Тема уроку: Тарас Шевченко «Тополя». Романтична ідея незнищенності кохання й вірності, українська література 7 клас

Тема уроку: Тарас Шевченко «Тополя». Романтична ідея незнищенності кохання й вірності, українська література 7 клас

Мета: ознайомити учнів із баладою Т. Шевченка «Тополя», формувати вміння аналізувати казково-фантастичні мотиви, художні засоби змалювання природи, драматизм ситуації, внутрішній світ героїв як ознаки балади; з’ясувати фольклорну основу твору, роль символів у ній, народнопісенних засобів, зокрема прийому метаморфози; розвивати навички вдумливого, виразного читання творів, їхнього аналізу, висловлення своїх суджень про прочитане; виховувати усвідомлення важливості вірності в коханні між людьми.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: плакат «Рання творчість Т. Шевченка», ілюстрації до балад Шевченка, підручник

Епіграф
Добре бачить лише серце, найголовнішого очима не побачиш.
Антуан де Сент-Екзюпері

ХІД УРОКУ Тарас Шевченко «Тополя». Романтична ідея незнищенності кохання й вірності, українська література 7 клас

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Теоретичні відомості

• Назвати роди художньої літератури. (Епос, лірика і драма, проміжний ліро-епос)

• Який твір називається ліро-епічним? Які його особливості? (Віршований художній твір, у якому наявний сюжет (розповідь про події, вчинки та поведінку героїв) та розкривається внутрішній світ персонажів їхні почуття, переживання.)

• До ліро-епічних творів належать співомовка, легенда, балада, роман у віршах.

Учитель. На уроках зарубіжної літератури ви дізналися про баладу як жанр ліро-епосу. Дайте визначення балади. Назвіть особливості цього жанру.

Балада — невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом.

Ознаки:

  • одна подія з життя героя; нетривалий час дії
  • одна-дві дійові особи;
  • віршова форма;
  • поєднання реального з фантастичним;
  • складні і глибокі почуття героя;
  • напружений драматичний сюжет;
  • висока емоційність.

Які балади ви вивчили на уроках зарубіжної літератури?

Фольклорна — про Робін Гуда.

Літературні:

  • Франсуа Війон «Балада прикмет»;
  • Йоганн Міллер «Рукавичка»; Йоганн Гете «Вільшаний король»; Олександр Пушкін «Пісня про віщого Олега»;
  • Роберт Стівенсон «Вересовий трунок»;
  • Адам Міцкевич «Альпухара».

II. МОТИВАЦІЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель. На сьогоднішньому уроці ознайомимося із баладою Т. Г. Шевченка «Тополя».

Запис теми в зошиті.

Повідомлення завдань уроку, пояснення змісту епіграфа

III. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя.

Історія написання балади «Тополя»
Т. Г. Шевченко — письменник багатогранний. Він писав і поезії, і поеми, і прозові твори, і твори драматичні. А починав свою творчість із балад. У цьому немає нічого дивного. Адже в його спогадах чарівною квіткою цвіла Україна з її прекрасною природою, оповідями про таємничих істот та перетворення, з чудовими, часто драматичними піснями, з легендами та казками.
1837 року Т. Шевченко написав баладу «Причинна». У перше видання «Кобзаря» (1840) увійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї Катерини…». їх об’єднує казково- фантастичний світ, створений автором.
Твір «Тополя» Т. Шевченко написав на основі народної пісні «Мала мати сина, восени женила», у якій розповідається, як зла свекруха прокльонами перетворила молоду невістку в гнучке й високе дерево. Цю пісню дуже любила й часто співала старша сестра Т. Шевченка Катерина.

2. Виразне читання балади «Тополя»

Діалог між дівчиною та ворожкою читають дві підготовлені учениці.

Завдання: визначити тему балади.

Тема. Зображено глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим; відтворення первісних вірувань людей.

Діти записують у зошити.

3. Словникова робота (слова записані на дошці)

Чабан — пастух;

билина — травина;

білим світом нудить — сумує; не знає, де себе подіти;

нищечком — таємно;

старий жде зі старостами — прийшов свататися;

чини — роби;

зіллячко — трава, ліки, отрута;

каламар — чорнильниця.

4. Виділення основних елементів сюжету

Експозиція — вступна частина до твору, де поет із сумом описує тополю.

Зав’язка — «Полюбила чорнобрива козака дівчина».

Розвиток дії — дівчина зустрічалася з козаком, але після її розлучення з хлопцем мати хоче видати заміж доньку.за старого.

Кульмінація — дівчина вирішує скористатися зіллям ворожки.

Розв’язка — дівчина за допомогою зілля ворож¬ки стала тополею.

5. Характеристика образів балади

Зразки учнівських висловлювань

ДІВЧИНА
Головна героїня балади — молода безіменна дівчина. Вона має привабливу зовнішність: чорнобрива, карі оченята, біле личко червоніє.
Дівчина полюбила козака всією душею, усім серцем «любилася, кохалася», але… козак залишив її.

Не співає чорнобрива. …Білим світом нудить:
Без милого батько, мати —
Як чужії люди, без милого сонце світить —
Як ворог сміється,
Без милого скрізь могила…
А серденько б’ється.
Сохне вона, як квіточка.

Для дівчини це було справжнє кохання, тому вона не може погодитися на одруження з іншим. У розпачі вона звертається до ворожки. Автор з повагою ставиться до героїні і підкреслює такі її риси характеру: вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність.

МАТІР ГЕРОЇНІ
Матір героїні вбачала щастя доньки не в коханні, а в матеріальному достатку. Вона не переймається стражданнями своєї дитини. «Чого в’янеш, моя доню?» — стара не спитала». Не порадившись з дочкою, не спитавши її згоди, мати «тихенько єднала» її із багатим старцем. На матір не подіяли відмови дівчини. «Не слухала стара мати. Робила, що знала…» Для неї головне було те, щоб донька жила в достатку.

ВОРОЖКА
Ворожка — це старенька. Вона береться допомагати дівчині, бо «сама колись дівувала, теє лихо знаю…» Люди приходять до неї зі своїми пробле¬мами, і вона всім допомагає.

6. Поняття про романтичний пейзаж

Зверніть увагу на початок та кінець балади (зачитати). Який художній опис використано?

Романтичний пейзаж передбачає яскраву авторську оцінку зображуваного. Цей опис рясніє на фантастичні картини з використанням гіперболи та символів. Стан природи перегукується з переживаннями героя:

Серед степу одна тополя, сильні природні явища: вітер, буря, що гне тополю.

• Образ-символ — тополя.

• Обрамлення — підсилює трагедію героїні.

Визначити художні засоби в першому строфоїді.

Метафори: «вітер виє, гуляє, гне», «серце ниє»

Епітети (постійні): «стан високий», «лист широкий», «широке поле».

Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота».

Гіпербола: «вітер гне тополю до самого долу».

7. Поняття про метаморфозу

Як у баладі описано перетворення дівчини І на тополю? Прочитайте відповідний уривок.

8. Мотиви художнього твору

9. Проблематика

Вірність у коханні і зрада; кохання щире і без почуттів; батьки і діти.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

1. Фольклорна основа змісту балади

— Чи вдалою є назва балади «Тополя» й чому?

Опрацювати статтю Валентини Кравченко

Образи-символи в баладі «Тополя»
Не випадковою є назва балади «Тополя», адже тополя — це символ дерева життя, символ добра і правди.
Символіка самотності розкривається через сприйняття тополі мандрівниками степу — чумаком і чабаном, через їхні роздуми про дерево-сироту. Важливим символом тут є і образ чабана як посередника між природою і людьми.
Дівчина в баладі перетворюється на тополю, що є можливим за народним повір’ям про переселення людської душі в рослину. Гнучка та висока тополя символізує красу дівочої вірності, ідею безсмертного кохання…
Наявність у «Тополі» явища паралелізму — спів солов’я на калиновому кущі і спів закоханих душ — посилює поетичне визначення психологічного стану дівчини і козака. За традиційними уявленнями птахи на калині є ще й символами родинного життя, кохання. А калина — то обрядовий символ, що несе в собі сліди міфологічного світобачення: дівочість, краса й кохання, сподівання на одруження…
Зілля — це символ смерті і відродження, магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю, надійного оберегу від нечисті.
Наближенню до народно-стильової манери ворожіння сприяє і традиційне використання символічної троїчності. Ворожка дала дівчині «дива», яке вперше слід випити до співу півнів. Спів півня тут — це спів пташки, якої боїться нечисть. Удруге треба випити зілля, «як стане місяць серед неба» і при цьому не хреститися, «бо все піде в воду», втретє ж треба пригубити за умови, коли милий не з’явиться. Якщо і втретє нічого не станеться, то тоді вже сподівання на щасливий кінець будуть марними…
Природно, що дівчині треба вмитися з криниці, бо остання символізує святість, чистоту й розлуку, а ще вода має здатність творити добро. Міфологічна символіка води (роса і сльози) також тісно пов’язана з обрядовістю і несе в собі мотив очищення.
Таким чином, реально-життєві та фантастично-фольклорні елементи в баладі Т. Шевченка тісно переплетені, поетика твору побудована на порівняннях і символах, у яких сконцентровано авторський задум.
(Тополя, образ чабана, гнучка та висока тополя, і птахи на калині, калина, зілля, криниця, вода).

2. Порівняння народної балади «Ой чиє ж то жито…» з баладою Т. Шевченка «Тополя»

— Як бачимо, Шевченко використав у своєму творі здобутки усної народної творчості: народні символи, міфологічні перетворення, народні ворожіння. Подібне перетворення ми спостерігаємо в народній баладі «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси».

Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, (2)
Чия то дівчина розпустила коси?
Коси розпустила, гулять не ходила (2)
Молодого хлопця навік полюбила.
Проводжала мати сина у солдати. (2)
Молоду невістку — в поле жито жати.
Жала вона, жала, жала — не дожала (2)
І до сходу сонця тополею стала…
Прийшов син до хати: — Здрастуй, рідна мати! (2)
Де моя дружина, що не йде стрічати?
— Не питайся, сину, про свою дружину, (2)
Бери топір у руки — рубай тополину.
Як ударив вперше — вона похилилась.(2)
Як ударив вдруге — вона й попросилась:
— Не рубай, коханий, бо я — твоя мила, (2)
На моєму листі спить твоя дитина.
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? (2)
Не спішіть, дівчата, розпускати коси.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Чого вчить нас балада Т. Шевченка «Тополя » ?

Чи можна вважати цей твір застереженням для молодих дівчат?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Порівняти баладу Т. Шевченка «Тополя» і Й. Ґете «Вільшаний король». Прокоментувати письмово.

Тема уроку: Тарас Шевченко «Тополя». Романтична ідея незнищенності кохання й вірності, українська література 7 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 7 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків української літератури 7 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.