УРОК № 14 Тема. Г. Косинка. Новела «В житах» — зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість, українська література 11 клас

УРОК № 14 Тема. Г. Косинка. Новела «В житах» — зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість, українська література 11 клас

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст новели письменника, її пафос та стильові особливості; розвивати навички аналізу прозових творів малих форм, виділення стильових особливостей, вміння висловлювати враження від прочитаного та власні думки; виховувати прагнення до гармонії, оптимістичне світобачення, естетичний смак.

Очікувані результати: учні знають зміст твору, вміють аналізувати новелу, визначати риси індивідуального стилю письменника, висловлювати власну думку про твір.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Хід уроку № 14 Тема. Г. Косинка. Новела «В житах» — зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість, українська література 11 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Час довів, що головним «злочином» Г. Косинки, із творчістю якого ми продовжуємо знайомитися, став його талант, який не дозволив йому бути слухняним ілюстратором вигаданих владою й критикою перемог революційних ідей у пожовтневій Україні, а змушував об’єктивно писати про їх дуже суперечливе, насильницьке втілення в життя. «Йдучи у своїх художніх узагальненнях від «малого» до «великого», від психології факту до його філософії, він відкривав у по-жовтневій дійсності драми й трагедії, а не перемоги й тріумфи; йому вдається подати складність душевних зламів у людині з позицій не якогось одного класу, а загалом людського буття. І розкрити мовою динамічного лаконізму, за допомогою такого об’ємного афористичного слова, яке ніби вихоплене з уст народу»,— читаємо в «Історії української літератури ХХ століття» про Г. Косинку. Чи це так — поміркуємо на уроці.

ІІ. Формування вмінь та навичок

Слово вчителя.

Г. Косинка у своїх творах уникає якоїсь політичної тенденції. Як художник «від Бога», виступає водночас «за всіх» і «проти всіх»; йому болять і рани бідності найбільш окраденого селянина («На буряки»), і месницькі дії заблуканого «бандита» та кров переконаного партійця («Десять», «Темна ніч»), безпросвітність декласованих спекулянтів та «вічних» міщан («Місячний сміх», «Троєкутний бій»). Над усім цим час від часу зринає світлий промінь надії на те, що «далі цього не буде». Один із тогочасних критиків зізнався, що об’єктивність письма Г. Косинки не дає йому зрозуміти, «за кого є власне автор — з революцією чи проти неї, чи спостерігає як стороння людина».

У другій книжці новел Г. Косинки «В житах» (1926) можна виділити три драми. Перша — драма найбіднішого селянства, яке стало свідком революції та братовбивчої війни, а волі так і не одержало.

Друга — гостро драматичний конфлікт героя з дійсністю. Це «заблукані» герої, які не визнавали жодної офіційної влади, ставали дезертирами, втікачами й відстоювали право на власну позицію різними, навіть кривавими, шляхами.

Третя драма українського народу — це драма тих, хто віддав себе на службу комуністичній ідеї, зрозумівши згодом (або й не зрозумівши!) їхню ілюзорність.

Евристична бесіда.

  • До якого виду драми ви б віднесли новелу Г. Косинки «В житах»?
  • Яке враження залишилося у вас після прочитання твору? Що найбільше вразило, запам’яталось?
  • Що можете сказати про стильову манеру письменника? Чим вона особлива, відрізняється від інших?

Переказ сюжету новели «В житах».

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Визначте основні мотиви новели Г. Косинки «В житах».

Орієнтовна відповідь

— Мотив захоплення природою, життям;

— несприйняття жорстокої дійсності;

— туга за мирною хліборобською працею;

— сум за жертвами класової боротьби;

— мотив кохання, що не забувається.

Завдання пошуково-дослідницького характеру.

1. Відшукайте й прокоментуйте зорові, слухові та інші образи й художні деталі, використані в новелі.

Зорові образиСлухові образиХудожні деталіНюхові, запахові образи, смакові, дотикові
Сивий степ; важкий колос схилився до землі; старий чорногуз; сірі, гарні очі, розпатланий чуб, ще дитяче обличчя; крайкована синіми льонами плахта з вівса, ячменю…; копит горить під сонцем; степова дичка — запалена, засмажена (дівчина Уляна); гарно вишита мережкаСонце… сміється з мене крильцями бджіл: «дізік, дізік…»; у мене почали дзвонити коси, серпи; солдат… вигукує, стріляючи з ляку; степ. дзвонить хвилями; десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде; нерви уже не співають, а тільки дзвонять тихо: «Дзінь, дінь!..»; впало на дорогу її слово: — змінилася; шептали колоски; дзвонить у такт степу моє серцеволосинки на нозі, волоссям обросли ноги — то сила; забрьохана колоша на штанях; японський одрізан; червона хустка Уляни; дране коліно; чуб .розчісували уже другий рік дощі, сніги.Городи пахнуть полином, м’ятою п’яні гречки; вітер… теплий, ніжний гарячий вітер

 

2. Поєднайте приклади художніх засобів з їх визначеннями.

ранок, заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцемдіалог
міцні, рівні, сильні (ноги)поетичне звертання
народ бойовийметафора
вирішив не снідать: хіба можна до служби Божої хоч рісочку до рота брати?!пісні
льогкі хліба, проноситься іскроюіронія
китиці, мов пучки калини
очі сині-сині, мов льон
епітети
Ой що ж бо то за ворон.інверсія
«Хочеш на коліна, до сонця?»фразеологізми
Дзвони, степе! П’яні жита, розступіться!риторичні питання
— Здрастуй! — і стала.
— Здорова будь, Уляно! — хотів посміхнутись і не міг.
порівняння

 

3. Визначте риси імпресіонізму в новелі Г. Косинки «В житах».

Орієнтовна відповідь

Психологізм у змалюванні персонажів. («…Хотів посміхнутись і не міг: вона довго дивилась на мене, видно, думала, а коли її око впало на моє дране коліно, …соромливо засміялась, тільки губи якось по-дитячому затремтіли, на колосок покотилася непомітно сльоза… Сині очі питали мене: «Хіба ти, Корнію, забув ясла коло чорного вола Зоряна?..»». Автор передає душевний стан героя, коли той раптом зустрів своє перше кохання, тепер уже далеку й недосяжну жінку, жінку, яка ще й досі його кохає, живучи з нелюбом.)

Прагнення охопити найтонші зміни в настроях, миттєві враження. («Лягаю… «Японка» косо дивиться на дорогу, мої нерви приймають пісні поля і, здається, починають підспівувати самі; десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде, розсотує нерви, і мені до болю хочеться піймати його і задавить…» Герой у великому напруженні, адже дорогою хтось наближається; хоч він і звик до небезпеки, сприймає «пісні поля», одноманітний звук джмеля його дратує так, що хочеться скочити, знайти і задавити його…, щоб хоч якось розрядити напруження.)

Особливий лаконізм прози. («— В жита! — Треба рушать!» «…Оглянув свою «японочку» — засунув її за пасок штанів, картуз — на очі, а стежкою чорногуза — в жита».)

Ритмічність. («…Одкрасувались — наливаються, через тиждень-другий — копи, а зараз догоряють; у мене почали дзвонити коси, серпи, а важкий колос схилявся до землі».)

Багатство відтінків у змалюванні дійсності. (Стосунки Корнія й Уляни: «покотилась непомітно сльоза», «які вороги ми… Ні, Корнію, нам не так треба!», «Хай хоч один день буде наш!», «То, Корнію, зуби чортові, а не Дзюби!», «…а то ж нікуди не пускає…», «боязко, з тихою журбою, нагадувала», «перекривила», «тихо поцілувала», «повела бровою і засміялась».)

Збільшена увага до кольорів і звуків, яскравих деталей. (Очі сині-сині, мов льон; божа коровка; шептали колоски; «я співать хочу…».)

Уникнення соціальних проблем. (Ми не знаємо нічого конкретного про героя: ні його переконань, ні причини дезертирства; є лише окремі натяки. Герой просто хоче жити, радіти сонцю, любити, і за це платить злигоднями й небезпекою дезертирського життя.)

ІІІ. Закріплення знань, умінь та навичок

Підсумкове слово вчителя.

Новела Г. Косинки «В житах» — це як зупинена мить, пошуки героєм порушеної гармонії. Він любить природу, тонко розуміє її красу. Любить жінку, життя в його різноманітних виявах, але змушений переховуватися від усіх, вовком бродити в степу. Бо він дезертир, якому незрозуміла, чужа й ворожа війна, від котрої він хоче втекти, котру хоче забути. Інколи йому доводиться й грабувати селян, бо життя в нього таке безвихідне. Сумною тінню лягає на душу згадка про людину, у розстрілі якої йому випало брати участь під час громадянської війни. Зустріч із дівчиною, яка стала чужою дружиною, але не забула його, ще більше розпалює в юнакові жагу до життя, бажання вистояти, вижити, адже світ — такий прекрасний.

І читачам передається вітаїстичний пафос твору, прагнення до гармонії у світі й у душі.

ІV. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Прекрасним у творі Г. Косинки є…, а потворним…

— Мене вразило…

— Найяскравіша деталь (образ) твору для мене — …

V. Домашнє завдання

Вміти характеризувати творчість Г. Косинки, аналізувати його новелу; знати ознаки імпресіонізму; підготувати повідомлення.

 

УРОК № 14 Тема. Г. Косинка. Новела «В житах» — зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість, українська література 11 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 11 клас

Комментарии закрыты.