Урок № 15. Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Урок № 15. Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Мета: вчити учнів визначати головну думку твору, розповідати про життя ханського сина в полоні руського князя; пояснювати, чому він забув рідний край, характеризувати інші образи; досліджувати мову твору; співвідносити давноминулі події із сучасністю; розвивати вміння висловлювати власне розуміння почуття патріотизму й толерантного ставлення до інших народів; розуміння ролі слова, пісні, історії в житті людини; розуміння краси природи рідного краю; виховувати почуття національної свідомості, вірності Батьківщині.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: вислови, випереджувальні завдання, роздатковий матеріал, тест, схема «Літературні герої поеми», запис пісні «Євшан-зілля».

Методи й прийоми: використання образних висловів, бесіда, слово вчителя, робота в парах, у групах, складання сенканів.

Хід уроку № 15. Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя.
Людина не має права бути безбатченком.
О. Довженко

Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!
М. Вороний

Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Т. Шевченко

І. Організаційний момент

Учитель. Дорогі діти, уявіть собі, що ви гортаєте сторінки дивних книг про країну, яка є нашою Батьківщиною, про те, що одні люди пам’ятають про неї, інші зраджують їй. Чому ж так важливо для людини пам’ятати про свою батьківщину, рідний дім, батьків?

Рольова гра

Діалог «Батьківщина і батьківщина»
— Тату, що таке батьківщина?
— Батьківщина — це той куточок землі, звідки ми пішли в життя, де ми народилися.
— А що таке Батьківщина? — в батька спитала дитина.
— Це велика земля, яка складається з маленьких батьківщин, край, де всі ми живемо, навчаємося, працюємо.
— А народ. Хто це?
— Це всі «я», разом узяті, які знають і люблять мову, дбають про її багатство, шанують традиції, звичаї, обряди, історію, культуру.
— Це всі «я», які поважають себе, інших навколо себе. Це нетлінна, незнищенна пам’ять народу.
— Навіщо людині все це?
— Бо воно підтримує людину, рухає нею по житті; зобов’язує любити, додає гордості, гідності, вчить не втрачати самобутності, робить людей народом, а територію, на якій він живе — державою; не дає загубитися нам серед інших народів, у чужих краях.
— Дякую, батьку, за щире пояснення.

Завдання. Вибрати, розподілити думки для пояснення понять «батьківщина» і «Батьківщина».

Відповідь.

706

ІІ. Тестова перевірка знань змісту поеми

І варіант

1. Жив у Києві в неволі
а) ханський син;
б) князь Володимир Мономах;
в) старий хан;
г) гудець.

2. Час минав, і став помалу ханський син
а) рідний степ. забувати;
б) у походи вирушати;
в) батька свого шукати;
г) тужити за рідним краєм.

3. Божий дар він має з неба:
а) гудець;
б) Мономах;
в) хан;
г) сліпець.

4. І пішов гудець в дорогу.
В місто Київ він приходить
а) опівночі;
б) зранку;
в) ввечері;
г) взимку.

5. То гудець співає тихо
а) пісню-гімн;
б) колискову пісню;
в) молитву-пісню;
г) історичну пісню.

6. Що означає слово «твар» у виразі «Твар поблідла у небоги»?
а) обличчя;
б) очі;
в) тварина;
г) щось інше.

ІІ варіант

1. Раптом став перед очима рідний степ
а) широкий, вільний;
б) вільний, пишнобарвний;
в) широкий, квітчастий;
г) широкий, вільний, пишнобарвний і квітчастий.

2. Разом із рідним степом перед очима юнака став
а) батенько нещасний;
б) батенько щасливий;
в) гудець старенький;
г) брат нещасний.

3. «Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!»
Ці слова скрикнув:
а) ханський син;
б) хан;
в) гудець;
г) хтось інший.

4. Що разом промайнуло перед ханським сином, стисло горло, сперло груди?
а) «воля, воленька кохана!»;
б) багатство;
в) палаци;
г) золото.

5. Чому багато синів України блукає манівцями?
а) бо вони не люблять Україну;
б) бо вони шукають кращого життя;
в) бо в нас нема «духу, що зрива на ноги»;
г) бо вони шукають друзів за межами батьківщини.

6. Автор стурбований питанням:
а) Де взяти євшану, зілля-привороту, щоб повернути своїх синів із чужих земель додому?
б) Як виїхати за кордон?
в) Як потрапити в рідний степ?
г) Як у славі й шані пробувати в чужій землі?

Взаємоперевірка виконаного завдання.
I варіант: 1а, 2а, 3а, 4а, 5б, 6а.
II варіант: 1г, 2а, 3а, 4а, 5в, 6а.

III. Оголошення теми, мети уроку

IV. Сприйняття навчального матеріалу

Прийом «Мозкова атака»

Завдання. Назват и образи-персонажі поеми «Євшан-зілля». /Образ половецького сина, образ хана, образ гудця, образ Володимира Мономаха/

Випереджувальне завдання

Робота в групах пошуково-дослідницького характеру

1-ша група
Завдання. Охарактеризувати образ ханського сина.

«…половецького б то хана
найулюблена дитина…»

Мономах, князь Володимир, взяв його в полон і залишив при собі за вроду — отже, вродливий. «Жив у Києві в неволі…»
Жив у розкошах.
«…І жилось тому хлоп’яті І безпечно, і вигідно…»
Хлопця не вражає розповідь гудця про батька, про родину.
Юнака не розчулює «пісня тая, що співала мати синові свойому, як маленьким колисала…»
Син хана понюхав «євшан, чарівне зілля» і «враз… зірвавсь на рівні ноги…»
Перед його очима враз постала «воля, воленька кохана!»
«Рідні шатра, рідні люди…», «…рідний степ,.. батенько нещасний», спогади — все це змусило ханського сина, молодого полоненого половця, повернутися у рідний край.

2-га група

Завдання. Скласт и план характ ерист ики образу осирот ілого хана. Слова і вислови, що передають страждання та самотність осиротілого батька.
…Тяжко віку доживати
Під вагою самотини…
…Зажурився, засмутився…
Вдень не їсть, а серед ночі
Плаче бідний і зітхає,
Сну не знають його очі
…не має
Ні утіхи, ні поради.
Світ увесь йому здається
Без краси і без принади.
Хан кличе гудця і наказує:
Ти піди у землю Руську,…
Відшукай там мого сина,
Мою любую дитину.

Дає поради, як повернути єдину надію. Хан передбачає відповідь сина на прохання повернутися:

А як все те не поможе,
Дай йому євшану-зілля,
Щоб, понюхавши, згадав він
Степу вільного привілля!…

План
1. Самотній хан важко доживає віку.
2. Журиться, сумує, «плаче бідний та зітхає».
3. Немає йому ні утіхи, ні поради.
4. Немилим здається йому світ.
5. Наказує гудцеві відшукати сина:
а) мудрий хан, що знає тонкощі людської душі;
б) люблячий батько.

3-тя група

Завдання. Охаракт еризуват и образ гудця.
Старець, що «…шугає ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скаче…»
Він розуміється на чарах.
Має божий дар «людям долю віщувати».
Словом, піснею зачаровує всіх.
Пішов в дорогу на пошуки ханського сина.
Пробрався, мов злодій, «він до сина свого пана».
«Улещає, научає» хлопчину.
Розповідає про батька, про родину.
Співає, грає гудець-сірома.
Співає колискову пісню, яка звучить, як лагідна молитва.
Переживає, що ні розповідь, ні пісня не розчулили юнака.
Не втрачає надії і тремтячими руками подає юнакові понюхати «євшан, чарівне зілля», хвилюється.
Радіє чарам приворотного зілля.

4-та група

Завдання. Охарактеризувати образ Володимира Мономаха.
Володимир Мономах — князь.
Половця залишив при собі за вроду.
Оточив малого «почотом» і розкошами.
Створив умови, за яких ханський син потроху забував про рідний край, про свого батька.

Прийом «Гронування»
Завдання. Обґрунтувати, чому хан відправив саме гудця у землю руську шукати його сина. Записати судження у вигляді «грона».

Завдання. Визначити методи, які хан порадив використати гудцеві, аби той зміг повернути його сина додому. Записати поради у вигляді «грона».

Група А Група Б Група В
Вислів О. Довженка Вислів М. Вороного Вислів Т. Шевченка

Визначення головної думки твору
— Чи простежується зв’язок основної думки поеми з епіграфами?

Робота з картками

Пошукове завдання

Картка 1
Завдання. Відшукат и у пролозі рядки, у яких авт ор висловлює надію,що українці, збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися до національних коренів.

Відповідь.
I воно живить надію, Певну віру в ідеали Тім, котрі вже край свій рідний Зацурали, занедбали.

Картка 2
Завдання. Що привело половецького сина до душевної пустки?

Відповідь.
Мономах, князь Володимир,…
Оточив його почотом
І розкошами догідно —
І жилось тому хлоп’яті
І безпечно, і вигідно.
А відтак
Час минав, і став помалу
Рідний степ він забувати,
Край чужий, чужі звичаї
Як за рідні, уважати.

Отже, забув ханський син свій рідний край, свій народ, свою родину. Серце його скам’яніло. Він не реагує на розповіді гудця про страждання батька, його не розчулюють ні пісні історичні, ні колискова пісня.
Здається, втрачено всі шанси. Та на щастя, євшан — символ, який змусив юнака повернутися додому.

Завдання. Зробит и висновок про те, що привело половецького сина до душевної пустки. Розкласти думки у вигляді «грона».

Завдання. Що свідчить про т е, що серце ханенка скам’яніло? Записати думки у вигляді «грона».

Картка 3
Завдання. У чому бачит ь поет проблему українців? Прочит ат и рядки з твору.

Відповідь.
А проте тієї сили,
Духу, що зрива на ноги,
В нас нема і манівцями
Ми блукаєм без дороги!..

Автор стурбований цією проблемою і замислюється над тим:

Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Що на певний шлях направить, —
Шлях у край свій повороту?!

Колективна робота

Прийом «Асоціація»

Завдання. Записат и в зошит и, які асоціації виникли у хлопчини, коли він понюхав євшан-зілля?

Відповідь.
З рідною землею.
З рідним степом.
З батеньком.
З голосом рідної землі, яка запрошувала свого сина додому.
З краєм веселим.
З волею.
З рідними шатрами.
З рідними людьми.
З піснею вольного народу.
З пам’яттю про рід.

Завдання. Підпишіть малюнки І. Литвина реченнями з поеми.
«В рідний степ, у край веселий
Простували, поспішали…»
«І жилось тому хлоп’яті
І безпечно, і вигідно…»
«Але спів цей ніжний, любий,
Ані перший, сильний, дужий,
Не вразив юнацьке серце, —
Він сидить німий, байдужий…»

Учитель. Давайте звернемо увагу на мову твору. Її досліджувала група «Мовознавці».

Група «Мовознавці». Перш за все, ми звернули увагу, що твір легко читається. І, звичайно, у ньому багато художніх засобів. Ми відшукали і виписали такі:

Епітети: слова гучні і мальовничі; пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий; в землі чужій, ворожій; кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий; чарівне зілля.

Метафори: оповідання «зворушує… почування», «таїться… пророкування», «сну не знають… серця слово точиться»; «виглядають… очі»; «ти шугаєш… соколом…»

«Мов скажена хуртовина,
Мов страшні Перуна громи,
Так ревли-стогнали струни
I той спів гудця-сіроми!»
«Наче лагідна молитва,
Журно пісня та лунає…»
«…мов кров’ю з його серця
Слово точиться по слову…»

Синоніми: улещає, намовляє; ревли, ст огнали ст руни; спів ніжний, любий; сильний, дужий; німий, байдужий; в землі чужій, ворожій; зацурали, занедбали; хан зажурився, засмутився, плаче, зітхає.

Риторичні фігури:
— риторичне питальне речення:
«Що це враз з юнаком сталось?»
— риторичне окличне речення:
«Воля, воленька кохана!»
— риторичні звертання і питання:
«Україно! Мамо люба!
Чи не те ж з тобою сталось?
Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось?»

Учитель. Що свідчить про зв’язок поеми з фольклором?

Казкові елементи, магічне число (3).
Слухання пісень.

Символи: історичні пісні, колискова пісня, ясний сокіл, сірий вовк, євшан-зілля.

Учитель. У тексті автор використовує крилаті вислови:
«Там, де пустка замість серця,
Порятунку вже не буде!..»
«Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!»

Виразне читання кінцівки твору підготовленим учнем, або декламування.

Евристична бесіда за змістом епілогу
— Як називається така частина твору? (Епілог)
— До кого звертається автор? (До України, до її синів)
— У якій частині подібна думка вже звучала? (У пролозі)
— Який настрій перемагає у поемі: туга, безнадія, відчай чи оптимізм, віра, надія? (Спочатку туга батька, безнадія, відчай, згодом настає просвітління, оптимістичний настрій перемагає)
— Якщо віра, то у що? (Віра в те, що можна повернути дитину)
— Якщо надія, то на кого? (Надія на гудця, на самих себе, на батьківщину, на родину, на сина)

Гра «Мікрофон»

Завдання. Що мож е виконуват и роль євшан-зілля для сучасних українців?

Відповідь:
1. Батько і мати.
2. Це рослини-символи: наприклад, чорнобривці, кущ калини, верба.
3. Це запах рути-м’яти.
4. Це квітка барвінку.
5. Це квітка мальви коло хати.
6. Це пісня історична.
7. Це колискова мамина пісня.
8. Це вигляд хати.
9. Це грудочка землі, взята з собою в далеку дорогу.
10. Це вишита хустинка.
11. Вишита мамою сорочка.
12. Вишитий рушник.
13. Оберіг.
14. Сопілка.
15. Рідна мова.
16. Рідна пісня.

V. Закріплення вивченого

Прийом «Мозкова атака»

1. То де ж того євшану взяти, щоб у край свій повернути всіх українців?
Відповідь: у серці кож ного, на рідній землі, у любові до рідного краю, у пісні, у слові, у мові…

2. Учні (2) читають написані ними вдома письмові роботи про актуальність вивченого твору.

3. Творча робота: скласти сенкан.

Край
рідний, коханий.
Зацурали, занедбали. Любимо.
Його треба любити завжди.
Істина.

Пам’ять
Історична, незнищенна.
Живе, утверджується, хвилює.
Зілля повертає безбатченка додому.
Віра.

Син
Коханий, любий.
Живе, розкошує, забуває.
Він зрадив своєму краєві.
Безбатченко.

Зілля
Чарівне, пахуче.
Зачаровує, пробуджує, повертає.
Євшан має чарівну силу.
Символ.

4. Що ви винесете з сьогоднішнього уроку у своєму серці? У чому ви переконані?

VI. Підсумки уроку
Поема М. Вороного «Євшан-зілля» — це пересторога майбутнім поколінням. Вона вчить духовно прокидатись і завжди, як блудний син, вертатися до батьківського дому і домашнього вогнища.
А якщо хтось за певних обставин опиниться на роздоріжжях історії, то нехай кожного рятує пам’ять. Її запах творить дива з людьми.
Звучить запис пісні «Євшан-зілля»

VII. Домашнє завдання
Пояснити зміст крилатих виразів. Створити власні ілюстрації до твору. Записати 5—6 прислів’їв.

Урок № 15. Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Повернутися на сторінку Українська література 6 клас

Комментарии закрыты.