Урок на тему: Ю. Яновський. Новели з роману «Вершники»: «Подвійне коло», «Шаланда в морі». Ідеї та проблеми, українська література, 11 клас

Урок на тему: Ю. Яновський. Новели з роману «Вершники»: «Подвійне коло», «Шаланда в морі». Ідеї та проблеми, українська література, 11 клас

Мета: Мати загальне уявлення про творчий доробок Ю.Яновського і знати зміст, проблематику новел „Подвійне коло” та „Шаланда в морі”. Розвивати навички аналізу текстів, визначення основних проблем.

ХІД УРОКУ Ю. Яновський. Новели з роману «Вершники»: «Подвійне коло», «Шаланда в морі». Ідеї та проблеми, українська література, 11 клас

1. Організаційний момент

2. Ознайомлення з темою та навчальними цілями заняття.

1. Життєвий і творчий шлях Юрія Яновського

2. Творчість Ю.Яновського.

3. Романтико-героїчне зображення подій громадянської війни у романі „Вершники”:

а) жанрова своєрідність роману,
б) особливості композиції „Вершників”,
в) образи роману,
г) мова і стиль твору.

3. Мотивація навчання:

За типом світобачення він був романтиком. Світ бачив безмежним, загадковим і мінливим. З дитинства багато хворів, переніс шість важких операцій – шість разів був на грані смерті. Звідси його палке життєлюбство, нестримний потяг до краси навколишнього світу, вміння ту красу віднайти й передати – його романтика вітаїзму (від лат. vita – життя) суголосна поширеній у 20-ті роки світоглядній позиції.

Отже, ріс мрійливим, тендітним, задумливим. Дуже захоплювався морем. Усе життя йому буде огидно „буденна провінціальщина”, яку він вважає „одвічним прокляттям української нації”, напівінтелігенщина (нехтування знанням і культурою, бездумне ставлення до світу). Він не міг уявити себе автором „зеленої, повзучої прози”. Він був поетом, мислив образно, дійсність бачив образно. І вірші писав усе життя, хоч дедалі рідше і рідше.

На широту його світогляду впливали книги, прочитані в юності, те культурно-мистецьке оточення, в яке пощастило потрапити молодим. Р.Кіплінг, Д.Лондон, О’Генрі, М.Твен, Д.Конрад – ось неповний перелік „Володарів романтичного слова”, які зваблювали юного мрійника в загадкові прерії, екзотичні землі, незвідані ще моря. Імпонували сильні, сміливі герої, які завжди перемагали й досягали мети.

Усе життя любив подорожувати. Був ініціатором письменницької команди, яка часто мандрувала Україною на автомашині. Тільки дорогу в нікуди сприймало його серце, а воно з плином років усе наближалося і, нарешті, стала неминучою реальністю. О.Довженко записав у щоденнику: „Нещасливий мій друг. Скільки й пам’ятаю я, весь час він мучився, страждав і фізично і душевно. Все життя його було скорботне. Навіть писати перед смертю почав по-руськи, очевидно з огиди до обвинувачень у націоналізмі, з огиди до дурнів безперечних, злих гайдуків і кар’єристів”.

В нього не стріляли в підвалах НКВС, не відправляли етапом на Колиму чи Соловки. Його переслідували все життя, послідовно, наполегливо витруювали живий дух Художника, Поета. Духовна смерть наступала значно раніше фізичної. Смерть таланту, даного Богом, зазнало багато українських митців. Його критикували за новаторський роман „Майстер корабля”, дружньо цькували за „Чотири шаблі”. 1929 р. слідом за сфабрикованим процесом Спілки визволення України (СВУ) посунеться лавина репресій. Його теж могли „забрати”. Ідеологічно правильні „Вершники” на якийсь час врятували його становище. Ганебна, жорстока критика „Живої води” змусить писати „Київські оповідання”, оптимістично фальшиві, пафосні.

Він залишив багатожанрову спадщину. 70 новел, оповідань, чимало поезій, повість, романи, 7 п’єс, кіносценарій, публіцистика. Не все цікаве для нас, не все художньо вартісним було і за життя письменника. Ранні новели, оповідання, „Байгород”, „Майстер корабля”, „Чотири шаблі”, кілька розділів „Вершників” – це все, що встиг створити вільно Ю.Яновський. Далі істинне обличчя митця закінчилося. Перетворити вільного письменника у красиву воскову ляльку, вставити їй штучне серце, яке б забилося відповідно до партійних вказівок – в цьому полягало „культурне будівництво” в пролетарській державі.

Ю.Яновського справедливо називають новатором в українській літературі ХХ ст. Він – представник неоромантичної течії, намагався відходити від усталених схем, банальності, трафаретів.

Перші збірки новел Ю.Яновського „Мамутові бивні”, „Кров землі” підтвердили про відхід від народницько-просвітницьких традицій ХІХ ст. – поч. ХХ.

Проблематика оповідань цих збірок пов’язана зі спробою письменника осмислити, зрозуміти специфіку громадянської війни в Україні, звернути увагу на повстанську стихію, отаманство, партизанську вольницю. Його герой романтичний, він стоїть перед вибором, перемагає в якому революційний обов’язок. Він – сильна, вольова натура, яскрава особистість, ним у першу чергу керує революційна ідея. Особисте відступає на другий план. Цей мотив провідний у тогочасній прозі.

Вплив зарубіжної романтичної класики позначився на романах „Майстер корабля” і „Чотири шаблі”.

4. Актуалізація опорних знань 

1. Яким псевдонімом підписав Ю. Яновський свою першу поезію «Море»?
А Юрій Майоров;
Б Георгій Яновський;
В Георгій Ней;
Г Юрій Юрченко.

2. Укажіть назву книжки оповідань Ю. Яновського, що побачила світ у 1925p.:
А «Гамбург»;
Б «Вершники»;
В « Київські оповідання »;
Г «Мамутові бивні».

3. Слова «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» належать герою роману Ю. Яновського «Вершники»:
А Мусію Половцю;
Б Андрію Половцю;
В Івану Половцю;
Г Панасу Половцю.

4. Сентенція «Людина — натура творча. Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити», — є ідейнопровідною у творі Ю.Яновського:
А «Вершники»;
Б «Чотири шаблі»;
В «Майстер корабля»;
Г «Байгород».

5. Ідейну спрямованість якого свого роману Ю. Яновський пояснив так:

«Я пишу щось більше, ніж партизанщина… про великий стихійний вибух віками поневоленого народу. Більшовицька партизанщина лише частка його. А народ у своїй цілості має свою історію, свою культуру, свою поезію, звичаї…»?

А «Чотири шаблі»;
Б «Жива вода»;
В «Вершники»;
Г «Майстер корабля».

6. Укажіть назви новел з роману Ю. Яновського «Вершники»:

1 «Чотири шаблі»;
2 «Поворот»;
3 «Дитинство»;
4 «Подвійне коло»;
5 «Шаланда в морі»;
6 «Кров землі»;
7 «Дзвін».

7. Розмістіть етапи життя і творчості Ю. Яновського в правильному порядку.
А Ю. Яновський — головний редактор Одеської кінофабрики.
Б Здобуття освіти в Єлисаветградському реальному училищі.
В Вихід роману «Жива вода».
Г Ю. Яновський як член ВАПЛІТЕ.
Д Написання «Київських оповідань».

8. Укажіть другу назву роману Ю. Яновського «Жива вода», під якою примусово виправлений твір вийшов після смерті письменника.

5. Формування вмінь і навичок

Переказ і аналіз новел

6. Закріплення знань.

1. Розкажіть про життєвий і творчий шлях Ю.Яновського.
2. Які на вашу думку, події особливо вплинули на формування світобачення майбутнього письменника?
3. Що ви знаєте про значення кіно в творчості Ю.Яновського?
4. Які засоби кіно стилістики використовує письменник у своїх творах?
5. Що можете розповісти про творчу співпрацю Яновського і Довженка.
6. Що спільне, а що відмінне в творах цих двох романтиків?
7. У чому проявляється романтичне світобачення митця?
8. У чому полягає трагедія Ю.Яновського як творчої особистості? Наведіть факти, які підтвердили це. Скористайтеся щоденниковими записами митця, листуванням.
9. Ознайомтеся з поетичною спадщиною письменника. Чи ж Яновський-поет відбувся?
10. За стильово-родовими ознаками Яновський більше поет чи прозаїк?
11. За якими ознаками називаємо „Майстер корабля” романтичним твором?
12. Простежте за роздумами письменника про майбутню долю українського народу, які він висловлює вустами своїх героїв у „Майстрі корабля”.
13. Хто ще з митців, окрім Ю.Яновського, є представником романтичної течії в українській літературі ХХ ст.?
14. Як би ви визначили тему „Вершників”? Чи вона така, як у „Чотирьох шаблях”?
15. Який твір на ваш погляд, можна вважати вершинним у творчому доробку Ю.Яновського?
16. Самостійно проаналізуйте новелу „Подвійне коло” за таким планом:
1) проблематика,
2) історичне тло зображуваних подій,
3) місце новели в творчості Ю.Яновського і в українській літературі ХХ ст.
4) характеристика образів новели,
5) жанрові і стильові особливості твору,
6) символічне значення назви. Ваша версія,
7) образ автора в новелі.

17. Що об’єднує новели „Подвійне коло”, „Шаланда в морі”, „Дитинство”.

18. Як ви гадаєте, чому „Вершники” не розпочинаються новелою „Дитинство”? За хронологією подій вона мала б бути першою…

7. Звіти про виконану роботу.

„Вершники”
Після заяви в 1935 р. роману в новелах „Вершники” письменник став досить відомим. Цей твір узагалі довгий час вважався вершинним здобутком митця. „Вершники” були своєрідним компромісом із самим собою, способом реабілітувати себе перед офіційною критикою, „виправити” помилки „Чотирьох шабель”, за які було розіп’ято письменника. Роман цей з’явився своєчасно. Вже були арештовані М.Куліш, В.Підмогильний, Є.Плужник, М.Зеров, М.Драй-Хмара, розстріляний Г.Косинка…

„Вершники” написані ідеологічно правильно, є в них і провідна роль більшовицький партій, і перемога червоного прапора, і оспівування „непорушного” союзу робітників і селян, героїзм комуністів. Роман був даниною свого часу, але на відміну від подібних творів, усе-таки талановитою. У кращих новелах „Дитинство”, „Подвійне коло”, „Шаланда в морі” автор апелює до загальнолюдських вартостей. Він показує трагедію українського народу – розпад роду, родини заради якихось нових цінностей. Всі три новели пов’язані між собою цією болючою і актуальною проблемою.

Головна тема роману – зображення громадянської війни, простого трудового народу – сталеварів, селян, шахтарів, інтелігенції.

Особливості побудови: твір складається з восьми сюжетно завершених новел („Подвійне коло”, „Дитинство”, „Шаланда в морі”, „Батальйон Шведа”, „Лист у вічність”, „Губенко, командир полку”, „Шлях армій”, „Адаменко”). Кожна новела – цілком самостійний художній твір і в той же час всі вісім новел-розділів об’єднані в одне ціле спільністю теми, ідеї, системою образів. У центрі роману не історія особистого життя героїв, а події суспільного характеру. У своєму творі Яновський поєднав ознаки жанрів народної думи, героїчної поеми, новелістичного роману.

У романі відтворена широка картина громадянської війни в Україні: запеклі бої в степу під Компаніївкою („Подвійне коло”), підпільна робота в Одесі серед французьких, грецьких та інших військ інтервентів, рейд робітничого шахтарського загону („Губенко, командир полку”), бій під Херсоном („Батальйон Шведа”), боротьба з німцями, денікінцями („Лист у вічність”, „Адаменко”), вирішальна битва на Перекопі („Шлях армій”). Кожна із цих новел зображує якусь із сторін революційної героїки. В цілому у творі розгортається широка панорама класових битв часів громадянської війни в Україні. Автор не дотримується хронологічної послідовності подій.

Роман розпочинається новелою „Подвійне коло” (коло класових інтересів і родинних) – роздуми митця про непростий час в історії свого народу, коли брат убиває брата. Бій у степу під Компанії вкою символізує всю складну ситуацію в Україні під час громадянської війни. І хоч врешті-решт перемагає інтернаціональний загін Івана Половця, але емоційний акцент зовсім на іншому – автор не підтримує цю криваву різню, хоч вона і заради нового життя.

Махновський загін Панаса б’ється з петлюрівцями, яких очолює брат Оверко. Куля Панаса „вибила Оверкові мозок на колесо, блискавка розколола хмару, слідом ударив грім” – символічна картина. І ось похорон. У його описі виділяється суттєва деталь: „По обличчю Панаса Половця бігли дощові краплі, збоку здавалося, що він слізно плаче коло готової могили. І всього загону текли дощові сльози, це була страшна річ, щоб отак плакав гірко цілий військовий загін, а дощ не вгавав”.

І наче не буде кінця і краю дощу, бо „залізна жорстокість” запанувала людьми. Дощ на обличчі Панаса і всього загону – то його цілий докір (автора), бо вголос, відверто він уже не міг висловлювати своїх думок і виражати свої істинні почування.

Після кипіння почуттів, смертельного лютування шабель раптово наступає тиша (розділ „Дитинство”). У „Дитинстві” Яновський змальовує дореволюційне життя, розкриваючи соціальну нерівність між трудящими і експлуататорами, що призвело до революційного вибуху („Подвійне коло”). Новела „Дитинства” сповнена описів степових просторів, народних звичаїв, пісень. Розповідь про Данилове дитинство.

І в новелі „Шаланда в морі” – образ старого Мусія Половця, який визволяє з тюрми підпільника Чубинка. Психологічна напруженість поділ передається через сприйняття Половчини, стійкість і мужність якої асоціюється з незламною скелею. Через усю новелу проходить образ вітру – трамонтану, що є уособленням життєвих бур, які зустрічаються на шляху подружжя Половців. Мусій уособлює найкращі риси народу – мудрість, людяність, працьовитість, хоробрість. Двобій з крижаним морем – характер героя. Дбайливий голова рибальської артілі, безстрашний побратим Губенка (врятовує його з плавучої французької в’язниці).

„Батальйон Шведа” – пов’язаний з р. „Дитинство”. Данило – колишній чабанчук – тепер – комісар. „Товариш Данило веде батальйон босих олешківських морячків, з яких потроху та помалу виростає військова одиниця…”

„Лист у вічність” — автор зіставляє мить героїзму борців за волю з вічністю. Образ листоноші переростає в узагальнюючий образ безсмертя рядового бійця революції. Своїм подвигом, своєю нездоланною вірою в перемогу безіменний партизан передає лист у вічність: „Лист у вічність пішов разом із життям, як світло від давно згаслої одинокої зорі”.

Особливе місце в структурі роману новели „Дитинство”. Вона оповідає про дитячі літа комісара Данила Чабана, майбутнього письменника. Вихователі Данилка – безкраїй південний степ, повний всілякого зілля, квітів, пахощів, вітрів, сонця, і прадід Данило, старезний „знатник, що знає всі весняні тайни” й таємниці степу. І знову підкреслює письменник силу сім’ї, силу єднання поколінь, силу прив’язання онука і прадіда, сина й батька.

Цей розділ наче довідник за народних звичаїв, обрядів, замовлянь, його джерела, безумовно, глибоко фольклорні. Тут чудові описи народних звичаїв і свят: сорока святих, коли день порівнюється з ніччю, теплого Олекси, вербної неділі, білого тижня, коли білять хати, Великодня, гробків і т.д.

У мову твору вплетені слова молитви, народні афоризми, замовляння, рядки з пісень, легенди й перекази.

Деякі дослідники (Юрій Лавріненко) вважають, що праобразом Данила Чабана був письменник-драматург Микола Куліш. Він же діє і в новелі „Батальйон Шведа”, боа саме Куліш організував півтори тисячі олешківців у „Перший Український Дніпровський полк”. Та коли писалися „Вершники” Куліш вже мордувався на Соловках, отже, полк у романі став червоним батальйоном, відповідно до вітру епохи.

8. Коментар виконання практичної роботи.

9. Підсумок заняття.

1. Трагедія роду Половців (за романом Ю.Яновського «Вершники»)
2. Звеличення патріотизму в романі Ю.Яновського «Вершники»
3. Мої враження від роману «Вершники» Ю.Яновського

10. Домашнє завдання.

Теми рефератів

1. „Юрій Яновський і ВАПЛІТЕ”.
2. „Доля українського народу в художньому осмисленні Юрієм Яновським”.
3. „Визвольний пафос роману „Чотири шаблі”.
4. „Мрія і передбачення Юрія Яновського”.

Урок на тему: Ю. Яновський. Новели з роману «Вершники»: «Подвійне коло», «Шаланда в морі». Ідеї та проблеми, українська література, 11 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 11 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків з української літератури, 11 клас

Комментарии закрыты.