Урок № 11. «Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха — пісня, що стала народною. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Урок № 11. «Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха — пісня, що стала народною. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Мета: ознайомити учнів з піснею на слова С. Чарнецького і Г. Труха «Ой, у лузі червона калина похилилася», з історією написання пісні — гімну Українських Січових Стрільців; розвивати навички виразного читання та аналізу ліричних творів, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу; сприяти духовному розвиткові учнів, спонукати їх до вивчення історії української культури; виховувати любов до рідної землі, до української пісні, пошану до стрілецьких пісень, їхніх авторів, віру у щасливе майбутнє українського народу, поважне ставлення до національної історії.

Тип уроку: урок-уявна екскурсія.

Міжпредметні зв’язки: історія України, українознавство, музичне мистецтво.

Обладнання: комп’ютер, медіа-проектор або інтерактивний екран, плакати УПА, фото з «Криївки» та інший антураж, калинові гілочки і червоні ягідки на двосторонньому скотчі, плакат «Калинові очікування», стікери — червоні кружечки.

Випереджувальні завдання: підготувати відомості про організацію Українських Січових Стрільців, Українську Повстанську Армію, історію написанні і авторів пісні.

Хід уроку № 11. «Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха — пісня, що стала народною. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Благослови і вознеси
Болючу правду України,
Що йде від чистої роси,
Що йде від чистої сльози,
Не тільки смуток і руїни…
І незнищенність України,
Народе рідний, вознеси!
В. Глова

У класі відтворено інтер’єр криївки.
Біля дверей стоїть один із учнів у формі вояка Української Повстанської Армії і питає: «Гасло?!» Учні відповідають: «Слава Україні!» — «Героям слава!»

Заходять до класу під звуки пісні «Гей, зі Львова до Мукачева»

I. Організаційний момент

Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма.
Без калини немаУкраїни,
Без народу Вкраїни нема.
Т. Г. Шевченко

II. Мотиваційний етап

Забезпечення емоційної готовності до уроку
— Прикріпіть до грудей символ сьогоднішнього уроку — калинову гілочку. Поки що ягід на ній немає, але за кожну відповідь, за активність на уроці ви прикріплятимете червону ягідку. Сподіваюсь, що до кінця уроку в кожного з вас з’явиться справжній кетяг калини.

Актуалізація суб’єктного досвіду
— Ви знаєте, де ми зараз знаходимось? (Дехто з учнів був на екскурсії у Львові, іншим розповіли по приїзді, тому одразу впізнали місце).

Розповідь учнів
«Криївка» — то оригінальна, підпільна кнайпа у Львові, розміщена за адресою: площа Ринок, 14. Одночасно це музей УПА. Проте немає жодного інформаційного знаку, оскільки «криївками» називали замасковані землянки, в яких проживали воїни УПА і місце розташування яких не потребувало розголошення. Вхід до «Криївки», що розташувалася в підвалах, за непримітними на перший погляд дерев’яними дверима старої кам’яниці, одразу навпроти Львівської міської ради. На вході відвідувачів зустрічає справжній повстанець у формі, з автоматом у руках та пропускає лише тих, хто знає таємне гасло-пароль: «Слава Україні!».
На сьогоднішній день кнайпа представлена трьома підземними довгими залами з нетесаного каменю приблизно на 200 осіб. Інтер’єр повністю відповідає духу войовничої епохи та назві закладу. Усі зали оформлені у стилі повстанського підпільного руху, скрізь розвішані елементи побуту, воєнний одяг та зброя того часу, а стіни ресторану прикрашають портрети героїв українського повстанського руху. Доповнюють вигляд «землянки» фотографії на всю стелю колишніх повстанців, гасниці, автомати ППШ і Шмайссер і тужурки…. Є в закладі і «плазма», і Wi-Fі.
Не менш оригінальною тут є і кухня, страви якої, окрім чудового смаку, запам’ятаються ще й неповторними назвами, як-от: сало «Бойова серенада», таріль «Стрілецька Тактика», смажена картопля «Сита Дивізія», сирний набір «Диміли Карпати» та ще багато інших. Незважаючи на свою воєнну тематику, яка і зробила «Криївку» одним із найпопулярніших ресторацій Європи, тут завжди щиро раді усім відвідувачам, незалежно від їх національності та політичних поглядів).
Замість розповіді можна одразу подивитись відеофільм «Криївка».

Перегляд відеофільму «Криївка»

Учитель: «Криївка» — то незвичайний музей. У ньому все можна брати до рук, розглядати, вивчати, навіть співати і танцювати. Тут немає екскурсоводів, тому це спонукає людей до самостійного вивчення української історії. «Криївка» дозволяє зануритись у атмосферу певного історичного періоду і дає поштовх для досліджень. Ви отримали різні випереджувальні завдання, тому сьогодні самі будете екскурсоводами, дослідниками, аналітиками і самостійно проведете урок у музеї.
Можна мені запитати: що означає слово «криївка»?

Мовознавці: Криївка — те саме, що захисток; схованка. Також в 11-томному «Словнику української мови» наведено таке значення: «Місце таємного зберігання чогось або перебування когось; потайник, сховок».

Історики: Криївка — військово-оборонна та господарська споруда Української Повстанської Армії, розташована під землею; землянка. При спорудженні криївок обов’язково дотримувались правил конспірації. Кожну криївку будували ті підпільники, які надалі мали в ній перебувати, отже про місце її розташування, окрім них, ніхто не знав. Щоб приховати викопану землю, її або викидали в річку неподалік, або виносили у свіжозоране поле. Критеріями вибору місця для криївки були непомітність, недоступність для ворога, добра можливість для відступу. Тому це міг бути і ліс, і населений пункт.
За формами криївки дуже різнилися: від невеликих схованок для одного-двох повстанців до просторих багатокімнатних приміщень. Ці другі будували здебільшого відкритим, а не шахтним способом — у віддаленій гірській місцевості. Саме там вони, недоступні для загонів НКВС, функціонували найдовше — до середини 1950-х років.

Учитель: Ті, хто був у Львові, знають, що таке кнайпа. Але попрошу мовознавців розтлумачити це слово для широкого загалу.

Мовознавці: Кнайпа (від нім. Kneipe) — корчма, шинок, пивниця — гастрономічний заклад, де подають насамперед спиртні напої. Проте в Україні (найчастіше у Галичині, особливо у Львові) цей термін вживається на ознаку кафе, кав’ярні. Важливою відмінністю кнайпи від ресторану є її традиційна роль як місце зустрічей та спілкування громадськості.

III. Цілевизначення і планування

Оголошення вчителем теми і мети уроку.
«Ой, у лузі червона калина похилилася» — пісня, яку називали другим гімном України. Також це Славень УСС (Українських Січових Стрільців) і УПА (Української Повстанської Армії). Незабаром — 14 жовтня — Україна святкуватиме велике свято. Нагадайте, будь ласка, яке?
— Свято Покрови Пресвятої Богородиці.
— День Українського козацтва.
— День створення Української Повстанської Армії.
В очікуванні цього величного дня ми здійснимо уявну екскурсію в музей УПА і вивчимо пісню на слова С.Чарнецького та Г.Труха, яка по праву вважається народною.
Інтерактивна вправа «Очікування». На дошці плакат «Калинові очікування»: намальована гілка калини. Учитель пропонує кожному учневі написати на стікерах у формі червоних кружалець — калинових ягід кількома словами свої очікування від уроку; по черзі приклеїти їх на плакаті, створюючи кетяг калини, коментуючи при цьому.
Визначення власних цілей і узгодження їх із загальними.
Узгодження плану роботи.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

Учитель: Насамперед зверніть увагу на епіграф до уроку. Прочитайте і поясніть, як ви розумієте ці слова.

Перевірка домашнього завдання.

Робота в парах. «Вступне випробовування»
На кожній парті — питання «Вступного випробовування» і «Листок оцінювання»:

Звучить стрілецька пісня «Не сміє бути в нас страху» (фонова музика). На виконання завдання — 3 хвилини (зазвичай, один учень читає, інший — пише відповідь), після чого передають «Листки оцінювання» на сусідню парту, обмінюючись.

Методичний прийом «Передай естафету».
Учні задають один одному по колу питання вікторини, відповідають, роблячи відмітки в таблиці. Учитель контролює правильність відповідей.
Рахують бали і виставляють оцінки. Повертають «Листки оцінювання» і, в залежності від оцінки, прикріплюють «калинові ягоди»: 4—6 балів — 1 ягода, 7—9 балів — 2 ягоди, 10—12 балів — 3 ягоди.

Вступне випробовування
1. Як із давньогрецької мови перекладається слово «гімн»? (Похвальна пісня.)
2. На чию честь складали перші гімни в Стародавній Греції? (На честь богів і героїв.)
3. Доберіть питоме українське слово-синонім до поняття «гімн»? (Славень.)
4. Хто з українських композиторів писав музику до тексту «Ще не вмерла України ні слава, ні воля»? (Михайло Вербицький, Кирило Стеценко, Микола Лисенко, Анатоль Вахнянин, Денис Січинський, Леопольд Ященко, Микола Литвин, Олександр Зюзькін та ін.)
5. Хто є автором музики до твору П.Чубинського, яку затверджено як Державний Гімн України? (Михайло Вербицький.)
6. У якому віці П.Чубинський написав свій знаменитий вірш-пісню? (У 23роки.)
7. Народна пісня якого зі слов’янських етносів надихнула П.Чубинського на створення гімну «Ще не вмерла України ні слава, ні воля»? (Сербів.)
8. Кому належать слова «Та ще не вмерла Козацька Мати!», які й послужили безпосереднім джерелом для написання твору П.Чубинського? (Гетманові Богдану Хмельницькому.)
9. Кому сучасники помилково приписували авторство гімну? (Тарасові Шевченку.)
10. Коли вперше було виконано пісню «Ще не вмерла України ні слава, ні воля»? (У вересні 1862 р.)
11. Коли пісню «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» затверджено як Державний Гімн України? (15 січня 1992 р.)
12.Твір П.Чубинського та М.Вербицького є Державним Гімном України. А який твір уважається духовним гімном українців? («Боже великий, єдиний» (або «Молитва»); музика М. Лисенка, слова О. Кониського)

Виразне читання
Учні, які набрали більше за всіх балів, мають честь прочитати напам’ять або заспівати «Ще не вмерла Україна» і «Молитву».

Учитель. Вступне випробовування ви пройшли успішно, тому тепер можемо розпочати екскурсію музеєм. І найперше, що ми зробимо: зануримось в атмосферу славного минулого нашої Батьківщини.

КІМНАТА ІСТОРИЧНА
— У першій кімнаті музею ми можемо ознайомитись з історичними документами, схемами, картами, а також побутом повстанців.
Як ви пам’ятаєте, в першій кімнаті «Криївки» є великий екран. Давайте переглянемо кадри з художнього фільму «Залізна сотня» режисера Олеся Янчука, знятого за мотивами книги Юрія Борця «У вирі боротьби». На ці кадри накладено пісню «Ой, у лузі червона калина похилилася».

Аудіо- і відеосприйняття пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася» у х/ф «Залізна сотня»

Робота з текстом твору.
— Чому, на вашу думку, Україна зажурилася?
— Прокоментуйте слова з пісні «Не журися, славна Україно, маєш добрий рід».
— З яким ворогом і за що борються січовики?
— Як січовики намагаються розвеселити Україну?
— Чим прославилися січові стрільці?

Літературознавці: Українці століттями героїчно боронили свій край, свою волю від агресивних чужинців, і ця боротьба знайшла відгомін у фольклорі, насамперед, у козацьких, гайдамацьких, опришківських, стрілецьких, повстанських піснях. З XX століття у свідомості й пам’яті українців яскравою залишилася пісенність Українських Січових Стрільців — унікальний пласт нашої пісенної лірики, пов’язаний з визвольними змаганнями українців часу Першої світової війни. Феноменальність цієї пісенності в тому, що поіменно знаємо майже всіх її авторів, місця створення пісень, з безпосередньої історичної близькості бачимо її злиття з фольклорною традицією національного ліро-епосу визвольних змагань.

Історики: Легіон Українських Січових Стрільців, що зродився у перші дні війни 1914 року з добровольців-патріотів, був незвичайним явищем: у нього влилася переважно освічена інтелігентна молодь, яка взяла в руки не тільки зброю, а й чітку програму національно-просвітницької праці на постоях між боями, створювала школи, читальні, хорові й оркестрові гурти, пресові листки, журнали і т. ін., спрямовані на те, щоб «піднести українську свідомість і честь».

Літературознавці: Стрілецькі, а згодом і повстанські пісні у ХХ ст. зазнали тоталітарного нищення, адже вони асоціювалися з історичними епохами, коли Україна намагалася ствердитися як незалежна держава. Незважаючи на відверті заборони і переслідування, стрілецькі та повстанські пісні збереглись і не втратили своєї популярності.

Історики: Січові стрільці і вояки української повстанської армії, як і колись козаки, — це охоронці своєї споконвічної землі. Вони не завойовники, не гнобителі інших народів. Вони боронили право на власну Землю, Волю й Державу.

Літературознавці: В стрілецьких і повстанських піснях чоловік постає як носій лицарського духу, державницької ідеї, мотив священного обов’язку перед Батьківщиною завжди поєднаний з високими інтимними почуттями — любов’ю до матері, дружини, сестри, коханої. Тому, попри весь героїзм та пафос стрілецької творчості, тут присутні і лірика, і тонкий гумор, поетика та мелодика, багато в чому запозичені з давніших народних пісень. Січові стрільці з задоволенням переспівували народні пісні, пристосовуючи їх до своїх реалій. Проте, незважаючи на глибоку спорідненість із народними, більшість стрілецьких пісень мають своїх авторів. Тексти і мелодії цих пісень переписувалися в рукописні збірки й передавалися з вуст в уста, а потім видавалися і виконувались у професійних обробках відомих композиторів.

Історики: У повстанських піснях терміни «козак», «стрілець», «повстанець» вільно змінювалися в різних варіантах, оскільки українські вояки ототожнювали себе з героями минулого. Повстанські пісні творилися значною мірою на існуючі мелодії козацьких і стрілецьких пісень, і їх авторство встановити важче.

Рухавка
Під акомпанемент пісні «Ой, видно село» виконують рухи стройового вишколу.

КІМНАТА ПОРТРЕТНА
— У цій кімнаті музею ми бачимо фотокартки героїв визвольного руху, газети, листівки, нагороди, а також можемо ознайомитись з біографіями провідників повстанського руху.

Літературознавці: Перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 році.

Біографи: Степан Миколайович Чарнецький — поет, фейлетоніст, театральний діяч і критик. Народився 21 січня 1881 в селі Шманьківці. Вищу освіту здобував у Львівському політехнічному інституті. Член літературної групи «Молода муза». З 1906 року — театральний референт товариства «Руська Бесіда» у Львові, протягом 1913—1914 років режисер і мистецький керівник його театру. Співробітник щоденника тижневика «Українське Слово», фейлетоніст (псевдонім Тиберій Горобець), «Українського Вісника» — «Діла» і редактор журналу «Будяк». Автор патріотичного гімну українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…»). Помер 1944 року, похований у Львові.

Літературознавці: Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», С.Чарнецький був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була». Для оптимістичнішого фіналу він вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». С.Чарнецький дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чернецький доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Михайло Коссак розклав її на інструменти. Вистава спричинилася до популяризації пісні, особливо її останньої строфи «Ой у лузі…». Від акторів театру пісню сприйняла молодь.
У серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой, у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру.

Біографи: Григорій (Гриць) Андрій Трух народився 19 лютого 1894 року в с. Гірне Стрийського району Львівської області. У 1914 році закінчив гімназію і з початком війни вступив до Українських Січових Стрільців. Був командиром чоти у сотні Дмитра Вітовського, провідником розвідувальних стеж у Карпатах. Поранений під Болеховом 30 травня 1915 року.
В бою під Потуторами на Бережанщині 30 вересня 1916 року врятувався з однією чотою з оточення. Восени 1917 року був у званні поручника командиром сотні Легіону УСС.
Після окупації краю поляками прийняв монаший чин. Як священик діяв у Галичині, на Холмщині і (з 1932 р.) в США й Канаді.
Автор низки книг і брошур, в тому числі й «Граматики української літературної мови», редактор журналу «Світло» (1943—1946). Є одним з авторів слів славню (гімну) Українських січових стрільців «Червона калина».
Помер в Канаді, в Ґрімсбі (Онтаріо) 1959 року.

Літературознавці: Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі…» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі.
Що стосується авторства музики, то Степан Чарнецький твердив, що мелодію підібрав він сам. Музикознавці ж Філарет Колесса і Василь Витвицький вважають її народною. В. Витвицький стверджував, що це мотив пісні «Ой зацвіла червона калина над криницею». А Володимир Гордієнко у своїй праці «Українські Січові Стрільці» повідомляє, що музику написав відомий композитор, автор багатьох стрілецьких пісень Михайло Гайворонський.

Аудіо- і відеосприйняття історичної хроніки у супроводі пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася» у виконанні Національної заслуженої капели бандуристів ім. П. Майбороди

КІМНАТА ЗБРОЇ
— Ще у музеї є справжня зброя, і кожний з відвідувачів може взяти її в руки і навіть постріляти.
Для нас найбільшою зброєю є слово.

Виразне читання.
Учні читають вірш по черзі — по одній строфі.
— Що символізує калина? Які ще символи вам відомі?

Метод «Гронування». Укладання грона до слова «калина».
Калина — символ людської пам’яті, бо нагадує про рідний край.
Калина — символ українського роду.
Калина — символ безсмертя.
Калина — мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність.
Калина — дерево українського роду. Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому й отримала калина таке ім’я від старослов’янської назви Сонця — Коло. А оскільки ягоди калини червоного кольору, то й стали вони символом крові та безсмертного роду.
Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов’язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового древа, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов’язує світ мертвих зі світом живих. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного.
Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя, і тими, котрі ще чекають на своє народження.
Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо.
А ми нашу славну Україну розвеселимо!

705

— Чому Україна порівнюється з калиною?

Робота з текстом твору.
Знайдіть постійні епітети, які поети використали у пісні.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Бесіда
— Чому і для чого ми повинні пам’ятати історію рідного краю і тих, хто її творив?
— Для чого писалися стрілецькі пісні?
— Для чого січовики йшли воювати?
— Якою стрільці намагаються зробити Україну?

Інтерактивна вправа «Очікування». Вчитель пропонує кожному учневі по черзі підійти до «Калинового очікування», знайти свою «ягідку» і оцінити, наскільки виправдались його очікування; якщо очікування здійснились менше ніж наполовину, ягідку зірвати.
За формою калинового кетягу можна судити, чи вдався урок.

Само- та взаємооцінювання роботи на уроці.
Калиновий кетяг на грудях — яскраве мірило якості роботи на уроці. Учні самі ставлять собі оцінку, порівнюючи власні кетяги з іншими.

VI. Домашнє завдання.

Обов’язкове: підготуватись до виразного читання вірша С.Чарнецького і Г. Труха «Ой, у лузі червона калина похилилася»; дати відповіді на питання підручника.

За бажанням: вивчити напам’ять вірш; написати міні-твір «Захисники Батьківщини», використовуючи в ньому цитати зі стрілецьких пісень; намалювати плакат.

Урок № 11. «Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха — пісня, що стала народною. Конспекти уроків української літератури, 6 клас

Повернутися на сторінку Українська література 6 клас

Комментарии закрыты.