчка наша курочка знесла!
Намальовано гніздечко, ще й пташиночка мала.
Навкруги барвисті квіти, жовті, сині, гілочки.
Чи здогадуєтесь, діти, що це? Певно… (писанка).

VI. Завершення уроку
Учитель організовує виставку учнівських робіт «Писанка — вид народного мініатюрного живопису України» і підводить підсумки: аналізує й оцінює роботи.

VII. Домашнє завдання
Принести: писанки, нитки, свічки, дротики, соломку, велику голку, надфіль, кольоровий папір, ножиці.

УРОК № 25 Тема. Писанка — вид народного мініатюрного живопису України, образотворче мистецтво, уроки малювання, 7 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків малювання, образотворче мистецтво 7 клас

Комментарии закрыты.