Лірика збірки Івана Франка «З вершин і низин». Аналіз творів. Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Лірика збірки Івана Франка «З вершин і низин». Аналіз творів. Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Мета: учні повинні вміти пояснити структуру збірки, мотиви; називати твори (цикли) з неї, ідеї яких видаються актуальними сьогодні; аналізувати поезії, вміти визначити і пояснити символіку «Гімну», розкрити значення поняття «вічний революціонер»; формувати в учнів віру в людину (яка була притаманна І. Франкові) та переконання, що поступ здійснюється не шляхом насилля, а розвитком духовності людини; сприяти виробленню у дитини звички і здатності мислити самостійно, інтуїтивно, гнучко, критично.

Тип уроку: філологічне дослідження.

Обладнання: поетичні збірки І. Я. Франка, підручник; музичні записи («Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни…», «Не пора, не пора, не пора», Державний гімн «Ще не вмерли України ні слава, ні воля», «Гімн» («Вічний революціонер»); тлумачний словник, літературознавчий словник. Форми роботи: «Інтерв’ю», «Триступеневе інтерв’ю», технологія «Прес».

Кожний збірник віршів Івана Франка — це книга з різко окресленим характером.
Максим Рильський

Хід уроку Лірика збірки Івана Франка «З вершин і низин». Аналіз творів. Конспекти уроків української літератури, 10 клас

I. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку
За допомогою дієслова учні визначають свій емоційний стан (хвилююся, сподіваюся, тривожуся, радію, очікую…).

II. Актуалізація опорних знань

1. Розповісти про юнацькі роки Франка
Додаткове запитання. Що ви довідалися про формування характеру майбутнього митця і вплив на Франка свідомих людей, які ще в маленькому Івасеві помітили й передбачили великий талант?

2. Розкрити умови становлення таланту Франка та визначити його місце в літературному процесі кінця XIX — поч. XX ст.
Додаткове запитання. Що ви можете сказати про умови останніх років життя поета?

3. Історична розвідка учня «Франко і Рудківщина»

Чи пов’язана діяльність Івана Франка з Рудківщиною?

Достеменне знайомство поета з Рудківщиною відбулося у 1897 році, у час передвиборної боротьби як кандидата на посла до австрійського парламенту. Іван Франко бував у священика Степана Онишкевича, який у 1895 році започаткував комарнянську «Просвіту» і був провідним працівником цієї організації. На жаль, в архівах «Просвіти» не збереглася Франкова кореспонденція з рудківчанами, хоча інтелігенція старшого покоління залишила свої спогади. Так, стало відомо про перебування Франка у Підгайчиках навесні 1897 року. Франко виступав біля церкви на передвиборчому вічі. 24 лютого 1897 року відбулося передвиборче віче за участю Франка в Комарно.
За тими ж спогадами, Франко повинен був виступати і перед громадськістю в Рудках. Він балотувався до п’ятої курії Віденського парламенту, і громадськість Рудківського, Мостиського, Перемишльського, Добромильського, Самбірського і Дрогобицького повітів голосувала за кандидатури Франка і Левицького. Кількість голосів, які отримав на виборах І. Франко,— 319 проти 505, які отримав д-р Левицький. Але в Рудківському і Мостиському повітах Франко переміг. Тут можемо погордитися за своїх предків. Ці два повіти були аграрними, тут проживало українське селянство, яке у своїй переважній більшості віддавало голоси Івану Франку.
Вибори 1897 року були кривавими. Пан Левицький і адміністрація, що була в його руках або діяла за кошти панської кишені, організовували і проводили провокації і розправи над нашими виборцями. У той час були притягнуті до судової відповідальності тільки в Комарно 71 чоловік. Їх було засуджено до тюремного ув’язнення строком від 4 місяців до 3 років. У Самбірському суді розглянуто 15 справ за «порушення» закону — мітинги, збори на підтримку кандидатури Івана Франка.
Насміхався панський прислужник з прізвищ селян, мовляв, тут можна влаштувати ціле полювання. Ось ці прізвища: Кос, Крук, Когут, Єндик, Вовк, Карабін. А вони ж обороняли інтереси Франка, нашого народу!
Мабуть, подібні згадки про перебування І. Франка збереглися в селах і їх необхідно воскресити.
У 1913 році рудківчани з «Просвіти» збирали кошти на ювілейний дар Франкові. Того ж року просвітяни купили будиночок під Народний Дім. Цікаво, чи і в нас читав поет свого «Мойсея»?
Добро було б, як би знайшлися нащадки родини Роздольських. Наприкінці 30-х років вони жили в цьому будинку, а голова цього роду працював в «Просвіті» з 1913 року…
Вдячні рудківчани поставили пам’ятник І. Франкові на площі Відродження (колишня Ринкова). Цілком можливо, що на тому ж місці виступав він 27 січня 1897 року… (дата — точна, місце — достеменно невідоме).

000

4. Ігрове завдання «Коло знайомих, друзів Франка»
Чотирьом-п’яти учням вчитель роздає конвертики, у яких на окремих аркушах дана інформація про сучасників Франка, спогади, «Матеріали до хронології життя і творчості Івана Франка» Зенона Гузара тощо. Завдання — визначити коло знайомих, добрих приятелів митця, скласти схему. (Учні працюють за окремим столом.)

5. Пошукова робота
Решта учнів за матеріалом підручника виписують назви і дати виходу поетичних збірок І. Франка:
1) «Баляди і розкази» (1876);
2) «З вершин і низин» (1887, 1893);
3) «Зів’яле листя» (1896);
4) «Мій Ізмарагд» (1897);
5) «Із днів журби» (1900);
6) «8етрег ііго» (1906);
7) «Давнє і нове» (1913);
8) «Із літ моєї молодості» (1914).

III. Оголошення теми, мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя
Свої художні твори Франко писав легко, використовуючи кожну вільну хвилину. Семен Вітик, знайомий Франка, залишив спогади про те, як працював письменник:
«…У своїй праці міг перескакувати з предмета на предмет без ніякої втоми і без супочинку. В один і той же день він писав вірші і повісті, перекладав, писав політичні статті, правив коректуру і працював над економікою, історією чи фольклором… Властиво найтяжча творча праця починалась у нього щодня від восьмої вечора і тривала до першої години ночі, а не раз і довше. Цю пору призначив він на поезії, оригінальні оповідання, наукові праці».
Інший сучасник Франка Антін Дольницький відзначав:
«Взагалі характеристичною рисою його поведінки була скорість. Швидко читав, швидко писав, швидко орієнтувався і рішався. А читав все, що попало… протягом року перечитав усю бібліотеку (кілька тисяч томів). Без книжки під пахвою рідко коли можна було його стрінути на вулиці. А що прочитав, те і затямив на ціле життя…»
Дивовижна працездатність допомагала Франкові реалізовувати творчі плани, хоч, мабуть, його жага творчості не мала меж.
Михайлові Грушевському, який трудився поруч з Франком на одному духовному полі, поезія Франка «звучала, як похідний марш, як воєнний клич», а ціла творчість Франка була «національним подвигом».
Багато поетичних творів Франка ще не видані, а то й не знайдені. Тільки недавно було виявлено кілька журнальних видань, на полях яких Франковою рукою записано більше п’ятисот віршів.
Я говоритиму про поезію Франка з позицій не вчителя, а читача. Вкотре перегортаю сторінку за сторінкою і душу проймає відчуття його живої присутності. Кожен рядок промовляє щирими людськими болями і пристрастями, кожне слово жагуче, образне й на диво точне. Справді, як казав Коцюбинський, читаючи вірші Франка, «не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв».

2. Конкурс «Всезнайко словесності»
Для повного, ґрунтовного аналізу збірки Івана Франка «З вершин і низин» учням необхідно пригадати раніше вивчений матеріал.
Учні, утворивши три команди (за варіантами), якнайшвидше заповнюють три плакати.

Плакат 1. Види і жанри словесності

Лірика Епос Драма Ліро-епіка
гімнгуморескаводевільбалада
елегіяеседрамабайка
епіграмаказкакомедіядума
одалегендамелодрамаісторична
піснянаристрагедіяпісня
медитаціяновелатрагікомедіяпоема
посланняоповіданняморалітеспівомовка
переказфарс
повістьінтермедія
роман

 

Плакат 2. Тематична приналежність поезії

Громадянсько-політична пейзажна філософська інтимна.

 

Плакат 3. Тропи

Прості Складні
епітет, порівнянняалегорія, гіпербола, літота, метафора, персоніфікація, метонімія, синекдоха

В класі проходить обмін інформацією (за технологією «Триступеневе інтерв’ю») спочатку в парах, після цього пари утворюють четвірки.

3. Слово вчителя
Дослідники-літературознавці вважають вершиною громадянської лірики Франка збірку «З вершин і низин» 1893 року видання — книжку, в яку поет вклав усе найкраще, написане ним за двадцять років поетичної творчості. Відкриваємо першу сторінку — звучить Франковий «Гімн». Спочатку вчитель, а потім учні виразно читають поезію «Гімн».

4. Дослідницький практикум (учні готують усні відповіді на запитання, використовуючи матеріал підручника, словники)

• До якого виду ліричних творів належить поезія «Гімн»?
• Який твір ми називаємо гімном? (Гімн — слово грецького походження, означає «урочиста пісня». Гімн — урочистий музичний твір, літературною основою якого є вірш, сповнений символікою і високим публіцистичним пафосом, розрахований на масове сприйняття)
• Які різновиди гімнів ви знаєте? (Державні, революційні, військові, релігійні, на честь видатних людей тощо)
• Чий вірш покладено в основу Гімну нашої держави? (Вірш видатного фольклориста Павла Чубинського, написаний понад 130 років тому,— «Ще не вмерла Україна». Музику написав композитор з Галичини Михайло Вербицький. Гімн «Ще не вмерла Україна» звучав на всіх урочистостях УНР ще в 1918 році. За радянських часів виконувати Гімн суворо заборонялося)
• Яка пісня стала народно-церковним гімном, вірою у Всевишнього і кращу долю України? («Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни…» — вірш «Молитва» Олександра Кониського, музика Миколи Лисенка) (Звучить фрагмент.)
• Кому ж співає гімн І. Франко і його ліричний герой? (Вічному революціонерові)
• Хто ж він, цей вічний революціонер? («Дух, що тіло рве до бою»)
• З якою метою? («За поступ, щастя й волю»)

5. Пояснення вчителя
Дійсно, йдеться в цьому творі не про революціонера, як раніше трактувалося, а про національний дух, який може десятиліттями дрімати, щоб, раптово прокинувшись, несподівано порвати кайдани і дати нації довгождану волю. Франко передбачає таке явище для України й українців, а тому неначе викликає цей дух нації, вірить у спроможність цього Духа підняти українців на боротьбу за незалежність.

Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремісницьких,
По місцях недолі й сліз.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум, нещастя.
Сила родиться й завзяття.
Не ридать, а добувати,
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.

6. Конкурсне завдання «Лінгвістичне дослідження» (в зошитах)

Умови конкурсу: перемагає той, хто виконує завдання найякісніше:
• знайти у творі синоніми до виразу «вічний революціонер» («дух, наука, думка, воля»);
• визначити віршовий розмір (4-стопний хорей);
• що надає поезії такий віршовий розмір? (маршовий ритм);
• визначити яскраві елементи поетичного синтаксису тексту (анафора (єдинопочаток «ні»), алітерація р).

7. Слово вчителя
Зверніть увагу. Не випадково поезія «Гімн» має підзаголовок «Замість пролога». А тепер пригадаймо, що таке пролог?
Осмислюємо термін! Пролог — елемент композиції твору, його початковий етап, в якому коротко подається одна подія, віддалена в часі від основної дії, або повідомляється про ідейно-тематичний задум автора, мету твору.
Отой дух — передусім у всьому і понад усе.
М. Коцюбинський казав, що Франкові вірші «просяться часто в музику». Видатні українські композитори С. Людкевич та М. Лисенко написали музику, і вірш «Гімн» став відомою піснею, одним з кращих зразків української музичної класики. (Учні слухають фрагмент твору).

8. Дослідницький практикум (самостійна робота з підручником за варіантами)

Завдання для 1-го варіанту: визначити мотиви збірки «З вершин та низин» та її структуру.

Мотиви збірки

Сповідування життя як активного чину, двобою зі злом; передчуття кардинальних змін у суспільстві:
• «Гримить! Благодатна пора наступає»;
• «Земле, моя всеплодющая мати»;
• «Vivere memento»;
• «Супокій»;
• «Не пора, не пора, не пора».

Звеличення подвижництва і волелюбства; людей з новим мисленням, готових працювати і боротися до загину в ім’я народу:
• «На суді»;
• «Каменярі»;
• «Товаришам».

Реалістичні картини знедоленого народного життя:
• «Весно, ох, довго ж на тебе чекати!»;
• «Моя любов»;
• цикл «Галицькі образки».

Викриття тиранії і ницості, протест проти гноблення людини і народу:
• «Беркут»;
• цикл «Оси»;
• «Багно гнилеє між країн Європи»;
• «Тюрмо народів, обручем сталевим…».

Роль мистецтва в суспільному житті. Вічна таємниця творчості:
• «Поезія»;
• «Котляревський»;
• «Сікстинська мадонна»;
• «Колись в сонетах Данте і Петрарка».

Завдання для 2-го варіанту: визначити лейтмотив збірки. Оптимістичне переживання оновлення світу, ствердження вічності духу народу, всепереможної сили науки і поступу. У збірці «З вершин і низин» він сконденсовано висловлений у поезії «Гімн. Замість пролога» («Вічний революціонер…»).

Завдання для 3-го варіанту: визначити структуру збірки. В основі — принцип циклізації: розділи поділяються на цикли

«De profundis» («З глибин»)«Excelsior!» («Вище!»)
«Веснянки».«Профілі і маски»
«Осінні думи»«Вольні сонети»
«Скорбні пісні» та ін.«Тюремні сонети»
«Галицькі образки» та ін.

9. Доповнення вчителя
Слід відзначити, що такі поезії циклу «Україна», як «Не пора…», «Розвивайся ти, високий дубе…», «Ляхам», наснажені ідеєю національного відродження України, тому довгий час були заборонені радянською цензурою.
Написані понад 100 років тому, твори ці й нині випромінюють потужне світло великої любові Івана Франка до України, закликають жити і працювати для неї.
Один з учнів читає напам’ять вірш «Не пора, не пора, не пора…»

10. Інтерв’ю з ученим- істориком (домашнє індивідуальне завдання)

— Що ви знаєте з історії пісні «Не пора, не пора, не пора…»?

Учень (у ролі історика). Вірш Франка свого часу набув, особливо на західноукраїнських землях, широкої популярності як народна патріотична пісня. Це одна з перших стрілецьких пісень. Спочатку її співали на мелодію старовинного німецького маршу. Згодом музику до неї написав історик і композитор Микола Аркас. Відома також мелодія, створена до слів Франка, композитором Денисом Січинським. Але окупаційні режими — польський, румунський, радянський — прагнули заглушити національні почуття українців, наклали заборону на цей твір. Проте пісня жила. Її співали на вічах, національних святах, антиурядових маніфестаціях. Особливо популярною стала вона на початку XX ст. серед студентської молоді, яка боролася за те, щоб перетворити австро-поль-ський університет у Львові на український.
Не можна оминути того факту, що Іван Франко був натхненником незвичайної Української армії січових стрільців. Роман Горак у статті «Смерть без сонця» пише:
«Сталось… неймовірне: бездержавна нація під впливом ідей Франка створила свою армію, яка мала функції, котрих не має і не мала жодна армія світу! Вона повинна була здобути цю державу, збудувати її, охороняти». На вічній дорозі Франка, в день його похорону, спеціальним наказом по легіону січових стрільців з фронту було знято частину стрілецтва, щоб відправити її у Львів надати останні військові почесті великому Каменяреві.
«У той день,— зазначає Р. Горак,— для стрільців була випущена листівка, де сповіщалось, що «в особі Івана Франка зійшов до гробу батько наших самостійницьких змагань…» Присутність стрільців, а між ними сина Івана Франка Петра, якого відпустили додому на похорон, наявність молодої підпори «Пласту» надавали процесії особливого змісту. За труною йшла Україна, яка плакала за втратою одного з найбільших своїх синів, але готова до боротьби за свою державу і волю».

11. Слово вчителя
Після прологу — «Веснянки»: цикл, до якого входять 15 поезій (серед них «Дивувалась зима…», «Гримить!..», «Гріє сонечко», «Вже сонечко знов по лугах…», «Земле, моя всеплодющая мати…» та інші). Цикл створює картину оновлення природи, а також радісно-тривожний настрій змін.
Учні виразно читають названі поезії, пригадують, що таке веснянки.

IV. Систематизація та узагальнення вивченого

1. Гра «Мікрофон»
• Що вкладає Франко в поняття «революціонер»?
• Мотиви й образи поезії «Гріє сонечко», алегоричність образу сіячів.
• Чи досяг ти мети та завдань, поставлених на початку уроку?
• Як ти розумієш епіграф?
• Які враження справили на тебе поезії Франка?

2. Проблемне запитання вчителя до учнів
— Які з творів збірки звучать актуально і сьогодні?
Учні аргументують свою відповідь, застосовуючи технологію «Прес»:
• Я важаю, що… (озвучення позиції).
• Оскільки. (обґрунтування позиції).
• Наприклад. (наведення прикладів).
• Таким чином. (підбиття підсумків).

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять вірш «Гімн». Вміти аналізувати збірку «З вершин і низин». Заповнити таблицю.

Філософія ліричних героїв І. Франка

Вічний революціонерСіяч
Світорозуміння

 

Лірика збірки Івана Франка «З вершин і низин». Аналіз творів. Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків з української літератури, 10 клас

Комментарии закрыты.