УРОК № 14 Тема. Поезія давньої української літератури. Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші, українська література 9 клас

УРОК № 14 Тема. Поезія давньої української літератури. Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші, українська література 9 клас

Мета: ознайомити учнів із давньою українською поезією, її темами, мотивами, пошуками оригінальної форми; допомогти усвідомити ідейно-художні особливості фігурних віршів; розвивати навички вдумливого читання, аналізу ліричних творів, уміння висловлювати власні думки щодо прочитаного; виховувати повагу до духовних цінностей народу, естетичний смак.

Обладнання: видання курйозних віршів різних авторів (Гійом Аполлінер), видання творів І. Величковського (у збірках), аудіозаписи пісні «Їхав козак за Дунай».

Теорія літератури: фігурний (курйозний) вірш, художні засоби.

Хід уроку № 14 Тема. Поезія давньої української літератури. Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші, українська література 9 клас

I. Актуалізація опорних знань учнів

Аналіз контрольних робіт.

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя.

Дивно, але потреба писати вірші виникла в багатьох давніх народів і на Заході, і на Сході. Подекуди, наприклад у Японії, в Китаї, це вводилося в ранг обов’язкових умінь державних службовців, було всезагальним захопленням. Що стосується України, то в братських школах та колегіумах одним із найважливіших предметів була піїтика (теорія та практика віршування). Студенти духовних шкіл — «мандрівні дяки», «спудеї» — навіть заробляли собі на прожиток, складаючи різдвяні вірші та виконуючи їх у мандрах. У навчальних закладах писали здебільшого похвальні вірші, а за їх межами — сатирично-гумористичні, тому останні найчастіше були анонімними.

Про ідейно-художні шукання поетів доби бароко ми й поговоримо на сьогоднішньому уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

«Хвилинка мудрості».

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Давня українська поезія XVI-XVІІІ століть представлена багатьма іменами.

Поети найдавніших часів — Климентій Зіновіїв, Касіян Сакович, Лазар Баранович, Симеон Полоцький, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Іван Величковський та ін. Серед них дехто писав латиною чи польською мовою. Та й тогочасна українська мова не була схожою на сучасну, тому і її для нас доводиться перекладати.

Як ми пам’ятаємо, завданням літератури бароко (а саме цей стиль характерний для перших оригінальних власне художніх творів української літератури) було вразити читача, здивувати, підкорити своїй ідеї — якщо не змістом, то формою. Так виникли фігурні (курйозні) вірші. І найбільше в цьому жанрі уславився Іван Величковський. Про нього ми знаємо зовсім небагато. Невідома навіть дата народження, помер митець 1701 року. Працював у Чернігівській друкарні Лазаря Барановича, потім отримав посаду пресвітера (священика) Успенської церкви в Полтаві. Він — автор збірок «Млеко» та «Зеґар з полузеґарком» (зеґар — годинник), у яких уміщено панегірики, епіграми, курйозні та ліричні вірші релігійного і світського змісту; перекладач, теоретик фігурного віршування.

Відомий сучасний літературознавець, письменник В. Шевчук відзначав: «Іван Величковський належав до тих митців українського бароко, які не шукали нового змісту, розширюючи його чи подаючи під своїм кутом зору. Він добирав традиційні теми і мав консервативне розуміння канонів високої поезії. Зате велику увагу віддавав формі, виявляючи тут немалу майстерність та винахідливість, складаючи твори коли-не-коли як ребуси, а інколи як поетичні конструкції».

Сам І. Величковський у «Передмові до читача» зазначив:

«Найдовав-єм теж в штучках іноземних многії оздобнії містернії штучки, але не на славу Божію, тілько на марнії сьогосвітнії жарти виданії, з которих я, только способ взявши, можив-єм труд не ку якому, не дай Боже, тщеславію, але щегульне ку славі Бога слави і славної владичиці нашої Богородиці і прісно діви Марії, а на оздобу отчизни нашої і утіху малоросійським сином її, звлаща до читання охочим і любомудрим».

2. Виразне читання віршів і. Величковського.

(Учитель виразно читає вірші І. Величковського «Минути», «Лука», «Жартівливий», «Рак літеральний» та ін. (Див. Додаток 1 до уроку № 14).)

3. Словникова робота, обмін враженнями про фігурні вірші І. Величковського.

4. Евристична бесіда.

— Які основні цінності утверджує поет? (Любов до Бога, прагнення до праведного життя; засуджує срібролюбство, марнославство.)

— Чи справді І. Величковський приділяє більше уваги формі поезії, а не її змісту? (Зміст його віршів глибокий, філософський.)

— Для чого, на вашу думку, потрібні такі вірші? (Для розвитку логічного мислення, мовної вправності; це розвага — їх треба розгадувати як головоломку, шараду.)

5. Слово вчителя.

Світової слави зажив вірш «Їхав козак за Дунай», який став народною піснею. Його автором вважають козака Семена Кли-мовського з Харківщини (рік народження невідомий — помер 1730 р.). Це яскравий зразок давньої любовної лірики. (Див. Додаток 2 до уроку № 14.)

6. Виразне читання вірша-пісні «Їхав козак за дунай», прослуховування аудіозапису.

7. Обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.

— Який основний художній прийом лежить в основі побудови пісні? (Діалог прощання.)

— Які риси споріднюють цей твір із народною піснею? (Постійні епітети, зменшено-пестливі слова, звертання, окличні речення.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

• Складіть «психологічний портрет» І. Величковського за його творами та висловлюваннями.

ukrainska_literatura_9_klas_15

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення:

«Незвичайним для мене було те…»

«Вважаю, що фігурні, курйозні вірші,— …»

«Інколи форма твору, на мій погляд, допомагає…»

VII. Домашнє завдання

1. Навчитися читати й аналізувати вірші І. Величковського; скласти фігурний вірш (можна рядок).

2. Вивчити напам’ять вірш С. Климовського, підготувати повідомлення, інсценівку.

 

Додаток 1 до уроку № 14

***

Откуду дъет ти ся сицевая досада?
С сада.
Кто ти в садъ снъдь смертну подаде от древа?
Єва.
Кто же Єву в том прелсти, змий ли вертоградскій?
Адскій.
То съеши слезами не без вины поле;
Оле!
Отселъ вся будеши со трудом стяжати,
жати,
Отселъ тебе, чаю, смерть возмет ко гробу
обу.
То смерти уже єсте во въки предани,
Ани.
Откуду же жизнь паки начнете взымати
Мати.
Мати чаю отродит вас (от пут) Христова
Ова.
Плодом ли пречистая матере ожисте?
Исте.
Обы и нас спасл тот плод дъвыя утробы
Обы.

***

Рак лътералный єст върш, которого лътеры и вспак читаючися той же текст выражают.
Мене ради на радость Богом міру данна
Анна во дар бо имя ми обрадованна.
Анна дар и мнъ сънь мира данна.
Анна ми мати и та ми манна
Анна пита мя я мати панна.
Знай всяк, аз в небъ єсм чиста нива
А въдай там Я мати а дъва.
Знай о (нас в) небъ чистая ниво.
(О въда)й тамо мати а дъво.
Тебъ силной все небо отверзеся само
О мати великая аки лев и тамо
Аки лев и тамо о мати велика
Аки Лот о мати и тамо толика.
Лот з святых чина, ты з святъйшых лика
Марія в небъ и по смерти жива:
А въдай тамо то мати а дъьва.
Або так:
А въдай там ест се мати а дъва.
Аще бы и под морем могл люд пребывати
И тамо въдом Ісус ім о дъво мати.
От гроба Климентіа мощно то познати.

***

Дъву красно роды ублажают тако.
Рясно плоды украшают яко ниву,
Красно роды ублажают тако дъву.
Плоды украшают якониву рясно,
Роды ублажают тако дъву красно.
Украшают яко ниву (рясно пло)ды,
Ублажают тако д(ъву красно род)ы.
Яко плоды рясно ниву у(крашают),
Тако роды красно дъву ублажают.
Ниву украшают рясно плоди яко,
Дъву ублажают красно роды тако.
Рясно яко плоды украшают ниву,
Красно тако роды ублажают дъву.
Плоды яко ниву украшают рясно,
Роды тако дъву ублажают красно.
Украшают яко рясно ниву плоды,
Ублажают тако красно дъву роды.

 

Остання штучка

Іисуса Христа ВЕЛИчаймО, яКО Ввесь есть СлАдКІЙ зНаймо.
Із несОздАННа отца восіявьій чисте,
ВЕЛИЧаю з МатКОю Тя, ВсеСладКІЙ Христе.

(З літер, набраних курсивом та жирним шрифтом, складаються ім’я і прізвище автора)

НАстрОЙ навспак цинобру. Если угадаєш,
ГоршИЙ Кто з Сих, ВОлК ЧИ ЛЕВ,—
То мене познаеш.

Літери, виділені жирним шрифтом, слід читати зліва направо.

 

Додаток 2 до уроку № 14

Пісня, що завоювала Європу

На початку минулого століття вчені були неймовірно здивовані, як далеко помандрувала одна з шотландських народних пісень — вона прижилася на Україні і стала тут народною, широко знаною під назвою «Їхав козак за Дунай». Але коли дослідники глибше проаналізували цю загадку, то виявили зовсім інший факт. З’ясувалося, що «Їхав козак за Дунай» народилася-таки на Україні, а залетіла аж до Шотландії, ставши там народною. І — не тільки до Шотландії — вона звучала часто і французькою, і польською, і чеською, і болгарською, і угорською та іншими європейськими мовами. А ще з’ясувалося, що в цієї пісні є автор. Його ім’я — Семен Климовський. Щоправда, деякий час дослідники сперечалися, чи він, бува, не вигаданий, припускаючи створення легендарного образу людини, якої насправді на світі не було. Але швидко знайшлися документальні свідчення того, що Семен Климовський — не вигадана, а реальна особа. І вже згодом видатний український історик та збирач народної творчості, перший ректор Київського університету Михайло Максимович писав у передмові до книги українських народних пісень: «Сія пісня («Їхав козак за Дунай») складена козаком Семеном Климовським, якому, напевно, належить і чимало інших, що лишилося невідомим, як і взагалі ми не знаємо творців народних пісень. Климовський жив близько 1724 року, написав… поему про правду і великодушність благодійників, яка зберігалась в імператорській бібліотеці… Пісня сія переходить з одного пісенника в інший зі сторонніми наростами, які ледве чи можна приписати Климовському». «Їхав козак за Дунай» справді обросла численними варіантами на Україні, а про закордон то вже нічого й казати. При перекладі іншими мовами вона пристосовувалася до умов життя того чи того народу, вбираючи все те в себе, щоб шотландець, француз або чех чули з неї відлуння своєї рідної історії. Отака надзвичайно щаслива доля судилася цьому творові українського козака.

Що ж ми знаємо про нього, про Семена Климовського?

Вчені висловлюють припущення, що він здобув освіту в якійсь школі (очевидно, київській), оскільки дуже добре знався на літературі, філософії, музиці. Про його козацьку службу, участь у походах чи боях нам не відомо нічого. Відомо лише, що колишній козак Харківського полку Климовський заснував на Харківщині село Припутні, що в нього була там величезна пасіка, він любив спостерігати за життям бджіл, знаходячи в ньому багато подібного до життя людей. А ще відомо, що до нього на пораду завжди приходили односельці, які високо цінували його мудрість.

Дослідники знайшли філософський трактат Семена Климов-ського, який він свого часу послав російському цареві Петру І. В ньому говорилося про ті несправедливості, які панують у державі, про те, що на кожному кроці в ній пригнічується правда. Там же автор давав цареві конкретні поради у керівництві імперією. І найголовніша з них — «бути смиренним перед народом». Тобто Климовський пропонував Петрові І погамувати своє хворобливе владолюбство і прислухатися до думки народу. На той час це була справді нечувана зухвалість. Такий вчинок, як ми знаємо, дозволив собі за рік чи два до появи трактату Климовського гетьман Павло Полуботок, що кинув в обличчя сатрапові слова правди про його «благодійні» вчинки на Україні.

І ось майже ті самі слова читає Петро І (а історики довели, що він справді читав трактат харківського козака) у своєму палаці. Які почуття вони в нього викликали? Дослідники висловлюють припущення, що розгніваний цар наказав заслати зухвалого козака подалі від людських очей, кудись у глушину. Ось так і міг опинитися Климовський посеред безлюдного степу, де й поставив собі хату. А по якомусь часі біля нього почали селитися люди, й виросло село, яке сам поет називав щасливим, бо в ньому панували мир, спокій і злагода. Все тут трималося на авторитетному слові Климовського. Очевидно, на той час (а було це після 1724 року) поет ще не мав багато літ, бо за підрахунками дослідників він дожив майже до кінця XVIII століття. Точна дата його смерті невідома, невідомо й де він похований. Темрява невідомості покрила земні сліди Семена Климовського.

Зате сьогодні завдяки численним дослідженням ми добре знаємо, як ішла його невмируща пісня до людей, ставши справді народною, як легко здолала вона кордони держав, перелетіла в Європу й завоювала інші землі й мови. Її перекладали найкращі поети того часу, варіації на тему «Їхав козак за Дунай» творили найвідоміші композитори. Тільки перелік цих славетних імен забрав би тут чимало місця. Досить навести лише один промовистий факт. Двічі до української пісні звертався великий німецький композитор Людвіг ван Бетховен. Він створив свої знамениті варіації на її тему.

1837 року приїхав до Російської імперії німецький письменник Георг Коль — шукав сліди автора пісні «Їхав козак за Дунай». Він побував і в Україні, вивчав нашу мову, записував фольклор. Потім з-під його пера вийшла цікава книга про культуру й побут українського народу. Коль дуже дивувався: у рідному краю автора геніальної пісні люди так мало знають про нього. Отак і став через кілька десятиліть по своїй смерті Семен Климовський легендою.

 

УРОК № 14 Тема. Поезія давньої української літератури. Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші, українська література 9 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 9 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.