• Гороскоп 2016

УРОК № 13 Тема. Г. Косинка. Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі, українська література 11 клас

УРОК № 13 Тема. Г. Косинка. Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі, українська література 11 клас

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, особливостями його поетичного стилю, зацікавити ними; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, вміння самостійно готувати тематичні повідомлення; виховувати повагу до культурних, духовних надбань народу, прагнення до розширення кругозору, оптимістичне світобачення.

Очікувані результати: учні знають про життєвий і творчий шлях митця, його трагедію; вміють характеризувати імпресіонізм як стильовий напрям.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали до біографії.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку № 13 Тема. Г. Косинка. Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі, українська література 11 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Григорій Косинка… Середній на зріст. Обличчя натхненне, привітна усмішка, лагідні й пильні блакитні очі, глибокі й променисті,— вони передусім привертали до себе увагу. Ходив бадьоро, швидко, з піднятою, ніби закинутою головою й здавався вищим, ніж був. А був кремезний, присадкуватий. Волосся світло-русяве, хвилясте.

За характером — доброзичливий, прямодушний, м’який. У вчинках і діях відчувалася впевненість, і тоді проступали риси вольової вдачі.

Таким пам’ятають письменника його сучасники. Читаючи про це, мимоволі замислюєшся: чи здатна така людина на терор, насильство, розбій? А саме за участь у терористичній організації був заарештований і розстріляний Г. Косинка. Щоправда, через кілька десятків років реабілітований — посмертно, як і багато його товаришів по перу. Про цей складний час і відображення його у творах та душі новеліста — ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Евристична бесіда.

  • У чому складність доби 20-30-х років ХХ ст.? Покажіть це на прикладах життя і творчості М. Хвильового, його героїв тощо.
  • Як розвивалося літературне життя цих років? З ким із уже знайомих вам письменників Г. Косинка був в одному літературному угрупованні? (З Є. Плужником — у «Ланці», потім у складі МаРСу.)
  • Якими думками новела М. Хвильового «Я (Романтика)» близька нашому часові? (Засудженням антигуманності, жорстокості, фанатизму, відкиданням тези, що мета виправдовує засоби.)

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

«Велика наших часів боротьба знайшла в Косинці вдумливого спостережника, саме оця боротьба, а не дрібний щоденний побут…»,— зазначав відомий літературознавець С. Єфремов в «Історії українського письменства». До загибелі Г. Косинку призвело глибоке, правдиве розуміння й високоталановите відтворення проблем та трагічних протиріч українського пореволюційного села, за що вульгарно-соціологічна критика оголосила його оспівувачем куркульства. Не випадково Є. Кирилюк згадує, як Г. Косинка в одній розмові сказав: «…Критики — це не тільки небезпечні, а страшні люди! Ось з мене хотять зробити «куркульського» письменника. А чи знають мої критики, що я походжу з незаможницької родини, що в дитинстві я наймитував у поміщицькій економії, а згодом — на цукроварні, що ніякої гімназії чи університету я не кінчав, був солдатом на війні?»

І навіть в оточенні «недоброзичливого критичного оркестру», коли письменника починали цькувати, Косинка залишався людиною оптимістичного характеру, високої гідності, непохитної переконаності. І друзям інколи казав: «То не важно, що мене цькують. Українська література однаково буде одною з кращих в світі».

— Хто такі «куркулі», чому їх романтизації боялися влада, критики?

Г. Косинка (Григорій Михайлович Стрілець) народився 29 листопада 1899 року в с. Щербанівці Обухівського району, що на Київщині, в селянській сім’ї. Нужденне життя змушувало селянських дітей рано дорослішати, ставати до праці. Пішов на заробітки й малий Григорій. Спочатку в панську економію, потім на цукроварню. Батько щоліта мандрував на заробітки аж у херсонські степи, мати теж наймитувала. У 1908 році постійні нестатки погнали сім’ю шукати кращої долі аж до Амуру та Байкалу. Не знайшовши щастя, родина повертається додому й продовжує працювати в наймах. Але це не заважало її членам пізніми зимовими вечорами збиратися разом і співати чарівних українських пісень, слухати «Кобзаря», вірші з якого майстерно декламував дід Роман.

Григорій рано навчився читати. Батьки підтримували потяг хлопця до науки, вірячи, що тільки освіта може вивести його в люди. Як не важко було, але батько віддав сина до школи в сусіднє с. Красне. Велике бажання вчитися привело п’ятнадцятирічного підлітка до Києва. Працював він на різних роботах. Потім його взяли писарчуком до земської управи, влаштували на вечірні курси до гімназії. Згодом хлопець екстерном здав екзамени за шість класів.

Ще в гімназії учитель словесності помітив у Григорія літературний талант і порадив серйозно зайнятися художньою творчістю. Незабаром у газетах і журналах з’являються невеличкі нариси, ескізи, фейлетони, вірш «Крик боротьби». А навесні 1919 року виходить перше оповідання «На буряки», підписане ім’ям Григорій Косинка.

Дружина і мати письменника згадують, що він дуже любив квіти, особливо польові, а серед них — білі ромашки й червоні косинці. Від квітки «червоні косинці» й походить його літературний псевдонім. Сам Григорій Михайлович пояснював: «Квітка ця мало відома, а вона така ніжна й красива, скромна й разом з тим велична. Квіти приносять радість і збуджують у душі людській тільки хороше. Псевдонім залишається, от і все…»

Того ж року в газеті «Більшовик» було надруковано ще кілька оповідань: «В хаті Штурми», «Сходка», «Перед світом», «На золотих богів», а в альманасі «Гроно» з’явилися оповідання «Під брамою Собору», «Мент», «За земельку».

З 1921 року Г. Косинка навчається в Інституті народної освіти (теперішній Київський університет). Та після третього курсу через матеріальні нестатки він змушений залишити навчання і йти працювати. Помер батько, мати залишилася сама з п’ятьма дітьми на руках. Григорій, як найстарший, мусив допомагати.

Г. Косинка працює в редакціях газет і журналів, диктором на радіо. У 1922 році виходить його перша збірка «На золотих богів». На творчих вечорах письменник любить як справжній артист читати зі сцени власні новели, «гарячі й трепетні, як те життя, по свіжих слідах якого вони писалися». (М. Рильський)

Та правда життя подобається не всім. Дехто з критиків ототожнює Г. Косинку з його героями. З’являються навіть карикатури на письменника. У провину митцеві ставлять і те, що він мало пише про місто, все більше про село.

У 1924 році Косинка одружується з Тамарою Михайлівною Мороз. Десять років вона була щасливою дружиною, а потім розділила долю вдови репресованого, по-злодійськи розстріляного чоловіка (після арешту Г. Косинки конфіскували майно, відібрали паспорт і викинули жінку на вулицю).

Твори Г. Косинки повернулися до читача лише 1969 року завдяки настирливості, наполегливій праці Тамари Михайлівни.

— Чому, на ваш погляд, тільки в ці роки до українських читачів зміг повернутися незаслужено забутий письменник?

Він прийшов у літературу безпосередньо із села. Від нього віяло подихом степів, сонця, вітрів і нічних заграв громадянської війни, яка обпекла його молодість. Михайло Панасович Стельмах, відкриваючи в 1969 році вечір, присвячений 70-літтю від дня народження Г. Косинки, сказав: «Золотими хвилями петрівчанської ниви, і оберемками сонця, і зоряним чаром віє таке земне і таке поетичне слово Григорія Косинки. Бідняцьке поле і червона селянська воля породила його. Так, він вийшов із глибин революції, щоб оспівати життя селянського роду, щоб віддати людям усю любов великого, щедрого й доброго серця…»

А Ю. Лавріненко зазначав: «…Косинка зовсім не був таким елементарним, як його селянські герої, і старанно плекав свою літературну культуру; улюбленою лектурою його були Бодлер, Екклезіаст, Байрон, Гейне, перша частина «Фауста» Ґете тощо. Косинка досконало знав дотогочасну українську літературу, в якій його учителями (крім Шевченка і Франка) були Коцюбинський, Васильченко, ранній Стефаник; їхню високу школу імпресіоністичної новели він блискуче засвоїв, щоб зробити свій власний внесок у цю лінію стилю та намітити перехід до нового щабля української прози».

Оскільки в стильовій манері Г. Косинки переважає імпресіонізм, послухаємо повідомлення про цей стиль.

Повідомлення учня, перегляд ілюстративних матеріалів.

(Учень розповідає про імпресіонізм з використанням ілюстрацій.)

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

Творча робота.

Змалюйте «психологічний портрет» Г. Косинки.

Завдання учням.

Послухайте «настроєвий» уривочок із творів Г. Косинки. Назвіть художні засоби, використані автором.

«Хай простять мені смугляві берези!.. Вони в селі Чорному стоять над ставом, мов соромливі дівчата, що вийшли купатись, роздяглися і опустили до колін свої білі сорочки; їх ноги миє зелена вода ставу, стан обіймають сосни, а кучеряве гілля цілують вечорами зорі, ранками — сонце; тоді берези ще більше соромляться, закривають засмаженими руками — гіллям краєчки своїх очей і от-от пирснуть зо сміху,— але на їх суворо дивиться дуб, гладить вітрами лисину осокор, сумно хитає головою стара верба, і поговір шумить борами…

Соромом горять тоді берези: немає де сховатись, присісти; стоять розперезані, а сонце січе над ними червоний оксамит…»

V. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Мене вразило (мені запам’яталося)…

VІ. Домашнє завдання

Знати біографію письменника, вивчити поняття «імпресіонізм»; прочитати новелу Г. Косинки «В житах».

 

УРОК № 13 Тема. Г. Косинка. Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі, українська література 11 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 11 клас

Комментарии закрыты.