Тема уроку: Соціально-психологічні оповідання В.Винниченка «Студент!». Історії створення, композиція, проблематика та система образів, українська література, 10 клас

Тема уроку: Соціально-психологічні оповідання В.Винниченка «Студент!». Історії створення, композиція, проблематика та система образів, українська література, 10 клас

Мета: Ознайомити з творчістю В. Винниченка, звернути увагу на соціально-психологічний бік творчості. З’ясувати філософію творів. Розвивати творчі здібності, вміння висловлювати власні думки

ХІД УРОКУ Соціально-психологічні оповідання В.Винниченка «Студент!». Історії створення, композиція, проблематика та система образів, українська література, 10 клас

1. Організаційний момент

Можна жить, а можна iснувати,
Можна думать — можна повторять.
Та не можуть душу зiгрiвати
Тi, що не палають, не горять!
Люди всi по-своєму упертi:
Народившись, помирає кожна.
А живуть столiття пiсля смертi
Тi, що роблять те, чого «не можна».
В. Симоненко

2. Ознайомлення з темою та навчальними цілями заняття.

  • Соціально-психологічні оповідання В.Винниченка «Студент!».
  • Історій створення, композиція, проблематика та система образів.

3. Мотивація навчання:

Великою заслугою Володимира Винниченка є те, що революціонери у його описах н ідеалізовані, не трафаретні, не шаблонні, а звичайні люди, нічим не прикрашені. Однаково правдиво і відверто йде мова про позитивні риси чи вади. І скрізь письменник торкається вічного болючого питання про співмірність громадського обов’язку і особистого життя.

Варто пригадати конфлікт між озвірілою від пожежі юрбою селян і студентом-олігархом (оповідання “Студент”), трагічний фінал, коли лише своєю смертю безіменний герой відкриває очі затурканому народу на їхніх справжніх ворогів.

4. Актуалізація опорних знань:

Фронтальне опитування по творчості Володимира Винниченка.

5. Формування вмінь і навичок

Винниченко оповіданні “Студент” (1907 р.) дивні метаморфози відбуваються з масою людською. Палає село – і люди легко, піддавшись чуткам, вирішують, що винні у всьому… студенти. У їхній свідомості відклався стереотип, охоче підтримуваний владою, все зло – від студентів. Це вони провокують безпорядки, це вони накликають гнів влади, спричиняють підпали… Влада стереотипу – величезна. Щойно селяни слухали зайшлого чоловіка, як свого захисника, називали його “голубчиком нашим”, – а як тільки дізналися від стражників, що чоловік той – студет, блискавично змінили милість на гнів. Красномовна репліка когось із селян: “Де ті студенти, давай їх сюди! Давай, я вимотаю їм жили, я наточу крові їхньої і буду гасити мою хату. Давай!”. Яка трагічно коротка дистанція між “голубчику наш!” – і “бий його!”.

І тільки коли хлопець стріляється на очах у гурту (смерть стає останнім його аргументом, який має довести: не ворог я!), М тільки тоді настрій селян знову круто зіняється. Цього разу – гнів змінюється на милість. Стражників проганяють, але ж студент уже лежить мертвий.

Тут доречно згадати кілька свідчень Володимира Короленка, який був сучасником і літописцем подій першої російської революції. Є в нього нарис “Студент” на деревенском горизонте”, де описано астрої, поширені в українському селі початку століття. Живучою тоді була “царська легенда”: люди вірили в доброго і безгрішного царя. Але з’явилася і ще одна легенда – про студента-революціонера, який бунтує по містах. “Постать студента, – писав В. Королеко, – виростає у легендарний образ”.

Проте масі, як уже було сказано, властиві марновірність і легко-збуджуваність, а це означає, що масова свідомість піддається маніпулюванню. Свого захисника селянський гурт – відповідно з накинутим стереотипом – приймає за ворога. Причому ця марновірність, піддатливість “міфотворчості”, яка вигідна режимові, – трагічна за своєю суттю.

Кілька разів, змальовуючи трагічну сільську сценку 1905 року, В. Винниченко згадує в ремарках про “царя природи” М сонце, яке весело сміялося, дивлячись із небесної висоти на спалені хати, людей. Але – чому сміялося сонце? Очевидно, тому, що стало свідком безглуздя натовпу, який часом не відає, що творить. Навряд чи В. Винниченко знав висновки психологів про те, що масова схильна до афектації, марновірності, мінливості, але як художник він уловив ці закономірності в самому клекоті життя під час суспільної смути. І хоч ідеться в оповіданні про далекі події 1905 року, достатньо замінити в ньому слово “студент” на слово “демократ” (чи “рухівець”) – і ви побачите картинку нашої нинішньої смути…

6. Закріплення знань.

Складаємо зі студентами план твору. Студенти подають власні судження стосовно тексту та філософії автора.

7. Звіти про виконану роботу.

Учні виступають із доповідями:

1. “Сонячна машина” – новаторський твір в українській літературі.
2. “Поклади золота” – соціально-детективний роман.
3. Останній роман Винниченка “Слово за тобою, Сталіне!”

8. Коментар виконання практичної роботи.

В оповіданні «Студент» В. Винниченка на фоні пожежі, яка знищила майже все село, зображується протистояння селян і студента, а точніше двох світоглядних позицій – юрби, яка сліпо звинувачує студента у підпалі, та студента, який є інакомислячою по відношенню до юрби особистістю. Конфлікт закінчується трагедією – студент чинить самогубство, щоб довести свою непричетність до пожежі та відкрити селянам очі на їх справжніх соціальних ворогів, які розповсюджували провокаційну інформацію про студентів та переслідували їх: «Студенти запалили!.. Вони!.. Не хто, як вони!»

9. Підсумок заняття.

1. Проаналізувати художні твори Володимира Винниченка;
2. Визначити найефективніші методи та прийоми їх вивчення;
3. З’ясувати той величезний психологічний та естетичний вплив, який справляють твори Винниченка на читачів.

Постать Володимира Винниченка, на диво складна й суперечлива, зажди привертала до себе пильну увагу, навколо неї точилися суперечки, одні беззастережно приймали, інші – відкидали, а ще треті прагнули поставитись до його діяльності з урахуванням усіх складностей тої тривалої доби, коли він жив і творив.

Звичайно, не можна розмежовувати Винниченка — політика і Винниченка–письменника, але варто розуміти, що як каже визначний митець, Винниченко в красному письменстві йшов шляхом послідовного служіння реалізмові і, маючи необхідний талант, поставив своє ім’я в перший шерег найвидатніших письменників України першої половини ХХ століття.

Про Володимира Винниченка вже сказано й написано багато та водночас недостатньо, щоб пізнати й осягнути розумом і серцем весь його творчий доробок.

Нам, вихованим на “потрібній і зрозумілій” трудящим масам літературі”, зараз не досить орієнтуватися у творчій спадщині “відкритого” письменника: сьогодні необхідне опрацювання і всебічне вивчення діяльності Винниченка як літератора, політика, філософа.

У першій третині двадцятого століття Винниченко стає одним із найпопулярніших письменників не лише в Україні, а й далеко за її межами. Та замість лаврів життя приготувало для Винниченка терновий вінок. Його твори перестають видавати, забивають ними полиці спец фондів, а часто й просто знищують. Яка ж немилосердна жорстока доля: все життя пройшло в арештах, у ув’язненнях, боротьбі, шуканні готовності віддати життя за “темний, посоловілий від усяких історичних дурманів” народ, а найстрашніше – забуття нащадків.

Винниченкові дала притулок французька земля, але серце його залишалося в Україні. Важно стежив письменник за життям в Україні, до останніх днів він плекав мрію про повернення. Справедливими, на нашу думку, є слова критика І. Борщака: “Винниченкові твори залюбки читатимуть й тоді, коли його вже не буде на землі. Гете мав рацію, кажучи, що прикметою збільшення кола його читачів”. І справді, незважаючи на те, що далеко в минуле відійшли події його творів, але вони не втратили своєї актуальності. Навпаки, зараз у нашому жорстокому і черствому до біди і горя світі як ніколи потрібними і своєчасними є розмови про добро і зло у житті та серцях людей.

1.Укажіть назву твору, яким В. Винниченко заявив про себе як літератор у 1902 р.
А «Сила і краса»;
Б «Гріх»;
В «Між двох сил»;
Г «Відродження нації».

2.Визначте твір В. Винниченка, головним героєм якого виступає дитина:
А «Чорна Пантера і Білий Ведмідь»;
Б «Федько-халамидник»;
В «Студент»;
Г «Суд».

3.Укажіть назву тритомної мемуарно-публіцистичної праці В. Винниченка, в якій письменник аналізує проблеми становлення української державності
А «Студент»;
Б «Відродження нації»;
В «Між двох сил»;
Г «Заповіт батьків».

4. Яку подію змальовано в оповіданні В. Винниченка «Салдатики!»?
А Прощання з юнаками, яких забирають «у москалі»;
Б конфліктну ситуацію між наймитом і паном;
В придушення селянських заворушень;
Г загибель людини-п’яниці, кинутої долею на дно життя.

5. Укажіть назви творів, що належать перу В. Винниченка:

1 «Сонячна машина»;
2 «Записки Кирпатого Мефістофеля»;
3 «Сонячні кларнети»;
4 «Дисгармонія»;
5 «Камінний хрест»;
6 «Чорна Пантера і Білий Ведмідь»;
7 «Мазепа».

10. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру на тему: «Хто винен?».

Тема уроку: Соціально-психологічні оповідання В.Винниченка «Студент!». Історії створення, композиція, проблематика та система образів, українська література, 10 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків з української літератури, 10 клас

Комментарии закрыты.