Урок № 12. «Як тебе не любити, Києве мій» Д. Луценка — популярна пісня про столицю України. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Урок № 12. «Як тебе не любити, Києве мій» Д. Луценка — популярна пісня про столицю України. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Мета: ознайомити учнів з піснею на слова Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій»; вчити їх самостійно здобувати інформацію в Інтернеті, працювати з онлайн-словниками, використовувати на практиці отримані знання; удосконалювати навички виразного читання та аналізу ліричних творів; розвивати вміння виокремлювати головне з інформаційного потоку; сприяти духовному розвиткові учнів, спонукати їх до вивчення історії української культури; плекати їхні естетичні смаки; виховувати патріотизм, віру у щасливе майбутнє українського народу, поважне ставлення до національної історії.

Тип уроку: інтернет-урок.

Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво, історія України, інформатика, журналістика.

Обладнання: комп’ютери, медіа-проектор або інтерактивний екран, швидкісний доступ до мережі Інтернет, принтер, офісний папір, плакат «Очікування», стікери, кольорові фломастери.

Хід уроку № 12. «Як тебе не любити, Києве мій» Д. Луценка — популярна пісня про столицю України. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Наш Київ розіслався
На горах над Дніпром,
Садами заквітчався,
Мов дівчина вінком.
М.Рильський

І. Організаційний момент
— Добрий ранок!
— Добрий ранок!
— Посміхніться — і сідайте!
З гарним настроєм, натхненням
Цей урок розпочинайте!

ІІ. Мотиваційний етап
Забезпечення емоційної готовності до уроку
Заповнення «Щоденника настрою».

Настрій Колір Початок уроку Кінець уроку
Захоплення Червоний
Радісний Жовтогарячий
Приємний Жовтий
Спокійний Зелений
Сумний Блакитний
Тривожний Синій
Нудьга Фіолетовий

 

Актуалізація суб’єктного досвіду
Учні читають акровірш:

Гармонія світу звучить урочисто
І пафосно лине в небесну блакить,
Мелодія голосно рветься над містом,
Нестримно в любові народній бринить.

Перевірка домашнього завдання
— Дайте визначення літературного терміну «гімн».
— Які гімни ви вже вивчили?
— Яка різниця між національним гімном держави і піснею-гімном?
— Назвіть особливості виконання гімнів.
— Чи можна вважати пісню «Ой, у лузі червона калина похилилася» гімном?
— Розкажіть про історію створення цієї пісні. Хто її автори? Чому вона вважається народною?

Учні читають напам’ять вірш «Ой, у лузі червона калина похилилася» або співають.

Учитель: Вже десять уроків ми з вами вивчаємо українські пісні — народні та літературного походження. Ви вже багато дізналися, деякі пісні вивчили напам’ять. Сьогодні у нас останній «пісенний» урок, і ми не можемо не згадати ще одну прекрасну — і дуже важливу для українців — пісню.
Три попередніх уроки ми вивчали гімни: національний, духовний, гімн січових стрільців. А які гімни ще бувають? (Релігійні (християнські), літературні, національні, офіційні державні, корпоративні). Правильно, гімн школи. А ще гімн міста.
А от гімн якого міста ми вивчатимемо на уроці, ви дізнаєтесь, прочитавши акровірш:

Кожний знає: наше місто —
Ирій справжній на землі!
Їдуть в захваті туристи
Всі — дорослі і малі!

III. Цілевизначення і планування

Оголошення вчителем теми і мети уроку
«Як тебе не любити, Києве мій» — неофіційний гімн столиці України, написаний поетом Дмитром Луценком і композитором Ігорем Шамо.
Під час уроку ми здійснимо віртуальну подорож до Києва — у часі та просторі, познайомимось з авторами пісні, з історією її створення, проаналізуємо поетичний текст, навчимося виразно читати вірш і намагатимемось запам’ятати слова, щоби теж співати цю чудову пісню.
Інтерактивна вправа «Очікування» Вчитель пропонує кожному учневі написати на картках-стікерах кількома словами свої очікування від уроку; по черзі приклеїти їх на плакаті, коментуючи.
Визначення власних цілей і узгодження їх із загальними.
Узгодження плану роботи.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

Аудіо- і відеосприйняття пісні «Як тебе не любити, Києве мій»

Завдання учням: уважно прослухати пісню, звернути увагу на її будову.
— Сподобалась вам пісня? Поділіться враженнями.
— Ті, хто був у Києві, мабуть, чули мелодію цієї пісні. Підкажіть, де? (Видзвонюється мелодія на годинниковій вежі на майдані Незалежності через кожну годину, а на київському радіо лунають позивні).
— Як побудована пісня? (Вірш складається із трьох восьмирядкових строф — куплетів, в кінці кожної рефрен: «Як тебе не любити, Києве мій!»)

Теорія літератури

Робота в Інтернеті
— Знайдіть в Інтернеті визначення термінів «куплет», «рефрен», «приспів». Зверніть увагу, якими онлайн-словниками ви користуєтесь.

Куплет (від французького слова, що означає «з’єднувати попарно») — строфа, частина пісні. Куплет складається з двох чи чотирьох рядків, які між собою римуються. Мелодія пісні охоплює цілий куплет і потім точно чи з незначними варіаціями переноситься на всі наступні куплети цієї самої пісні.

Рефрен (від стар.-фр. refrain (від refraindre) — «повторювати») — в музиці головна тема, певний музичний матеріал, який неодноразово повторюється впродовж твору. У поезії рефреном може бути рядок або декілька рядків, вставлених між строфами.

Приспів. 1. В хорових піснях друга половина куплету, яку після заспіву виконує хор. 2. В куплетній формі частина куплета з незміненим текстом, яка повторюється в кожному куплеті пісні, створюючи цілісний художній образ.

Учитель: Знайдіть, будь ласка, в Інтернеті історію створення цієї пісні.

Робота в Інтернеті.
— Коли і ким створено цю пісню? («Як тебе не любити, Києве мій!» пісня композитора Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Луценка, написана в 1962 році. Пісню називають неофіційним гімном Києва).
— Коли вперше прозвучала ця пісня? (Вперше пісня прозвучала 27 травня 1962 року).
— Як довго писалися слова та музика? (Музику Ігор Шамо написав за одну ніч, а вірші до пісні Дмитро Луценко складав майже місяць).
— Як ви гадаєте, чому так довго Дмитро Луценко писав три строфи? (Мабуть, хотів, щоби пісня вийшла насправді гарною і полюбилась киянам).

Учитель (розповідь учителя супроводжується слайдами): Народилася пісня п’ятдесят років тому, в далекому 1962 році, коли Києву вручали чергову урядову нагороду. Саме тоді міністр культури України Ростислав Бабійчук запросив до себе вже знаного на той час композитора Ігоря Шамо з тим, щоб той написав до урочистої події присвяту столиці України. Композитор розумів, що завдання йому було поставлене дуже непросте. Річ у тому, що у той час надзвичайно популярним був «Київський вальс» Платона Майбороди і Андрія Малишка. До того ж, часу на створення пісні було відведено надзвичайно мало.
Ігор Наумович відразу ж звернувся до свого друга поета Дмитра Луценка. Вони запаслися міцним чаєм і почали робити нариси майбутнього твору. Творчий процес затягнувся на усю ніч, а уранці пісня була вже частково готова. Тобто, музику Ігор Шамо написав, а от слова довго не придумувались. Спочатку народився другий куплет, але без рефрена.
Відкрийте, будь ласка, підручник, і прочитайте його.

Виразне читання
Один з учнів читає вголос:

В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій…

Учитель. Розповідають, що незадовго до того, коли Дмитро Омелянович та співак Юрій Гуляєв проходжалися весняним Хрещатиком, їхні погляди прикував дивовижної краси колір. То на клумбах квітли, палахкотіли канни — красиві багряні квіти. Замилувавшись, Юрій Гуляєв звернувся до Дмитра Луценка з такими словами: «Ви — поет, ви можете перелити цю красу в слова. А музика знайдеться. Напишіть мені пісню про канни — рідкісні квіти…» Експромтом спалахнули рядки: «В очі дивляться канни…». Так з’явився другий куплет.
Щоб дужче надихнутися враженнями, поет вийшов на Володимирську гірку. Перед ним в усій красі постало справжнісіньке зелене море, яке вигравало ніжними хвилями — густий зелений гай на схилах Дніпра. Того ж вечора були написані слова. Здогадайтесь, які?

Виразне читання
Учні читають:

Грає море зелене,
Тихий день догора,
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра.

Учитель. Про те, як народився знаменитий рефрен, Ігор Шамо пізніше розповів наступне: «Звичайно, знайти такі слова, які б стали крилатими, дуже важко, особливо в пісні. Ці слова — «Як тебе не любити, Києве мій» — знає кожен з нас. Коли ми з Дмитром ходили по дніпровських кручах і думали про те, як би написати таку пісню, яку б усі полюбили, десь почули слова, які хтось вимовив: «Як таке місто не любити?» — і відразу з’явилася фраза: «Як тебе не любити». Рецептів створення мелодій і віршів не існує. Єдине, що можу сказати: нам дуже приємно, що ця пісня пройшла випробування часом».

Виразне читання
Учні читають вірш «ланцюжком».

Рухавка
Тягнемось до сонечка! (Встаємо, піднімаємо руки, тягнемося догори)
Стриб-стриб — через річку! (Стрибаємо на місці)
Хилимось до полечка, (Присідаємо)
Вищі за смерічку! (Встаємо, тягнемося догори)
Навкруги розглянемось — (Робимо оберти головою)
Все степи безкраї! (Широко розводимо руки)
Сонечку всміхаємось (Посміхаємось, заплющуючи очі)
У щасливім краї! (Відкриваємо очі, сідаємо за парти)

Робота в Інтернеті
— Хто був першим виконавцем пісні «Києве мій»? (Першими майбутній хіт виконали дуетом солісти Київського оперного театру Юрій Гуляєв і Костянтин Огнєвий у супроводі оркестру українського радіо під управлінням Вадима Гнєдаша під час святкування Дня Києва у 1962 році. Але першим і найкращим виконавцем цього твору вважається Юрій Гуляєв. Він же порадив композиторові маршовий темп змінити на вальсовий, щоб пісня краще лягала на його голос).
— Хто ще виконував цю пісню? (Юрій Гуляєв, Микола Кондратюк, Дмитро Гнатюк, московський дует Віктора Селиванова і Олексія Усманова. Не забуває про цю мелодійну композицію й молодь. Наприклад, 2008-го дует «Барселона» після блискучого виконання пісні «Києве мій» отримав «срібло» на конкурсі «Нова хвиля» в Юрмалі.Також її виконують Олег Винник, Таїсія Повалій і Йосиф Кобзон, «Містерія», Тетяна Овсієнко, Оксана Вояж, Еріка, Катерина Грачова та інші).
— Ви вже слухали пісню у виконанні Юрія Гуляєва, а тепер подивіться відеокліп «Києве мій» у виконанні дуету «Барселона».

Аудіо- і відеосприйняття пісні «Як тебе не любити, Києве мій»

Робота з текстом твору
— Яка пора дня зображена у вірші? (Вечір переходить у ніч: «Тихий день догора», «Спить натомлене місто», «Ген вогні, як намисто, Розцвіли над Дніпром, Вечорів оксамити»).
— Які найяскравіші деталі ви можете назвати? (Канни, схили Дніпра, вогні).
— Назвіть художні засоби у цьому вірші:
— епітети (море зелене, тихий день,закохані мрії, натомлене місто, мирний лагідний сон);
— порівняння (вогні, як намисто; вечорів оксамити, мов щастя прибій);
— метафори (море грає, день догора, віти закоханих мрій, в очі дивляться канни, серце в них переллю, жити на крилах надій, вогні розцвіли, вечорів оксамити);
— уособлення (хай канни розкажуть, спить місто).
— Якими почуттями сповнений вірш? (Любов’ю і щастям, спокоєм і надією).

Хвилинка-цікавинка
— Ви знаєте, звідки походить вираз «Язик до Києва доведе»?
За легендою, 999 року киянин Кирило Щеком’яка заблукав у безкрайньому степу і потрапив до половців. Коли половці спитали: «Звідки ти, Микито?» — той відповів, що з красивого і багатого міста Києва. І так розписав кочівникам багатство і красу рідного міста, що половецький хан Нунчаку причепив Микиту за язика до хвоста свого коня, і половці поїхали воювати і грабувати Київ. Так Микита Щеком ‘яка потрапив додому за допомогою свого язика.

Робота в Інтернеті
— Вам цікаво більше дізнатись про авторів пісні? Знайдіть, будь ласка, в Інтернеті відомості про Дмитра Луценка та Ігоря Шамо.

Робота в групах

«Прес-реліз»
Клас ділиться на дві групи: «луценкознавці» та «шамознавці». Опрацьовують біографії митців та виготовляють прес-релізи.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап

Інтерактивна вправа «Очікування». Вчитель пропонує кожному учневі записати на стікерах, наскільки виправдались їхні очікування; ці стікери приклеїти на іншій стороні плакату, при цьому озвучуючи.
Само- та взаємооцінювання роботи на уроці

IV. Домашнє завдання

Обов’язкове: підготуватись до виразного читання вірша Д.Луценка «Як тебе не любити, Києве мій»; дати відповіді на питання підручника.

За бажанням: вивчити напам’ять вірш; намалювати ілюстрації; створити плакат або буклет (на вибір).

Урок № 12. «Як тебе не любити, Києве мій» Д. Луценка — популярна пісня про столицю України. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Повернутися на сторінку Українська література 6 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.