Урок на тему: Олександр Довженко — творець поетичної кіноповісті. Зворушливі спогади про дитинство в «Зачарованій Десні», українська література, 11 клас

Урок на тему: Олександр Довженко — творець поетичної кіноповісті. Зворушливі спогади про дитинство в «Зачарованій Десні», українська література, 11 клас

Мета: Ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника. Вдосконалювати навички проблемного аналізу художнього твору та аналізу образів – персонажів, навички пошукової діяльності, самостійної роботи з додатковою літературою; вміння вести дискусію.

ХІД УРОКУ Олександр Довженко — творець поетичної кіноповісті. Зворушливі спогади про дитинство в «Зачарованій Десні», українська література, 11 клас

1. Організаційна частина:

2. Актуалізація опорних знань з раніше вивченого матеріалу

Олександр Довженко режисер, сценарист, автор розповідей і повістей.

Народився в селі Сосниці Чернігівської губернії на Україні. Закінчив Глухівський вчительський інститут (1914). Учився в Київському університеті і Комерційному інституті в Києві. Викладав фізику, природознавство і гімнастику в гімназії (1914-1917). У 1920-1921 брав участь у створенні Київського відділу народного утворення, у 1921-1923 — на дипломатичній службі в Польщі і Німеччині. Вчився живопису в Мюнхені й у Берлінському художньому училищі. У 1923-1926 — художник-ілюстратор газети «Вісти ВУЦВК» у Харкові. З 1926 — режисер-постановник на кіностудіях Одеси, Києва, Москви. У 1949-1951 і 1955-1956 — викладач ВГИКА. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1940). Народний артист РСФСР (1950). Лауреат Ленінської премії (1959 — посмертно за літературний сценарій «Поема про море»). У 1957 Київській кіностудії художніх фільмів привласнене ім’я А. П. Довженко. У 1972 затверджена Золота медаль імені А. П.Довженко «За кращий військово-патріотичний фільм».

3. Викладання нового матеріалу.

3.1.Тема заняття:

Олександр Довженко — творець поетич­ної кіноповісті. Зворушливі спогади про дитинство в «Зачарованій Десні».

3.2. Мотивація вивчення теми:

Із дитинства був неперевершеним мрійником і фантазером. Та й зрілим уже майстром, як писав Остап Вишня, «завжди він говорив не про те, що було, і не про те, що є, а про те, що колись буде». Мріяв усю землю перетворити на розкішний квітучий сад. Для початку посадив фруктові сади на Київській кіностудії та на Мосфільмі.

Його називали «живим акумулятором ідей». Умів розповіддю захопити слухачів, був надзвичайно артистичною людиною. Скрізь бажав втрутитися. Мав пристрасть усе перебудовувати і змінювати.

Це – Олександр Довженко. Кінорежисер, сценарист, письменник, художник, публіцист

3.3. План вивчення нового матеріалу:

  • Життєвий шлях Олександра Довженка
  • Олександр Довженко — творець поетич­ної кіноповісті.
  • Зворушливі спогади про дитинство в «Зачарованій Десні».

4. Виклад нового матеріалу.

Олександр Довженко
(12 вересня 1894 — 25 листопада 1956)

10 вересня 1894 року
З’явився на світ Олександр Довженко в селі Сосниці, на його околиці, що називалася В’юнище, на Чернігівщині (показують на карті) в родині неписьменних селян. Батьки мали аж 14 дітей, із них вижило тільки двоє – Сашко і Поліна, яка згодом стала лікарем. У Сосниці створено меморіальний музей митця. На подвір’ї колишньої садиби скульптура стрункого замисленого хлопчини – юного Сашка. Звідси вирушив він у великий світ мистецтва. Спочатку його стежина вела в місцеві школи (початкову, вищу). Учився добре, багато читав, аж мати часто сварила

З 1911
вчиться у Глухівському вчительському інституті, займається самоосвітою, потай читає заборонену українську літературу. Його з радістю чекали вдома на канікули: прибирали, варили смачний обід, пекли пироги з яблуками. Мама з цієї нагоди вдягала святкове вбрання – Сашка любила найбільше з усіх. Та його й не можна було не любити: ніжний, охайний, працьовитий, завжди усміхнений і добрий. Умів розмовляти з людьми. Після закінчення інституту вчителює в Житомирі, Києві. Викладає фізику, географію, природознавство, історію, навіть гімнастику. Мріє про університетську освіту, про академію мистецтв.

1917
вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет. Революційні події в Україні захоплюють і його, він вірить у національне визволення рідного народу, намагається докласти і власних зусиль для досягнення довгоочікуваної свободи. Стає вояком УНР, служить у петлюрівській армії.

у 1919
Нещодавно розсекречені документи з архівів ЦК ВКП(б) засвідчують, що органи ЧК. за антибільшовицьку діяльність присудили Довженка до ув’язнення в концентраційному таборі. Але про нього потурбувалась партія боротьбистів

У 1920
він разом із В.Елланом-Блакитним (лідером боротьбистів) приєднався до КП(б)У, з якої під час однієї з політчисток був виключений Працює лектором при штабі Червоної дивізії. В Житомирі завідує партшколою, бере участь у підпільній боротьбі проти білополяків. У Києві працює секретарем губернського відділу наросвіти, комісаром Українського державного театру ім.Т.Шевченка.

1921
його послали за кордон на дипломатичну службу: Варшава, Париж, Лондон

У 1922-1923
живе в Берліні, обіймає посаду секретаря генерального консульства УРСР у Німеччині, приватно вчиться в майстерні відомого в Європі художника Віллі Еккеля

У 1923
повертається в Україну, до Харкова. Стає художником-ілюстратором, автором політичних карикатур

Відвідує засідання «Гарту», невдовзі стає одним із засновників найпрогресивнішої на той час літературної організації письменників – ВАПЛІТЕ. Йому імпонує ідейно-естетична позиція її лідера М.Хвильового: вільний, самостійний шлях українського мистецтва, орієнтація на здобутки світової культури, а не російської. Такі погляди О.Довженка викладено в його статті «До проблеми образотворчого мистецтва», надрукованій у першому збірнику ВАПЛІТЕ

1926
переломний у творчій долі О.Довженка. Юрій Яновський, тоді головний редактор «одеського Голівуду», залучає до роботи на ній і О.Довженка. уже 1926 р. Довженко створив за своїми сценаріями перші фільми: короткометражні комедії «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання». Звісно, то були ще учнівські роботи

1927
стрічка «Сумка дипкур’єра» засвідчила про неабиякі мистецькі здібності режисера

У 1928
з’явилася «Звенигора», яка принесла Довженкові визнання і світову славу: з успіхом обійшов екрани багатьох країн світу. На нього звернула пильну увагу тодішня мистецька зарубіжна громадськість

1929
Наступний фільм «Арсенал» було створено за власним сценарієм режисера вже на Київській кіностудії, куди перебрався О.Довженко нині вона носить його ім’я, дам діє музей. І щороку квітне яблуневий сад, посаджений руками митця.

1930
Світову славу О.Довженкові приніс його останній німий фільм «Земля». У цей час він одружується з акторкою, режисером його майбутніх стрічок Юлією Солнцевою. Разом вони роблять турне по Європі: в Берліні, Парижі, Лондоні, Празі демонструються фільми О.Довженка, відбуваються численні зустрічі з журналістами, кіномитцями, доповіді про нове мистецтво

Кінофільм «Земля» інакше було сприйнять в Москві, тріумф цієї геніальної стрічки там був короткочасним. Партійними ортодоксами його трактовано як націоналістичний, шкідливий, бо надає перевагу біологічному над соціальним, до того ж у ньому відсутні чіткі класові характеристики. Задля збереження свого творчого кредо митець мусив робити відповідні висновки.

1932
З великим зусиллям створює свій перший звуковий фільм «Іван», який з’явився на екранах Хоча це був фільм на актуальну тоді тему індустріалізації, та автор зробився ще більш невгодним для партійних наглядачів за мистецтвом.

1933
В Україні голод, насувається хвиля масових репресій. Та революція, в яку фанатично повірило багато митців, несподівано принесла гіркі наслідки. О.Довженко перебирається до Москви, а потім – на Далекий Схід Там збирає матеріал для майбутнього свого фільму: знайомиться з Сахаліном, тайгою, рікою Амур.

у 1935
Наслідком цієї романтичної подорожі став фільм «Аероград», що відповідає замовленню влади

Довженко остаточно потрапляє в «пащу дракона», якою була тоталітарна система. Його нагороджують орденом Леніна у 1935 році, коли багатьох українських митців уже було репресовано… Отож, довіру партії та уряду мусить виправдовувати і надалі.

1939
На київській кіностудії з’являється фільм О.Довженка за його ж сценарієм «Щорс» — про червоноармійського комдива, який мужньо загинув у боях з Армією УНР. Виконанням замовлення «на горі» були задоволені. Довженка залучають до важливих комісій і делегацій, відправляють на Західну Україну знімати кінохроніку «Звільнення». Все це свідчить про офіційну реабілітацію митця

1941
З початком війни О.Довженко разом із Київською кіностудією, якою тоді керував, потрапляє до Уфи, невдовзі до Ашхабада. Добровольцем іде на фронт як кореспондент газети «Красная Армия». В політуправлінні Південно-Західного фронту йому присвоюють звання полковника. Бере участь у визволенні Харкова і Києва. Цей період переломний у творчій долі митця, хоча й не несподіваний. У ньому інтенсивно розвивається письменник – з’являється низка публіцистичних статей, у фронтових газетах друкуються його оповідання «Незабутнє», «На колючому дроті», «Мати», «Воля до життя», «Ніч перед боєм», «Тризна», «Федорченко», «Перемога». Створює п’єсу «Потомки запорожців», починає вести «Щоденник», який є щемливою та болісною сповіддю художника, писати кіноповість «Зачарована Десна».

У 1943
Довженко завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив друкувати і ставити за нею фільм. Страшний удар для митця! Але «Мовчки впасти і вмерти» він не хотів. Натомість створює «Повість полум’яних літ», яку 1961 р. екранізує Ю.Солнцева. то був своєрідний другий варіант «України в огні», в якому, щоб не дратувати можновладців, знято всі «гострі кути».

У повоєнний час
Довженкові не дозволяють вертатися в Україну, до останніх днів він живе в Москві. Працює членом редколегії сценарної студії, членом художньої ради на Мосфільмі, викладає у ВДІКу, читає лекції на режисерських курсах.

У 1948
пише п’єсу «Життя в цвіту», за якою невдовзі знімає красивий, ідеологічно правильний, але неправдивий в основі своїй фільм «Мічурін».

У 1949
митець одержить за нього Державну премію, яка означала офіційну реабілітацію Довженка після «України в огні».

Його магнітом тягнуло в Україну, насильницька ізоляція від рідного народу ставала дедалі нестерпнішою. Тому заходився працювати над новим кіносценарієм і кіноповістю «Поема про море» — йому випала можливість виїхати у довготривале творче відрядження на будівництво Каховської ГЕС

Довженко домагався дозволу ставити фільм «Поема про море» на Київській кіностудії. Це був би черговий «офіційний» фільм. У 1958 р. Ю.Солнцева його завершить, а 1959 р. митцеві посмертно присуджена Ленінська премія.

29 листопада 1954 р.
О.Довженко записав у щоденнику: «Трудно жити й творити без щастя. Я стомлений, знесилений душевно вкрай». Позаду в нього було надзвичайно тяжке життя. Спочатку воно минало в пошуках себе, а потім у постійному виборюванні свого місця під сонцем ціною непоправних втрат творчої свободи, власного голосу. Неспокійне, зболене серце митця вже не витримувало розлуки з Україною, постійних цькувань з боку недругів, тиску чиновництва, не витримувало дисгармонії, жорстокості та абсурдності світу.

25 листопада 1956 р.
далеко від України, в чужій Москві, серце О.Довженка зупинилося

5. Закріплення нового матеріалу:

На перший погляд здається, що повість «Зачарована Десна» — твір безконфліктний. Але це, звичайно ж, не так. Конфлікт тут цілком залежний від родової визначеності повісті. Максим Рильський казав, що «Зачарована Десна» – це задушевна лірична сповідь, по вінця напоєна любов`ю до рідного краю, до трудового народу, до України…» Лірична повість має ліричний конфлікт. У цьому іще одна особливість композиції твору. Це конфлікт почуттєвий, що виникає від відчуття суму, туги за дитинством, за його безповоротністю. Подібний конфлікт зустрічаємо в ліричному вірші М.Рильського «Туга за молодістю»:

Яким би був я йолопом жахливим,
Коли б почав завидувати юним,
Рум’янощоким та блискучооким,
Коли б запав у жалюгідну заздрість…
Та жаль світанків тих, які лиш раз палали,
Тих неповторних гроз, що в вічність одблищали,
Жаль темних поглядів, жаль білих рук дівочих,
Жаль сну ранкового по тих безсонних ночах,
Що теж були, як сон, як світла й тіней гра…
Жаль лиха першого і першого добра,
Жаль дружби на весь вік, що гасла за хвилину,
Хвилинних успіхів, що пронесу до загину,
І снігу, й снігурів, і злетів, і проваль…
Жаль світу цілого – землі і неба жаль!

Ось такий ліричний конфлікт, ім’я якому «туга за молодістю», покладено в основу «Зачарованої Десни».

Головний чинник композиції повісті – асоціативний. Автор згадує передусім те, що найбільше вразило в дитинстві. З кожного свого предка О.Довженко робить героя, виразника національного духу, образ красивий і правдивий. Веде нас шляхом створення портретів або шляхом опису яскравих епізодів.

Опитування

  • Розкрити автобіографічний характер «Зачарованої Десни»
  • Філософське осмислення краси людини і краси природи
  • Відобразити елементи народознавства у творі (народна творчість, сімейні традиції, етнопедагогіка).

 

Аналіз образів – персонажів повісті.

Образ діда Семена.

Автор докладно виписує його всебічний, універсальний портрет.

Завдання:

Побудувати асоціативне гроно, пов’язане з образом діда Семена та розшифрувати його. (Студенти працюють в парах.)

Чимало підказок для побудови такого грона існує в тексті повісті

Образ баби Марусини.

Завдання:

Підготувати ліричну сповідь літературного героя від імені баби Марусини.

Образи батька та матері Сашка.

Розв’язання проблемних питань:

1. Визначте основні риси характеру та вдачі матері, аргументуйте свою думку.

2. Чому матері хотілося бути обраною Богом і з якої причини вона взялася лікувати людей?

3. Чи можна вважати гумористичні сцени зневагою до неньки?

4. Яким постає у творі Петро Довженко?

5. Чи ідеалізує автор свого батька?

Образ Сашка.

Завдання:

Створити інформаційне гроно знакових подій у житті головного героя та на основі спостережень за поведінкою Сашка визначити ті риси характеру та вдачі, які пізніше вирізняли особистість зрілого майстра.

1. Підведення підсумків аналізу художніх образів.

Розв’язання проблемного питання:

Чи є у кіноповісті «Зачарована Десна» негативні персонажі?

Експрес – опитування:

1. Що ви довідалися про роботу О.Довженка над кіноповістю «Зачарована Десна» з біографії письменника та «Щоденника»?
2. Як ви розумієте вислів: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє»?
3. Назвіть особливості композиції кіноповісті «Зачарована Десна».

Прокоментувати, зачитані цитати

«У нас був дід дуже схожий на Бога. Звали нашого діда, як вже потім довідавсь, Семеном. Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. Пахнув дід теплою землею і трохи млином. Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир. Любив дід гарну бесіду й добре слово. Він був наш добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом. Найкращою рибою дід вважав линину. Він …неначе брав їх з води прямо руками, як китайський фокусник. Вони ніби самі пливли до його рук. Казали, він знав таке слово. Більш за все на світі любив дід сонце. І любив кашляти. Старі люди по дідовому кашлю вгадували навіть погоду.»

«Заліз я хутко в старий човен, що стояв у клуні в засторонку, і почав думати, що мені робити для поновлення святості.
От тоді-то вперше в житті і вирішив я творити добрі діла. «Що ж його зробить? – думав я, залишивши ластівок. – Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато всяких гріхів на тім світі. Піду знімати перед ними шапку й казати «здрастуйте». Шапка якраз валялась в човні. Це була старенька дідова шапка.»

«Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі. Тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи. Скільки він землі виорав. Скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу скоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя. Одне, що в батька було некрасиве, — одяг.
З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів, — він годивсь на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землі переорав, поки не звільнився від свого смутку.»

«Дивлюсь на чарівний, залитий срібним світлом берег: «Явися на березі лев», — появляється лев. Голова велична, кудлата грива і довгий з китицею хвіст. Іде поволі вздовж висипу над самою водою.
— Тату, гляньте – лев, — шепочу я батькові, як зачарований.
— Де там той лев. То ж…- далі батько почав пильно вдивлятися, і, коли човен порівнявся з левом, батько підняв весло і гучно ляснув плазом по воді.
Ой, лев тоді як стрибне та як рикне! Луна покотилась громом. З мене вилітає душа. Весь берег, кручі, лози, — вся округа переповнилась трепетом.»

«Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства.
Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє.»

«Дивлюсь я на моє небо і повертаю з возом і косарями праворуч і ліворуч, і зоряний всесвіт повертає разом з нами, і я непомітно лину в сон, щасливий.
Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці.»

6. Підсумки заняття.

Літературний диктант за змістом кіноповісті О.Довженка «Зачарована Десна»:
1. Що найбільше любила Сашкова мати?
2. Кого мати називала «рідними ворогами»?
3. Як звали Сашкового діда?
4. Що він любив більш за все на світі?
5. Без чого не могла прожити й дня баба Марусина?
6. Який перший гріх скоїв Сашко?
7. Що він намагався робити «для поновлення святості»?
8. Яку музику більш за все на світі любив Сашко?
9. Хто і чому це зробив: «В великім розпачі прокляв він ім’я боже, і бог мусив мовчати.»
10. Що найбільше ненавидів батько Сашка?
11. Яких домашніх тварин описує О.Довженко?
12. Символом чого у кіноповісті були коні?

Взаємоперевірка відповідей до літературного диктанту (за кожну правильну відповідь – 1 бал).

Літературний диктант за змістом кіноповісті О.Довженка «Зачарована Десна»:
13. Що найбільше любила Сашкова мати?
14. Кого мати називала «рідними ворогами»?
15. Як звали Сашкового діда?
16. Що він любив більш за все на світі?
17. Без чого не могла прожити й дня баба Марусина?
18. Який перший гріх скоїв Сашко?
19. Що він намагався робити «для поновлення святості»?
20. Яку музику більш за все на світі любив Сашко?
21. Хто і чому це зробив: «В великім розпачі прокляв він ім’я боже, і бог мусив мовчати.»
22. Що найбільше ненавидів батько Сашка?
23. Яких домашніх тварин описує О.Довженко?
24. Символом чого у кіноповісті були коні?

Взаємоперевірка відповідей до літературного диктанту (за кожну правильну відповідь – 1 бал).

Розкрийте смисл слів О.Довженка про «щастя бачити …зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах» («Зачарована Десна») і як вони співвідносяться з його творчістю

Дати відповіді на запитання

І варіант
1. Освіта письменника.
2. Як потрапив у кіно?
3. Який твір митця заборонили?
4. У чому трагедія Довженка?

ІІ варіант
1. Родина письменника.
2. Який фільм отримав світове визнання?
3. У якій літературній організації брав участь?
4. Діяльність у воєнні роки.

7. Домашнє завдання:

Для додаткового читання: “Земля”, “Щоденник”, “Ніч перед боєм”.

Додаток

Завдання для самоперевірки

1. Серед дванадцяти найкращих фільмів усіх часів і народів названо створений О. Довженком за власним сценарієм кінофільм
А «Україна в огні»
Б «Земля»
В «Зачарована Десна»
Г «Поема про море»
Д «Щорс»

2. Прочитайте уривок із повісті О. Довженка «Зачарована Десна».

Вона [баба Марусина] була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі, що сховатись од неї не могло ніщо у світі. їй можна було по три дні не давати їсти. Але без прокльонів вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст потоком, як вірші з натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тоді блищали очі й червоніли щоки. Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі…

В авторських інтонаціях цього уривка звучить

А тепло, жаль і співчуття до багатостраждальної селянки
Б неприйняття лихої вдачі героїні
В здивування від поведінки баби Марусини
Г захоплення поетичною емоційністю звичайної селянки
Д іронічне ставлення до героїні

3. У кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» є всі події, КРІМ
А баба проклинає малого Сашка за вирвану моркву
Б батько відводить Сашка до школи
В в уяві Сашка з’являється лев
Г піп із дияконом під час повені освячують паски
Д Сашкова мати саджає біля хати калину

Творчість Олександра Довженка

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Укажіть місце народження О. Довженка:
А с. Сосниця на Чернігівщині;
Б с. Піски на Чернігівщині;
В с Мотронівка на Чернігівщині;
Г м. Ічня на Чернігівщині.

2. Яким псевдонімом підписувався О. Довженко під намальованими
власноруч карикатурами, опублікованими в газеті «Вісті ВУЦВК»?
А Олександр;
Б Саня;
В Сашко;
Г Українець.

3. Який фільм О. Довженка було названо найкращим на кінофестивалі
Всесвітньої виставки в Брюсселі (1958 p.)?
А «Іван»;
Б «Ягідка кохання»;
В «Арсенал»;
Г «Земля».

4. У якому фільмі О. Довженко виступив актором?
А «Щорс»;
Б «Сумка дипкур’єра»;
В «Іван»;
Г «Земля».

5. Про який твір О. Довженко писав у своєму «Щоденнику»: «Мені важко од свідомості, що… це правда. Прикрита і замкнена… правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна, і ніщо не потрібно…»
А «Україна в огні»;
Б «Зачарована Десна»;
В «Повість полум’яних літ»;
Г «Звенигора»;
Д «Земля».

6. Укажіть, протягом якого часу О. Довженко писав «Щоденник»:
А 1941 — 1945 pp.;
Б 1941 — 1948 pp.;
В 1935 — 1943 pp.;
Г 1941 — 1956 pp.;
Д 1943 — 1956 pp.

7. Укажіть перший звуковий фільм О. Довженка і рік його появи на екрані
А «Земля», 1930;
Б «Аероград», 1935;
В «Іван», 1932;
Г «Звенигора», 1928;
Д «Арсенал», 1929.

8. Спогади, «викликані довгою розлукою з землею батьків», бажання «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел» — причини написання твору О. Довженка:
А «Зачарована Десна»;
Б «Україна в огні»;
В «Щоденник»;
Г «Незабутнє»;
Д «Тризна», сформульовані самим автором у преамбулі.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

9. Визначте особливості кіноповісті «Україна в огні»:
1 піднесення проблеми національної самосвідомості людини і народу;
2 використання прийомів загостреної полемічності;
3 показ трагедійності подій Другої світової війни;
4 показ трагедійності подій Громадянської війни;
5 викладення матеріалу в формі щоденника;
6 акцент на проблемі жінки на війні;
7 заперечення антигуманних ідейно-моральних настанов сталінізму.

10. Укажіть назви документальних фільмів, знятих О. Довженком в період Великої Вітчизняної війни:
1 «Мічурін»;
2 «Тризна»;
3 «Битва за нашу Радянську Україну»;
4 «Україна в огні»;
5 «Перемога на Правобережній Україні»;
6 «Поема про море»;
7 «Щорс».

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

11. Установіть відповідність між назвою твору О. Довженка і персонажами.

1 Сашко, прадід Тарас, мати, батько; А «Україна в огні»;
2 Олеся, Василь Кравчина, Максим Заброда; Б «Ніч перед боєм»;
3 Іван Дробот, Петро Колодуб, дід Савка; В «Зачарована Десна»;
4 Іван Орлюк, Уляна, генерал Глазунов. Г «Повість полум’яних літ».

 

Завдання на встановлення правильної хронологічної (логічної) послідовності

12. Розмістіть у хронологічній послідовності етапи життя і творчості О. Довженка.

А Берлін. О. Довженко — на посаді секретаря генерального консульства УРСР в Німеччині.

Б «Був дуже мрійливим хлопчиком. Мрійливість і уява були такими сильними, що іноді життя, здавалось, існувало в двох аспектах… реальному і уявному…».

В Створення короткометражної комедії «Вася-реформатор».

Г Навчання в Глухівському вчительському інституті.

Д Написання п’єси «Життя в цвіту».

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю

13. Назвіть жанр твору О. Довженка «Зачарована Десна».

14. Укажіть прізвище особи, до портрета якої звертається герой кіноповісті «Україна в огні» Лаврін Запорожець зі словами: «Що буде з нашим народом? Виживе він чи загине, що й сліду не стане ніякого?».

15. Укажіть прізвище другої дружини О. Довженка, яка продовжила справу митця після його смерті.

Урок на тему: Олександр Довженко — творець поетичної кіноповісті. Зворушливі спогади про дитинство в «Зачарованій Десні», українська література, 11 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 11 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків з української літератури, 11 клас

Комментарии закрыты.