Б. Лепкий. Короткий біографічний нарис про письменника. «Цвіт щастя». Зміст новели. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

Б. Лепкий. Короткий біографічний нарис про письменника. «Цвіт щастя». Зміст новели. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Б. Лепкого, проаналізувати твір «Цвіт щастя», дослідити реальне і уявне в новелі; схарактеризувати образ хлопчика, його внутрішній стан; розвивати логічне мислення, пам’ять, творчу уяву, культуру зв’язного мовлення, вміння переказувати сюжет творів, виділяти головну думку, грамотно висловлювати свої думки; формувати світогляд, кругозір; виховувати пізнавальний інтерес, почуття пошани, поваги до життя і творчості Б. Лепкого, прищеплювати риси доброти, чуйності, щирості.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Б. Лепкого, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ Б. Лепкий. Короткий біографічний нарис про письменника. «Цвіт щастя». Зміст новели. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• Як ви розумієте слово «щастя»?
• Коли людина відчуває себе щасливою? Наведіть приклади власних щасливих подій.
• Чому щастя, як правило, є миттєвим почуттям?
• Що необхідно для того, щоб бути щасливим?
• Як герої художніх творів боряться за своє щастя, долаючи різні перешкоди? Наведіть приклади.
• Чи можете зробити щасливими оточуючих рідних, друзів, знайомих? Відповідь обґрунтуйте.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Кому щастя, тому й доля.
Народне прислів’я

Богдан Лепкий прагнув допомогти дитині пізнати, що таке добро, правда і справедливість.
Федір Погребенник

1. Життєвий і творчий шлях Б. Лепкого. Матеріал для вчителя

БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ ЛЕПКИЙ (1872-1941)
Письменник, літературознавець, видавець, людина універсальних знань і широкого кругозору. В 20-30-х роках досить популярний на західноукраїнських землях. У радянські часи його творчість замовчувалася.
Народився на хуторі Кривенькім (нині Гусятинський район на Тернопільщині) в родині сільського священика, якому сан духовної особи не завадив бути ще й літератором: він писав вірші, оповідання, друкуючи їх під псевдонімом Марко Мурава.
Малий Богдан, зростаючи в культурній інтелігентній родині, замолоду пройнявся любов’ю до селянського оточення, увібрав у свою чуйну душу народні звичаї, обряди, болі і радощі простого люду.
Закінчив Бережанську гімназію, вчився в Академії мистецтв у Відні, у Віденському та Львівському університетах. Спочатку вчителював у Бережанській гімназії, а пізніше викладав у Краківському університеті українську літературу. Праця в гімназії й університеті давала йому змогу утримувати родину, залишаючи небагато вільного часу на літературну творчість.
Близько зійшовся з І. Франком, О. Маковеєм, М. Вороним, які підтримали його перші збірки оповідань. Викладаючи в Ягеллонському університеті (м. Краків), поринув у вир тодішнього мистецького життя, став членом гуртка західноукраїнських літераторів «Молода муза». Його нові книжки перекладалися чеською, польською, німецькою та іншими мовами. Під час Першої світової війни співпрацював із СВУ (Союз визволення України), допомагав Українським січовим стрільцям: уклав збірки «Ще не вмерла Україна», «Червона калина». Він — автор відомої пісні «Чуєш, брате мій» («Журавлі»), музику до якої написав його брат Левко Лепкий. У 20-і роки повернувся до Кракова, до 1939 р. професор Ягеллонського університету.
Залишив досить велику різножанрову творчу спадщину, особливе місце в якій посідає проза (оповідання, новели, історичні повісті «Вадим», «Крутіж», «Сотниківна», «Орли», трилогія «Мазепа», мемуари «Бережани»). Як видавець та літературознавець він багато зробив для популяризації української літератури в Польщі та Німеччині. Переклав і зарубіжну класику українською (твори Гейне, Шеллі, Конопницької, Лермонтова, Короленка). Він опублікував десятки поетичних і прозових збірок своїх творів, науково-критичних праць (статті, дослідження, монографії), підготував до друку, спорядив своїми статтями багатотомні видання творів Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Олекси Стороженка, Леоніда Глібова та інших письменників. Б. Лепкий упорядкував кілька поетичних антологій (двотомна збірка творів українських поетів «Струни»), співаників, читанок, переклав польською мовою «Слово о полку Ігоревім», багато творів Т. Шевченка, В. Стефаника, М. Коцюбинського. Був одним з найактивніших діячів на ниві української літератури і культури загалом, його творчу працю високо цінували І. Франко, В. Стефаник, М. Коцюбинський та інші письменники.
Помер у Кракові, де й похований. Творчість Б. Лепкого поступово повертається в Україну, починаючи з 90-х років.

000

2. Опрацювання твору Б. Лепкого «Цвіт щастя»

2.1. Виразне і вдумливе читання цікавих епізодів твору, переказування їх змісту.

2.2. Тема: прагнення хлопчика знайти квітку щастя.

2.3. Ідея: возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, бажання бути щасливим.

2.4. Основна думка: щастя так не дається, воно у боротьбі дістається.

2.5. Жанр: новела з елементами фантастики.

Новела (італ. novella — новина) — невеличкий епічний твір (розповідь, оповідання), характерними ознаками якого є незвичайна й несподівана розв’язка; героїв небагато, увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб.

2.6. Композиція.

Експозиція: розповідь матері своєму синові про щастя і долю людську.

Зав’язка: бажання хлопця знайти цвіт щастя.

Розвиток дії: вранці-рано хлопчик намагається потрапити на інший берег ставка.

Кульмінація: хвороба хлопчика.

Розв’язка: продовження вже дорослого хлопчика пошуків квітки щастя.

2.7. Сюжет.
Малий хлопчик поцікавився у мами про смисл слів «щастя», «доля», які він часто чув у мові дорослих. Мати розповіла сину про чарівний цвіт щастя. Саме цього цвіту хлоп’я вирішило дістати. Тому він, дочекавшись, коли мати заснула, пішов до ставка. Хлопець зайшов у воду і ніби відчув, як його несе хвиля. «Вже він по груди пірнув у глибоку воду, вже лиш головку видно, лиш руки, лиш волосся сплило… »
Незабаром хлопець опиняється вдома, біля його ліжка сидів лікар. Хворий хлопець марив квіткою щастя.
Багато часу минуло. Маленький кучерявий хлопець виріс і пізнав усі квіти на світі. І хоча він знає, що немає справжньої квітки щастя, але не припиняє її пошуки.

2.8. Обговорення змісту твору за питаннями:
• Що відповіла мати синові, коли той спитав у неї про смисл слів «щастя», «доля»? («Щастя… то доля… Доля… то такий цвіт, що його тяжко дістати»)
• Про який цвіт почув хлопець від матері і зацікавився ним? («Авжеж, що гарний, навіть дуже гарний. Як дивитися на нього, то очі радуються, а на серці робиться весело й мило»)
• Для чого мати сину «провела молитву» перед сном? («…Казала попросити Бога, щоб татові і сестричкам і братчикам дав здоровлячка, накрила його, перехрестила і сказала: «Спи!»»)
• Чому квітка щастя у творі названа райською?
• Опишіть красу місячної ночі. Як про це зазначено у творі? («Місячне світло лилося крізь вікна і обливало своїм синявим цвітком усі стіни, образи на стінах і цілу хатню обстановку. Під вікном у городі співав соловей, здалека від ставу доходив хлюпіт води»)
• Які художні засоби використав письменник, описуючи став? Відповідаючи, посилайтеся на текст твору. (Метафори: «вода… котилася… вдаряла об греблю і об берег»; «гребля і беріг, відтручували її від себе…»; «…вода подавалася… ударяла…»; порівняння — «…дрібонькими, як мор-щини…», «…відтручували її від себе, як напасника…»)
• Чому, на думку хлопчика, люди не могли нарвати квітів щастя? («Бо не годні дістати. Не знають, як через воду поплисти»)
• Чи прокидалися ви будь-коли вранці-рано? Чи спостерігали за змінами, які відбуваються в природі зі сходом сонця? Як про це зазначено у творі? («Ранок був недалекий. На виднокрузі появився вузенький пасмужок, зразу блідний і невиразний, відтак усе більший і ясніший. Зорі блідли, блідло також і небо. Солов’ї притихли. Подуло пораннім холодом і роса затремтіла на цвітах»)
• З якою промовою вода звернулася до хлопця? («Ходи… я занесу тебе на другий бік, там, де цвіте розкішна квітка щастя. Така пахуча, така промениста, якої ти не бачив ще ніколи»)
• Як хлопець здійснив уявну подорож по воді? («Хвиля за хвилею стає ясна, промінна, мов луска на великанській потворі-рибі. Хлопчина йде по тій лусці, по хвилі. Йде все дальше і дальше. Тіло у нього дрижить, серце тріпочеться, уста палають. Витягнув руки наперед себе, очима вдивився там, де сонце аж горить,— і йде»)
• Чим пояснити те, що хлопець знову опинився в ліжку, біля якого вже сидів лікар?
• Які зміни відбулися в хлопці, коли той став дорослим? («Маленького кучерявого хлопця ніхто не пізнав би нині. Виріс і відмінився, змужнів і пізнав життя»)
• Як вже дорослий хлопець ставився до пошуків квітки щастя? («…І знає, що там, далеко, за водою, не росте жадана квітка щастя… А все ж таки кидається у воду і йде за нею, за тою квіткою щастя»)

2.9. Характеристика образу хлопчика.

2.9.1. Цитатна характеристика героя.
• «Мамо, я хочу того гарного цвіту. Скажіть, де він росте, я піду за ним. Я піду за ним і принесу його для вас і для себе».
• «Пильно-пильно вдивлявся він великими, синіми очима в далеку далечінь… »
• «Чому то люди не рвуть того цвіту? …Не знають, як через воду поплисти. Але я знаю».
• Лікар: «Коли сильна природа, так при Божій помочі переможе. А як ні, то піде за щастям, за вічним щастям».
• «Маленький кучерявий хлопчик… виріс і відмінився. Змужнів і пізнав життя».

2.9.2. Орієнтовний план до характеристики образу хлопчика.
1) Хлопчик, який шукає квітку-щастя.
2) Портрет і зовнішність героя.
3) Риси характеру хлопчика:
а) допитливий;
б) цілеспрямований;
в) наполегливий;
г) здатний до глибоких почуттів і співпереживань;
д) мрійник і фантазер.
4) Сприйняття квітки-щастя хлопчика вже дорослим.

2.9.3. Бесіда за питаннями.
• Про що свідчить допитливість хлопчика?
• Чому письменник, зображуючи свого героя, намагається більше звернути увагу на його внутрішні почуття, ніж на зовнішність?
• Чим пояснити те, що хлопчик буде розшукувати квітку-щастя не тільки для себе, але й для своєї мами?
• Як герой сприймав красу ранку?
• Що відчував хлопчик, коли потрапив у воду?
• Про що свідчить перемога хлопця над власною хворобою?
• Чому вже дорослий хлопець продовжує пошуки квітки-щастя?
• Як ви вважаєте, чи знайде хлопець квітку-щастя? А чи є така квітка насправді?

2.10. Творче завдання: намалюйте в зошиті квітку-щастя. На кожній пелюстці зазначте, на ваш погляд, складові щастя.
Порівняйте власне розуміння й уявлення квітки-щастя і своїх товаришів.

V. Додатковий матеріал

1. Народні прислів’я про щастя, долю
• Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.
• Хто горя не бачив, той і щастя не знає.
• Хто рано встає, тому щастя є.
• В щасті не без ворога.
• Від щастя не вмирають.
• Не родись у платтячку, а родись у щастячку.
• Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має.
• Як щастя прибуде, знайдуть самі люди.
• Добре тому жить, чия доля не спить.
• Долі і конем не об’їдеш.
• Долі скаргами не втаскаєш.
• Щастя скоро покидає, а надія — ніколи.

2. Значення слова «щастя» у тлумачному словнику

2.1. Щастя —
1. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості, яких зазнає хто-небудь // Зовнішній вияв цього відчуття.
2. Досягнення, успіх, удача.
3. Доля, талан // Добробут, щасливе життя.

2.2. Щасливий. —
1. Який має щастя, який зазнав щастя, радості // Люди, яким щастить // Дуже радий чому-небудь // Задоволений чим-небудь, радісний з приводу чогось // Дуже охочий, радий що-небудь робити // Сповнений радості. Щастя (про почуття).
2. Який приносить або приніс щастя, успіх, удачу; винятково сприятливий, радісний // Який сприяє щастю, радості.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. На питання дитини «Що таке щастя?» мати відповіла, що це:
а) радість і задоволення;
б) гармонія з оточуючим тебе світом;
в) доля.

2. Хата, де жила жінка з дитиною, знаходилася:
а) неподалік від смерекового лісу;
б) на горбочку;
в) поруч з панським маєтком.

3. Який художній засіб використав Б. Лепкий у фразі: «…за хвилину виплив місяць»?
а) Епітет;
б) порівняння;
в) метафору.

4. Коли хлопчик був у ліжку, приготувавшись до сну, то мати йому:
а) проспівала колискової;
б) розповіла цікаву казочку;
в) прочитала молитву.

5. Під вікном хати вночі співав:
а) жайворонок;
б) соловей;
в) невідомий птах.

6. Хлопчик сподівався, що дістати той чарівний цвіт щастя йому допоможе:
а) мати;
б) вода ставу;
в) добрий дідусь.

7. Квітку щастя Б. Лепкий у творі називає:
а) пахучою і променистою;
б) яскравою і привабливою;
в) ніжною і сяючою.

8. Щоб переплисти на інший берег ставка, хлопець звернувся до:
а) лебедя;
б) хвилі;
в) чарівного човника.

9. Під час ранішньої мандрівки хлопчик відчув з лісу пахощі:
а) м’яти;
б) живиці;
в) бузку.

10. Ранішня прогулянка для героя закінчилась:
а) його хворобою;
б) неприємною сутичкою зі сторожем;
в) тим, що він знайшов квітку-щастя.

11. Завдяки кому вже дорослий хлопець пізнав «усі цвіти на світі»?
а) Матусі;
б) старому вчителеві ботаніки;
в) професору університету.

12. Твір «Цвіт щастя» закінчується риторичним запитанням, яке стосується пошуку хлопцем квітки-щастя:
а) «Та чи дістане її? Хто знає?»;
б) «А чи ви знайшли цей чарівний цвіт?»;
в) «Для чого ж шукав він цей цвіт? Як ви вважаєте?»

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Що мав на увазі лікар, висловлюючись про хворобу хлопчика: «Коли сильна природа, так при Божій помочі переможе. А як ні, то піде за щастям, за вічним щастям». Свої міркування обґрунтуйте.
2. Чому, на ваш погляд, хлопчик хотів знайти квітку-щастя, навіть жертвуючи своїм здоров’ям. Вмотивуйте бажання героя.
3. Б. Лепкий називає хлопчика маленьким:
а) мандрівником;
б) кучерявим;
в) допитливим.

Картка № 2
1. Чим пояснити те, що вже дорослим хлопець «все ж таки кидається у воду і йде за нею, за тою квіткою щастя»? Чи шукаєте ви свою квітку? Свої думки обґрунтуйте.
2. Порівняйте розуміння щастя героями твору О. Стороженка «Скарб» і Б. Лепкого «Цвіт щастя». Відповідь узагальніть.
3. Щоб піти на пошуки цвіту щастя, хлопчик чекав, коли:
а) засне мати;
б) засяє місяць;
в) не буде на вулиці вітру.

Картка № 3
1. Дослідіть, яку квітку щастя мав на увазі Б. Лепкий. Свої спостереження доведіть, посилаючись на факти з твору, на власний досвід.
2. Якої квітки щастя ви б подарували хлопчику, герою твору Б. Лепкого «Цвіт щастя»? Чому саме її? Відповідь вмотивуйте.
3. Дрібненькі хвилі на ставку нагадували:
а) молоді сходи на полі;
б) морщини на старечім обличчі;
в) прим’яту бабусину спідницю.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання
Знати зміст твору Б. Лепкого «Мишка», підготувати малюнки до казки.

Б. Лепкий. Короткий біографічний нарис про письменника. «Цвіт щастя». Зміст новели. Конспекти уроків української літератури, 7 клас

Повернутися на сторінку Додаткові конспекти уроків української літератури 7 клас

Комментарии закрыты.