Драма Лесі Українки «Бояриня». Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі. Аналіз твору і характеристика образів. Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Драма Лесі Українки «Бояриня». Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі. Аналіз твору і характеристика образів. Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Мета: з’ясувати джерела та історію написання драматичної поеми «Бояриня», працювати над змістом твору, виробляючи й удосконалюючи навички аналізу, характеристики образів-персонажів; познайомити учнів із забороненою в тоталітарні часи драмою; виховувати старшокласників у дусі любові до рідного краю; розвивати творче мислення учнів, виховувати інтерес до історичного минулого України.

Тип уроку: урок-пошук.

Методи і прийоми: розповідь, робота в групах, бесіда, робота з текстом.

Обладнання: вишиті рушники, ікони, український національний одяг.

ХІД УРОКУ Драма Лесі Українки «Бояриня». Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі. Аналіз твору і характеристика образів. Конспекти уроків української літератури, 10 клас

I. Організаційний момент. Психологічний настрій учнів і вчителя
Звучить пісня на слова Богдана Лепкого «Чуєш, брате мій».

Учитель. Важко назвати інший вірш українського поета кінця ХІХ — початку ХХ ст., який би з такою емоційністю передавав почуття любові до рідного краю, біль розлуки з ним. У ньому висловлена безмежна трагедія людини, яка втрачає найдорожче — Батьківщину.
Рядки цього вірша підводять нас до розуміння однієї з причин внутрішньої драми головної героїні поеми Лесі Українки «Бояриня» — Оксани.

II. Повідомлення теми, мети уроку
Дуже часто людина в гонитві за кращим життям покидає рідний дім, друзів, батьків, і шукає того, чого й сама не знає. Сама Леся, подорожуючи різними країнами у пошуках лікування, писала:

Для нас у ріднім краї
Навіть дим солодкий та коханий.

Це справді так.

III. Актуалізація опорних знань

Драма Лесі Українки «Бояриня» — це твір про період Великої Руїни, твір, що таврував і зобов’язував сучасників письменниці думати про майбутнє України.
Останнє десятиріччя ХХ ст. повернуло до життя драматичну поему «Бояриня», яку поетеса написала 1910 року, перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Це єдиний твір, побудований на матеріалі історичної минувшини України,— дії відбуваються в другій половині XVII ст.
Драматична поема «Бояриня» мала нелегкий шлях до читача, була опублікована вже після смерті поетеси — в 1914 році. За радянських часів твір було сурово заборонено режимом, а до сучасників він прийшов у 1989 році. Про цю драму дослідник творчості Лесі Українки поет-нео-класик Михайло Драй-Хмара писав: «Поетеса відтворила, з одного боку, ту активну українську інтелігенцію, яка всім єством своїм рвалася до боротьби за суверенітет української державності, і, з другого боку, ту продажну українську інтелігенцію, яка заради «панства великого, лакомства нещасного» зрадила українські традиції й, помосковившись, добровільно впряглася в чужинське ярмо».
Драма перейнята порівнянням суспільно-політичної атмосфери України й Московщини XVII ст., підкресленням їх очевидних розбіжностей.

Скрізь палі, канчуки.
Холопів продають.
Чим не татари? —

сходство московського царства з державою азіатського типу.
Гетьманська ж Україна з її республіканським устоєм і сильними демократичними елементами являла собою своєрідну антитезу Московщині. Москва дивилась на Україну як на свою перспективну колонію, і де силою, а де підступом дедалі більше обмежувала українську автономію.

Метод передбачення
За ключовими словами (Батьківщина, зрада, ностальгія, сонце) учні передбачують тему твору: змалювання подій Великої Руїни, яка настала після Переяславської ради — історична тема. Тяжкі переживання українки Оксани, яка живе в Москві, за долю своєї Батьківщини, за зраду в тяжкий історичний момент своєму народу, своїй родині.

Робота над змістом драми. Цитування «Збережи за мною останнє слово»

Словникова робота:
бояриня — дружина високопоставленої особи, статус українки в Москві,
холопка — служниця, бідна дівчина-українка.

000

Бесіда за змістом твору, відповіді з цитатами твору:
1) Розкажіть про життя Оксани, головної героїні, ставлення родини Олекси Перебійного до Степана, московського боярина, українця за походженням.
2) Чому між Іваном (братом Оксани) і Степаном виникає непорозуміння?
3) Чому Оксана говорить Степанові різкі слова: «Я не холопка з вотчини твоєї»?
4) Що саме вплинуло на порозуміння між Оксаною і Степаном?
5) Ліна Костенко про Степана пише, «що новоспечений боярин з ностальгії бере собі гарну дівчину з України за дружину». Ви погоджуєтеся з цим висновком, чи вважаєте сватання раптовим коханням до дочки Перебійного, намаганням виконати клятву, дану батькові, що за дружину візьме лише українку?
6) Чому мати Степана намагається згладити неприємне враження Оксани від ставлення до неї церкві і пояснює московські звичаї?
7) Коли і від кого Оксана довідується про повне рабство жінки в цьому краї, чому їй не подобаються такі порядки?
8) «Цілувальний обряд» бридкий українці, про те вона погоджується на нього заради Степана. Що це — компроміс, злам чи перемога?
9) Проаналізуйте розмову Оксани з гостем з України. Як відкривається перед нами боярин, буде він допомагати українцям, боронити права України в Москві?
10) Чому Степан так злякався листа з України, що заборонив дружині відповідати на нього?
11) Степан готовий розірвати шлюб з Оксаною і відпустити її додому. Це неслава чи мужній вчинок?
12) Чому Оксана захворіла на чужині? Чи тільки з ностальгії — туги за рідним краєм, чи з інших причин?
13) Чому Оксана так болісно сприймає звістку про можливість поїхати в гості на Вкраїну?
14) Прочитайте діалог між Степаном і Оксаною від слів «не журись, Оксано, ось хутко знов побачимо, як там світить і сонечко, і місяць на Вкраїні» до слів «я й у вічі не посмію їм глянути». Чому Степана не мучить трагедія України так, як його дружину? Про що це свідчить?
15) Оксана заповідає Степанові вдруге не брати за дружину українки. Який підтекст цього заповіту?
16) Чи зможе Степан допомагати землякам з України, як заповідала йому дружина?
17) Зачитайте останні слова Оксани у драмі, про що вони свідчать?
18) Про що свідчить остання сповідь Степана у передсмертну годину дружини?

Нас доля так уже скарала тяжко,
Що, певне, й Бог простить усі гріхи.
Хто кров із ран теряв, а ми із серця,
Хто засланий, в тюрму замкнутий був,
А ми несли кайдани невидимі.

Історична довідка
Драму «Бояриня» побудовано на історичному матеріалі. Гетьман Дорошенко вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату.
Леся Українка в своїй драмі проводить паралель між долею Оксани та долею України. І молода жінка, і її рідний край змушені були коритися поневолювачам, хоча й намагалися боротися до останнього. Поетеса закликає до боротьби за волю і незалежність свого рідного народу.
Твір Лесі Українки не втратив своєї актуальності і в наш час, коли іде розбудова вільної України, відроджуються її самобутня культура, мова, мораль, традиції.

IV. Закріплення вивченого матеріалу
Подивіться на текст, який позначали умовними знаками, зачитайте, що ви вже знали; що суперечить вашим уявленням; про що ви хотіли б дізнатися більше; і яку нову інформацію почули сьогодні.
Напишіть коротко відповідь на питання: у чому щастя людини? (Візьміть за основу роздуми про щастя Оксани і Степана.)
Кожна людина сама будує своє щастя. І дехто у його пошуках мандрує за моря-океани. Та якими б багатствами людина не володіла, виявляється, що для повноцінного, духовно-багатого життя їй потрібний зв’язок з рідною землею. І тут пригадуються слова Василя Симоненка, які ми взяли епіграфом до нашого уроку. Так, Батьківщину і матір не вибирають.
А на завершення хочу прочитати вірш вашої ровесниці Катерини Бурдейної із Ялти, яка всього 1 рік прожила в Ізраїлі.

СПОВІДЬ
Забери мене додому, Україно,
І навчи моєї мови, Батьківщино,
Моя рідна, ти — моя єдина,
Я без тебе не живу, а гину.
Наймиліші гори, синє море,
Земле чорнобрива, неозора,
Ти — колиска мрій моїх на завтра,
Ти — душі моєї вічна ватра.
По чужих краях не хочу жити:
Там немає спокою і щастя.
Заплачу я найдорожче мито,
Щоб до ніг твоїх скоріш припасти.
Наче сон красивий — твоя мова,
Я — в полоні чарівного слова.
Ніжні, добрі материнські очі,
Ви почуйте ці думки дівочі.
Не лишай мене ти, Україно-нене,
У чужій країні, на чужій землі.
Моя рідна, ти моя одна-єдина,
Дай терпіння серцю, щастя дай мені.

V. Рефлексія

1. На уроці я:
• зрозумів.
• найбільші труднощі відчув.
• я змінився.

2. Складіть сенкан до образу Оксани і Степана

VI. Оцінювання

VII. Домашнє завдання
На Міжнародному симпозіумі в Луцьку артистами Волинського драмтеатру було показано виставу «Бояриня». Після її закінчення Ліна Костенко сказала виконавцю ролі Степана Василю Грибу: «Я зрозуміла, що трагедія Степана ще більша, ніж трагедія Оксани»
1. Письмово поясніть, як ви розумієте ці слова.
2. Про кого слова: «Се правда, не ростуть квітки в темниці»?
3. Яка головна ідея закладена в словах Оксани?

Добраніч, сонечко. Ідеш на захід…
Ти бачиш Україну… привітай!

Драма Лесі Українки «Бояриня». Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі. Аналіз твору і характеристика образів. Конспекти уроків української літератури, 10 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків з української літератури, 10 клас

Комментарии закрыты.