В. Чемерис. Короткий біографічний нарис про письменника. «Візантійський кінь». Зміст твору. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

В. Чемерис. Короткий біографічний нарис про письменника. «Візантійський кінь». Зміст твору. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

Мета: стисло ознайомити школярів з біографією письменника, дізнатися про особливості його творчості; осмислити зміст твору В. Чемериса «Візантійський кінь»; розвивати читацькі навички школярів, їх мислення, увагу, спостережливість, уміння обґрунтовано, виважено висловлювати власні думки, робити коментар прочитаного або почутого; формувати естетичні смаки учнів; виховувати почуття поваги до творчості В. Чемериса, пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю, його культури.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Чемериса, міні-виставка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ В. Чемерис. Короткий біографічний нарис про письменника. «Візантійський кінь». Зміст твору. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями
• Які видатні історичні події відбувалися в Україні?
• Яким чином історія пов’язана з творами художньої літератури?
• Назвіть відомі вам історичні твори.
• Чому кожний українець повинен знати історію свого народу, його культуру, традиції?
• Чим пояснити, що письменники прагнули відобразити у своїх творах історичну епоху, героїв, додаючи до цього художній вимисел?
• Які прозові жанри художньої літератури ви знаєте?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Тут ті місця, де кожний шмат землі Дзвенить луною ратного величчя, Літопис їм вели в кривавій млі Мечі і стріли, вила і паліччя… З твору В. Чемериса «Візантійський кінь»

1. Життєвий і творчий шлях В. Чемериса. Матеріал для вчителя

ВАЛЕНТИН ЛУКИЧ ЧЕМЕРИС (08.06.1936)

Валентин Чемерис народився в селі Заїченці Семенівського району Полтавської області.
Після закінчення середньої школи працював у радгоспі, на ряді підприємств Придніпров’я, в редакціях обласних газет.
У 1971 році закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О. М. Горького. З 1972 по 1976 рік працював редактором республіканського видавництва «Промінь» (м. Дніпропетровськ). Зараз — на творчій роботі.
Друкується з 1959 року. Перша збірка вийшла у 1962 році. Свій творчий шлях Валентин Чемерис розпочав як сатирик-гуморист. Писав гуморески, веселі оповідання, пародії, памфлети, байки в прозі тощо. У різних видавництвах республіки вийшли такі його книги гуморесок та повістей: «Коли спокушає диявол», «Закохана відьма», «Операція «Земфіра»», «Музикальний комар», «Як стати щасливим», «Домашній музей», «На порядку денному», «Вуса № 3», російською мовою збірка «Сватовство по телефону» та низка інших. Згодом вийшли повість для дітей «Славко», роман «Родина Гордія Залізняка», гумористично-лірична повість «В понеділок, після вибуху», збірка повістей та оповідань «Як стати мудрим».
У 1983 році вийшов історичний роман «Ольвія», в 1985 фантастичний роман — «Приречені на щастя», а у 1986 році — фантастично-пригодницька повість «Білий король детектива».
Твори В. Чемериса друкувалися багатьма мовами народів Радянського Союзу, виходили за рубежем (Болгарія, Німеччина). «Три секунди на вибір» — нова книга письменника.

2. Теорія літератури

2.1. Повість-мандрівка — епічний твір середнього розміру, в якому змальовано життя одного чи кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями часу, під час їх подорожування; займає проміжне місце між оповіданням і романом.

2.2. Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, притчі, автобіографічні, героїко-романтичні.

3. Робота над змістом твору В. Чемериса «Візантійський кінь»

3.1. Виразне читання цікавих епізодів твору.

3.2. Тема: здійснення історичної подорожі берегами Дніпра під час відпочинку і рибальства на острові Махортет.

3.3. Ідея: уславлення історичного минулого, його творців; прагнення донести до народу правду про події давніх часів.

3.4. Основна думка: без минулого немає майбутнього: народ — творець історії.

3.5. Жанр: повість-мандрівка (подорож у часовому просторі).

3.6. Особливість твору:
а) зв’язок з усною народною творчістю (легенди), давньоруською літературою («Слово о полку Ігоревім»), історією (царство Дзвонецького порога; життя козацтва; розповідь про те, як золотий кінь потрапив на Січ), географією (місце розташування, де відбуваються події у творі, кліматичні умови; природою (рослинний і тваринний світ острова Махортет);
б) містить багато цікавої пізнавальної інформації.

000

3.7. Композиція.
Оповідь ведеться від першої особи, тобто людини, яка безпосередньо була учасником подій у творі. Повість складається з 12 розділів.

Експозиція: опис історичної місцевості, де розгортатимуться сучасні події у творі.

Зав’язка: приїзд героїв твору на острів Махортет.

Розвиток дії: подорож героїв у двох часових вимірах — історичному і сучасному.

Кульмінація: золотий візантійський кінь — диво для запорожців.

Розв’язка: труднощі, які відчули герої під час повернення додому після відпочинку; незабутні враження від перебування на острові Махортеті.

3.8. Сюжетні лінії:
• розповідь про царство Дзвонецького;
• діяльність козацтва;
• народні легенди;
• відпочинок і подорож героїв твору.

3.9. Проблематика:
• сучасність і минуле;
• шанобливе ставлення до надбань наших предків;
• духовні цінності в житті людини;
• прагнення пізнати цікаве.

3.10. Опрацювання змісту 1, 2, 3 розділів твору. Бесіда за питаннями.

1 розділ

• Чим в давнину славилося царство Дзвонецького порога? («…Прадавнього козацького займища, що споконвіку славилося рибою, птаством, бобром та хутряним звіром»)
• Який вигляд мав Звонець? («Довжина Звонця (таке його слов’янське найменування) з правого боку сягла 87, а з лівого — 102 саженів, падіння води становило 0,72 саженя. Вода падала чотирма лавами — Плоскою, Чорною, Глухою та Кобилиною»)
• Чому річка має поетичне ім’я — Ворона? («Тільки не думайте, будь ласка, що цю річку своїм іменням нагородили ворони, ні. В українській мові є слово «повороніти». Дуже симпатичне слівце, хоч зараз і рідко вживане. Ось приклад: «Піднявся великий вітер, і Дніпро зразу поворо-нів». Тобто потемнів. Тож вода в річці була вороною, темного забарвлення, звідси й назва — «Ворона»)
• Яким чином Дніпро прокладав собі шлях? («…В цих краях був не широким, хоча й глибоким. Старе його річище тислося ближче до крутого правого берега. Там він, ревучи й клекочучи, з тисячолітнім дзвоном прокладав собі шлях чотирма лавами через непохитний Звонець, а все це роздолля, що його займає зараз вода, тоді було придніпровською долиною з вербами та дубовими гаями, з луками, сіножатями й численними озерами й озерцями»)
• Користуючись текстом твору, опишіть острів Махортет. («Північний його край (як західний та частково східний) густо загромаджений чорним та сірим камінням, що стирчить при березі, то гостряками скель, то пласкими й широкими спинами якихось міфічних бегемотів, що стадами бродять навколо берега. А скільки того слизького каміння під водою!»)
• На яку здобич полюють рибалки у Дніпрі? («У тому кам’яному царстві — куняче та головневе царство. Там ці стрімкі й сильні хижаки, ховаючись у пітьмі підводних каньйонів, очікують на здобич. І там їх буцімто ловити легко: окунів на донки з живцями (річкових бичків серед підводного каміння невичерпно!), а головнів — вудочками в проводку на коника (а коників в густих травах рівнинної частини острова серед заростів безсмертника та чебреця, та інших духмяних трав — цілі оркестри невгамовно сюрчать день у день!)»)
• Яке значення мав Махортет для мешканців Дніпропетровська? («…Про Махортет — його пам’ятні гряди, первісну, ніким не займану тишу, про дніпровське роздолля та про відчуття, що ти знаходишся не за якихось тридцять кілометрів від міста, а десь на краю світу білого, і, звичайно ж, про окунів та головенів (та ще й про лящів, що водяться у Дніпрі в тих краях) автор вперше почув від одного знайомого сімейства природолюбів, котре вже чи не десяте літо підряд проводило свої відпустки тільки в наметі на Махортеті, а про різні там чорноморські пляжі і слухати не хотіло…»)
• Чому герой твору із сином вчасно не скористалися запрошенням сімейства Петра Олександровича та Алли Павлівни? («Домовилися, але — справи, те, се… Закрутило в буденних клопотах, так і тиждень сплив і домовлений день, звісно, довго минув. А тоді таки зібралися…»)
• Що взяли із собою герої твору для відпочинку? («І хоч на двох мали всього лише чотири руки, та речей зібралося й на всі вісім: теплі, ватяні ковдри, тонкі ковдри, куртки, теплий одяг (ночі на Дніпрі, як нас застерігали, холодні навіть спекотного літа), гумові чоботи, казанки, миски, чашки й ложки та виделки, пачок зо три солі (рибу солити), пачки цукру, крупи, вермішелі, концентрати, яйця, з десяток кілограмів картоплі, овочі, фрукти, сім хлібин, туристський керогаз «Шмель»
і ще багато дечого — півмісяця зібралися жити на безлюдному острові, де, звичайно, магазинів немає…»)
• Яким був шлях до гирла Вороної?

2 розділ

• Як розташувалися наші герої на острові?
• Чому нашим мандрівникам не спалося у першу ніч на острові? («Чути невгамовний шум ріки, пориви вітру то затихають, то знову наростають. За наметом шумлять-скриплять дерева — глухо, тривожно.
В наметі, хоч в око стрель, така темінь. І той крик — печально-моторошний — не дає заснути. Птах крикне і затихне, крикне і затихне… Іноді так сумно кричить, що аж душу вимотує, наче хтось у пітьмі терпить біду і марно прохає допомоги. І ти відчуваєш себе самотнім на безлюдному острові десь на краю світу»)
• Що можна було почути вночі на острові? («Вітер лопотить наметом, глухо шумлять дерева, б’ється Дніпро в прибережному камінні, а в гущаві скрипучих дерев кричить і кричить птах»)
• Які відчуття мав герой твору вночі під час перебування на острові? («Моторошно, страшно, аж дріж тіпає, а тебе якась сила манить — веде у смоляний від чорноти гай. І тобі починає ввижатися різне… гм-гм… про душі загиблих тощо, чуте тобою в далекому-предалекому дитинстві»)

3 розділ

• Чому небезпечним було заходити на моторному човні до західної бухти Махортета? («…Навіть за повної води увійти на моторі ризиковано — повна гарантія, що буде погнуто гребний вал. Як, між іншим, і плавати (на моторі) близько побіля острова, де каміння стільки, що й за літо його не перелічиш! Тому доводиться мотор глушити і піднімати його в човен ще на підході до острова, а в бухту заходити на веслах. І все одно днище човна раз по раз скрегоче об підводні перепони»)
• Що необхідно для того, щоб ловити головня? («…Треба спершу наловити коників. На наше рибальське щастя, ловити їх просто, особливо вранці, коли вони ще не обсохли від роси й не відігрілися від нічної прохолоди. Вудочка теж потрібна не проста, а головнева. А втім, для цього можна переобладнати будь-яку вудочку: Зняти грузило, а поплавець краще змінити на дерев’яний. …І ще потрібно екіпіруватися відповідним чином, оскільки ловити головня доведеться не з берега і не з човна, а бродом»)
• Як автор характеризує рибу головня? («Головень обережний, плаває у півводи, уважно слідкує за берегом. Відчувши, що він попався, головень залягає на дні (якщо встигне шмигнути в кам’яну щілину чи під навислий камінь, то витягти його звідти майже безнадійно). Залягає міцно, і відірвати його від дна, не обірвавши волосінь, не так і просто, як здається. Вудлище гнеться в дугу, вже й волосінь, натягнувшись, як струна, бринить, а головень — ні з місця»)
• Опишіть головня, застосовуючи текст твору. («…Бачити його товсту, широколобу голову з тупим носом, бачити все його майже циліндричне тулубище. Спина у нього темно-зелена, майже чорна, боки срібні, із жовтуватим відтінком і увесь він — тугий, спружнений, налитий силою і завзяттям»)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1 розділ

1. Царство Дзвонецького порога у творі названо:
а) тихим;
б) страшним;
в) ревучим.

2. Ворона — річка, яка має:
а) темне забарвлення;
б) пристань для теплоходів;
в) гарний берег для купання.

3. Товчинська забора — це:
а) кам’яні гряди;
б) паркан навколо царства;
в) давнє поселення.

4. Звонець — найменування:
а) візантійське;
б) турецьке;
в) слов’янське.

5. Трохи нижче Звонця в Дніпро з лівого боку вливається річка з поетичною назвою:
а) Кобелина;
б) Ворона;
в) Чорна.

6. Дніпропетровські рибалки вважали Малий Махортет островом:
а) Верхнім;
б) Середнім;
в) Нижчим.

7. Мешканці Дніпропетровська порівнювали свою річку з:
а) озером;
б) морем;
в) малим океаном.

2 розділ

1. Під яким деревом герої твору на острові поставили свій намет?
а) Акацією;
б) грушею;
в) кленом.

2. Вночі на острові герой чув, як:
а) кричав невідомий птах;
б) шуміли дерева;
в) хлюпалась у річці риба.

3 розділ

1. Коли вода у Дніпрі піднімалася, то риболови мали можливість спіймати:
а) щуку;
б) головня;
в) карася.

2. Рівень води у річці падає:
а) щовихідні;
б) восени;
в) зранку.

3. Герой вважав, що радітиме, коли він:
а) спіймає головня;
б) засмагне на сонці;
в) гарно виспиться і поїсть.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Вмотивуйте, що свідчить про те, що В. Чемерис захопився історичним минулим? Як це прослідковується протягом твору?
2. Якою, на ваш погляд, є рибальська справа? Що необхідно знати, вміти риболову? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на текст твору, власний досвід.
3. Наживкою для головня є:
а) коник;
б) хліб;
в) черв’як.

Картка № 2
1. Як ви ставитеся до мандрів? Чим зумовлено велике бажання приїхати із сином на острів Махортет?
2. Чи можна вважати автора твору «Візантійський кінь» великим знавцем рибальства? Свої міркування доведіть.
3. Яка річка була не широкою, хоч і глибокою?
а) Дніпро;
б) Славута;
в) Сена.

Картка № 3
1. Як ви вважаєте, Махортет — це місце історичне чи для відпочинку? Відповідаючи, наведіть переконливі аргументи.
2. З якою метою В. Чемерис у творі докладно описує історію царства Дзвонецького порога? Чи пов’язано це з подальшим змістом повісті?
3. Герой, зустрівшись з Петром Олександровичем, звернувся до нього з питанням:
а) «Чи холодні ночі на острові Махортет?»;
б) «Як довго ви чекали на мене?»;
в) «А риба взагалі ловиться?».

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання
Скласти план до повісті, опрацювати зміст 4, 5, 6 розділів твору.

В. Чемерис. Короткий біографічний нарис про письменника. «Візантійський кінь». Зміст твору. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків української літератури 7 клас

Комментарии закрыты.