Моральний погляд на сім’ю і «грішна любов» у драмі І. Я. Франка «Украдене щастя». Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Моральний погляд на сім’ю і «грішна любов» у драмі І. Я. Франка «Украдене щастя». Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Мета: учні повинні вміти визначати жанр драми, знати історію сценічного життя драми, розкрити соціально-психологічний конфлікт між героями; навчити учнів висловлювати свою власну думку, обирати аргументи на її захист, вести дискусію; виховувати відповідальність за власні вчинки; розвивати логічне мислення учнів.

Тип уроку: урок — психологічне дослідження.

Обладнання: тексти творів; Євангеліє; фотостенд «»Украдене щастя»: театральні постановки та екранізація»; структурно-логічні схеми-моделі для заповнення учнями, костюми для інсценізації.

Форми роботи: робота в групах (учні розділені на 3 групи), дискусія,

Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай.
Т. Шевченко

ХІД УРОКУ Моральний погляд на сім’ю і «грішна любов» у драмі І. Я. Франка «Украдене щастя». Конспекти уроків української літератури, 10 клас

I. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку. Графічне зображення настрою

II. Мотивація навчання школярів

1. Слово вчителя
Сьогодні часто доводиться чути, що у житті не залишилось нічого святого, що на очах знецінюються віковічні моральні істини, і найстрашніше те, що цей руйнівний процес охопив любов, сім’ю, продовжує підривати її духовні основи. Обриваються найміцніші і найдорожчі зв’язки — між чоловіком і дружиною, між батьками і дітьми, а без них людина почуває себе у великому світі сиротою.
Споконвіків українці керувались у своєму житті усталеними звичаями, традиціями, Біблією, законами моралі. Порушення цих норм засуджувалося.
У вченні Христа — любов, всепрощення, милосердя, великодушність. А світ врятує від морального звиродніння тільки любов. Бо, як сказав поет Василь Симоненко,

Було і буде так у всі часи:
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.
І тому світ завжди благословляє
І сонце, що встає, і серце, що кохає.

Чим був шлюб для українців? (Відповіді учнів)

Українці вірили, що коли, одружуючись, молоді вінчаються в церкві; то їхній шлюб освячується на небесах. Розірвати шлюб, порушити дане слово — вважалося великим гріхом. Особливі моральні обов’язки покладалися на жінку. Жінка, дружина, мати — не тільки берегиня сімейного вогнища, а й хранительниця нації, її духовності. Дружина — друг, а не служниця. Слово «дружина» вживалося до обох із подружжя.

Закувала зозуленька в зеленому гаї,
Заплакала дівчинонька — дружини немає.
(Т. Шевченко)

В Євангелії від Матвія (розд. 19) читаємо: «Залишить чоловік батька і матір і приліпиться до дружини своєї, і будуть двоє однією плоттю. Так, що уже не двоє, а одна плоть. Отже, що Бог поєднав, людина то не розлучає». Про чесноти жінки говориться: «Жінка чеснотна — корона для свого чоловіка, а осоромлююча — мох та гниль в його костях».

2. Запитання до учнів

— Чого навчає нас народна мудрість, втілена у прислів’ях та приказках?

Учні наводять приклади:
• Жінка дім тримає за три кути, а чоловік — за один.
• Де любов і совіт, там життя, як маків цвіт.
• Дівчина, мов квіточка: з нею рай, а чужої молодиці не займай.
• Жінку бери не на рік, а на вік.
• Де двоє, там рада, а де третій — там зрада.
• Нащо й ліпший клад, коли в сім’ї лад.

III. Оголошення теми, мети уроку. Робота з епіграфами

IV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

1. Завдання для груп

Група 1. З’ясувати історію написання драми (за підручником)

Група 2. За посібником Н. Невінчаної «Теорія літератури» з’ясувати:
1) Що таке драма?
2) Чому драму «Украдене щастя» ми визначаємо як соціально-психологічний твір?

Група 3. Розкрити історію сценічного життя драми.
Записи в учнівських зошитах (за підсумками виконаних завдань).
Драма І. Франка «Украдене щастя» належить до найбільш популярних його творів. Вона написана на конкурс (1891 р.) і після переробок 1893 р. отримала третю премію. Прем’єра у театрі «Руської правди» відбулася 16 листопада 1893 р. А вперше надрукована в журналі «Зоря» (№ 9—12)
1894 р. Тоді ж вийшло її окреме видання. Перевидання здійснене в 1901 р. у Львові (з помітними авторськими правками) і 1909 р. в Києві.
У Києві п’єсу вперше поставили в 1904 році. Роль Миколи Задорожного грав І. Карпенко-Карий, шандаря — Микола Садовський.
В основу драми якоюсь мірою лягли народна «Пісня про шандаря», записана сестрою Ольги Рошкевич у Лолині, та вбивство, яке насправді було скоєне у корчмі на шляху з Дрогобича до Нагуєвич, під лісом Радичевим.
Учитель. У драмі значну роль відіграють масові сцени, в яких проступають прикметні риси народу, його мораль, світобачення, релігійність, побут і головне — гідність. Пісня на початку драми «Ой там за горою, та за кремінною» є немовби тлом для подальших подій. Пісня про «Журавля, що занадився до чужих конопель» являє собою компонент своєрідного психологічного паралелізму у драматургічному плетиві.
П’єса посіла почесне місце в репертуарі як провідних (театр імені І. Франка в Києві, театр ім. М. Заньковецької у Львові), так і загалом багатьох театрів. Знято також відомий фільм з участю Наталії Ужвій та Амвросія Бучми.
«Украдене щастя» є одним із вершинних явищ української класичної драматургії.

2. Бесіда-дискусія
1) Які соціальні причини трагедії головних героїв?
2) Чи могли герої драми повернути своє щастя?
3) Чи будуть щасливі Анна та Микола після смерті Михайла?
4) Чи можливий інший фінал драми?
5) Як ви думаєте, кому в ситуації, що склалася в сім’ї Задорожних після повернення Михайла Гурмана з війська, було найважче? Чому?
6) Хто, на ваш погляд, любив по-справжньому?
7) Поясніть ставлення громади до взаємин Анни з Михайлом. А яке ваше ставлення до цих взаємин?

3. Театральна пауза
Для забезпечення високої емоційної наснаженості уроку показуються учням деякі найяскравіші епізоди твору у виконанні учасників драматичного гуртка.

4. Провести психологічне дослідження образів
Група 1 — Михайла, група 2 — Миколи, група 3 — Анни.

V. Закріплення матеріалу
Складання структурно-логічної схеми-моделі, яка б показала руйнівну дію зла на людські душі.

693

VI. Рефлексія
Учні слухають поезію у виконанні підготовленого заздалегідь читця.

— Я зрадив, так.
Але це біль чи злочин?
Скажу всю правду, ми тепер одні.
Кому з нас гірше? Я одводжу очі,
А ти у вічі дивишся мені…
І що ж найтяжче: мука моя марна,
Бо зрада — діло темне і брудне.
А ти — це ти.
Ти і в стражданні гарна.
Ти можеш навіть пожаліть мене…
Відступник я. Нікчемний я і ниций.
Але ти любиш і тому прости…
Життя — така велика ковзаниця.
Кому вдалось, не падавши, пройти?

Вчитель. Ці слова належать Грицеві Бобренку з роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Скажіть, чи зміг би хтось із героїв драми Івана Франка промовити такі слова? Хто і чому? (Відповіді учнів.)

VII. Підбиття підсумків уроку

Заключне слово вчителя
У листопаді 1915 року професор, доктор філософії з Відня Йосип Застирець звернувся до Нобелівського комітету з проханням внести ім’я Франка до списку кандидатів для нагородження. У своєму листі-зверненні він, зокрема, писав: «…цей великий Провідник свого народу, міжнародний геній заслуговує, щоб славна Королівська Академія нагородила його Нобелівською премією. Нагородження доктора Івана Франка матиме велике значення не тільки для самої України, але також для Східної та Західної Європи».
Але у травні Франка не стало, а Нобелівську премію дають лише живим діячам науки та культури.
У Франковій спадщині біля шести тисяч творів, у тому числі десять романів і повістей, біля ста прозових творів малих форм (новели, нариси, оповідання, замальовки, акварелі тощо), одинадцять прижиттєвих поетичних збірок. Сьогодні серед велегранного таланту Франка ми розкрили ще один — дар драматурга (написав більше десяти драматичних творів).
І щоразу Франко відкритий для читача, його думок, почуттів… Слово митця безпосередньо звернене до кожного з нас, нашого внутрішнього світу, допомагає розпізнати зло, вчить боротися з ним, щоб людина ставала Людиною.
Прислухаючись до світу Івана Франка, маємо передусім пам’ятати про його універсалізм. Він — учений європейського масштабу, вчений, який в одній особі був цілою академією наук. Він — один із батьків української державності. Він — великий громадянин Європи.

Дмитро Павличко в політично-публіцистичній книзі «Українська національна ідея», зокрема, сказав:
«Іван Франко — європейський геній, наше найсвятіше право належати до Європи — встає сьогодні з нами за збереження Української держави, яку він будував титанічною каменярською працею…
З Іваном Франком ми непереможні й невмирущі!»

VII. Домашнє завдання
1. Виписати по три цитати до образів Анни, Михайла, Миколи.
2. Написати твір-роздум «Чи може крадене щастя бути справжнім?»
3. Підготуватися до тематичної контрольної роботи за творчістю Івана Франка.

Моральний погляд на сім’ю і «грішна любов» у драмі І. Я. Франка «Украдене щастя». Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків з української літератури, 10 клас

Комментарии закрыты.