В. Чемерис «Візантійський кінь». Значення описів природи у художньому творі. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

В. Чемерис «Візантійський кінь». Значення описів природи у художньому творі. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

Мета: опрацювати зміст 10, 11, 12 розділів повісті, розкрити роль пейзажів, які використав автор у творі; розвивати спостережливість, увагу, вміння осмислено сприймати прочитаний твір, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати любов до рідної землі, її краси; шанобливе ставлення до творчості В. Чемериса; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет В. Чемериса, бібліотечка-виставка творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ В. Чемерис «Візантійський кінь». Значення описів природи у художньому творі. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Переказ учнями цікавих епізодів твору (по 2—3 хв)

2. Читання міні-творів на одну з тем:
«Підводний світ Дніпра»;
«Чи хотів би я відпочити на Махортеті».

3. Відгуки учнів на твори

III. Актуалізація опорних знань

Вікторина. Сторінками повісті В. Чемериса «Візантійський кінь»

Завдання: за поданою цитатою визначити, кому вона належить, кого стосується або що описує.
• «Тож вода в річці була вороною, темного забарвлення, звідси й назва». (Ворона)
• «…Так тут називалися пам’ятні гряди, що на відміну від порогів тя-глися не через усю ріку, а лише з якогось одного її берега…» (Тов-чинська забора)
• «…Видається таким собі… маленьким острівцем (з боку Дніпра зарослим деревами та кущами), нічим особливо не примітним, невиразним шматком суходолу серед річкового безмежжя». (Махортет)
• «Ловлять їх у пляшку, пляшку пучечком трави затикають і чіпляють її на шнурку собі на шию…» (Коники)
• «Ви вже бачите його товсту, широколобу голову з тупим носом, бачите все його майже циліндричне тулубище. Спина у нього темно-зелена, майже чорна, боки срібні, із жовтуватим відтінком і увесь він — тугий, спружинений, налитий силою і завзяттям…» (Головень)
• «Він замовляв ворожі рушниці та кулі, щоб не стріляли в запорожців, обертав людей на вовкулаків, песиголовців, чортів». (Запорожець, який витворяв усілякі дива на Дніпрі)
• «Їхні човники — борт до борту — стояли на тихій воді, і не було за них щасливіших людей у світі. А коли на Дніпрі здіймалися хвилі і йшли горою, вони розпалювали вогнище». (Мар’яна і Петро)
• «Тісно їм стало, розвернутися ніде, один одному заважати почали. От вони й вирішили позмагатися, і той, хто програє герць, піде звідси в інші краї, а переможець залишиться тут». («Брати-богатирі»)
• «Він всюди жадібний і неперебірливий, а на Махортеті особливо. …Його треба зуміти спіймати і знати ті місця, де він полюбляє розбійничати. А ловить хижак рибку, то й сам неодмінно піймається — такий закон».
• «Закидав він живців метрів за двадцять — тридцять… Сяде, на Дніпро дивиться, мріє. Вдень сонце пече його немилосердно на тій скелі — терпить» (Ярослав)
• «Один… згодом пішов, на карбування золотих монет, а другий уцілів і оце потрапив до рук запорожців». (Золотий кінь)
• «Знаходився він під Києвом і був для запорожців шпиталем, а для старих — домівкою останньою». (Межигірський монастир) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Кланяюсь тобі за ласку, за багатство, що дала ти моєму серцю, за те, що, дивлячись на тебе, роблюсь я добрим, людяним і щасливим, що можна любити тебе все життя, річко моя, душа мого народу!
О. Довженко

…Мало який птах долетить до середини Дніпра! Розкішний! Немає йому рівної ріки на світі!
М. Гоголь

1. Значення описів природи у художньому творі

Бесіда за питаннями.
• Що таке пейзаж? (Пейзаж — один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу)
• Яка роль приділяється пейзажам у творі?
• Наведіть приклади описів природи. (Річки Славути; острова Махортета; ранку; підводного царства риб, Дніпра…)
• Опишіть, посилаючись на зміст твору, найцікавіший на ваш погляд епізод твору, пов’язаний з природою. Свій вибір вмотивуйте.
• Чи варто було додати письменнику описи природи, коли він викладав зміст легенд? Відповідь обґрунтуйте.
• Намалюйте усну картину — пейзаж будь-якого епізоду повісті.

2. Опрацювання змісту 10, 11, 12 розділів твору

10 розділ

• Як рибалки сприйняли дощ? («Спішно натягуємо над човном брезентовий тент, одночасно виймаючи спінінги, аби не заважали. Я свою витягти не встиг, тому втягнув його в човен, а волосінь лишив за бортом. Сховалися ми під тентом, тепло, затишно, полягали на днищі, випростовуючи затерплі спини — хороше»)
• У зв’язку з чим виникла ідея розповісти легенду про золотого візантійського коня? («І раптом комусь із нас ніби кінське іржання вчулося. …То — золотий кінь… темної ночі він, буває, ірже та ще грозового дня…»)
• Що вам сподобалося в цій легенді? Чи є вона, на вашу думку, правдоподібною?
• Стисло охарактеризуйте козаків.
• Висловіть своє ставлення до Діда-порога.
• Чим колгоспний кінь нагадав рибалкам золотого? («…Рудий кінь, що на сонці золотом відливає»)

11 розділ

• З чим для Ярослава асоціювався крик птаха вночі? («А в душі — неясна тривога. Знову в пітьмі ночі кричить той загадковий птах. І так самотньо, самотньо-печально…»)
• Як герой сприймав почуті легенди?
• Як М. В. Гоголь характеризував Дніпро?
• За допомогою чого Дніпро описано у творі як живу істоту? (Художнього засобу — метафори. «Важко зітхає Дніпро, з шумом б’ються у прибережному камінні його хвилі. І здається, що б’ються вони вже поруч…»)
• Яким стає Дніпро у вітряну погоду? («А як задмуть вітри, то враз розгуляється, повороніє Дніпро і підуть тоді валами потемнілі хвилі з білими баранцями на гребенях… І відчуваєш себе на камені маленьким і беззахисним, а Дніпро — могутнім і вічним»)
• Що вважав герой твору найбільшим у світі багатством? («…І води широкі, і білий «Метеор», що долає чорно-сині простори, і пороги, що сплять на дні, і кручі високі. І небо над тобою, і прибережні села, і люди, що колись жили в цих краях і нині живуть, і вся та велич і краса, все, все це привілля — твоє… багатство»)
• Чому герой згадав «Реве та стогне Дніпр широкий» Т. Шевченка?

12 розділ

• В чому полягала причина повільного продажу матросом-касиром квитків? («Оце продаю білети і беру гроші, а через годину забиратиму назад білети і повертатиму гроші»)
• Яким чином матрос-касир намагався заспокоїти пасажирів, через те, що вони не могли потрапити до дому? («Спокійно, спокійно,— почав нас утішати матрос-касир. Хтось із капітанів скаже у місті, в річ порту своєму начальству: в Майорівці білий прапор має над причалом, там люд потерпає. То річпорт і пришле з міста сюди запасний теплохід»)
• Чи могли відпочиваючі потрапити через Волоське до міста? («Так, отож, тільки-но теплохід проплив милю Майорівши, хтось із місцевих дядьків сказав: «Він у Волоське зайде. Це точно. Хоч з Волоського й ходить у місто автобус, а він усе одно заверне»)
• Що порадила матрос-касир (він виявився жіночої статі) нашим героям для того, щоб потрапити на теплохід? («Коли вже ганяєтесь за теплоходом, то раджу ще спробувати. Від нас теплохід піде на лівий берег, потім поверне на правий, у Дніпровське. Доки він ходитиме між берегами сюди й туди, ви встигнете в Дніпровське понад берегом…»)
• Як трапилося, що герой твору забув свої черевики на причалі? («Згадав! — вигукнув син.— Ти роззувся в Майорівці і бродом носив речі, коли ми там вивантажувалися. А коли вже назад речі скидали в човен, то й забув черевики на причалі»)
• Що відчували, чим були вражені герої повісті після відпочинку на Махортеті? («…Залишився і Махортет, залишився в тих краях, де колись було ревуче царство Дзвонецького порога, залишилися там дні і ночі, і там почали квилитиме Мар’яна, шукаючи свого коханого, гримітимуть гримкотливі грози і краятимуть чорне небо сліпучі блискавиці, і мчатиме понад берегом золотий візантійський кінь…»)

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

10 розділ

1. Кінське іржання на березі Дніпра можна було почути:
а) грозового дня;
б) рано-вранці;
в) під час спеки.

2. Під булавою якого козака запорожці на швидких чайках пройшли Чорне море і з’явилися біля його турецьких берегів?
а) І. Богуна;
б) І. Підкови;
в) П. Сагайдачного.

3. Події в легенді про золотого коня відбуваються у:
а) 1557 р.;
б) 1757 р.;
в) 1575р.

4. Порог Ненаситець ще називали:
а) жадним;
б) ревучим;
в) байдужим.

5. Назва турецької фортеці, на яку було здійснений успішний напад козаками:
а) Могар;
б) Сіноп;
в) Дзвонець.

6. Місто, з якого турки вивезли дві статуї золотих коней:
а) Нікополя;
б) Новгорода;
в) Константинополя.

7. Куди козаки вирішили відвезти золотого коня?
а) До київського музею;
б) Богдану Хмельницькому;
в) у Межигірський монастир.

8. Що трапилось із золотим візантійським конем під час його перевезення Дніпром козаками?
а) Потонув у річці;
б) його відвоювали турки;
в) цінний експонат розбився об Ґудзик.

11 розділ

1. На якому поверсі жили герої твору в міській квартирі?
а) Дев’ятому;
б) сьомому;
в) восьмому.

2. За довжиною Дніпро в Європі — ріка:
а) П’ята;
б) третя;
в) друга.

12 розділ

1. Петро Олександрович привіз наших героїв на моторці з Махортета до Майорівки, щоб ті:
а) змогли потрапити додому;
б) купили собі нові спінінги;
в) познайомитися з місцевими рибалками.

2. Батько Ярослава у Майорівці забув:
а) рюкзак;
б) фотокартки про відпочинок на Махортеті;
в) черевики.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Як ви вважаєте, про що свідчить висловлювання героїв твору: «Втиснутись у який-небудь транспорт — залізничний, автобусний чи річковий,— що йде в місто під вечір в неділю, все одно, що придбати путівку в рай»? Відповідь обґрунтуйте.
2. Згадайте, які твори художньої літератури ви пам’ятаєте, де описується Дніпро, або події біля нього. Визначте, яка роль приділяється Дніпру в даній повісті В. Чемериса.
3. Як герої твору сприймали почуті легенди?
а) Скептично;
б) з вірою;
в) байдуже.

Картка № 2
1. Дослідіть, що відчували герої твору, повертаючись додому після відпочинку на Дніпрі, острові Махортеті. Свої спостереження узагальніть.
2. Обґрунтуйте, чому В. Чемерис у повісті так докладно описує особливості рибальської справи? Чи не виявилося у вас бажання після читання твору спробувати порибалити? Відповідь вмотивуйте.
3. Кінське іржання риболови почули, коли під час дощу перебували у:
а) човні під брезентовим тентом;
б) в курені з очерету;
в) будці матроса-касира.

Картка № 3
1. Як, на ваш погляд, чи отримав Ярослав і його батько насолоду під час відпочинку на острові Махортеті? Свої міркування підтвердіть, посилаючись на приклади з твору.
2. Що зберігав Дід-поріг у своїх потаємних сховках, де панувала Вічність? Висловіть власні міркування щодо цього.
3. Царем і богом кам’яних страховищ Дніпра був:
а) Ґудзик;
б) Кодак;
в) Ненаситець.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів роботи учнів на уроці

IX. Домашнє завдання
Скласти рекомендації рибалкам-початківцям, застосовуючи текст повісті В. Чемериса.

В. Чемерис «Візантійський кінь». Значення описів природи у художньому творі. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків української літератури 7 клас

Читайте також:

Комментарии закрыты.